Рішення № 54024829, 03.12.2015, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

03.12.2015

Провадження № 2/389/435/15

ЄУН № 389/1988/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 грудня 2015 року Знамянський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого-судді Берднікової Г.В.

при секретарі Чукановій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 08.06.2015 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 25.09.2008 року у розмірі 25377,07 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Відповідач у судовому засіданні 07.07.2015 року позов визнала частково, а саме в частині основної заборгованості за кредитом в сумі 8999,82 грн. В подальшому у судові засідання зявлявся її представник, який також визнавав позовні вимоги лише у частині заборгованості за кредитом в сумі 8999,82 грн. Вказував, що заборгованість за відсотками за користування кредитом, у відповідача відсутня, розрахунок є необґрунтованим. Також просив суд застосувати позовну давність.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 вересня 2008 року між Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», правонаступником прав і обов'язків якого є Публічне акціонерне товаристо Комерційний банк «Приватбанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір без номеру, згідно з яким банк надав відповідачу кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Статтею 627 ЦК Українипередбачено, що відповідно дост. 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1ст. 628 ЦК України).

Частиною 1статті 638 ЦК Українивизначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено ч.ч. 1, 2ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як визначено ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно дост. 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з п. 21 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами).

Даний договір складається з підписаної позивачем заяви, «Умов та правил надання банківських послуг», «Правил користуання платіжною карткою» та «Тарифів Банку» що підтверджується підписом відповідача у заяві. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою відповідача щодо прийняття будь-якого розміру встановленого банком кредитного ліміту, відповідно до п.3.3 Умов та правил надання банківських послуг.

Згідно з умовами договору банк нараховує відсотки за користування кредиту в розмірі встановленому «Тарифами Банку», з розрахунку 360 календарних днів на рік (п.5.5 Розділу ІІ Умов та правил надання банківських послуг).

Відповідно до п.6.5, п.6.6 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобовязався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. А у разі невиконання зобовязань за договором на вимогу банку виконати зобовязання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобовязань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. та 5% від суми позову.

Відповідно до п.5.7 Розділу ІІ Умов та правил надання банківських послуг, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобовязань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обовязків за цим договором.

Договір про надання банківських послуг, на підставі якого відповідач отримала кредитні кошти,ніким не оскаржений та не визнаний недійсним, заява як письмовий доказ про його укладення містить підпис відповідача, зміна вказаного у заяві розміру встановленого кредитного ліміту відповідає п. 1.1.3.2. Умов та правил, нарахування відсотків, комісій та штрафних санкцій проведено відповідно до тарифів.

У судовому засіданні зясовано, що позивач взяті на себе зобовязання виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі та порядку встановленому договором.

Відповідач в порушення умов договору зобов'язання за кредитним договором не виконує, у зв'язку з чим згідно розрахунку наданого банком станом на 30.04.2015 року має заборгованість в сумі 25377,07 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 8999,82 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом 12942,63 грн., заборгованості за пенею та комісією 1750 грн., а також штрафів відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг, а саме

штраф (фіксована частина) 500 грн., штраф (процентна складова) 1184 грн. 62 коп.

Представник відповідача, заперечуючи проти заборгованості в частині процентів, пені, комісії та штрафів, посилаючись на те, що дані розрахунку суперечать виписці по рахунку, зрештою спростувати розрахунок заборгованості представлений банком, у судовому засіданні не спромігся.

Так, згідно виписки по рахунку відповідача станом на 30.04.2015 року (а.с. 59) загальна заборгованість за кредитною картою становить 23692,45 грн. Додаючи до цієї суми штрафи, які нараховуються банком відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг при предявленні позову до суду, а саме штраф у фіксованому розмірі 500 грн. та штраф, що становить 5 % суми позову 1184,62 грн., зрештою і виходить розмір тієї заборгованості в сумі 25377,07 грн., яку станом на 30.04.2015 року банк просить стягнути з відповідача.

За змістом ст.ст.526, 527, 530, 610 ЦК України, зобовязання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, при цьому, якщо у зобовязанні встановлено строк його виконання, дане зобовязання має бути виконане у зазначений період часу. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобовязання.

У судовому засіданні на підставі інформації наданої банком зясовано, що строк дії кредитної картки відповідача встановлено до кінця листопада 2016 року, останній платіж за договором відповідачем здійснено 12.09.2013 року в сумі 1200 грн. Представником відповідача вказані обставини також не спростовано.

Відповідно до п. 3.1.1 Розділу ІІ Умов та правил надання банківських послуг, строк дії карти зазначений на лицьовій стороні картки (місяць і рік). Картка дійсна до останнього календарного дня вказаного місяця.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

До позовних вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік відповідно до ч. 2ст. 258 ЦК України.

Відповідно достатті 253 ЦК Україниперебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. ч. 1, 5ст. 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України, яка в силуст.360-7 ЦПК Україниє обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України, у постанові від 19 березня 2014 р. у справі № 6-14цс, зазначено, що відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Представником відповідача заявлено вимогу про застосування позовної давності.

З огляду на те, що останній платіж по картці відповідачем здійснено 12.09.2013 року суд не вбачає пропуску строку позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за тілом та відсотками по кредиту.

Разом з цим, позивачем при зверненні до суду пропущено строк позовної давності по вимогам про стягнення неустойки, а саме пені, що нарахована банком станом на 30.04.2015 року в сумі 1750 грн. І хоча, згідно розрахунку банку вказана сума нарахована як комісія, однак з виписки по рахунку вбачається, що це саме штрафи за прострочку по кредиту. Таким чином суд вважає, що вимоги по стягненню неустойки, а саме нарахованої пені підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення пені за період з 08.06.2014 року по 08.06.2015 року (день предявлення позову до суду) в сумі 1000 грн. (мало місце нарахування штрафних санкцій 10 раз по 100 грн.).

Штрафні санкції нараховані відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг у розмірі 500 грн. (фіксована частина) та 1184,62 грн. (процентна складова) підлягають стягненню з відповідача на користь банку, оскільки нараховані при подачі позову до суду, пропуску строку позовної давності у такому випадку суд не вбачає.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 8999,82 грн., відсотками в розмірі 12942,63 грн., які підлягають стягненню з неї на користь банку разом із штрафними санкціями нарахованими відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг у розмірі 500 грн. (фіксована частина) та 1184,62 грн. (процентна складова). Що стосується пені, нарахованої банком, то суд вважає за необхідне задовольнити вимоги в цій частині частково, стягнувши пеню за один рік до предявлення позову до суду в сумі 1000 грн. Таким чином загальний розмір заборгованості, який доведено в судовому засіданні та підлягає стягненню з відповідача складає 24627,07 грн.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати, понесені банком у звязку із подачею даного позову, пропорційно до частини задоволених позовних вимог в сумі 246,27 грн.

Керуючись ст.ст.88, 169, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість у розмірі 24 627,07 грн. та судовий збір у розмірі 246,27 грн..

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Кіровоградської області через Знамянський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Г.В. Берднікова