Рішення № 54021059, 30.11.2015, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/5249/15-ц

2/0203/1510/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2015 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Місюра К.А.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» в особі Дніпропетровських міських електричних мереж про відкликання акту про порушення, скасування нарахувань, стягнення коштів та інфляційних витрат, відшкодування моральної шкоди, зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 19.11.2012 року між ним та відповідачем було укладено договір №3917063 про користування електричною енергією. Також 19.11.2012 року представниками відповідача було замінено прилад обліку та складено акт №016668 про порушення правил користування електричною енергією. 20.11.2012 року вказаний акт було розглянуто комісією РЕМ-4 Дніпропетровських міських електричних мереж та за наслідками розгляду прийнято рішення, оформлене протоколом №104 від 20.11.2012 року, про нарахування збитків в сумі 15269 грн. 52 коп. за не обліковану електроенергію. 21.11.2012 року під впливом психічного примусу він оплатив авансовий внесок в сумі 9269 грн. 52 коп. та сплатив за повторне підключення електроенергії кошти в сумі 458 грн. 78 коп. Заочним рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 14.10.2013 року з нього було стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» збитки в сумі 6000 грн. Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.12.2014 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» було відмовлено та проведено перерахунок в частині зміни періоду, за який мав бути здійснений розрахунок і визначено суму збитків в розмірі 1930 грн. 46 коп. Вказані обставини дають підстави вважати нарахування по акту неправомірними та скасування нарахувань на суму 15269 грн. 52 коп. Але його звернення до відповідача щодо перегляду розбіжностей акту та повернення сплачених коштів залишаються без задоволення. З урахуванням зазначеного позивач просив суд відкликати акт про порушення №016668 від 19.11.2012 року; скасувати нарахування по протоколу №104 від 20.11.2012 року на суму 15269 грн. 52 коп.; стягнути з відповідача грошовий внесок в сумі 9269 грн. 52 коп., інфляційні витрати в сумі 6938 грн. 75 коп. та три відсотки річних в сумі 1114 грн. 77 коп., а всього 17323 грн. 04 коп. Також позивач просив суд в звязку з незаконним відключенням від електричної енергії стягнути з відповідача на його користь сплачені кошти за подальше повторне підключення до електромережі в сумі 458 грн. 78 коп., інфляційні витрати в сумі 343 грн. 42 коп. та три відсотки річних в сумі 55 грн. 16 коп., а всього 802 грн. 20 коп.; а також зобовязати відповідача перерахувати із своїх коштів суму компенсації за не відпущену електричну енергію на період відключення від електропостачання в розмірі 4932 грн. 74 коп. на його (позивача) особовий рахунок, з яких: 3317 грн. 32 коп. компенсація за не відпущену електричну енергію, 1615 грн. 42 коп. інфляційні витрати. Оскільки відповідач без достатньої правової підстави за його рахунок набув 45073 кВт год. електроенергії на суму 15269 грн. 52 коп., позивач просив стягнути з відповідача на його користь вказану суму. Окрім цього, посилався на те, що внаслідок незаконних дій відповідача йому було спричинено моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 22000 грн. та також просив стягнути з відповідача.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість, заявлення у непередбачений законом спосіб, а також на те, що останні вже були раніше предметом розгляду по іншій цивільній справі, по якій ухвалене рішення, що набрало законної сили.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та споживачем електричної енергії, що надається з вказаною адресою Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Дніпрообленерго» на підставі укладеного договору від 19.11.2012 року №3917063.

19.11.2012 року працівниками відповідача під час здійснення технічної перевірки стану електричних приладів обліку і електроустановок у позивача було виявлено порушення п.48 ОСОБА_3 користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26.07.1999 року, а саме: заниження показів приладів обліку, шляхом застосування спеціального пристрою магніту, що на момент перевірки було встановлено на лічильник, в результаті чого електрична енергія споживається, але розрахунковим засобом обліку не враховується.

За результатами перевірки 19.11.2012 року було складено акт про порушення №016668, за наслідками розгляду якого комісією прийнято рішення, оформлене протоколом №104 від 20.11.2012 року, про правомірність акту та нарахування збитків в сумі 15269 грн. 52 коп. за не обліковану електроенергію.

Також 19.11.2012 року було тимчасово припинено постачання електричної енергії за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Меренкова,31/4.

Згідно квитанції від 21.11.2012 року позивачем було частково сплачено суму збитків в розмірі 9269 грн. 52 коп., а 23.11.2012 року сплачено за повторне підключення до електропостачання кошти в сумі 458 грн. 78 коп.

З досліджених під час розгляду даної справи матеріалів цивільної справи №203/1448/13-ц, провадження №2/0203/1147/2013 вбачається, що 25.02.2013 року Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпрообленерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків згідно акту від 19.11.2012 року в сумі 6000 грн., що становить різницю між розрахованою сумою збитків в розмірі 15269 грн. 52 коп. та сплачених ОСОБА_1 коштів в сумі 9269 грн. 52 коп.

