Постанова № 54019529, 25.11.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2015 р. Справа№ 911/3076/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Гончарова С.А.

Шаптали Є.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: Колесник Т.А. - дов. № 5 від 01.01.2015р.

від третьої особи: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.10.2015р.

у справі № 911/3076/13 (суддя Кошик А.Ю.)

за заявою Комунального підприємства Білоцерківської міської ради

«Білоцерківтепломережа»

про відстрочку виконання рішення Господарського суду Київської

області від 14.10.2013р.

у справі № 911/3076/13 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна

компанія «Нафтогаз України»

до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради

«Білоцерківтепломережа»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство по газопостачанню

та газифікації «Київоблгаз»

про стягнення 3 120 766, 74 грн.

В судовому засіданні 25.11.2015р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.10.2015р. по справі № 911/3067/13 заяву Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» № 1527 від 23.09.2015р. про відстрочку виконання рішення Господарського суду Київської області від 14.10.2013р. у справі №911/3076/13 задоволено.

Відстрочено виконання рішення Господарського суду Київської області від 14.10.2013р. у справі № 911/3076/13 до 01.05.2016р.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду у даній справі.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального та матеріального права, оскільки, на думку скаржника, незадовільний фінансовий стан боржника не є винятковою обставиною, яка може слугувати підставою для відстрочення виконання судового рішення від 2013 року, боржником не надано всіх належних доказів в обґрунтування підстав для відстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 12.11.2015р. передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Шаптала Є.Ю., Самсін Р.І.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2015р., у зв'язку із припиненням повноважень судді Самсіна Р.І., сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2015р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 25.11.2015р.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 25.11.2015р. заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання апеляційної інстанції 25.11.2015р., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.

Оскільки явка в судове засідання представників позивача та третьої особи обов'язковою не визнавалась, зважаючи на скорочені строки розгляду апеляційної скарги на ухвали суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно із частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала підлягає скасуванню виходячи з наступного.

В серпні 2013р. Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» про стягнення 3 120 766, 74 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.10.2013р. у справі №911/3076/13 позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 1 035 541, 99 грн. 3% річних, 37 545,52 грн. інфляційних втрат, 21 461, 75 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2014р. рішення Господарського суду Київської області від 14.10.2013р. скасовано в частині відмови у стягненні 89 566,50 грн. 3% річних та в частині задоволення позову про стягнення 37 545,52 грн. втрат від інфляції, та прийнято нове рішення у справі в цій частині, яким задоволено позов про стягнення 89 566,50 грн. 3% річних та відмовлено в задоволенні позову про стягнення 37 545,52 грн. втрат від інфляції. В іншій частині рішення залишено без змін. Стягнуто з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 22 502,17 грн. судового збору за розгляд позовної заяви та 895,67 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

На виконання рішення Господарського суду Київської області від 14.10.2013р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2015р. у справі № 911/3076/13 видано два відповідних судових накази від 06.02.2014р., які перебувають на виконанні у міському відділі державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області.

Відповідно до наказу № 911/3076/13 від 06.02.2014р. належить стягнути з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 1 125 108,49 грн. 3 % річних, 23 397,84 грн. судового збору, а всього 1 148 506,33 грн.

25.09.2015р. до Господарського суду Київської області від боржника (відповідача) - КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» надійшла заява №1527 від 23.09.2015р. про відстрочку виконання рішення Господарського суду Київської області від 14.10.2013р. щодо сплати стягненої суми строком до 01.05.2016р.

В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на те, що не має можливості сплатити одразу всю суму боргу через брак коштів з незалежних від нього обставин, крім того, у разі примусового стягнення коштів з рахунків боржника підприємство буде позбавлене можливості належним чином підготувати опалювальну систему міста до нового опалювального сезону, а також своєчасно сплачувати заробітну плату працівникам.

Заявник просив суд врахувати, що Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» є комунальним підприємством міста, створене з метою забезпечення теплом та гарячою водою населення та всіх інших установ міста. Підприємство надає послуги споживачам, 90% яких складає населення міста, яке в свою чергу несвоєчасно сплачує кошти за отримані послуги, а згідно законодавства, немає можливості нараховувати штрафні санкції за несвоєчасне проведення розрахунків, які є прямими збитками для теплопостачальної організації.

КП БМР «Білоцерківтепломережа» є монополією з централізованого постачання теплової енергії у місті Біла Церква і підприємство не уповноважене чинним законодавством самостійно встановлювати тарифи, які відповідають витратам за надання послуг, тому постачає теплову енергію по вартості, нижчій її собівартості.

У відповідності до частини 4 п. 2 ст. 6 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» до повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг відноситься встановлення тарифів на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання, тобто тарифи на теплову енергію є регульованими та затверджуються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг в межах повноважень визначених законодавством.

На підприємстві склалась дуже складна економічна ситуація, яка виникла у зв'язку зі збитковістю послуг з теплопостачання. До моменту прийняття нових тарифів у березні 2015 року тарифи на теплопостачання покривали лише частину витрат на її виробництво.

У зв'язку з тим, що встановлені тарифи на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води були нижче їх собівартості у відповідача виникають збитки.

Станом на 01.09.2015р. згідно з статистичною та податковою звітністю дебіторська заборгованість складає 109 275 тис. грн., кредиторська заборгованість складає 100 766 тис. грн., у тому числі заборгованість за спожитий природний газ у сумі 91 365 тис. грн. Збитки підприємства за І півріччя 2015р. становлять 30 590 тис. грн.

Відповідні обставини, на думку заявника, свідчать, що підприємство перебуває в тяжкому фінансовому стані, що підтверджується довідкою про кредиторську та дебіторську заборгованість підприємства станом на 01.09.2015р. та балансом (звіт про фінансовий стан) на 30.06.2015р.

Також, заявник наголошує, що за судовим рішенням фактично підлягають стягненню 3% річних та інфляційні за прострочення виконання основного зобов'язання, яке на момент прийняття рішення було виконане. Відповідні обставини свідчать про певний ступінь виконання боржником свого зобов'язання і застосована судовим рішенням відповідальність є непомірною до сплати за фактичних умов діяльності теплопостачального підприємства.

Боржник в обґрунтування необхідності відстрочки виконання судового рішення посилається на можливість сплати присуджених до стягнення сум по закінченню опалювального сезону 2015-2016 років та вирішення питання про стягнення зі споживачів заборгованості за теплопостачання, що орієнтовно припадає на кінець квітня 2016р.

Заперечуючи проти надання відстрочки виконання судового рішення у даній справі позивач посилається на те, що незадовільний фінансовий стан боржника не є винятковою обставиною, яка може слугувати підставою для відстрочки виконання судового рішення. Позивач вказує на те, що боржником не надано всіх належних доказів в обґрунтування підстав для відстрочки виконання судового рішення.

Задовольняючи заяву боржника про відстрочку виконання рішення Господарського суду Київської області від 14.10.2013р. строком до 01.05.2016р., місцевий господарський суд виходив з того, що наведені боржником обставини в їх сукупності є винятковими, враховуючи причини, які призвели до скрутного фінансового стану, зокрема, підприємство має монопольне становище з централізованого постачання теплової енергії у місті Біла Церква, при цьому, законодавчо позбавлене можливості самостійно формувати тарифи, які відповідають витратам за надання послуг. Боржник є комунальним підприємством міста, яке створене з метою забезпечення теплом та гарячою водою населення та всіх інших установ міста і має належним чином підготувати опалювальну систему міста до нового опалювального сезону та забезпечувати безперервне надання відповідних послуг. Також, судом враховано факт погашення основної заборгованості з оплати за спожитий газ (на момент прийняття рішення заборгованість була погашена) і за судовим рішенням підлягають стягненню суми відповідальності за порушення грошових зобов'язань, які безпосередньо не впливають на обсяг збитків стягувача.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, вважає їх помилковими, з огляду на наступне.

Так, статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Так як згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Відповідно до пункту 7.1.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Пунктом 7.2. вказаної постанови визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарським процесуальним кодексом України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

За змістом наведеної норми, відстрочка виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, особа, яка подала заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Так, відповідач, звертаючись до суду із заявою про надання відстрочки виконання рішення суду у даній справі, посилається на те, що на підприємстві склалася дуже складна економічна ситуація, яка виникла у зв'язку зі збитковістю послуг з теплопостачання, з огляду на що у відповідача відсутня можливість виконати рішення суду.

До того ж, відповідач зазначає про можливість сплати присуджених до стягнення сум по закінченню опалювального сезону 2015-2016 років та вирішення питання про стягнення зі споживачів заборгованості за теплопостачання, що орієнтовно припадає на кінець квітня 2016р.

Водночас, відповідачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів, в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України, які б підтверджували обставини, з якими боржник пов'язує виникнення у нього 01.05.2016р. можливості виконати рішення у даній справі та сплатити присуджену до стягнення суму, а також належних та допустимих доказів відсутності у Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» майна, на яке можливо було б звернути стягнення, у той час як складне фінансове становище боржника не є винятковою обставиною в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, за наявності якої можливе надання відстрочки виконання рішення, оскільки відсутність у боржника необхідних коштів не може розглядатись як неможливість виконання зобов'язання та виконання рішення суду з огляду на існування інших, крім звернення стягнення на грошові кошти, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», способів виконання рішення суду.

До того ж, надані відповідачем довідки про кредиторську та дебіторську заборгованість підприємства станом на 01.09.2015р. та баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.06.2015р. не є належними та допустимими доказами на підтвердження неможливості боржника виконати рішення у строк, оскільки відсутність коштів не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та не є підставою для відстрочки виконання рішення суду.

Інших доказів на підтвердження ускладнення та/або неможливості виконання відповідачем рішення суду у даній справі до 01.05.2016р. відповідачем суду не надано.

Крім того, колегія суддів зазначає, що 3% річних та інфляційні втрати, щодо стягнення яких вирішено спір у справі № 910/3076/13, нараховані за прострочення виконання відповідачем основного зобов'язання, несплата яких протягом тривалого часу порушує матеріальні інтереси позивача - ПАТ НАК «Нафтогаз України», що може призвести до негативних наслідків для останнього, а кожна із сторін договору прийняла на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому.

Наведені заявником підстави для відстрочення виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище, існування великої заборгованості населення за отримані послуги, необхідність належним чином підготувати опалювальну систему міста до нового опалювального сезону, а також своєчасно сплачувати заробітну плату працівникам, не є тими виключними обставинами, які можуть бути підставою для відстрочення виконання судового рішення, оскільки важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від відповідача обставин.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає обставин, які ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі, а визначені Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» обставини не є підставами для відстрочення виконання судового рішення на строк, заявлений боржником.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання рішення Господарського суду Київської області від 14.10.2013р. строком до 01.05.2016р.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з підстав, викладених у ній, підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Київської області від 29.10.2015р. підлягає скасуванню з підстав, викладених вище, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні заяви Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» про відстрочку виконання рішення суду до 01.05.2016р.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги позивача, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 218, 00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 85, 99, 101, 103-106, 121 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.10.2015р. у справі № 911/3076/13 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 29.10.2015р. у справі № 911/3076/13 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» про відстрочку виконання рішення Господарського суду Київської області від 14.10.2013р. у справі № 911/3076/13 відмовити.

4. Стягнути з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Мережна, буд. 3, код ЄДРПОУ 04654336) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 1 218, 00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ.

6. Матеріали справи № 911/3076/13 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді С.А. Гончаров

Є.Ю. Шаптала