Вирок № 54027126, 04.12.2015, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/11033/15-к

н/п 1-кп/640/429/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2015 Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Ніколаєнко І.В.

при секретарі - Газіної О.С.

за участю прокурора - Омельченко І.І.,

потерпілого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 12013220140001317 від 30.11.2014 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 277, кв. 66, мешкає за адресою: м. Харків, вул. Астрономічна, б. 35-З, кв. 103,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2013 року приблизно о 22 год. ОСОБА_3 керував технічно справним автомобілем НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4, на якому рухався по вул. Героїв Праці зі сторони вул. Барабашова в напрямку вул. Академіка Павлова в м. Харкові зі швидкістю близько 60 км/г.

Під час руху в районі будинку № 4 по вул. Героїв Праці у м. Харкові водій ОСОБА_3 грубо порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно якими: п. 12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно був спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди» та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5, яка перетинала проїжджу частину зліва направо відносно руху його автомобіля.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 загинула на місці пригоди. Згідно висновку судово-медичної експертизи №3316-ДМ/13 від 22.01.2014 причиною смерті останньої зявився шок, що розвинувся в результаті отриманої поєданої травми тіла.

Порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_3 виразилось в тому, що він, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не зорієнтувався в дорожній обстановці, при виникненні небезпеки у вигляді пішохода, який перетинав проїжджу частину, не прийняв заходи до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди і допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5, внаслідок чого пішохід від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди.

Порушення правил безпеки дорожнього руху України водієм ОСОБА_3, згідно висновку автотехнічної експертизи № 273/15 від 20.04.2015 перебувають у прямому причинному звязку з подією та наслідками, що наступили.

В судовому засідання обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнав частково, пояснивши, що 22 листопада 2015 року керував автомобілем НОМЕР_1, рухався по вул. Героїв Праці зі сторони вул. Барабашова в напрямку вул. Академіка Павлова в м. Харкові. Рухався в середньому ряду. З-за автомобіля, що рухався попереду в лівому ряду в попутному з ним напрямку, вибіг пішохід. Пішохід рухався з ліва направо відносно руху автомобіля. Після чого він не встиг зреагувати та вчасно загальмувати. Пішохода побачив на своїй полосі руху приблизно за 1,5 метрів. Таким чином, в нього не було можливості уникнути наїзду на пішохода. Цивільний позов визнав в частині відшкодування матеріальної шкоди, в частині компенсації моральної шкоди визнав частково, оскільки не має матеріальної можливості відшкодувати заподіяну шкоду. Розкаявся в скоєному, просив суд суворо його не карати, оскільки невдовзі в нього народиться дитина, якій буде потрібне батьківське піклування.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, його вина підтверджується зібраними по справі доказами.

Показаннями свідка ОСОБА_6, який в судовому засіданні дав свідчення про те, що 29.11.2013 року приблизно в 22 год. 00 хв. знаходилась в салоні автомобіля ВАЗ-2109 білого кольору в якості пасажира на задньому пасажирському сидінні. Також в якості пасажира на задньому пасажирському сидінні знаходилась його дружина ОСОБА_7 Автомобіль рухався по вул. Героїв Парці зі сторони вул. Барабашова в напрямку вул. ОСОБА_8. Керував автомобілем раніше йому не знайомий чоловік таксист. Він викликав такси «Няня». Рухаючись про вказаній вище автодорозі він почув удар в передню частину автомобіля. Одразу ж підняв голову та подивився в сторону лобового скла на якому побачив людину, яку потім відкинуло вперед по ходу руху автомобілю, після чого вона впала на проїжджу частину. Чи були які-небудь транспортні засоби в попутному та зустрічному напрямках пояснити не зміг, з огляду на те, що за дорожньою обстановкою не слідкував. З приводу виходу пішохода на проїжджу частину також пояснити нічого не може. На момент ДТП проїжджа частина була мокра, йшов невеликий сніг, дощу не було, міське освітлення було ввімкнено, видимість була нормальною, не менше ніж 100 метрів. Більше нічого по факту ДТП пояснити не може.