Заочним рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 14.10.2013 року позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» було задоволено та стягнуто з відповідача завдані збитки в сумі 6000 грн.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.12.2014 року, що набрало чинності, заочне рішення суду першої інстанції від 14.10.2013 року було скасовано та в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» відмовлено.

Згідно мотивувальної частини рішення апеляційного суду від 16.12.2014 року вбачається, що судом було встановлено факт порушення ОСОБА_1 ОСОБА_3 користування електричною енергією для населення згідно обставин, зафіксованих в акті про порушення №016668 від 19.11.2012 року, шляхом встановлення магніту на прилад обліку, що призвело до без облікового споживання електричної енергії.

Однак, апеляційний суд визначив, що виявлене порушення не носило приховуваного характеру та могло бути виявлено представниками електропостачальника під час контрольного огляду. В звязку, з цим у відповідності до п.п.2.6,2.7, пп.3 а.3.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року №562, апеляційним судом було підтверджено обґрунтованість нарахування збитків за період з 04.09.2012 року по 19.11.2012 року на суму 1930 грн. 46 коп. та, оскільки ОСОБА_1 на час розгляду справи фактично було сплачено в рахунок відшкодування збитків кошти в сумі 9265 грн. 52 коп., в задоволенні позову відмовлено.

Під час дослідження матеріалів цивільної справи №203/1267/13-ц, провадження №2/0203/64/2014 встановлено, що 15.02.2013 року ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» про зобовязання відповідача перерахувати суму компенсації за не відпущену електричну енергію на період відключення від електропостачання в розмірі 3317 грн. 32 коп. на його особовий рахунок; скасування нарахувань по акту №016668 від 19.11.2012 року на суму 15269 грн. 52 коп., повернення грошового внеску в сумі 9269 грн. 52 коп.; повернення коштів за повторне підключення до електроенергії в сумі 458 грн. 78 коп.; компенсування вартості нарахованої електричної енергії в сумі 15269 грн. 52 коп.; стягнення неустойки в сумі 9269 грн. 52 коп.; відшкодування моральної шкоди в сумі 9800 грн.

Рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 20.01.2014 року, що було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.02.2014 року в задоволенні вказаного позову ОСОБА_1 було відмовлено.

З мотивувальних частин вказаних судових рішень вбачається, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено, як таких, що не ґрунтуються на законі, заявлені не у передбачений законом спосіб. В частині заявлених вимог про повернення сплачених коштів в сумі 9269 грн. 52 коп. було відмовлено з посиланням на підтвердження факту порушення позивачем ОСОБА_3 користування електричної енергію та правомірність нарахування збитків в сумі 15269 грн. 52 коп.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи обставини, встановлені судовими рішеннями у зазначених вище цивільних справах №203/1448/13-ц, провадження №2/0203/1147/2013 та №203/1267/13-ц, провадження №2/0203/64/2014, підстави та предмет предявлених по ним позовних вимог, а також підстави та предмет предявленого позову по розглядаємій справі, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині заявлених ним вимог про скасування нарахувань по протоколу №104 від 20.11.2012 року на суму 15269 грн. 52 коп., оскільки вказані вимоги були предметом розгляду по цивільній справі №203/1267/13-ц, провадження №2/0203/64/2014 та заявлені не у передбачений законом спосіб.

Також позивачу слід відмовити у задоволенні позову в частині стягнення сплачених коштів за подальше повторне підключення до електромережі в сумі 458 грн. 78 коп. та зобовязання відповідача перерахувати із своїх коштів суму компенсації за не відпущену електричну енергію на період відключення від електропостачання в розмірі 3317 грн. 32 коп., оскільки вказані вимоги також були предметом розгляду по цивільній справі №203/1267/13-ц, провадження №2/0203/64/2014 та судовим рішенням по цій справі, що набрало законної сили, було встановлено правомірність дій відповідача по відключенню споживача від електроенергії за фактом виявленого розкрадання останньої та стягнення оплати за повторне підключення на підставі п.п.35,36 ОСОБА_3 користування електричною енергію для населення.

В звязку з цим, не підлягають задоволенню і позовні вимоги в цій частині щодо стягнення інфляційних витрат в сумі 343 грн. 42 коп. та трьох відсотків річних в сумі 55 грн. 16 коп., а також 1615 грн. 42 коп. інфляційних витрат, які є похідними від вимоги про стягнення коштів в сумі 458 грн. 78 коп. та в сумі 3317 грн. 32 коп., відповідно. Крім того, ці вимоги щодо стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних не ґрунтуються на положеннях ч.2 ст.625 ЦК України, яка передбачає зобов'язання боржника сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за прострочення виконання грошового зобов'язання, а заявлені позивачем до стягнення кошти не випливають із грошових зобовязань відповідача в розумінні ст.ст.509,524,533 ЦК України.

Не підлягають задоволенню і позовні вимоги про відкликання акту про порушення №016668 від 19.11.2012 року, як такі, що заявлені не у передбачений законом спосіб.

Безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню є і вимоги позивача про стягнення на його користь вартості безпідставно набутої відповідачем електроенергії та послуг на суму 15269 грн. 52 коп., оскільки позивач не є постачальником послуг з надання електроенергії та не зазнав в звязку з цим збитків.

В частині заявлених ОСОБА_1 вимог про стягнення з відповідача грошового внеску в сумі 9269 грн. 52 коп., інфляційних витрат в сумі 6938 грн. 75 коп. та трьох відсотків річних в сумі 1114 грн. 77 коп., а всього 17323 грн. 04 коп., суд враховує наступне.

Заперечуючи проти задоволення позову в цій частині представник відповідача посилався на те, що правомірність нарахування збитків в сумі 15269 грн. 52 коп. була встановлено судовими рішеннями, що набрали законної сили, у цивільній справі №203/1267/13-ц, провадження №2/0203/64/2014, за позовом ОСОБА_1

Разом з тим, рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська по цій справі, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено та ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області, якою рішення суду першої інстанції було залишено без змін, були винесені відповідно 20.01.2014 року та 19.02.2014 року та приймались з урахуванням доказів, наданих сторонами в рамках даної цивільної справи.

В той час, як рішення апеляційного суду Дніпропетровської області по цивільній справі №203/1448/13-ц, провадження №2/0203/1147/2013, за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» до ОСОБА_1 про стягнення залишку від нарахованих та не сплачених останнім збитків за порушення ОСОБА_3 користування електричною енергією для населення, було ухвалено пізніше - 16.12.2014 року та під час розгляду даної цивільної справи та наданих в рамках останньої доказів, апеляційний суд прийшов до висновку про правомірність нарахування збитків за фактом виявлених в акті №016668 від 19.11.2012 року порушень за період з 04.09.2012 року по 19.11.2012 року на суму 1930 грн. 46 коп.

Таким чином, з огляду на положення ч.3 ст.61 ЦПК України, оскільки рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.12.2014 року, що набрало законної сили, було встановлено факт проведення розрахунку збитків без дотримання положень Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року №562, безпідставності завищення періоду розрахунку збитків, суд, з огляду на положення ст.1212 та п.1 ч.1 ст.1215 ЦК України, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1І, в частині стягнення сплачених коштів в сумі 9265 грн. 52 коп., підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути, як безпідставно набуті, кошти в сумі 7339 грн. 06 коп., що становить різницю між відшкодованими збитками в сумі 9265 грн. 52 коп. та розміром збитків в сумі 1930 грн. 46 коп., правомірність нарахування яких встановлена зазначеним вище рішенням суду апеляційної інстанції від 16.12.2014 року.

В частині стягнення нарахованих на вказану суму (9265 грн. 52 коп.) інфляційних витрат в розмірі в сумі 6938 грн. 75 коп. та трьох відсотків річних в розмірі 1114 грн. 77 коп., в задоволенні позову слід відмовити, оскільки вказані вимоги не ґрунтуються на положеннях ст.ст.509,524,533,625 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи №203/1267/13-ц, провадження №2/0203/64/2014, за позовом ОСОБА_1, в рамках останньої позивачем заявлялась вимога про відшкодування моральної шкоди в сумі 9800 грн., завданої внаслідок неправомірних на його думку дій відповідача щодо відключення від електропостачання та безпідставності стягнення коштів на відшкодування завданих збитків та за повторне підключення до електропостачання.

В задоволенні вказаних позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено за недоведеністю вказаних позовних вимог належними доказами.

Звертаючись повторно з позовом про відшкодування моральної шкоди з тих саме підстав та збільшуючи позовні вимоги до 22000 грн., позивач будь-яких доказів щодо заподіяння йому моральної шкоди та причинного звязку між діями відповідача та заподіяною шкодою, у відповідності до вимог ст.ст.10,60 ЦПК України не надав.

Крім того, як було встановлено судом припинення електропостачання позивачу та стягнення оплати за повторне підключення було здійснено в порядку, передбаченому п.п.35,36 ОСОБА_3 користування електричною енергію для населення, а наслідками відповідних дій відповідача по складанню акту, нарахування збитків та відключення від електропостачання стали саме протиправні дії позивача щодо без облікового споживання електроенергії.

В звязку з цим, в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 22000 грн. слід відмовити за необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог належними доказами.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 487 грн. 20 коп. за частково задоволену вимогу майнового характеру.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.509,524,533,625,1212,1215 ЦК України, п.п.35,36,48 ОСОБА_3 користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26.07.1999 року, ст.ст.10,11,57-61,88,212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» в особі Дніпропетровських міських електричних мереж про відкликання акту про порушення, скасування нарахувань, стягнення коштів та інфляційних витрат, відшкодування моральної шкоди, зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 7339 грн. 06 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 487 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.Ю.Казак