Рішення № 54031980, 02.12.2015, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Стр. 1 із 4

Справа №303/3167/15-ц

2/303/1881/15

Номер рядка стат. звіту 4

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2015 року м.Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в особі головуючого - судді Камінського С.Е.

при секретарі Федорці В.В.

за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права спільної сумісної власності подружжя, поділ майна та визнання часткового права власності,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до Мукачівського міськрайонного суду із позовною заявою до ОСОБА_4 про визнання права спільної сумісної власності подружжя, поділ майна та визнання права власності на частину квартири АДРЕСА_1.

Позов мотивує тим, що 23.12.2006 року вона уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_4 До цього вони проживали з відповідачем у цивільному шлюбі з серпня 1999 року в м.Чоп, а згодом в м.Мукачево. Всі офіційні документи та дії були оформлені на чоловіка ОСОБА_4 Вже перебуваючи в шлюбі, у відповідності до рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 31.08.2010 року за № 200, було оформлено право власності на квартиру № 8, загальною площею 113,80 кв.м., житловою площею 40,20 кв.м. по вул. Миру, 24. 16.09.2010 року на імя її чоловіка Управлінням міського господарства було видано свідоцтво про право власності на квартиру № 8 , буд. № 24, м. Мукачево. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Пояснив, що позивач ОСОБА_1 має право на 1/2 частину вказаної квартири, оскільки купівля даної квартири та ремонт у ній були проведені під час спільного споживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за їхні спільні кошти.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнала, пояснила, що квартира АДРЕСА_2 була куплена відповідачем ОСОБА_4 до укладення шлюбу, тому поділу не підлягає, зазначила, що позивач ОСОБА_1 не довела належними доказами, що її працею та коштами вартість цієї квартири під час перебування у шлюбі істотно збільшилася. Крім цього в судовому засіданні доведено, що вказану квартиру № 10 ОСОБА_4 купив за власні кошти, які зібрав ще до розірвання попереднього шлюбу з

Стр. 2 із 4

його першою дружиною, а вже в подальшому продавши ту квартиру, він купив квартиру АДРЕСА_3, тому просить у задоволенні позову відмовити.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що вона є мамою ОСОБА_1. Їй відомо, що її донька проживала разом з ОСОБА_4 з 1999 року, вони винаймали квартири у різних частинах міста, то по вул.Одеській, то по вул.Підопригори та вул.Сеченова. ОСОБА_1, на той час - ОСОБА_6, працювала у прикордонному загоні, оформляла на себе і отримувала кредити, ОСОБА_4 періодично по декілька місяців їздив на заробітки у Росію. У 2006 року її донька і ОСОБА_4 одружилися і купили квартиру АДРЕСА_2. Потім вони стали проводити ремонт у цій квартирі, робітників наймали ОСОБА_4 і ОСОБА_1, хто розраховувався за ремонт їй невідомо.

Свідок ОСОБА_7 показала, що вона проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1. У 1999 році ОСОБА_4 і ОСОБА_1 купили квартиру № 10 у цьому будинку, а в 2003 році продали цю квартиру. Потім придбали квартиру № 8 у цьому ж будинку і стали проживати там з 2008 року. Оксана багато працювала і вкладувала кошти у ремонт цієї квартири.

Свідок ОСОБА_8 показала, що вона проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2. У 1999 році до них у будинок прийшла проживати молода сімя - ОСОБА_4 і ОСОБА_1, які купили квартиру № 10 у цьому будинку, потім вони продали ту квартиру і в 2004 році вони купили квартиру № 8. ОСОБА_9 на той час ОСОБА_9 не працював, то припускає, що у придбання і ремонт квартири вкладувала гроші ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_10 показала, що вона є колишньою дружиною ОСОБА_4, вони офіційно розлучилися в 2000 році. Незадовго до цього в 1999 році ОСОБА_4 за свої власні кошти купив та оформив на свого батька квартиру № 10 в буд. № 24 в м. Мукачево.

Свідок ОСОБА_11 показав, що приблизно в січні-лютому, здається, 2005 року ОСОБА_4 запросив його виготовити (збудувати) йому камін у квартирі в одному з будинків по вул.Миру в м.Мукачево, яка потребувала ремонту. Він виготовив камін на замовлення ОСОБА_4, з ним за роботу розрахувався ОСОБА_4, чи була у того на той час дружина йому невідомо.

Свідок ОСОБА_12 показав, що приблизно в 2004-2005 роках протягом близько одного року на замовлення ОСОБА_4 він проводив ремонт у квартирі АДРЕСА_2, у деяких випадках йоду допомагав ОСОБА_4, який також вміє виконувати таку роботу, за виконану роботу розраховувався ОСОБА_4. Коли у м.Мукачеві не було роботи ОСОБА_4 їздив на заробітки у Петербург. Під час проведення ремонту у квартиру зрідка приходила жінка, у роботі вона участі не брала, чи був на той час ОСОБА_4 одружений не знає.

Свідок ОСОБА_13 показав, що з ОСОБА_4 знайомий з 2004 року. Приблизно в 2005 році він на прохання ОСОБА_4 проводив ремонт у його квартирі в одному з будинків по вул.Миру в м.Мукачево. Він виконував роботи з ремонту квартири з перервами близько одного року. Розраховувався за роботу ОСОБА_4, також він допомагав виконувати деякі роботи. Також ОСОБА_4 періодично їздив на заробітки у Петербург.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, просить його задоволити. Допитана як свідок, з додержанням вимог ст.184 ЦПК України, ОСОБА_1 показала, що вона познайомилася з відповідачем ОСОБА_4 у 1998 році, коли проходили військову службу у прикордонному загоні. В 1999 році вона розлучилася зі своїм чоловіком і стала проживати однією сімю з ОСОБА_4, у тому ж році ОСОБА_4 за свої власні кошти, які він зібрав (заощадив) та приховав від першої дружини ще до їх спільного проживання, купив квартиру АДРЕСА_4, яку оформив на свого батька. В січні 2000 року вони з ОСОБА_4 попали в автомобільну аварію, внаслідок якої він отримав важку травму голови, а тому восени 2000 року був звільнений з військової служби у прикордонному загоні, працювати залишилася вона сама. Вона постійно брала кредити, а гроші віддавала ОСОБА_4. У звязку з тим, що у ОСОБА_4 виникли борги приблизно в 2002-2003 роках вони продали квартиру № 10, він розрахувався з боргами, а за кошти, які

Стр. 3 із 4

залишилися близько 4000 доларів США вони купили квартиру № 8 у вказаному будинку. ОСОБА_9 з 2000 року майже не працював, то всі фінансові витрати, повязані з ремонтом даної квартири несла вона.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, допитавши свідків, дослідивши письмові докази у справі, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються відповідними нормами Цивільного та Сімейного кодексів України.

Відповідно до ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ч.1 ст.57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу.

Відповідно до положення, викладеного у ст.62 СК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У відповідності до розяснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.

Відповідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги і заперечення. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що у відповідності до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 3947028, виданого 23.06.2004 року Мукачівським міжрегіональним бюро технічної інвентаризації і експертної оцінки, власником квартири АДРЕСА_5 є ОСОБА_14 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 26.12.2003 року.

23.12.2006 року позивач ОСОБА_1 уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_4.

Одже квартира АДРЕСА_5 була куплена ОСОБА_4 до укладення шлюбу між сторонами.

Дослідження та аналіз наявних у справі доказів вказують на те, що позивач ОСОБА_1 не довела належними і допустимими доказами, що вартість вказаної квартири внаслідок її трудових чи грошових затрат за час шлюбу істотно збільшилася. При цьому суд не бере до уваги показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які вважають, що кошти на ремонт квартири давала ОСОБА_1, оскільки ОСОБА_4 ніде не працював. Вказані показання суд вважає субєктивним припущенням цих осіб. Час постійної, офіційної роботи ОСОБА_4 підтвержено трудовою книжкою, довідкою № 146, виданою ТзОВ «Флекстронікс» та довідкою № 456 від 25.10.2015 року, виданою ТзОВ «Невські сири».

Крім цього, сторони не заперечують той факт, що квартира АДРЕСА_5 була куплена ОСОБА_4 за кошти отримані від продажу квартири № 10 у вказаному будинку, яку він придбав за свої власні особисті кошти.

З врахуванням всіх вищенаведених обставин суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, у разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

Стр. 4 із 4

Керуючись ст. 368 ЦК України, ст.ст.57, 62 СК України, ст.ст.10, 11, 60, 88,184, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права спільної сумісної власності подружжя, поділ майна та визнання права власності на частину квартири АДРЕСА_1 - відмовити.

Судові витрати (сплачений судовий збір) віднести за рахунок позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали учать у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий С.Е. Камінський