Ухвала суду № 54021864, 30.11.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/9697/15 Справа № 202/38958/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Варенко О.П.,

суддів Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2015 року

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а:

У травні 2013 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за кредитним договором №247714-cred від 03.09.2008 року у розмірі 14846,26 дол. США, що відповідно до повідомлення НБУ складає 118621,60 грн.; з ПАТ Акцент банк, ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на свою користь заборгованість у розмірі 10 000,00 грн., з ОСОБА_2, ОСОБА_3 стягнути витрати на юридичну допомогу у розмірі 3200,00 грн. та судовий збір.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідно до договору №247714-cred від 03.09.2008 року відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 6000,00 дол. США, зі сплатою за користування ним відсотків 24,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.08.2010 року. Проте, в порушення умов договору відповідач ОСОБА_2 свої зобовязання належним чином не виконав, що стало підставою для звернення до суду.

Вимоги до відповідача ОСОБА_2, що випливають зі згаданого договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ПАТ А-Банк договору поруки № 167 від 20.10.2010 року, договором поруки №247714-credП від 03.09.2008 року з ОСОБА_3

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ ПриватБанк заборгованість за кредитнимдоговором №247714-cred від 03.09.2008 року у розмірі 16097,82 дол. США, що за курсом 7,99 відповідно до повідомлення НБУ від 15.04.2013 року НБУ складає128621,60 грн. ( Сто двадцять вісім тисяч шістсот двадцять одна гривна 60 коп.),яка складається з наступного:5415,58 дол. США заборгованість за кредитом; 9885,88 дол. США заборгованість по процентам за користування кредитом; 31,29 дол. США штраф (фіксована частина); 765,07 дол. США (процента складова) з відрахуванням 10 000 грн. 00 коп..

В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідачі в судове засідання не зявилися, про час слухання справи повідомлені належним чином. Відповідач ОСОБА_2 направив клопотання про перенесення розгляду справи на більш пізній строк, оскільки він буде знаходитись у відрядженні, при цьому ніяких доказів на підтвердження цього суду не надав.

Вислухавши представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до договору № 247714- cred від 03.09.2008 року, укладеного між ПАТ КБ « ПриватБанк» та ОСОБА_4, відповідач отримав кредит в розмірі 6000 дол. США зі сплатою за користування ним відсотків у розмірі 24,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.08.2010 року.

Згідно до п.5.7 Кредитного договору строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагород, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюються сторонами протягом 5 років.

У звязку з неналежним виконанням відповідачемОСОБА_2 умов договору №247714-cred від 03.09.2008 року заборгованість за ним станом на 15.04.2013 р. склала 16097,82 дол. США, в тому числі 5415,58 дол. США заборгованість за кредитом; 9885,88 дол. США заборгованість по процентам за користування кредитом; 31,29 дол. США штраф (фіксована частина); 765,07 дол. США (процента складова).

Зобовязання Позичальника, що випливали зі згаданого договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ОСОБА_3 договору поруки №247714-credП від 03.09.2008 року. Відповідно до п.4 Договору поруки у випадку невиконання боржником обовязків за кредитним договором, Боржник і Поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Згідно до п.11 Договору сторони прийшли згоди, що строк (позовна давність) в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу, встановлюється протягом 5 років.

Вимоги до відповідача ОСОБА_2 забезпечені шляхом укладання з відповідачем ПАТ А-Банк, договору поруки № 167 від 20.10.2010 року. Відповідно до договору поруки № 167 від 20.10.2010 року ПАТ «Акцент-банк» зобовязався солідарно з боржником відповідати перед банком за виконання зобовязань за кредитним договором№247714-cred від 03.09.2008 року, розмір відповідальності 10000 грн.

Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції, керуючись ст.ст. 256, 257, 258, 267, 526, 530, 554, 559, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що зміст рішення не відповідає вимогам закону не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки зазначені доводи спростовуються матеріалами справи, а тому є необгрунтованими та зводяться до особистого тлумачення апелянтом норм права.

Відповідно ж до ст.ст.212, 213 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, судове рішення ухвалене з додержанням норм процесуального права та у відповідності з нормами матеріального права і відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

ОСОБА_5