Показаннями свідка ОСОБА_9, яка в судовому засіданні дала свідчення про те, що 29.11.2013 року приблизно в 22 год. 00 хв. знаходилась за межами проїжджої частини вул. Героїв Праці в м. Харкові на зупинці. Через деякий час стала свідком дорожньо-транспортної пригоди, а саме наїзду автомобіля ВАЗ-2109 білого кольору на пішохода. Автомобіль ВАЗ рухався по вул. Героїв Праці зі швидкістю приблизно 60-80 км/ч. На цьому відрізку дороги організовано двосторонній рух автомобілів, автомобіль рухався по своїй полосі руху в крайній правій полосі. Яких-небудь транспортних засобів на момент ДТП в попутному та зустрічному напрямку були відсутні. Вказаний автомобіль рухався з ввімкнутим ближнім світлом фар. В цей час вона побачила пішохода жінку, яка перебігала проїжджу частину зліва-направо по ходу руху автомобілю ВАЗ, перпендикулярно до границь проїжджої частини, пішохід перебігала проїжджу частину не зупиняючись, наближаючись до полоси руху ВАЗ, після чого водій ВАЗ здійснив на неї наїзд. До наїзду на пішохода водій застосував гальмування. Пішохід контактувала з лівою передньою частиною автомобіля ВАЗ, після контакту з автомобілем вона впала на лобове скло та після цього її відкинуло на проїжджу частину. На момент ДТП проїжджа частина була мокрою, йшов невеликий сніг, дощу не було, видимість була хороша, ожеледиці не було, був темний час доби, але міське освітлення було ввімкнено. Будь-які перешкоди для водія ВАЗ на момент ДТП були відсутні. Свідок підтвердила те, що видимість була не менше 100 м., так як, знаходячись на відстані від місця, де пішохід почала переходити проїжджу частину, вона її бачила та видимість погодними умовами обмежена не була.

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 29.11.2013 року, що проводився в м. Харкові по вул. Героїв Праці в районі будинку № 4 за участю понятих ОСОБА_10, ОСОБА_11 /а.с. 6-10/.

Ілюстративною таблицею до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 29.11.2013 року /а.с. 12-21/.

Протоколом огляду транспортного засобу ВАЗ-2109, д/н НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3 від 30.11.2013 р. /а.с. 22/.

Висновком судово-медичної експертизи № 3316-ДМ/13 від 22.01.2014 року відповідно до якого ОСОБА_5 отримала наступні пошкодження: голови: ушиблена рана на лобі в центрі, що розповсюджувалась на верхні повіки правого ока, ушиблена рана на верхній повіці право ока; двоє саден на правій щоці; крововиливи під мякі мозкові півкулі мозку, в шлуночки мозку; розрив атланто-окциптального зчленування; тулуба: переломи ребер: з права 2-8-го по окологрудинній лінії; зліва 2-5-го на межі передньої підмязової та середньоключичної лінії; 10-11 по околохребтової лінії; перелом хребтового стовба в грудному відділі (8-го хребця), з розривом дуральної оболонки, речовини спинного мозку, з зяянням перелому на 1 см; розрив пристінкової плеври та мишці в зоні перелому; прикорінневий крововилив на правій легені, розрив лівої легені по задній поверхні; перелом лівої гілки лобкової кістки; ділянки саден в проекції гребнів підвздошних кісток; кінцівок: закритий перелом правої плечової кістки в верхній третині; синці та садна на тілі лівої кісті в проекції 4,5 пальців; відкритий перелом кісток правої голені (ушиблена рана по передній поверхні правої голені в верхній третині, на 32 см від підошвінної поверхні стопи, в просвіті її вистоїть верхня частина відломку великоберцової кістки, на 1 см до низу рана, з просвіту якої вистоїть відломок нижньої частини великоберцової кістки; по задній поверхні в проекції правої підколінної ямки «Г»-образної форми рана, утворююча лоскут, відвернутий вниз і вправо; оскольчасті переломи велико- та малоберцових кісток в верхніх третинах, великберцової кістки на висоті 33 см. Від підошвінної поверхні стопи, малоберцової на ділянці довжиною 15 см, що бере початок на 24 см від підошвінної поверхні стопи. Відкритий перелом кісток лівої голені (рана на межі верхньої та середньої треті голені по передній поверхні, на висоті 27 см від підошвінної поверхні стопи, з просвіту якої вистоїть відламок великоберцової кістки; переломи великоберцової кістки та малоберцових кісток, великоберцової кістки: на ділянці від колінного суглоба вниз на 5 см, та середньої третини, на 28,5 см від підошвінної поверхні стопи з виникненням уламку по задній поверхні; малоберцової кістки тотчас донизу від колінного суглоба). Всі вказані пошкодження виникли прижиттєво, від ударного впливу з великою силою тупих предметів, якими могли бути виступаючі частини транспортного засобу, що рухається, можливо в строк та за умов вказаних в постанові. В момент первинного контакту ОСОБА_5 знаходилась в вертикальному положенні, найбільш ймовірно, була повернута до рухаючогося транспортного засобу лівою задньо-боковою поверхнею тіла, при цьому, знаходячись в стані «шагу». Причиною смерті ОСОБА_5 був шок, що виник в результаті отриманої поєднаної травми тіла. За ступенем тяжкості, відносно до живої людини, відповідна травма носить ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя /а.с. 26-29/.

Висновком судової автотехнічної експертизи № 972/13 від 04.02.2014 року відповідно до якої до дорожньо-транспортної події гальмівна, ходова системи та рульове керування автомобіля НОМЕР_3, знаходились в працездатному стані, при яком у біли відсутні які-небудь несправності, які могли б впливати на їх вихідні параметри /а.с. 55-66/.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 07.04.2015 року, який проводився в в м. Харкові по вул. Героїв Праці в районі будинку № 4 за участю свідка ОСОБА_9 де остання пояснила механізм скоєння ДТП. Схемою до протоколу проведення слідчого експерименту /а.с. 88-92/.

Висновком судової автотехнічної експертизи № 273/15 від 20.04.2015 року відповідно до якого у даній дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ-2109 ОСОБА_12 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України. У даній дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ-2109 ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти виникненню події даної ДТП шляхом виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. У діях водія автомобіля ВАЗ-2109 убачаються невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, перебували у причинному звязку з виникненням події даного ДТП /а.с. 96-100/.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 07.05.2015 р., який проводився в м. Харкові по вул. Героїв Праці в районі будинку № 4 за участю потерпілого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3 експерта ОСОБА_13 де учасники слідчого експерименту пояснили механізм скоєння ДТП. Схемою до протоколу проведення слідчого експерименту від 07.05.2015 р. /а.с. 104-109/.

Висновком судової автотехнічної експертизи № 345/15 від 20.05.2015 року відповідно до якого в дорожньо-транспортній обстановці, що склалася, водій автомобіля ВАЗ-2109 ОСОБА_3 повинен був діяти згідно вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України. В звязку з обставинами, що вказані в дослідницькій частині висновку, провести дослідження та експертним шляхом відповісти на питання: «Чи мав водій ОСОБА_3 технічну можливість запобігти наїзду шляхом виконання Правил дорожнього руху України?», не представляється можливим. В звязку з обставинами, що вказані в дослідницькій частині висновку, провести дослідження та експертним шляхом відповісти на питання: «Чи маються в діях водія ОСОБА_3 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному звязку з настанням даної події?», не представляється можливим /а.с. 115-119/.

Оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доведена та кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_5

Обставиною, яка, відповідно до ст. 66 КК України, помякшує покарання обвинуваченого, суд визнає розкаяння обвинуваченого.

Обставини, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд бере до уваги ступінь тяжкості кримінального правопорушення, тяжкість завданих наслідків, суспільну небезпеку скоєного, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансері не перебуває, за місцем мешкання характеризується з позитивної сторони, суд вважає за можливе призначити покарання в межах санкції ч. 2 статті 286 КК України з застосуванням ст. 75 КК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.

Потерпілим ОСОБА_1 заявлено цивільний позов до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином. Відповідно до якого ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_3 на свою користь в рахунок відшкодування завданої йому матеріальної шкоди 8000,00 грн., в рахунок компенсації заподіяної моральної шкоди 100000,00 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково. В частині відшкодування матеріальної шкоди суд відмовляє, оскільки позивачем не надано належних доказів стосовно розміру заподіяних матеріальних збитків. Позовні вимоги про компенсацію моральної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати на залучення експерта склали: для проведення судової авто технічної експертизи № 972/13 від 04.02.1014 440 грн. 01 коп.; для проведення судової авто технічної експертизи № 273/15 від 20.04.2015 491 грн. 04 коп.; для проведення судової авто технічної експертизи № 345/15 від 20.05.2015 368 грн. 28 коп.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 373 ч. 2, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у вигляді 5 (пять) років позбавлення волі з позбавлення права керування транспортним засобом строком на 3 (три) роки.

У відповідності до ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного за даним вироком покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки.

У відповідності до ст. 76 КК України зобовязати засудженого ОСОБА_3 в період іспитового строку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично зявлятись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 /ІПН 3100507559/ на користь ОСОБА_1 в рахунок компенсації за завдану моральну шкоду 100000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 /ІПН 3100507559/ на користь держави (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова) витрати кримінального провадження на проведення експертиз в розмірі 1299,33 грн.

Вирок може бути оскаржений у судову палату з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: І.В. Ніколаєнко