Ухвала суду № 54026254, 16.11.2015, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1642/15-ц

Провадження № 4-с/553/28/2015

У Х В А Л А

Іменем України

16.11.2015м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві в складі:

головуючого судді - Кононенка С.Д.,

при секретарі - Махаринській Я.А.,

розглянувши скаргу ОСОБА_1 в порядку ст.ст.383-387 ЦПК України та ст.85 Закону України «Про виконавче провадження» про незаконні дії та неправомірну бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, системи Міністерства юстиції України,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою в порядку ст.ст.383-387 ЦПК України та ст.85 Закону України «Про виконавче провадження» про незаконні дії та неправомірну бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, системи Міністерства юстиції України, в якій просить постановити ухвалу суду, якою із 15.06.2015 р. по теперішній період часу визнати незаконними дії, неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві ОСОБА_2 та начальника відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві ОСОБА_3, які незаконно, безпідставно в угоду-відповідачу Банку «Фінанси та Кредит» винесли постанову (ВП №47851912) про відмову у відкритті виконавчого провадження та супровідним листом за №1723/7 від 15.06.15 протиправно повернули виконавчий документ до суду без виконання; із 15.06.2015 року по теперішній період часу, визнати неправомірною бездіяльність начальника відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві ОСОБА_3 щодо відсутності прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження, за заявою ОСОБА_1 від 05.06.2015р.; одночасно зобовязати Міністерство юстиції України по фактах незаконних дій та бездіяльності державних службовців відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві, провести службову перевірку, а про її результати інформувати суд.

В судовому засіданні скаржник свою скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник Міністерства юстиції України в судовому засіданні проти скарги заперечувала та просила відмовити в її задоволенні.

Представник ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві, начальник ВДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві та старший державний виконавець ВДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві ОСОБА_2, в судове засідання не з»явились, хоча про час і місце судового розгляду були повідомлені в установленому законом порядку.

Суд, вислухавши скаржника, представника Міністерства юстиції України, дослідивши матеріали скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

03.06.2015 р. Ленінським районним судом м.Полтави в процесі підготовки до розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Придніпровського Регіонального Департаменту АТ «Банку «Фінанси та кредит», АТ Банк «Фінанси та кредит» про визнання дій банку протиправними, відшкодування матеріальних збитків, моральної шкоди пов»язаної із порушенням права власності та прав споживача послуг, по суті, за заявою ОСОБА_1 в порядку ст.ст. 151-153 ЦПК України, було постановлено ухвалу щодо накладення арешту на майно відповідача АТ Банк «Фінанси та Кредит» (адреса м.Київ, вул.Артема,60, інд.04050. Банківські реквізити відповідача: МФО 300131 та ЕДРПОУ 09807856).

05.06.2015 р. відповідно до наданих повноважень та згідно ст.153 ЦПК України, ст.18- 1 Закону України «Про виконавче провадження», судом вищевказаний виконавчий документ безпосередньо було надіслано до виконання у відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві.

31.07.2015 р. в процесі ознайомлення в суді із матеріалами цивільної справи скаржником ОСОБА_1 було встановлено, що ще 15.06.2015 р. старшим державним виконавцем відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві ОСОБА_2 1.Л. незаконно, безпідставно винесено постанову (ВП №47851912) про відмову у відкритті виконавчого провадження. Також, 15.06.15 року за №1723/7 ОСОБА_2 супровідним листом за підписом начальника відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві ОСОБА_3 оригінал виконавчого документа повернула суду. В постанові зокрема зазначено , що згідно ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках. В додатках до виконавчого документа відсутня заява стягувача про відкриття виконавчого провадження.

03.06.15 Ленінський районний суд м.Полтави законно, керуючись ст.ст.151-153. 210 ЦПК України, ст.59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» та розясненнями Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» частково задовольнив заяву позивача ОСОБА_1, наклав арешт на майно Банку на суму 114263 грн. та 1636.13 доларів США.

Окремо, суд в резолютивній частині свого рішення чітко для органу ДВС вказав, що ухвала про забезпечення позову виконується негайно. Оскарження даної ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Дана ухвала суду не змінювалась та не скасовувалась.

