Ухвала суду № 54021881, 30.11.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/9189/15 Справа № 205/3470/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Варенко О.П.,

суддів Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2015 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4, про усунення перешкод,

в с т а н о в и л а:

У травні 2015 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що будинок № 50 по вулиці Дмитренка у м.Дніпропетровську є спадковим і належав її матері ОСОБА_5, померлій 30 травня 2014 року. На момент звернення до суду процедура оформлення спадщини не закінчена і знаходиться в провадженні державної нотаріальної контори. Після відкриття спадщини виникли перешкоди з боку її племінника відповідача у справі ОСОБА_3, який оселився у спадковому будинку. Просить суд усунути їй перешкоди шляхом виселення відповідача з будинку №50 по вулиці Дмитренко у м.Дніпропетровську до місця реєстрації - квартири АДРЕСА_1.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Вислухавши учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 28 серпня 1996 року спадкодавець ОСОБА_5 склала заповіт, яким заповідала все своє майно ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.8).

Відповідач у справі ОСОБА_3 є сином третьої особи та племінником позивачки (а.с.2, 28).

30 травня 2014 року у віці 88 років ОСОБА_5 померла (а.с.31). Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку та земельної ділянки за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Дмитренко буд.№50.

На момент розгляду справи спадкоємці не оформили на себе спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_5 на будинок за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Дмитренко буд.№50.

В дозволу третьої особи відповідач вселився у спірний будинок та займає його половину.

Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції, керуючись ст.317 ЦК України, ст.150 ЖК України, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовимидоказами, поясненнями сторін та свідків.

Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції не в повній мірі зясував обставини справи, зокрема те, що відсутність свідоцтва про право на спадщину на час розгляду справи не є підставою для відмови у задоволенні її позову та виселення відповідача ОСОБА_3, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки позивачем, як в позові так і в апеляційній скарзі не зазначені правові підстави звернення до суду з зазначеним позовом. Статті 316, 317 ЦК України, на які позивач посилається, визначають поняття та зміст права власності, а не способи захисту порушених прав. Крім того, відповідач вселився в спірне домоволодіння не самовільно, а з дозволу своєї матері, ОСОБА_4, яка є спадкоємицею ? частини домоволодіння за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Дмитренка буд.№ 50.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на ігнорування судом норм ч.1 ст.1283 ЦК України також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не були предметом розгляду.

Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права не спростовують висновки суду першої інстанції та встановлені ним обставини, а зводяться до незгоди з висновками суду та особистого тлумачення апелянтом норм права.

Порушень матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до скасування або зміни рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

ОСОБА_6