Рішення № 54031238, 03.12.2015, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/7257/15-ц

2/264/3858/2015

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"03" грудня 2015 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А. М. , при секретарі Родіній Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації, відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 року до Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації, відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу. В обґрунтування якої зазначено, що з 05.01.2011 року по теперішній час ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з Публічним акціонерним товариством «Азовзагальмаш». Під час роботи на підприємстві ОСОБА_1 була нарахована, але не сплачена у повному обсязі заборгована заробітна плата. На підставі викладеного, було заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 10386,37 грн., компенсацію втрати частини доходів в звязку з порушенням строків їх виплати, відшкодувати моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1000,00 грн. Надалі представник позивача надала уточнюючу заяву, та просила стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів в звязку з порушенням строків їх виплати в розмірі 5604,22 грн., іншу частину позовних вимог залишила без змін.

Позивачка в судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, заяву про розгляд справи за її відсутності суду не надала.

Представник позивача ОСОБА_2, до судового засідання не зявилась, надала заяву з проханням розглянути справу за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав письмові заперечення, в яких вказав, що не заперечує проти стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі в розмірі 11208,43 грн. В задоволенні інших позовних вимог просить відмовити.

У звязку з чим, суд ухвалив розглядати справу в порядку ст.224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з ПАТ «Азовзагальмаш», що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці.

Як вбачається з довідки, наданої ПАТ «Азовзагальмаш» №238/РО-492 від 18.11.2015 року, заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 за період з вересня 2014 року по жовтень 2015 року складає 11208,43 грн. з урахуванням утриманих податків та зборів.

Відповідно до ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується робітникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погоджені з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною 2 ст.233 КЗпП України передбачено, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, судом встановлено, що у відповідача мається заборгованість виплаті по заробітній платні перед ОСОБА_1 в розмірі 11208,43 грн. та ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Аналогічні норми закріплені в статті 34 Закону України «Про оплату праці», якими передбачено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Приймаючи до уваги вказані положення Закону та факт несвоєчасної виплати заробітної плати, відповідач має також обовязок здійснити позивачу компенсацію, передбачену Законом.

При розрахунку сум компенсації за затримку виплати заробітної плати, суд керується наступним.

Статтею 3 Закону передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. № 159 (надалі за текстом - Порядок).

Згідно пункту 4 вказаного Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення на її користь з відповідача компенсації за затримку виплати заробітної плати. Так, представником позивача був проведений розрахунок компенсації втрати частини заробітної плати ОСОБА_1, розмір якої складає 5604,22 грн. У звязку з тим, що відповідач не надав власного розрахунку компенсації або заперечень на позовні вимоги в цій частині, з огляду на те, що розрахунок представника позивачки зроблений відповідно до вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», тому саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За змістом вказаного положення, законною підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із ст. 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У відповідності із п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року із змінами внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25 травня 2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань фізичних, душевних, психічних) та з урахування інших обставин.

У п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином судом встановлено, що внаслідок не виплати відповідачем позивачці частини заробітної плати, останній була спричинена моральна шкода, між тим, розмір визначений позивачкою у 1000 гривень є завищеним.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, характер порушення прав позивача, істотність вимушених змін у її житті через тривалу невиплату заробітної плати та зусиль, вжитих для відновлення трудових прав, приходить до висновку, що достатньою і справедливою буде компенсація моральної шкоди в розмірі 350,00грн.

Згідно ч.1 ст.79 ЦК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що до витрат, повязаних з розглядом справи належать витрати на правову допомогу. Зі змісту ч. 2 ст. 84 ЦК України вбачається, що граничний розмір витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Стаття 88 ЦК України визначає, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Так, в позовній заяві заявлено вимогу про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 1000,00 грн. У відповідності до ч. 3 ст. 79 ЦПК України до судових витрат належать, в тому числі, витрати на правову допомогу. Як вбачається з матеріалів справи, витрати на правову допомогу, понесені позивачем, а саме: складання позовної заяви, надання юридичної консультації , складання судового наказу, підготовка правової позиції по справі, підрахунку заборгованості складає 1000,00 грн. Позивач має право на відшкодування судових витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Виходячи з наведеного, а також частковість задоволення позовних вимог, суд вважає, що витрати за надання правової допомоги підлягають задоволенню частково у сумі 400,00 грн. та саме ця сума підлягає стягненню на користь позивача з відповідача.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в сумі 487,20 грн. за вимоги майнового характеру та за вимоги немайнового характеру пропорційно до задоволених вимог в розмірі 487,20 грн., що загалом складає 974,40 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 174, 209, 212-215, 218 , 224 ЦПК України, ст.ст. 115, 233, 237-1 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації, відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (87535, Донецька область, м. Маріуполь, Площа Машинобудівельників, буд. 1, ЄДРПОУ 13504334) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: м. Маріуполь, пров.. Котляревського, буд. 15, заборгованість по заробітній платі в розмірі 11208,43 грн., компенсацію в розмірі 5604,22 грн. витрати на правову допомогу в розмірі 400,00 грн., моральну шкоду в розмірі 350,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (87535, Донецька область, м.Маріуполь, Площа Машинобудівельників, буд.1, ЄДРПОУ 13504334) на користь держави судовий збір у розмірі 974,40 грн.

Рішення може бути переглянуто судом, який його прийняв, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Іншими особами, які беруть участь у справі, на рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: А. М. Іванченко