Ухвала суду № 54021860, 30.11.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/9106/15 Справа № 422/9565/12 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Варенко О.П.,

суддів Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2013 року

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2012 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що між ним та відповідачем 18.06.2007 року була укладена кредитна угода №DN80FI00000084 про надання кредиту в розмірі 50960.00 доларів США зі строком погашення до 19.06.2022 року та сплатою 9,96% річних за користування кредитом. Для забезпечення зазначених зобовязань 14.12.2007 року між ним та відповідачем був укладений договір іпотеки №DN80FI00000084, згідно з умовами якого було надано в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 52,10 кв.м., яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Фосфорна, 15/14.

Відповідач належним чином не виконав умови кредитного договору, порушивши графік погашення кредиту і сплати процентів. Станом на 18.07.2012 року прострочена заборгованість становить 47370,02 доларів США., яка складається з: заборгованості за кредитом 44035,60 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом 3268,60 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 65,82 доларів США.

Оскільки відповідач добровільно здійснювати погашення заборгованості не бажає, просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DN80FI00000084 від 18.06.2006 року в розмірі 47 370,02 доларів США ( що за курсом НБУ складає 378 486,46 грн.) звернути стягнення на квартиру загальною площею 52.10 кв.м., житловою площею37.00 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, та виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані і проживають у квартирі, зі зняттям з реєстраційного обліку.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2013 року позов задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № DN80FI00000084 від 18.06.2007 року в розмірі 47 370,02 доларів США ( що за курсом НБУ складає 378 486,46 грн.), яка складається з наступного: 44 035,60 доларів США - заборгованість за кредитом; 3 268,60 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 65,82 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, звернуто стягнення на квартиру загальною площею 52.10 кв.м., житловою площею 37.00 кв.м., яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Фосфорна, буд.15, кв.14, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № DN80FI00000084 від 18.06.2007 року) ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

В задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши учасників процесу, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 18.06.2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № DN80FI00000084, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 50 960,00 доларів США, зі сплатою відсотків у розмірі 9,96 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.06.2022 року.

Відповідно до нової редакції статуту ПАТ КБ «Приватбанк» є правонаступником всіх прав та зобовязань ЗАТ КБ «Приватбанк».

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором сторони уклали договір іпотеки № DN80FI00000084 від 18.06.2007року, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 52,10 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 252 500 грн. 00 коп.

Відповідач ОСОБА_2 умови кредитного договору належним чином не виконує у зв'язку з чим станом на 18.07.2012 року виникла заборгованість на загальну суму 47 370,02 доларів США ( що за курсом НБУ складає 378 486,46 грн.), яка складається з наступного: 44 035,60 доларів США - заборгованість за кредитом; 3 268,60 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 65,82 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Пунктами 18.8, 18.8.1, 18.8.2, укладеного між сторонами договору іпотеки передбачено право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобовязань за кредитним договором у випадку порушення іпотекодавцем зобовязань, передбачених цим договором.

Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції, керуючись ст.ст. 526, 549, 610, 611, 1054 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо порушень діючого законодавства при укладанні кредитного договору не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки не є предметом позову та спростовуються матеріалами справи.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на незгоду з наданим позивачем та застосованим судом розрахунком заборгованості не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідачем свій розрахунок заборгованості не надано, не ставилося питання щодо призначення у справі відповідної експертизи.

Доводи відповідача щодо ненаправлення позивачем вимоги про добровільне погашення заборгованості також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції при ухваленні рішення 18 червня 2013 року не застосував Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який набрав чинності 07 червня 2014 року, також не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки зазначений закон не міг бути застосований в даному випадку, відповідно до ст.5 ЦК України. Проте, даний Закон підлягає застосуванню на стадії виконання рішення.

Решта доводів апеляційної скарги щодо незаконності рішення суду першої інстанції також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони не спростовують висновки суду та встановлені ним обставини, а зводяться до особистого тлумачення апелянтом норм права.

Таким чином, судове рішення ухвалене з додержанням норм процесуального права та у відповідності з нормами матеріального права і відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

ОСОБА_3