Вирок № 54021157, 03.12.2015, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2097/15-к

Номер провадження 1-кп/213/234/15

В И Р О К

Іменем України

03 грудня 2015 року Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Т.Ю.Макарової,

секретар А.В.Толстікова,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Кривому Розі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201540740000495 від 09.04.2015 року у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м.Кривому Розі Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, має неповнолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_4, 02.03.2010 року зареєстрований, як фізична особа-підприємець, раніше неодноразово судимого, останні два рази:

- 15.03.2011 року Інгулецьким районним судом м.Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.263 ч.2 КК України до 3-х років позбавлення волі, з застосуванням ст.75 КК України - іспитовим строком на 3 роки; постановою Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 14.11.2011 року іспитовий строк скасовано, направлений в місця позбавлення волі на 3 роки; 11.08.2014 року звільнений від покарання за постановою Солонянського районного суду Дніпропетровської області на підставі ст.2 Закону України "Про амністію" від 08.04.2014 року;

- 05.02.2015 року Інгулецьким районним судом м.Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 185 ч.2 КК України до 2-х років 10 місяців позбавлення волі, з застосуванням ст.75 КК України - іспитовим строком на 2 роки,

за ст.ст. 190 ч.2, 259 ч.1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

-з боку обвинувачення прокурора Венгерової Ю.В.,

потерпілої ОСОБА_2;

-з боку захисту захисника ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

05 квітня 2015 року у невстановлений слідством час ОСОБА_1 знаходився за місцем свого мешкання за адресою: вул. 50 років Жовтня, 52-164 в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу, де у нього виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, а саме, велосипедом «Десна», вартістю 420 гривень, який належить подружжю ОСОБА_4

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 05 квітня 2015 року у не- встановлений слідством час, зателефонував своєму знайомому ОСОБА_5, та повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконно збагатитись, зловживаючи довірою зі сторони ОСОБА_4, засновану на давньому знайомстві з останнім, під приводом тимчасового користування, у телефонному режимі попросив у ОСОБА_2 велосипед «Десна», вартістю 420 грн., який належав подружжю ОСОБА_2, та яким користувалася дружина ОСОБА_2 ОСОБА_2 та їх дитина, переконавши ОСОБА_5 в тому, що він його поверне, при цьому достовірно знаючи, що повертати велосипед він не буде. Після чого, ОСОБА_5, будучи впевненим в правомірності дій ОСОБА_1, не знаючи про злочинні наміри останнього, у той же день, у невстановлений слідством час, зателефонував своїй дружині - ОСОБА_2, та розповівши їй про прохання ОСОБА_1, домовився з нею про те, що вона передасть ОСОБА_1 належний їм велосипед «Десна» у тимчасове користування на кілька днів.

Після чого, ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном, а саме, велосипедом «Десна», вартістю 420 грн., який належить ОСОБА_2, шляхом зловживання довірою, попросив свого пасинка - ОСОБА_6 піти до місця мешкання ОСОБА_4, взяти належний їй велосипед «Десна» та перекотити його до місця мешкання ОСОБА_1, зазначивши при цьому, що даний велосипед йому необхідний для тимчасового користування. ОСОБА_6, не знаючи про злочинні наміри ОСОБА_1, будучи впевненим в законності дій останнього, того ж дня, у вечірній час доби, прийшов до ОСОБА_2, яка мешкає за адресою: вул. 50 років Жовтня, 52-213, в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, де потерпіла ОСОБА_2, не знаючи про корисливі мотиви ОСОБА_1, добровільно передала ОСОБА_6 свій велосипед «Десна» для подальшого тимчасового користування ним ОСОБА_1, при цьому будучи впевненою, що ОСОБА_1 поверне зазначене майно через кілька днів.

Після чого, ОСОБА_1, отримавши доступ до зазначеного велосипеда, приблизно 5-6 квітня 2015 року, всупереч волі власника, розпорядився ним на власний розсуд, заподіявши таким чином потерпілій ОСОБА_2 матеріального збитку на суму 420 гривень.

Своїми умисними протиправними діями, які полягли у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст. 190 ч.2 КК України.

Крім цього, ОСОБА_1, 09 квітня 2015 року, приблизно о 18год. 43хвил., перебуваючи за місцем свого мешкання, у квартирі АДРЕСА_1 в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу, переслідуючи злочинний умисел, спрямований на завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху в житловому будинку, що загрожує загибелі людей чи іншими тяжкими наслідками, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на громадську безпеку, в частині надання інформації про загрозу злочинних посягань, зі свого мобільного телефону «Motorola С200» ІМЕІ: 353680006874186, у якому знаходилася сім-карта мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_1 здійснив дзвінок оператору лінії «102» чергової частини Криворізького МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області та умисно повідомив, що він має намір підірвати житловий будинок №52 по вул. 50 років Жовтня в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу за допомогою невстановленого слідством вибухового пристрою та природного газу із центрального газопроводу, який знаходиться у приміщенні кухні вказаної вище квартири. ОСОБА_1, достовірно знаючи, що поширювана ним інформація про вибухонебезпечний пристрій є неправдивою та створить обстановку страху у населення, порушить громадську безпеку, а також відволіче сили МВС від виконання їх обов'язків, представившись «Олександром», надав її в усній формі оператору лінії «102» з метою її подальшого поширення.

Своїми умисними діями, які полягли у завідомо неправдивому повідомленні про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст. 259 ч.1 КК України.

Вищезазначені встановлені судом обставини підтверджуються сукупністю належних та допустимих доказів, що отримані судом з досліджених у судовому засіданні таких процесуальних джерел доказів, як показання та документи.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 себе винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.259 ч.1 КК України визнав повністю, та суду пояснив, що все відбувалося саме так, як зазначено в обвинувальному акті, та як розповідали свідки. 08.04.2015 року він посварився зі своєю цивільною дружиною, яка забрала дітей та пішла від нього. У нього був нервовий зрив, він навіть не може зрозуміти, як все це сталося. Перед цим в нього був гіпертонічний криз, він вживав ліки, тому як він розмовляв по телефону не памятає. Коли вже він був доставлений у райвідділі міліції, він зрозумів, що вчинив погано. Щиросердечно у цьому розкаюється.

За ст.190 ч.2 КК України ОСОБА_1 на початку судового засідання себе винуватим не визнавав, пояснював, що велосипед у потерпілої ОСОБА_2 він не брав, та ні про що з нею не домовлявся. Велосипед брав за його проханням його пасинок ОСОБА_6 Взяти велосипед йому дозволив чоловік потерпілої ОСОБА_2, який попросив його продати велосипед, що він і зробив, продав велосипед знайомій жінці. Гроші за велосипед ОСОБА_2 він не віддавав.

Після допиту в судовому засіданні свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_6 та зміни прокурором обвинувачення, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.2 КК України визнав повністю, суду пояснив, що він просто не правильно зрозумів ОСОБА_7, та думав, що той дозволив йому продати велосипед, але, як зясувалося, ОСОБА_7 такого дозволу йому не надавав. У скоєному він щиросердечно розкаюється, просить суворо його не карати.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за ст.ст.190ч.2, 259 ч.1 КК України, підтверджується також поясненнями потерпілої ОСОБА_2, свідків, письмовими матеріалами кримінального провадження.

Так, потерпіла ОСОБА_2 при первісному допиті в суді пояснила, що 05.04.2015 року ОСОБА_1 прийшов до неї додому та попросив велосипед на пару днів, щоб поїхати на роботу. Вона дала йому свій велосипед у тимчасове користування, але ОСОБА_1 в обумовлений строк його не повернув. Потім вони дізналися, що ОСОБА_1 арештували. Вона пішла до його батька, а той сказав, що велосипед ОСОБА_1 продав. Після цього вона звернулася до міліції та написала заяву, щоб ОСОБА_1 притягнули до відповідальності, оскільки вони з чоловіком були обурені поведінкою ОСОБА_1, якого вони знали, та якому довіряли. Також зазначила, що вона добре знає цивільну дружину ОСОБА_1 ОСОБА_8, знає що стосунки між нею та ОСОБА_1 були погані, оскільки він тривалий час не працював, зловживав спиртними напоями, вчиняв сварки. Перед тим, як ОСОБА_1 заарештували, вона забрала дітей, та пішла від нього. Також зазначила, що на цей час працівники міліції повернули їй велосипед, тому ніяких претензій до обвинуваченого вона не має.

При повторному допиті в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що велосипед, яким заволодів ОСОБА_1, належить їх родині, користується ним її дитина та вона. Перед тим, як передавати велосипед, їй подзвонив її чоловік ОСОБА_5, та розповів, що ОСОБА_1 просить велосипед для особистих потреб на декілька днів. Вона спочатку не погоджувалася, вони навіть посварилися з чоловіком, оскільки вона не хотіла нікому давати свій велосипед, але потім все-ж таки погодилася на те, щоб передати велосипед ОСОБА_1 на кілька днів. Дійсно, за велосипедом приходив не сам ОСОБА_1, а його пасинок ОСОБА_6, якому вона і передала велосипед для ОСОБА_1 на три дні. Оскільки вона передала велосипед для ОСОБА_1 вона раніше і казала, що надала велосипед саме ОСОБА_1, оскільки не вважала, що має значення те, хто саме забирав велосипед. На цей час вона згадала, що велосипед дійсно в неї забирав пасинок ОСОБА_1 - ОСОБА_6. Підтвердила також, що велосипед передали для ОСОБА_1 саме 05.04.2015 року, оскільки це сталося за декілька днів до дня народження її чоловіка. Ні вона, ні її чоловік ОСОБА_2 не дозволяли ОСОБА_1 продавати їх велосипед.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що обвинуваченого ОСОБА_1 він знає тривалий час, у них до цього були нормальні стосунки. Потерпіла ОСОБА_2 - його дружина. Велосипед, яким заволодів, а потім продав ОСОБА_1, належить їх родині. Він колись просив ОСОБА_1 знайти покупця на велосипед, але дозволу на продаж велосипеду він йому ніколи не давав. ОСОБА_1 дійсно попросив у нього велосипед на декілька днів, оскільки йому було потрібно перевозити металобрухт. Він його пожалів, та дав вказівку дружині ОСОБА_2, щоб вона передала ОСОБА_1 велосипед. Дружина не хотіла нікому давати велосипед, вони навіть посварилися, але потім вона погодилася. Велосипед ОСОБА_1 надавали в користування на декілька днів. Ніхто з них ніколи не дозволяв ОСОБА_1 продавати їх велосипед. Підтверджує, що всі ці події, коли його дружина ОСОБА_2 передала велосипед ОСОБА_1, відбувалися в перших числах квітня 2015 року, можливо і 05.04.2015 року, оскільки це було за кілька днів до його дня народження, а день народження у нього 8 квітня. Заяву про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 писала його дружина, оскільки вони вирішили, що буде звертатися вона, так як велосипед ОСОБА_1 не повернув. На цей час велосипед їм повернули працівники міліції. Ніяких претензій до ОСОБА_1 вони не мають.

Неповнолітній свідок ОСОБА_6, допитаний в присутності педагога, суду пояснив, що обвинувачений ОСОБА_1 - його вітчим. Вони з матірю та вітчимом проживали за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5. Підтвердив, що за проханням вітчима ОСОБА_1 він забирав велосипед у ОСОБА_2, але коли саме це було він вже не памятає. Велосипед потрібен був ОСОБА_1, щоб перевозити металобрухт. Потім ОСОБА_1 його продав. Про те, що ОСОБА_1 буде продавати велосипед він не знав. Також зазначив, що стосунки між матірю та вітчимом були погані, бо останній зловживав спиртними напоями, відбирав гроші, які мати отримувала на дітей, іноді бив її. Тому незадовго до того, як ОСОБА_1 арештували, вони пішли від нього.

Свідок ОСОБА_9 суду повідомила, що приблизно 05-06.04.2015 року до неї додому прийшов раніше їй знайомий ОСОБА_1 та запропонував їй купити в неї велосипед, який у нього був з собою, за 150 грн. Вона спитала в нього, чи він не крадений, та ОСОБА_1 запевнив, що не крадений. У неї є онуки, та вона погодилася купити велосипед, передала ОСОБА_1 гроші, а велосипед залишила собі. Приблизно через місяць прийшли працівники міліції, та вилучили у неї велосипед.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що в квітні 2015 року він тимчасово виконував обовязки начальника ВМ Інгулецького РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області. Приблизно в 10-х числах квітня 2015 року в чергову частину ВМ Інгулецького РВ КМУ з телефону «102» надійшов виклик про те, що чоловік, який представився на ім'я ОСОБА_1 повідомив про те, що він замінував підїзд та підірве житловий будинок №52 по вул. 50 років Жовтня у м. Кривому Розі, якщо до нього не приїдуть представники влади. Після чого, він разом зі старшим оперуповноваженим СКР ВМ Інгулецького РВ КМУ ОСОБА_11 виїхав до вищезазначеного будинку. Поки вони їхали надійшла інформація щодо ймовірного проживання особи на імя ОСОБА_1 у зазначеному будинку, та що це може бути чоловік на прізвище ОСОБА_1, та повідомили адресу. Вони обходили будинок, та в п'ятому підїзді на шостому поверсі побачили, що двері квартири №164 були відкриті та було чутно, як чоловік розмовляє по телефону. При цьому чоловік говорив, що він замінував будинок і може його підірвати, він також говорив, що якщо до нього не приїдуть представники влади, то він відкриє газ. Чоловік ходив по квартирі, та він побачив, що це дійсно був ОСОБА_1, якого він знає, оскільки той неодноразово судимий. Коли вони ввійшли до квартири, ОСОБА_1 побачивши їх, перестав розмовляти по телефону. Коли його спитали, чи то він телефонував, він почав кричати, що підірве три під'їзди свого будинку, ввімкне газ, та відмовлявся йти з ними. Вони почали його заспокоювати, сказали, що представники влади його чекають в райвідділі та вони його туди відвезуть. Також питали, де знаходиться вибухівка та яка саме, але ніяких відповідей ОСОБА_1 не давав. При затриманні заходів фізичного впливу до ОСОБА_1 вони не застосовували.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що він працює старшим оперуповноваженим СКР Інгулецького РВ КМУ. Обвинуваченого ОСОБА_1 він знає давно, оскільки останній неодноразово судимий, перебував на обліку. 09.04.2015року в чергову частину Інгулецького РВ з телефону «102» надійшов виклик про те, що чоловік на ім'я ОСОБА_1 замінував три підїзди житлового будиноку № 52 по вул. 50 років Жовтня, м. Кривий Ріг, якщо до нього не приїдуть представники влади. Він разом з т.в.о. начальника ВМ Інгулецького РВ КМУ ОСОБА_10 виїхав до вищезазначеного будинку. По дорозі отримали інформацію, що цим чоловіком може бути ОСОБА_1, який проживає у зазначеному будинку. Піднялись до квартири ОСОБА_1 Двері були відчинені, він говорив по телефону. При цьому він почув, що ОСОБА_1 говорив, що підірве три підїзди будинку, та що зараз буде з людьми. Коли вони зайшли до квартири ОСОБА_1 припинив розмову та поклав телефон. ОСОБА_1 чинив опір, не хотів з ними їхати, вимагав, щоб приїхали представники влади, а якщо вони не приїдуть, то він підірве три під'їзди свого будинку, оскільки в них закладено вибухівку. Потім ОСОБА_1 пішов на кухню став погрожувати, що ввімкне газ, брав в руки ніж. ОСОБА_1, на його думку, знаходився в стані алкогольного спяніння, оскільки він чув запах спиртного. Їм все ж таки вдалося заспокоїти ОСОБА_1 та доставити в відділення міліції. ОСОБА_1 говорив, що все це сталося через його сімейні проблеми. Потім викликалася бригада, перевіряли, чи дійсно в будинку немає вибухівки. Ні він, ні ОСОБА_12 в його присутності до ОСОБА_1 заходів фізичного впливу не застосовували.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що він проводив досудове розслідування у кримінальному провадженні у відношенні ОСОБА_1. Останній вину визнавав, пояснення давав добровільно. Ніякого тиску ані фізичного, ані психологічного в ході досудового розслідування на ОСОБА_1 з боку слідчого не було. Ніяких письмових заяв чи скарг ОСОБА_1 йому особисто в ході досудового розслідування не надавав. Захисник йому призначався, але від його послуг він відмовився, що підтверджується відповідними письмовими матеріалами кримінального провадження. По закінченню досудового розслідування, ОСОБА_1 дійсно не бажав знайомитися з матеріалами справи, вимагав, щоб його покормили та дали чашку. Після того, як йому знайшли чашку, він ознайомився з матеріалами, про що написав розписку.

Відповідно до висновку службової перевірки від 02.11.2015 року, яка проводилася за ухвалою суду, факти неправомірних дій зі сторони працівників міліції у відношенні громадянина ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження /т.1, а.с.148-158/.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується також письмовими матеріалами кримінального провадження:

- рапортом старшого інспектора чергової частини Інгулецького РВ КМУ від 09.04.2015 року про надходження телефонного повідомлення по телефону 102, з вимогою надати представників влади (а.п.2,т.2);

- актом перевірки обєкта на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин… №40 від 09.04.2015 року, з якого вбачається, що при огляді будинку №52по вул. 50 років Жовтня, вибухових пристроїв, вибухових речовин та боєприпасів не виявлено (а.п.3, т.2);

- протоколом огляду місця події квартири АДРЕСА_1 від 10.04.2015 року, в ході якого було вилучено мобільний телефон «Motorola С200» з сім-картою, та фото таблицею до протоколу (а.п. 22-28,т.2);

- протоколом огляду мобільного телефону «Motorola С200» з сім-картою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_1 від 10.04.2015 року (а.п. 21,т.2 );

- протоколом огляду цифрового диску «VIDEX CD-R 52х» від 15.06.2015 року, на якому міститься інформація щодо телефонних з'єднань абонентського номеру ОСОБА_1 +380976409205 - вихідний дзвінок, контакт «102» від 09.04.2015 року (а.п.74,т.2);

- постановою про визнання та долучення до провадження речових доказів цифрового диску «VIDEX CD-R 52х» на якому міститься інформація щодо телефонних з'єднань абонентського номеру +380976409205, та паперовим конвертом з зазначеним цифровим диском (а.п.75-76, т.2 );

- протоколом огляду та прослуховування цифрового диску CD-R «Esperanza» UG-R-80M від 10.04.2015 року, на якому зафіксована розмова від 09.04.2015р. оператора лінії «102» та ОСОБА_1, з якого вбачається, що ОСОБА_1 повідомив оператору лінії «102» про те що він збирається підірвати буд.52 по вул.50 років Жовтня, та що він має вибухівку (а.п. 79-82,т.2 );

- висновком фоноскопічної експертизи №70/312-363 від 10.06.2015 року, в підсумках якої зазначено, що голос і мовлення, зафіксоване в двох фонограмах розмов, зафіксованих у файлах: 2015040918431600213 160ml 8.wav, 2015040918450500213180m 18.wav, на наданому на дослідження диску для лазерних систем зчитування «esperanza® creating space for your dreams CD-R 700 MB 80 min xl6 x32 x56 silver-silver» і яке у протоколі огляду від 10.04.2015 позначене умовними індексами «А» і «Т» належить ОСОБА_1 (а.п.91-97.т.2);

- протоколом огляду та прослуховування цифрового диску CD-R диск 700 МЬ під номером 07065107 від 20.05.2015 року, на якому зафіксована розмова ОСОБА_1, а саме відібрані у нього зразки голосу з метою подальшого проведення судової фоноскопічної експертизи (а.п. 86,т.2);

- постановою про визнання та долучення до провадження речових доказів мобільного телефону «Motorola С200» з сім-картою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_1 від 10.04.2015 року(а.п. 98,т.2);

- постановою про визнання та долучення до провадження речових доказів від 10.04.2015 року: цифрового диску CD-R «Esperanza» UG-R-80M від 10.04.2015 року, на якому зафіксована розмова від 09.04.2015р. оператора лінії «102» та ОСОБА_1 від 10.04.2015 року (а.п. 100);

- постановою про визнання та долучення до провадження речових доказів цифрового диску CD-R диск 700 МЬ під номером 07065107 на якому зафіксована розмова ОСОБА_1, а саме відібрані у нього зразки голосу з метою подальшого проведення судової фоноскопічної експертизи від 20.05.2015 року (а.п.101,т.2 );

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, прийнятою від ОСОБА_2 01.05.2015 року, в якому вона просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_1, який 05.04.2015 року зловживаючи її довірою, заволодів її велосипедом «Десна» синього кольору (а.п. 110,т.2);

- протоколом огляду велосипеду «Десна» від 19.05.2015 року та фото таблицею до нього (а.п.122-123,т.2);

- довідкою про вартість велосипеда марки «Десна» на квітень 2015 року, що підтверджує що вартість велосипеда 420 грн. (а.п.124,т.2);

- постановою про визнання та долучення до провадження речових доказів від 19.05.2015 року, а саме велосипеду «Десна» та зберігальною розпискою потерпілої ОСОБА_2 про прийняття на зберігання велосипеда (а.п.127-128,т.2);

Оцінивши у сукупності зібрані у справі докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передба- ченого ст.190ч.2 КК України, за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненого повторно, доведена в судовому засіданні повністю, та його дії правильно кваліфіковано за ст.190ч.2 КК України.

Також суд вважає доведеною повністю у судовому засіданні і вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.259 ч.1КК України, за ознаками завідомо неправдивого повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, а кваліфікацію дій обвинуваченого за ст.259 ч.1 КК України, суд також вважає правильною.

Визначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до категорії тяжких, особу обвинуваченого, обставини, які помякшують та обтяжують його покарання.

До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд відносить рецидив злочину.

До обставин, які помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд відносить те, що він має на утриманні неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №107 від 16.04.2015 року в період часу, до якого відноситься інкриміноване діяння (09.04.2015р.) та на цей час на будь-яке психічне захворювання не страждає, у хворобливому стані психічної діяльності не знаходиться, та по своєму психічному стану може усвідомлювати свої дії, та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.п.62-66,т.2); за місцем проживання характеризується посередньо, раніше неодноразово судимий, необхідних висновків не зробив, на шлях виправлення не став, в період іспитового строку за попереднім вироком, скоїв ще два умисних кримінальних правопорушення.

За таких підстав, суд вважає, що покарання ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

Підстав для застосування ст. ст.69 або 75 КК України, суд не вбачає.

Крім того, суд враховує, що злочини, за які засуджується ОСОБА_1 цим вироком, вчинено ним в період іспитового строку за вироком Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 05.02.2015 року, а отже при призначенні йому остаточного покарання необхідно застосувати ст. 71 КК України, та принцип часткового складання покарань.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Оскільки вилучений у ОСОБА_1 мобільний телефон «Motorola С200» ІМЕІ: 353680006874186, за допомогою якого він повідомив завідомо неправдиву інформацію про підготовку вибуху, є засобом (знаряддям) злочину, він підлягає конфіскації на користь держави.

Підлягають стягненню з ОСОБА_1 витрати за проведену судову фоноскопічну експертизу в сумі 2457 грн.60 коп.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені п.п.1.5ч.1 ст.177 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, визнати винуватим у предявленому йому обвинуваченні за ст.ст.190 ч.2, 259 ч.1 КК України, та призначити йому покарання:

-за ст.190 ч.2 КК України - у виді 2 /двох/ років позбавлення волі;

-за ст. 259ч.1 КК України - у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі;

На підставі ст.70ч.1 КК України шляхом поглинання більш суворим покаранням, менш суворого, за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі.

Відповідно до ст.71 ч.1 КК України до призначеного ОСОБА_1 покарання приєднати частково - 1 /один/ рік позбавлення волі, покарання, не відбуте ним за вироком Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 05.02.2015 року, та остаточно за сукупністю вироків ОСОБА_1 визначити покарання у виді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою.

Строк покарання ОСОБА_1 відраховувати з 09 квітня 2015 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведену фоноскопічну експертизу № 70/32-363 від 10.06.2015 року в сумі 2457 гривень 60 копійок.

Речові докази:

- цифровий диск «VIDEX CD-R 52х» на якому є цифровий файл «KRR3226 976409205 im.xml», який зберігається у матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження;

- мобільний телефон «Motorola С200» ІМЕІ: 353680006874186 з сім-картою мобільного оператора «Київстар» №0976409205, який був вилучений у ОСОБА_1, та який зберігається в Інгулецькому РВ КМУ (на цей час Інгулецькому відділенні поліції Криворізького відділу Національної поліції в Дніпропетровській області), конфіскувати на користь держави;

- цифровий диск CD-R «Esperanza» UG-R-80M на якому є цифрові файли записів 2015040918431600213160ml 8, 201504091845050021318От 18, що зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження;

- цифровий диск CD-R диск 700 Mb під номером 07065107 на якому є цифровий файл «Толюпа», який зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження;

- велосипед «Десна», що зберігається у потерпілої ОСОБА_4, залишити ОСОБА_2

Копія вироку вручається негайно після його проголошення засудженому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Апеляційну скаргу на вирок може бути подано до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка тримається під вартою в той же строк, з дня отримання його копії .

Суддя Т.Ю.Макарова