Ухвала суду № 54033824, 30.10.2015, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/2615/15-ц

Провадження №4с-460/26/15

УХВАЛА

30.10.2015 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді -Швед Н.П.

з участю секретаря -Кондратюк М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворові скаргу ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк» з участю заінтересованих осіб Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Яворівського районного управління юстиції ОСОБА_1, боржника ОСОБА_2 на постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа,-

В С Т А Н О В И В:

29.07.2015 року представник ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк» звернувся до суду із скаргою на постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа.

В обгрунтуванні скарги покликається на те, що 08.11.2010 року Яворівський районний суд Львівської області виніс рішення, відповідно до якого підлягає стягненню з ОСОБА_2 в користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк» 23 327 грн. 48 коп. заборгованість за кредитним договором та 353 грн. 27 коп. судових витрат. Дане рішення вступило в законну силу 19 листопада 2010 року .

17.06.2015 року Державним виконавцем виконавчої служби Яворівського районного управління юстиції ОСОБА_1 винесено постанови про повернення виконавчого документ стягувачеві відповідно до ст..ст. 47,50 Закону України «Про виконавче провадження», однак при винесенні оскаржуваної постанови було порушено вимоги чинного законодавства, дана постанова являється незаконною та підлягає скасуванню.

Просить визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Яворівського районного управління юстиції ОСОБА_1, про не надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення постанови про повернення виконавчого документа та про повернення виконавчого документу стягувачу неправомірними і зобовязати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Яворівського районного управління юстиції ОСОБА_1 провести виконавчі дії з виконання рішення Яворівського районного суду Львівської області, ухваленого 08 листопада 2010 року.

В судове засіданняпредставник скаржникаПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк» не з'явивсявід нього поступила заява, у якій просить скаргу розглядати у його відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю.

Державний виконавець виконавчої служби Яворівського районного управління юстиції ОСОБА_1, в судовому засіданні 28.09.2015 року проти скарги заперечив та пояснив що з його сторони були проведені всі необхідні дії по виконанню вищевказаного виконавчого листа в підтвердження яких надав документи, в подальшому в судове засідання не з'явився надіслав до суду заяву, у якій просить в задоволенні скарги ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк» відмовити за безпідставністю та розглядати таку у його відсутності.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, хоч належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду скарги.

Відповідно до ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п.5 ст.74 ЦПК України судова повістка разом з розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. В матеріалах справи, такі містяться..

Дослідивши матеріали скарги та матеріали виконавчого провадження у їх сукупності, суд приходить до переконання, щовимоги скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішеннями, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що на підставі рішення Яворівського районного суду Львівської області від 08.11.2010 року по цивільній справі №2-1271/10 з ОСОБА_2 в користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк» стягнено борг за договором позики в розмірі 23 327 грн. 48 коп. та судові витрати в розмірі 353 грн. 27 коп. Після набрання судовим рішенням законної сили стягувач ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк» отримав виконавчий лист, який було подано до виконання в ВДВС Яворівського РУЮ.

Згідно письмових заяв стягувача ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк» та вищевказаного виконавчого листа державним виконавцем Карпа Р.П. були винесені постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП№31830114) від 23.03.2012 року, (ВП№36973282) від 12.03.2013 року, (ВП№40097928) від 07.10.2013 року, (ВП№46186542) від 22.01.2015 року, з наданням боржнику строку для добровільного виконання судового рішення.

Відповідно до вимог ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Однак боржником, ОСОБА_2 добровільно судове рішення не було виконано, тому державний виконавець в межах повноважень, наданих законом «Про виконавче провадження» розпочав процедуру примусового виконання судового рішення.

Зважаючи на те, що майно, яке б належало на праві власності боржнику відсутнє і здійснені заходи щодо розшуку майна боржника виявилися безрезультатними (а.с.22-31) державним виконавецем ОСОБА_1 були винесені постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві (ВП№31830114) від 20.09.2012 року, (ВП№36973282) від 21.06.2013 року, (ВП№40097928) від 16.05.2014 року, (ВП№46186542) від 17.06.2015 року,

А відповідно до вимог ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Під час розгляду скарги судом встановлено, що наявного майна, земельних ділянок або транспортних засобів належних боржнику ОСОБА_2 не виявлено.

Таким чином, аналіз вищевказаного дає підстави для висновку, що державним виконавцем при винесенні вказаних вище постанов дотримано вимог ст.ст.25, 40, 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно п.2 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Керуючись зазначеною статтею ЗУ «Про виконавче провадження», провівши усі необхідні виконавчі дії, 17.06.2015 року державним виконавцем ВДВС Яворівського РУЮ Львівської області Карпою Р.П. винесено постанову про повернення вказаного вище виконавчого документа стягувачеві та направлено останньому із супровідним листом №В-3/08-68/3152 від 17.06.2015 року, а тому скаржник вправі звернути виконавчий лист до виконання у Яворівський ВДВС РУЮ у Львівській області до 17.06.2016 року відповідно до вимог ст.18 ЗУ "Про виконавче провадження". З матеріалів справи вбачається,що оспорювана постанова отримана стягувачем 20.07.2015 року за вх. №4109.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена державним виконавцем в межах свої повноважень та з дотримання всіх вимог ЗУ «Про виконавче провадження», зокрема ст.18 вказаного Закону, а тому покликання скаржника про те, що дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документу стягувачу є неправомірними та такими, що порушили його права не знайшли свого підтвердження, а відтак відсутні підстави для скасування оспорюваної постанови та зобовязання державного виконавця провести виконавчі дії з виконання рішення суду.

Відповідно до вимог ст.47п. 5 ЗУ"Про виконавче провадження", повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

? Крім того, в силу вимог ст.60 ЦПК України, скаржником не доведено тієї обставини, що спірний виконавчий документ останньому було надіслано не рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до вимог ч.3 ст.387 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах його повноважень або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

За таких встановлених обставин, суд визнає, що оскаржувана постанова державного виконавця ухвалені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, права та свободи заявника як боржника у виконавчому провадженні порушено не було, а тому в задоволенні поданої скарги слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 60, 383, 384 ЦПК України, 11, 18, 22,47 ЗУ «Про виконавче провадження», суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк» заінтересовані особи Державний виконавець відділу державної виконавчої служби Яворівського районного управління юстиції ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення даної ухвали, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, протягом пяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, через Яворівський районний суд Львівської області.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СУДДЯ: Швед Н.П.