Таким чином, 15.06.15 року посадові особи органу ДВС відмовивши суду у прийнятті виконавчого документа до виконання, не виконали ухвалу суду. Чим грубо проігнорували нормами ст. 124 ч.5 Конституції України, ст. 14 ЦПК України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ст.24 Закону України «Про виконавче провадження». Посадові особи органу ДВС були зобовязані виконати виконавчий документ суду.

Крім того, ОСОБА_1 в своїй скарзі посилається на те, що в постанові органу ДВС від 15.06.2015 року вказана неправдива інформація про те. що: «документ про примусове виконання поданий 15.06.2015». Відповідно було порушено 3-х денний строк для прийняття відповідного рішення. Також, в порушення ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» постанова державного виконавця навіть не затверджена начальником відповідного органу ДВС.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, 05.06.2015 р. скаржником ОСОБА_1 окремо, рекомендованим листом на імя начальника відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві - ОСОБА_3 надіслано: а) заяву про відкриття провадження та накладення арешту на майно відповідача; б) оригінал ухвали суду; в) Інд.номер. позивача, як стягувача. Проте, скаржником від органу ДВС і до теперішнього часу жодної відповіді на його заяву не одержано.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобовязаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк предявлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і предявлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження визначені ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Разом з тим, згідно ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо виконання рішення, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії та має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

За таких обставин, суд вважає, що вимога скаржника про визнання незаконними дії, неправомірною бездіяльність із 15.06.2015 р. по теперішній період часу старшого державного виконавця відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві ОСОБА_2 при винесенні постанови (ВП №47851912) про відмову у відкритті виконавчого провадження поверненні супровідним листом за №1723/7 від 15.06.15 виконавчого документу до суду без виконання є законною, обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Проте, вимога скаржника щодо визнання незаконними дій із 15.06.2015 року по теперішній період часу, та неправомірною бездіяльність начальника відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві ОСОБА_3 щодо відсутності прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження, за заявою ОСОБА_1 від 05.06.2015 р. є безпідставною та задоволенню не підлягає, оскільки постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 15.06.2015 року винесена державним виконавцем цього відділу ОСОБА_2 до провадження якої була передана заява ОСОБА_1

Крім того, не підлягає до задоволення вимога скаржника щодо зобовязання Міністерство юстиції України по фактах незаконних дій та бездіяльності державних службовців відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві, провести службову перевірку, а про її результати інформувати суд, оскільки пунктом 20 Постанови Пленуму ВССУ № 6 визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути лише рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Так, перелік органів державної виконавчої служби зазначений у ст. З Закону України «Про державну виконавчу службу», відповідно до якої такими органами є:

- Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень;

- управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;

- районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Відповідно до цього переліку, Міністерство юстиції України безпосередньо не є органом державної виконавчої служби.

До того ж, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. З КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування. їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, скаржником заявлено необгрунтовану вимогу до Міністерства юстиції України.

Крім того, відповідно до ст. 82-84 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.

Таким чином, ОСОБА_4 скористався своїм правом на оскарження дій державного виконавця, проведення іншої перевірки законності чи незаконності дійц державного виконавця у даному випадку є безпідставним.

Згідно до Закону України «Про судовий збір» та ст.22 ч.2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», скаржник звільнений від сплати судового збору та витрат по справі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.85-86 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 383 - 387 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 в порядку ст.ст.383-387 ЦПК України та ст.85 Закону України «Про виконавче провадження» про незаконні дії та неправомірну бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, системи Міністерства юстиції України задовольнити частково.

Визнати незаконними дії, неправомірною бездіяльність із 15.06.2015 р. по теперішній період часу старшого державного виконавця відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві ОСОБА_2 при винесенні постанови (ВП №47851912) про відмову у відкритті виконавчого провадження та поверненні супровідним листом за №1723/7 від 15.06.15 виконавчого документу до суду без виконання.

В іншій частині заявлених у скарзі вимог ОСОБА_1 відмовити, в зв»язку із безпідставністю.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний

строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_5