Рішення № 54027310, 03.12.2015, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/12857/15-ц

№ производства 2/646/2296/2015

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.12.2015 року м. Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 банк ПриватБанк до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_4, у якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №DNH4KP20880693 від 16.11.2005 року в розмірі 62173,34 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідно до укладеного договору № DNH4KP20880693 від 16.11.2005, відповідач отримав кредит у розмірі 12528,36 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25.08 відсотків на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У порушення умов договору відповідач свої зобовязання не виконала, та, у звязку з чим, утворилась заборгованість, яка станом на 21.09.2015 року складає 140456,61 грн.

Від цієї суми заборгованості віднімається сума, у розмірі 81720,1 грн, яка була задоволена рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.04.2013 року з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ПАТ КБ ПриватБанк, різниця становить - 58736,51 грн.

А також, до вказаної суми додаються штрафи - 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 2936,83 грн. штраф (процентна складова).

Отже, заборгованість достягення становить 62173,34 грн.

У судове засідання представник позивача не зявився, надав заяву про розгляд справи без участі представника, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином за остіннім відомим місцем мешкання.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст. 1, 2, 3 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Правила щодо підсудності цивільних справ, які підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, тобто розмежування компетенції по розгляду і вирішенню підвідомчих суду цивільних справ всередині системи судів цивільної юрисдикції, визначені в Главі 1 Розділу 3 ЦПК України.

Статтею 109 ЦПК України, якою визначається так звана, загальна територіальна підсудність цивільних справ, передбачено, що позови до фізичних осіб пред'являються в суд за місцем їх проживання.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суді, суд повертає позовну заяву на підставі пункту 4 частини третьої статті 121 цього Кодексу.

Разом з цим, відповідно до ч. 9 ст. 110 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття.

Судом було здійснено запит до адресно-довідкового підрозділу ГУДМС ( УДМС ) України у Харківській області щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача ОСОБА_4 Відповідно до отриманої інформації за вказаним запитом, місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 27, кв. 16, гр. ОСОБА_4 знято з реєстрації 14.05.2013 року.

Виходячи з викладеного та того, що відповідь адресно-довідкового підрозділу ГУДМС (УДМС) України у Харківській області не містить точних відомостей щодо тепершіньего місця реєстрації відповідача, його місце проживання або перебування невідоме, суд, керуючись ч. 9 ст. 110 ЦПК України, розглядає справу за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача, тобто за адресою: м. Харків, вул. Чугуївська, б. 27, кв. 16.

Судом встановлено, що 16.11.2005 року між ЗАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_4 був укладений договір № DNH4KP20880693 від 16.11.2005 року, згідно до якого ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 12528,36 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 відсотків на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Публічне Акціонерне Товариство ОСОБА_3 "ПриватБанк" є правонаступником прав та обов'язків Закритого Акціонерного Товариства ОСОБА_3 "ПриватБанк", у зв'язку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 змінено найменування Позивача з Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк".

Відповідач, як було встановлено в судовому засіданні зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, у звязку з чим, станом на 21.09.2015 року має заборгованість у сумі 140456,61 грн., яка складається з: 6556,83 грн. заборгованість за кредитом; 40474,26 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 93425,52 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Від цієї суми заборгованості віднімається сума, у розмірі 81720,1 грн, яка була задоволена рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.04.2013 року з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ПАТ КБ ПриватБанк, різниця становить - 58736,51 грн.

Також, до вказаної суми нараховуються штрафи - 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 2936,83 грн. штраф (процентна складова).

Отже, заборгованість достягення становить 62173,34 грн.

Підстав не довіряти розрахунку позивача у суду немає.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1048 ЦК України проценти за договором кредиту є платою за користування грошовими коштами та є частиною поняття кредиту.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ч. 1 ст. 526 зазначеного Кодексу, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема спата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України, виконання зобовязання забезпечується, зокрема неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобовязання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Виходячи з аналізу зазначених статей, штраф є відповідальністю, яка залежить лише від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання й у часі визначається з настанням однієї з подій як невиконання або неналежне виконання зобовязання.

Пенею ж є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання, тобто встановлює певні юридичні наслідки у вигляді обовязку сплатити певну суму, яка залежить не тільки від суми несвоєчасно виконаного зобовязання, а й від часу такого невиконання.

Тобто, пеня та штраф є видами відповідальності за різні порушення зобовязань боржником.

Штраф має разовий характер, тобто вичерпується з настання самого факту порушення зобовязання.

Приписами ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, суд приходить до висновку про неможливість застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені.

Як зазначалося вище, відповідач до суду не прибув, участі при розгляді даної справи не приймав, заяву про застосування строків позовної давності до суду не подавав.

В постанові Верховного Суду України від 18.03.2015 року по справі №6-25цс15 зазначено, що без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов'язана лише з наявністю про це заяви сторони. Таким чином, суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позову та вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість за договором № DNH4KP20880693 від 16.11.2005 року у загальній сумі 62173,34.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до приписів ст. 88 ЦПК України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 197 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60,77, 88, 169, 212-215, 218, ЦПК України, ст.ст.251, 252, 526, 527, 530, 549, 610,611, 616, 625, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 банк ПриватБанк до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 банк ПриватБанк (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рах. №29092829003111), заборгованість за договором № DNH4KP20880693 від 16.11.2005 року у загальній сумі 62173,34 грн.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 банк ПриватБанк (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рах. №64993919400001), витрати по сплаті судового збору в сумі 1218,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Васильєва О.О.