Ухвала суду № 54031772, 03.12.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/1198/2015(м)

264/575/15-ц

Головуючий в 1 інстанції Кашицька С.А.

Доповідач Супрун М.Ю.

Категорія 48

У Х В А Л А

Іменем України

03 грудня 2015 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Супрун М.Ю.

суддів: Мироненко І.П.,, ОСОБА_1

при секретарі: Собецькій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про розділ майна подружжя та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розділ майна подружжя, відшкодування моральної шкоди,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 березня 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 березня 2015 року заяву ОСОБА_2 по вищезазначеній справі про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на будинок №59 по вул. Істоміна в місті Маріуполі Донецької області, який належить ОСОБА_3

Відповідач ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_2 в задоволенні заяви про забезпечення позову. При цьому зазначив, що суд першої інстанції не врахував те, що позивачем не надано жодного документу на підтвердження власника будинку, на який накладено арешт. Крім того, суд не пересвідчився в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, не зясував обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідач ОСОБА_5 та його представник адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні апеляційного суду підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.

Позивач ОСОБА_2 та її представник, діючий на підставі довіреності, ОСОБА_7, в суді апеляційної інстанції заперечували проти доводів скарги, просили оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю доповідача, сторони та їх представників, перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до п.1ч.1ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

Такий висновок суду в повній мірі відповідає вимогам закону.

Так, відповідно до ч.1 та ч. 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Крім того, ч.3 ст.152 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до розяснень, які містяться у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд(суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Накладаючи арешт на будинок №59 по вул. Істоміна в місті Маріуполі Донецької області, який належить на праві власності відповідачу ОСОБА_3, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність забезпечення позову зазначеним способом, оскільки між сторонами дійсно існує спір, ОСОБА_2 звернулася з позовом про визнання зазначеного нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ.

В своїй заяві про забезпечення позову позивач посилалась на те, що відповідач висловлював їй свій намір продати спірний будинок своєму батьку з тією метою, що вона на нього не претендувала. Крім того, їй відомо, що ОСОБА_3 зясовував у нотаріуса перелік документів для оформлення договору купівлі-продажу даного нерухомого майна.

Ту обставину, що будинок №59 по вул. Істоміна в місті Маріуполі Донецької області належить на праві власності йому відповідач не заперечує, крім того, це підтверджується копією договору дарування від 30 квітня 2004 року.

Обраний судом першої інстанції спосіб забезпечення позову, колегія суддів вважає співмірним із заявленими ОСОБА_2 позовними вимогами та таким, що забезпечить виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законодавством звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідач ОСОБА_3 не довів в апеляційному суді факту порушення судом першої інстанції його законних прав та інтересів.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги не має, оскільки ухвала Іллічівського міського суду Донецької області від 10 березня 2015 року постановлена з дотриманням вимог ст.ст. 151-153 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: