Постанова № 54023726, 01.12.2015, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/2045/15-а

01 грудня 2015 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Грещука Р.П.

секретаря - Госедло Л.І.,

з участю представника позивача -ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

21.10.2015р. ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до УПФ України в Надвірнянському районі про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити перерахунок пенсії.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та пояснив, що позивач 02.07.2009року звернувся до УПФ України в Надвірнянському районі із заявою про призначення йому пенсії за віком. Одночасно з заявою надав пакет документів, необхідний для призначення пенсії.

На підставі поданих документів УПФ України в Надвірнянському районі з 10.04.2009р. ОСОБА_3 призначено пенсію при загальному стажі роботи 42 роки 4 місяці 14 днів.

Заробітну плату для призначення пенсії взято за періоди роботи з 01.07.2000р. по 2015р., згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу за вищевказаний період.

Зазначає, що згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу відповідач, при призначенні позивачу пенсії взяв для обчислення заробітну плату, яку той отримував на декількох підприємствах в один і той же час.

При цьому відповідач застосував обмеження максимальною величиною заробітної плати (доходу) для призначення пенсії до суми всіх заробітних плат, незважаючи на те, що кожним підприємством на яких позивач працював по сумісництву, було здійснено відрахування страхових внесків у ПФУ із його заробітної плати уже із врахуванням обмеження максимальної величини.

Це призвело до того, що відповідачем не врахована вся заробітна плата позивача з якої здійснено відрахування страхових внесків із врахуванням обмеження максимальної величини.

В звязку з наведеним, 05.10.2015р. позивачем подано заяву про усунення порушень з боку УПФ України в Надвірнянському районі, зокрема, щоб здійснили йому обчислення пенсії, взявши до уваги всю заробітну плату за період роботи з липня 2000р. по 2006р.включно, як це передбачено З-м України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», із застосування обмеження максимальної величини заробітної плати (доходу) до кожної заробітної плати зокрема.

Оскільки відповідач проігноровав вимоги, викладені в заяві, перерахунок пенсії з врахуванням всієї заробітної плати не зробив, у звязку з чим позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх законних прав щодо отримання належної йому пенсії в розмірі, визначеному чинним законодавством України.

Просить суд задоволити позов ОСОБА_3 Поновити строк для звернення до адміністративного суду про визнання дій відповідача неправомірними та зобовязати вчинити перерахунок пенсії, який було пропущено з поважних причин.

Визнати неправомірними дії УПФ України в Надвірнянському районі щодо відмови в обчисленні ОСОБА_3 пенсії із всієї заробітної плати, яку він отримував за період роботи з 01.07.2000р. по 31.12.2006р. і з якої підприємствами здійснювалось відрахування страхових внесків в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу) для обчислення пенсій.

Зобовязати УПФ України в Надвірнянському районі здійснити перерахунок пенсії з 10.04.2009року з врахуванням всієї заробітної плати, з якої ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат», Державний вищий навчальний заклад «Національний лісотехнічний університет України», ВАТ «Плюсбанк», Коломийський політехнічний коледж, ТОВ «Компанія Промламінат», ТОВ «Укрплита», ТОВ «Свиспан Лімітет», ЗАТ «ЛК Інтерплит Надвірна», ТОВ «Сорбес Україна», ТОВ «Сорбес Едвайзорі Україна» та ОСОБА_3, як фізичною особою-підприємцем із застосуванням максимальної величини заробітної плати (доходу) для обчислення пенсій сплачені страхові внески за періоди роботи з 01.07.2000року по 31.12.2006рік включно, і яка вказана в його індивідуальних відомостях про застраховану особу за 2000рік в сумі 30840,00грн., за 2001рік в сумі 29234,19грн., за 2002рік в сумі 38645,01грн., за 2003рік в сумі 47385,01грн., за 2004рік в сумі 48208,36грн., за 2005рік в сумі 47460,74грн., за 2006р. в сумі 59260,77грн. та виплачувати пенсію в подальшому, згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон повязує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та подала заперечення в якому зазначила, що ст.66 З-ну України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що у заробіток для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці на які за діючими правилами нараховуються страхові внески, крім виплат одноразового характеру, не обумовлених діючою системою оплати праці (компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога та інші), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 13.07.1998 року № 1064 «Про встановлення максимальної величини фактичних витрат суб»єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів» встановлено максимальну величину фактичних витрат суб»єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу у розмірі 1000 грн. на місяць у розрахунку на кожного працюючого, з яких відповідно до законів України справляються збори (внески) до Фонду соціального страхування, державного фонду сприяння зайнятості населення Пенсійного фонду. Дана постанова втратила чинність у зв»язку з набранням чинності Постанови КМУ від 07.03.2001 року № 225, якою встановлено максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників в розмірі 1600 грн. Постановою КМУ від 11.04.2002 року № 494 дану суму замінено цифрами «2200», а Постановою КМУ від 26.04.2003 року № 605 цифри «2200» замінено цифрами «2660».

Крім того, згідно ст.ст.99,100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється 6-місячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свбод та інтересів. Однак позивач пропустив цей строк звернення до суду.

Просить суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3- відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст.69, 70 КАС України, і на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи та, оцінюючи зазначені докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи, прийшов до висновку про можливість часткового задоволення позову.

Відповідно до ст.2 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому зазначеним кодексом, звернутися до суду для оскарження будь-яких рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

Зі змісту ст.71 КАС України випливає, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності його рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, 02.07.2009 року звернувся до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 28 З-ну України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Одночасно з заявою надав пакет документів, необхідний для призначення пенсії.

На основі поданих ним документів, УПФ України в Надвірнянському районі з 10.04.2009р. призначено йому пенсію при загальному стажі роботи 42 роки 4 місяці 14 днів.

Заробітну плату для призначення пенсії позивачу взято за періоди роботи з 01.07.2000 року по 2015 рік згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу за вищевказаний період.

З ясовано також, що згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу УПФ України в Надвірнянському районі, при призначенні ОСОБА_3 пенсії взяло для обчислення заробітну плату, яку він отримував на декількох підприємствах в один і той же час.

При цьому відповідач застосував обмеження максимальною величиною заробітної плати (доходу) для призначення пенсії до суми всіх заробітних плат, незважаючи на те, що кожним підприємством на яких позивач працював по сумісництву,було здійснено відрахування страхових внесків у ПФУ із його заробітної плати уже із врахуванням обмеження максимальної величини.

В звязку з наведеним, УПФ України в Надвірнянському районі ОСОБА_3 не врахована вся заробітна плата з якої здійснено відрахування страхових внесків із врахуванням обмеження максимальної величини.

В судовому засіданні також доведено та не заперечується представником відповідача той факт, що 05.10.2015р. позивачем подано заяву про усунення порушень з боку Управління Пенсійного фонду в Надвірнянському районі, зокрема, щоб здійснили йому обчислення пенсії, взявши до уваги всю заробітну плату за період роботи з липня 2000р. по 2006 рік включно, як це передбачено З-ном України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», із застосуванням обмеження максимальної величини заробітної плати (доходу) до кожної заробітної плати зокрема.

Однак, перерахунок пенсії з врахуванням всієї заробітної плати відповідач не зробив, та у своїй відповіді від 07.10.2015 року за №6334/03 посилається на Постанову Кабінету Міністрів України від 13.07.1998 року № 1064 «Про встановлення максимальної величини фактичних витрат субєктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів».

Даною постановою було встановлено максимальну величину фактичних витрат субєктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу у розмірі 1000 гривень на місяць, з яких відповідно до законів України справляються збори (внески) до Фонду соціального страхування, державного фонду сприяння зайнятості населення Пенсійного фонду. Дана постанова втратила чинність у звязку з набранням чинності Постановою КМУ від 07.03.2001р. №225, якою максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників встановлено в розмірі 1600,00грн, постановою КМУ від 11.04.2002р. №494 в розмірі 2200,00грн., а постановою КМУ від 26.04.2003р. №605 в розмірі 2660,00грн.

Разом з тим, дана постанова встановлює максимальну величину витрат субєктів господарювання на оплату праці працівників, з яких відповідно до законів справляються збори до соціальних фондів, тобто стосується субєктів господарювання.

Як вбачається з пояснень представника позивача та письмових матеріалів справи і не спростовано представником відповідача, в період з 01.07.2000р. по 31.12.2006р. позивач одночасно працював за сумісництвом на декількох підприємствах, а саме: ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат», Державному вищому навчальному закладі «Національний лісотехнічний університет України», ВАТ «Плюсбанк», Коломийському політехнічному коледжі, ТОВ «Компанія Промламінат», ТОВ «Укрплита», ТОВ «Свиспан Лімітет», ЗАТ «ЛК Інтерплит Надвірна», ТОВ «Сорбес Україна», ТОВ «Сорбес Едвайзорі Україна» та був зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Відповідно до індивідуальних відомостей позивача про застраховану особу на даних підприємствах він по 31.12.2006рік одночасно отримував заробітні плати, розмір яких не перевищував встановленої законодавством максимальної величини. Кожне підприємство окремо здійснювало із його заробітної плати відрахування зборів до соціальних фондів в повному обсязі.

Однак, незважаючи на те, що кожне підприємство сплатило внески від заробітної плати в межах максимальної величини, при призначенні позивачу пенсії, відповідач повторно враховує максимальну величину встановлену Постановою від 13.07.1998 року за № 1064 на час отримання ним заробітної плати від суми всіх заробітних плат, і не враховує інші заробітні плати з яких сплачені внески до соціальних фондів, що суперечить чинному законодавству.

Відповідно до ст. 66 З-ну України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що у заробіток для обчислення пенсій включаються всі види оплати праці, на які за діючими правилами нараховуються страхові внески.

Крім цього, абзацом першим ст. 66 З-ну України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що у заробіток для обчислення пенсій включаються всі види оплати праці, на які за діючими правилами нараховуються страхові внески, крім виплат одноразового характеру, не обумовлених діючою системою оплати праці (компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога та інші), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України».

Згідно із ст. 40 та 41 З-ну України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються:1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (прийнятий 08.07.2010р.) - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону; 2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обовязкове державне пенсійне страхування.

Оскільки у період з 01.07.2000р. по 31.12.2006р. позивач ОСОБА_3 працював за сумісництвом на декількох підприємствах на яких одночасно отримував заробітну плату, розмір яких не перевищував встановленої максимальної величини відповідно із усіх сум були нараховані та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), а тому їх неврахування УПФУ в Надвірнянському р-ні суперечить вимогам вищевказаного ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, суд вважає необхідним визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Надвірнянському районі Івано-Франківської області щодо відмови в обчисленні пенсії ОСОБА_3 із всієї заробітної плати за період з 01.07.2000року по 31.12.2006 рік та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Надвірнянському районі здійснити перерахунок його пенсії з врахуванням всієї заробітної плати та здійснити її виплату.

Що стосується вимог позивача поновити строк для звернення до адміністративного суду про визнання дій відповідача неправомірними та зобовязати вчинити перерахунок пенсії, який було пропущено з поважних причин з 10.04.2009 року суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частина друга статті 99 КАС України передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи викладне, положення ч.2 ст.99 КАС України, а також те, що позивач, дізнався про порушення своїх прав з листа УПФ в Надвірнянському районі від 07.10.2015 року, тому пропустив строк для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів за період з 10.04.2009 року по 07.04.2015 року включно в цій частині його вимог -слід відмовити.

Керуючись ст. ст.6, 11, 71, 94, 99, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, ст.ст.8, 19, 22, 46, 92, 117 Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_3 - задоволити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі щодо відмови в обчисленні йому пенсії із всієї заробітної плати, яку він отримував за період роботи з 01.07.2000р. по 31.12.2006р. із якої підприємствами здійснювалось відрахування страхових внесків в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу) для обчислення пенсій;

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі здійснити перерахунок ОСОБА_3 пенсії з 08.04.2015року з врахуванням всієї заробітної плати, з якої ВАТ «Надвірнянський лісокомбінат», Державний вищий навчальний заклад «Національний лісотехнічний університет України», ВАТ «Плюсбанк», Коломийський політехнічний коледж, ТОВ «Компанія Промламінат», ТОВ «Укрплита», ТОВ «Свиспан Лімітет», ЗАТ «ЛК Інтерплит Надвірна», ТОВ «Сорбес Україна», ТОВ «Сорбес Едвайзорі Україна» та ОСОБА_3 як фізичною особою-підприємцем із застосуванням максимальної величини заробітної плати (доходу) для обчислення пенсій сплачені страхові внески за періоди роботи з 01.07.2000року по 31.12.2006рік включно, і яка вказана в його індивідуальних відомостях про застраховану особу за 2000рік в сумі 30840,00грн., за 2001рік в сумі 29234,19грн., за 2002рік в сумі 38645,01грн., за 2003рік в сумі 47385,01грн., за 2004рік в сумі 48208,36грн., за 2005рік в сумі 47460,74грн., за 2006р. в сумі 59260,77грн. та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон повязує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

В решті вимог позову ОСОБА_3 -відмовити.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ст.186 КАС України через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя Грещук Р.П.

Повний текст постанови виготовлено 04.12.2015 року.