Постанова № 54025449, 26.11.2015, Старобільський районний суд Луганської області

26.11.2015

Справа № 431/3234/15-а

Провадження № 2-а/431/51/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2015 року Старобільський районний суд Луганської області

В складі: головуючого - судді Ткач О.В.,

при секретарі: Кустовій О.О.,

за участю представників: ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Старобільська адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Луганській області, Міністерства Внутрішніх Справ України про визнання дій неправомірними й зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

В обґрунтування позову, ОСОБА_3 вказав, що він був працівником міліції Антрацитівського райвідділу Управління Внутрішніх Справ України в Луганській області.

Після звільнення, 09.04.2012 року, згідно довідки до акту огляду МСЕК, йому встановлена 3 група інвалідності внаслідок: «травми голови (10.11.2003р.), отриманої внаслідок нещасного випадку, ні, не повязана з виконанням службових обовязків, захворювання повязане з проходженням служби».

Після встановлення інвалідності позивач звернувся до першого відповідача із заявою щодо виплати йому одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 707 від 12.05.2007 року. Листом від 12.01.2012 року позивача було повідомлено про те, що його документи направлено до Департаменту Фінансового Забезпечення та Бухгалтерського Обліку МВС України для затвердження, однак, документи були повернуті без затвердження, посилаючись на відсутність матеріалів службового розслідування обставин травми 10.11.2003 року, на суперечливість даних в акті огляду МСЕК, щодо повязаності хвороби позивача з проходженням служби.

З метою усунення цих суперечностей, позивач самостійно звернувся до МСЕК за розясненням. Листом від 14.04.2013 року позивача було повідомлено, що: «травма голови від 10.11.2003 року, отримана внаслідок нещасного випадку, ні не повязана з виконанням службових обовязків, захворювання повязане з проходженням служби в ОВС».

В діагнозі відображено наслідки побутової травми 10.11.2003 на фоні остеохондрозу хребта, який згідно свідоцтва про хворобу № 107 від 02.08.2001 року є захворюванням, повязаним з проходженням служби в ОВД.

Цей лист, позивач направив другому відповідачу, але 19.06.2013 року отримав лист від 12.06.2013 року, у якому другий відповідач відмовив позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги.

Позивач вважає, що такі дії Міністерства Внутрішніх Справ України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги по інвалідності є неправомірними та просить суд зобовязати першого відповідача оформити висновок щодо проведення йому виплати одноразової грошової допомоги по інвалідності, зобовязати другого відповідача прийняти рішення про виплату йому одноразової грошової допомоги по інвалідності, зобовязати другого відповідача виплатити позивачу борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки виплати одноразової грошової допомоги по інвалідності, а також три відсотка річних від простроченої суми.

Представник позивача, (діючий на підставі довіреності від 09.01.2014 року (а.с. 152) в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідачів, (діючий на підставі довіреностей (а.с. 157, 166)) позов не визнав, суду пояснив, що Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707 «Про затвердження Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції» визначено порядок та умови проведення виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої законом у разі настання події, вичерпний перелік яких наведений в законі, встановлено критерій визначення розміру відшкодування особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, у разі встановлення інвалідності, що настала в період проходження служби.

У звязку з цим, позивач звернувся до УМВС у Луганській області (так як цей підрозділ здійснював виплату одноразової грошової допомоги працівникам Антрацитівського РВ) із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у звязку з тим, що його визнано інвалідом 3 групи з травмою, не повязаною з виконанням службових обовязків, до якої був долучений перелік документів, встановлених п. 5 Порядку.

МВС після отримання документів від УМВС в Луганській області, повинний був прийняти рішення про призначення виплати. Посилаючись на відсутність повного переліку необхідних документів, своїм листом, що отриманий 12.01.2012 року, МВС України повернуло документи до УМВС України в Луганській області.

Після цього, 23.01.2012 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Антрацитівського РВ УМВС України в Луганській області про проведення розслідування нещасного випадку, що стався 10.11.2003 року.

Висновок службового розслідування затверджений 27.01.2012 року й на його підставі складений акт форми Н-5 від 30.01.2012 року. Висновок службового розслідування вказав на те, що позивач заподіяв собі травму джерелом підвищеної небезпеки з порушенням правил його використання. На цій підставі УМВС України в Луганській області й МВС України дійшли до висновку про відсутність підстав для призначення й проведення виплат ОСОБА_3 у вигляді одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» в порядку, який визначений постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року № 707, у звязку з встановленням ОСОБА_3 09.04.2012 року 3 групи інвалідності.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази за вимогами ст. 69-72 КАС України, прийшов до наступних висновків:

Приймаючи рішення по суті позову, суд виходить з того, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 25.06.15 року (а.с. 130-132) встановлено, що ОСОБА_3 не порушив строк звернення до суду за поновленням своїх прав, а ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08.07.2015 року (а.с. 137-138) встановлена предметна і територіальна підсудність даного спору Старобільському районному суду Луганської області й спори про підсудність за ч. 8 ст. 22 КАС України не допускаються.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, з серпня 1996 року по вересень 2011 року проходив службу в органах внутрішніх справ. Наказом Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Луганській області № 336 о/с від 29.09.2011 ОСОБА_3 звільнено з органів МВС у запас збройних сил за п. 64 «б» (через хворобу), що передбачено «Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України» (а.с. 36).

За довідкою до акту огляду МСЕК серії 10 ААБ № 106128 ОСОБА_3 з 22.11.2011 року встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності: «травма голови (10.11.2003), отримана внаслідок нещасного випадку, ні, не повязана з виконанням службових обовязків, захворювання повязано з проходженням служби» (а.с. 13).

ОСОБА_3 звернувся 06.12.2011 року до Головного Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Луганській області із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги та надав документи, передбачені п. 5 «Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 707 від 12.05.2007 (а.с. 35,37).

На підставі поданих ОСОБА_3 документів, Головним Управлінням Міністерства Внутрішніх Справ України в Луганській області складено висновок про призначення одноразової грошової допомоги працівнику міліції у разі встановлення інвалідності згідно із Законом України «Про міліцію» та направлено зазначений висновок до Міністерства Внутрішніх Справ України (а.с. 39-40).

Департамент фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку МВС України (ДФЗБО), своїм листом від 28.11.2011 року повернув до Головного Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Луганській області документи ОСОБА_3, на доопрацювання у звязку з відсутністю висновку службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень за обставинами 10.11.2003 року (а.с. 41).

ОСОБА_3 повторно направив до Міністерства Внутрішніх Справ України документи згідно встановленому переліку за призначенням одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності працівника міліції, які були повернуті (а.с. 6 -7, 47, 50) через невідповідність причини інвалідності та діагнозу, викладеному у свідоцтві про хворобу від 02.02.2011 (лист ДФЗБО МВС України (а.с. 50)).

ОСОБА_3 звернувся до Луганського КЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» за розясненням.

Листом від 15.04.2013 року зазначено, що: «ОСОБА_3 встановлена 3 група інвалідності за сукупністю причин функціональних порушень, а саме: «травми голови (10.11.2003), отриманої внаслідок нещасного випадку, ні, не повязана з виконанням службових обовязків, захворювання повязане з проходженням служби в ОВС». В діагнозі відображені наслідки побутової травми 10.11.2011 року на фоні остеохондрозу хребта, який згідно свідоцтва про хворобу № 107 від 02.08.2011 року є захворюванням, так, повязаним з проходженням служби в ОВС. Інші захворювання, зазначені в свідоцтві про хворобу, не привели до інвалідності (а.с. 8).

Вищевказаний лист МСЕК позивач ОСОБА_3 направив до МВС України й 19.06.2013 року отримав відповідь ДФЗБО МВС України, за яким розяснено, що відповідно до п. 8 Порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 707 від 12.05.2007 року, не передбачено виплату одноразової грошової допомоги, якщо інвалідність настала внаслідок шкоди, яку працівник міліції заподіяв собі джерелом підвищеної небезпеки, іншим обєктом з порушенням правил їх використання.

У звязку з тим, що нещасний випадок зі ОСОБА_3 стався внаслідок порушення правил безпеки поводження на даху, то він не має право на виплату одноразової грошової допомоги (а.с. 9, 33).

Частиною 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обовязків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше, ніж три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 5-річного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку й на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Суд вважає, що позивач ОСОБА_3 виконав зі свого боку всі дії й надав докази того, що він отримав травму голови 10.11.2003 року внаслідок нещасного випадку, що стався в період проходження ним служби, про що свідчать висновки службового розслідування Антрацитівського РВ УМВС від 27.01.12 року; акт розслідування нещасного випадку форми Н-5*, актом № 14 про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ, довідкою про інвалідність, та заходами щодо усунення протиріч в діагнозі захворювання й направлення цих документів першому відповідачу.

Посилка другого відповідача про те, що грошова допомога не виплачується, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво) або інвалідність настали внаслідок шкоди, яку працівник міліції заподіяв собі джерелом підвищеної небезпеки у разі, коли він особисто на відповідній правовій підставі або без неї (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володів транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом з порушенням правил їх використовування, зберігання та утримання» не може бути прийнята до уваги, оскільки причиною нещасного випадку стало падіння позивача з дробини, притуленої до даху будинку й настання його травмування, і, як слід-інвалідності ніяк не може трактуватись, як володіння транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом з порушенням правил їх використання, зберігання й утримання. Тому дії другого відповідача щодо відмови позивачеві у призначенні й виплаті грошової допомоги є незаконною.

Суд вважає законними вимоги позивача щодо застосування до суми боргу індексу інфляції а також 3 відсотків річних, що передбачено ст.ст. 625, 626 ЦК України.

Посилка першого відповідача на неможливість в будь-якому разі зобовязати ГУМВС України в Луганській області передати МВС України у семиденний строк висновок про проведення одноразової грошової допомоги через відсутність документів внаслідок проведення АТО на місці колишньої дислокації Антрацитівського МВ УМВС України в Луганській області не може бути прийнята до уваги, оскільки це порушує вимоги ч. 1 ст. 2 та ч. 7 ст. 7 КАС України про завдання адміністративного судочинства й обовязковість судових рішень.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідачів за ч. 1 ст.94 КАС України в сумі 68.87 грн. в рівних частках (по 34,43 грн.) за рахунок бюджетних асигнувань субєктів владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, ст. 23 ч. 6 Закону України «Про міліцію», Постанови Кабінету міністрів України від 12.05.2007 р. № 707 «Про затвердження Порядку виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції», суд

П О С Т А Н О В И В :

Визнати неправомірними дії Міністерства Внутрішніх Справ України щодо відмови у виплаті ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету міністрів України від 12.05.2007 року № 707 «Про затвердження Порядку виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції».

Зобовязати Головне Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Луганській області подати до Міністерства Внутрішніх Справ України у встановлений законом строк висновок щодо проведення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3.

Зобовязати Міністерство Внутрішніх Справ України в десятиденний строк після отримання висновку прийняти рішення про призначення виплати ОСОБА_3 (і.н. НОМЕР_1) одноразової грошової допомоги з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки й 3% відсотків річних й направити його органу внутрішніх справ для проведення виплати у строк 2 місяці.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (і.н. НОМЕР_1) судові витрати в сумі 68,82 грн. з Міністерства Внутрішніх справ України в Луганській області й Міністерства Внутрішніх Справ України по 34,43 грн. за рахунок бюджетних асигнувань.

Повна постанова виготовлена й проголошена 30.11.15 року о 15 годині.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Старобільський районний суд Луганської області протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя: Ткач О.В.