Рішення № 54019684, 30.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2015Справа №910/26060/15

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»доПублічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»простягнення 3 553,59 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:не з'явивсявід відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» (надалі - ПАТ «СК «Інгосстрах») звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (надалі - ПАТ НАСК «Оранта») про стягнення 3 553,59 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «СК «Інгосстрах» на підставі договору добровільного страхування наземного транспортну №NKADAR-122J0IJ від 01.04.2012 р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля ВАЗ-2108, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована ПАТ НАСК «Оранта» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/1287418, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 09.11.2015 р.

22.10.2015 р. представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував повністю у зв'язку з тим, що позивачем у встановлений чинним законодавством України строк не було подано заяву про страхове відшкодування.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.11.2015 р. розгляд справи відкладено на 30.11.2015 р. у зв'язку із неявкою представників сторін та неподанням витребуваних доказів.

Представник позивача, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103035378930.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2012 р. між ПАТ «СК «Інгосстрах» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №NKADAR-122J0IJ (надалі - «Договір»), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем марки Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_1, зокрема на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.

05.02.2014 р. о 14:10 год. в Первомайському районі на автодорозі Т-151801 сталася ДТП за участі застрахованого автомобіля Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_1, та автомобіля ВАЗ-2108, реєстраційний номер НОМЕР_2, а саме: ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ-2108, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Chevrolet Aveo, що спричинило пошкодження обом транспортним засобам.

Факт скоєння ДТП підтверджується відомостями про дорожньо-транспортну пригоду №9345332.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21.02.2014 р. №484/579/14-п, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження (звіту), складеного 17.02.2014 р. суб'єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_3, вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_1, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 8 874,77 грн.

На підставі страхового акту №И-660 від 06.03.2014 р., позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, перерахував на рахунок страхувальника суму страхового відшкодування у розмірі 4 063,59 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №832 від 11.03.2014 р. та №1 від 12.03.2014 р.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПАТ «СК «Інгосстрах» перейшло в межах суми 4 063,59 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із наявної в матеріалах справи довідки про дорожньо-транспортну пригоду №9345332 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль ВАЗ-2108, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_1, належить ОСОБА_4 та знаходився під керуванням ОСОБА_2

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем ВАЗ-2108, реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ВАЗ-2108, реєстраційний номер НОМЕР_2, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу застрахована ПАТ НАСК «Оранта» на підставі договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/1287418.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 користувався транспортним засобом на законній підставі, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним автомобіля ВАЗ-2108, реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована ПАТ НАСК «Оранта».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс №АС/1287418) передбачено, що франшиза становить за вказаним полісом становить 510,00 грн.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

У відповідності зі ст. 993 Цивільного кодексу України і ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, що страхувальник (чи інша особа, що одержала страхове відшкодування) має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції від 18.09.2011 р.) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 8 874,77 грн., а позивачем було виплачено потерпілій особі 4 063,59 грн.

Абзацом 2 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Враховуючи встановлену судом вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, який обмежений розміром права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом №АС/1287418 розміри лімітів відповідальності та франшизи, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 3 553,59 грн. (відшкодована вартість відновлювального ремонту у розмірі 4 063,59 грн. - 510,00 грн. франшизи).

Посилання відповідача на приписи підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з яким неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування за цим Законом, є безпідставним з огляду на таке.

Пунктом 36.4 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право страховика у разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування (регламентна виплата безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані у цьому випадку збитки, відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є саме ПАТ НАСК «Оранта».

Згідно з підпунктом 1.1 статті 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України «Про страхування» (підпункт 1.2 статті 1 зазначеного Закону).

Відповідно до підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Тобто наведена норма визначає можливість відмови страховика у виплаті страхового відшкодування страхувальнику в разі неподання заяви про страхове відшкодування впродовж встановлених строків, і не містить підстав для відмови у задоволенні вимоги страховика, який виплатив страхове відшкодування згідно з договором майнового страхування, до особи, відповідальної за завдані збитки, про відшкодування виплачених ним фактичних сум у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 р. у справі №910/9494/14 (3-49гс15).

За таких обставин, позовні вимоги ПАТ «СК «Інгосстрах» є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д; ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32; ідентифікаційний код 33248430) суму страхового відшкодування у розмірі 3 553 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят три) грн. 59 коп. та судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.12.2015 р.

Суддя В.П. Босий