Ухвала суду № 54030580, 04.12.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 136/1598/15-ц Провадження № 22-ц/772/3369/2015Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія Доповідач Медвецький С. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2015 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Медвецького С.К.,

суддів: Оніщука В.В., Чорного В.І.,

при секретарі: Франчук О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 16 жовтня 2015 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Липовецького районного управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження, -

встановила:

У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд в інтересах ОСОБА_3 із скаргою на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Липовецького районного управління юстиції.

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 16 жовтня 2015 року в задоволені скарги представника ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись із цією ухвалою і вважаючи її незаконною, ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про скасування постанови державного виконавця, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи та підстави апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вона підлягає задоволенню частково з таких міркувань.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Судова колегія вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам процесуального закону у звязку з чим підлягає скасуванню.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив із того, що при зверненні ОСОБА_3 до відділу державної виконавчої служби Липовецького районного управління юстиції з заявою по відкриття виконавчого провадження нею не було надано доказів поновлення строку предявлення виконавчого листа до виконання або ж доказів переривання такого строку.

З такими висновками суду повністю погодитись не можна.

Судом установлено, що рішенням Липовецького районного суду Вінницької області стягнуто з ОСОБА_5А на користь ОСОБА_3 3 000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди. Рішення набрало законної сили 17 вересня 2013 року.

На виконання судового рішення видано виконавчий лист від 14 жовтня 2014 року.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Липовецького районного управління юстиції від 03 листопада 2014 року відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження, в звязку із відсутністю у виконавчому документі ідентифікаційного номера боржника.

ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про внесення виправлень до виконавчого листа, зокрема внесення ідентифікаційного номера боржника.

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 09 грудня 2014 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено, оскільки відсутність у виконачому листі ідентифікайного номера боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 25 червня 2014року у справі № 6-62цс14.

Згодом позивач знову неодноразово зверталася із заявами про примусове виконання рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 26 липня 2013 року, крім того у заяві від 13 липня 2015 року вона повідомила про те, що строк предявлення виконавчого листа перервався, в звязку із частковим виконанням боржником судового рішення.

Щоразу їй відмовляли у відкритті виконавчого провадження в звязку і пропущенням строку для предявлення виконавчого документа до виконання, що підтверджується постановами про відмову у відкритті виконавчого провадження від 24 квітня, 16 липня 2015 року.

24 квітня 2015 року позивач звернулася до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого документа до виконання.

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 29 травня 2015 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого документа.

02 вересня 2015 року представник позивачки ОСОБА_2 в звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 16 жовтня 2015 року ОСОБА_3 було відмовлено у задоволенні скарги на дії державного виконавця.

Під час розгляду справи суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що у постановах про відмову у відкритті виконавчого провадження від 03 листопада 2014 року, 24 квітня 2015 року та 16 липня 2015 року мають місце розбіжності щодо даних про дату набрання законної сили рішення суду, за примусовим виконанням якого звертається позивач.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦК України, суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи: розяснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обовязки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене та враховуючи те, що невідємною та обовязковою ознакою ефективності здійснення процесу правосуддя є реальний захист порушених або невизнаних прав та інтересів осіб, який полягає, у тому числі, в наявності можливостей виконати ухвалене судове рішення, що є кінцевою стадією процесу правосуддя, висновок суду про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на дії державного виконавця є передчасним.

Таким чином, ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 30 вересня 2015 року постановлена з порушенням вимог процесуального права, а відтак підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд у суд першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 16 жовтня 2015 року скасувати.

Передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: /підпис/ ОСОБА_6

Судді: /підпис/ ОСОБА_7

/підпис/ ОСОБА_8

З оригіналом вірно: