Ухвала суду № 54019014, 03.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

03.12.2015 р.Справа № 910/24808/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд"

2) Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод"

про стягнення 9 579 302,64 доларів США, що еквівалентно 208 880 707,79 грн. і

15 086 950,57 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Архіпов О.Ю. за довіреністю № б/н від 30.11.2015 р.;

Новик Є.М. за довіреністю № б/н від 17.12.2014 р.;

від відповідача-1: Оксимчук А.О. за довіреністю № б/н від 17.09.2015 р.;

від відповідача-2: Мецгер Ю.Ю. за довіреністю № б/н від 17.09.2015 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Дочірній Банк Сбербанку Росії" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд", 2) Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" про стягнення 9 579 302,64 доларів США, що еквівалентно 208 880 707,79 грн. і 15 086 950,57 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.09.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.10.2015 р.

У судовому засіданні 15.10.2015 р. представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

Ухвалою від 15.10.2015 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів, розгляд справи відкладено на 04.11.2015 р.

02.11.2015 р. через відділ діловодства суду від відповідача - 1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

04.11.2015 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові документи по справі.

Ухвалою від 04.11.2015 р. розгляд справи відкладено на 01.12.2015 р.

30.11.2015 р. від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.

01.12.2015 р. від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.

01.12.2015 р. від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 01.12.2015 р. оголошувалась перерва до 03.12.2015 р.

01.12.2015 р. від позивача надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову.

03.12.2015 р. від позивача надійшли клопотання про долучення документів до матеріалів справи, письмові пояснення по справі та заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 03.12.2015 р. представники позивача повністю підтримали вимоги заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Представник відповідача-1 проти вжиття заходів до забезпечення позову заперечив.

Представник відповідача-2 проти вжиття заходів до забезпечення позову заперечив.

Розглянувши наявні у справі матеріали з огляду на подану позивачем заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вказаної заяви, виходячи з наступного.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову значно утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї власної ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі ст. 67 Кодексу, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У пункті 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26 грудня 2011 року № 16 судам роз'яснено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 3 згаданої постанови визначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач зазначає, що сума заборгованості відповідача-1 (ТОВ «Коксотрейд») та відповідача-2 (ПрАТ «Харківський коксовий завод») за Договором про відкриття кредитної лінії №27-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 (станом на 01.09.2015) становить 9 579 302,64 долари США, що в гривневому еквіваленті становить 208 880 707,79 грн. та 15 086 950,57 грн.

Окрім того, відповідач-1 має наступну заборгованість перед позивачем: за Договором про відкриття кредитної лінії №28-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, загальна сума заборгованості за яким станом на 01.09.2015 складає 930 000,00 дол. США та 4 758 882,61 грн., що підтверджується ухвалою господарського суду м. Києва від 22.09.2015 у справі №910/24880/15; за Договором про відкриття кредитної лінії №29-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, загальна сума заборгованості за яким станом на 01.09.2015 складає 204 736,12 дол. США та 4 758 882,61 грн., що підтверджується ухвалою господарського суду м. Києва від 23.09.2015 у справі №910/24977/15; за Договором поруки від 04.09.2012, відповідно до якого відповідач-1 поручився за зобов'язання ПрАТ «Термолайф» за Договором про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, загальна сума заборгованості за яким станом на 01.09.2015 складає 5 585 802,08 дол. США та 20 273 046,89 грн., що підтверджується ухвалою господарського суду м. Києва від 29.10.2015 у справі №910/27847/15; за Договором про відкриття кредитної лінії №31-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 (загальна сума заборгованості станом на 01.09.2015 складає 295 992,95 дол. США та 1 324 920,49 грн.), що підтверджується ухвалою господарського суду м. Києва від 30.10.2015 у справі №910/27848/15.

Відповідач-2 має наступну заборгованість перед позивачем: за Договором поруки від 04.09.2012, відповідно до якого відповідач-2 поручився за зобов'язання ПрАТ «Термолайф» та ТОВ «Коксотрейд» за Договором про відкриття кредитної лінії №28-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, загальна сума заборгованості за яким станом на 01.09.2015 складає 930 000,00 дол. США та 4 758 882,61 грн., що підтверджується ухвалою господарського суду м. Києва від 22.09.2015 у справі №910/24880/15; за Договором про відкриття кредитної лінії №29-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, загальна сума заборгованості за яким станом на 01.09.2015 складає 204 736,12 дол. США та 4 758 882,61 грн., що підтверджується ухвалою господарського суду м. Києва від 23.09.2015 у справі №910/24977/15; за Договором про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, загальна сума заборгованості за яким станом на 01.09.2015 складає 5 585 802,08 дол. США та 20 273 046,89 грн., що підтверджується ухвалою господарського суду Харківської області від 24.09.2015 у справі №922/5412/15.

Таким чином, позивач зазначає, що заборгованість обох відповідачів, у тому числі в рамках даної справи, становить понад 16,5 млн. дол. США та 31 млн. грн.

Проте, позивач вказує, що відповідачі ухиляються від сплати наявної заборгованості.

Крім того, позивач вказує, що у розміщеному в Бюлетені Цінні папери України №162 від 03.09.2015 містяться відомості про те, що Приватне акціонерне товариство «ХАРКІВСЬКИЙ КОКСОВИЙ ЗАВОД» повідомляє, що 04.08.2015 загальними зборами акціонерів Приватного акціонерного товариства «ХАРКІВСЬКИЙ КОКСОВИЙ ЗАВОД» прийнято рішення про виділ з товариства, без його припинення, юридичних осіб відповідно до чинного законодавства України. Вимоги кредиторів, що відповідно до чинного законодавства України можуть бути заявлені до товариства в процесі виділу, приймаються на адресу місцезнаходження товариства до 10.10.2015 включно.

Таким чином, позивач вважає, що зазначені дії відповідача-2 свідчать про те, що останній намагається ухилитись від виконання своїх зобов'язань перед позивачем, шляхом передачі по розподільчому Балансу своїх активів новоствореним юридичним особам.

Крім того, умовами договору про відкриття кредитної лінії та договору поруки передбачено зобов'язання відповідачів надавати позивачу баланс (форма №1), звіт про прибутки і збитки (форма №2), інші документи для перевірки фінансового та майнового стану відповідача-2.

Проте, відповідач-1 має негативні фінансові результати діяльності, що відображені в балансі та фінансованому звіті від 30.09.2015, а також у порівнянні з балансом та фінансовою звітністю станом на 31.12.2015, зокрема, вбачається зменшення основних засобів (вартість основних засобів становила на початок періоду 8437 тис. грн., а на кінець звітного періоду становить 7051 тис. грн.); суттєве збільшення довгострокових зобов'язань (з 59207 тис. грн. до 81171 тис. грн.).

Відповідач-2 також має негативні фінансові результати діяльності, що відображені в балансі та фінансованому звіті від 30.09.2015, а також у порівнянні з балансом та фінансовою звітністю станом на 31.12.2015, з яких, зокрема, вбачається зменшення основних засобів (вартість основних засобів становила на початок періоду 187 697 тис. грн., а на кінець звітного періоду становить 178 168 тис. грн.); суттєве збільшення довгострокових зобов'язань (з 277 710 тис. грн. до 377 337 тис. грн.); та поточних зобов'язань і забезпечень (з 81 204 тис. грн. до 107 652, тис. грн.).

Таким чином, позивач зазначає, що зменшення вартості основних засобів має ознаки виведення та відчуження майна та активів відповідачів, що є підтвердженням наміру ухилення від виконання кредитних зобов'язань, а збільшення обсягу зобов'язань перед іншими кредиторами та одночасна наявність великого розміру непогашеної дебіторської заборгованості, підтвердженням існування реальної загрози неможливості виконання рішення суду у зв'язку з відсутністю грошових коштів та майна відповідачів на момент його виконання.

Позивач також вважає, що оскільки виробнича діяльність відповідачів проводиться, однак жодних заходів щодо погашення заборгованості останніми не здійснюється, вказане свідчить, що відповідачі спрямовуються кошти на інші цілі, а не на виконання грошових зобов'язань перед позивачем.

Враховуючи викладене та те, що предметом спору у даній справі є повернення грошових коштів відповідачами на користь позивача, останній просить суд, до набрання рішенням суду у справі законної сили, застосувати заходи до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідачів, що обліковуються на рахунках у банківських установах в межах суми позову.

Пунктом 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із змінами і доповненнями) роз'яснено, що у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

При цьому, обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до п. 10 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Суд, дослідивши зібрані у матеріалах справи докази, встановивши обставини справи та доводи, що являються підставами подання даної заяви, погоджується з позицією позивача щодо пов'язаності заявлених до вжиття заходів забезпечення позову з предметом позовних вимог та наявності достатніх підстав вважати, що невжиття таких заходів, у разі задоволення позовних вимог, значно утруднить або зробить неможливим виконання такого рішення.

При цьому, обраний судом спосіб забезпечення позову співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, а тому вжитий судом захід до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Крім того, застосування заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідачів не порушить жодних прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не призведе до втручання у звичайну діяльність учасників судового процесу та до неможливості належного здійснення відповідачами господарської діяльності, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Представники відповідачів проти вжиття заходів до забезпечення позову заперечують та зазначають, що накладення арешту призведе до повної зупинки діяльності підприємств відповідачів, у зв'язку з чим зменшаться їх активи, що, у свою чергу, призведе до неможливості виконання рішення у даній справі.

Також, у зв'язку з накладенням арешту на рахунки, відповідачі не зможуть виплатити заробітну плату своїм працівникам, а також сплатити інші обов'язкові платежі, податки та збори.

Крім того, представник відповідача-2 зазначила, що вимоги позивача забезпечені, зокрема, іпотекою, у зв'язку з чим рішення суду, у разі задоволення позову, буде виконано в будь-якому випадку.

Також, у випадку виділу нових юридичних осіб, до таких осіб переходять як права, так і обов'язки юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову, дотримання збалансованості інтересів сторін, встановивши наявність правового зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, врахувавши ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, господарський суд вважає за доцільне заяву позивача про забезпечення позову задовольнити та накласти арешт на грошові кошти відповідачів в межах суми заявлених позовних вимог.

Заперечення відповідачів до уваги не приймаються у зв'язку з їх недоведеністю, необґрунтованістю та невідповідністю фактичним обставинам справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.

2. З метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти в межах суми 9 579 302,64 (дев'ять мільйонів п'ятсот сімдесят дев'ять тисяч триста два долари шістдесят чотири центи) доларів США, що в гривневому еквіваленті (за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку 1 долар США - 21,805419 грн.) становить 208 880 707,79 (двісті вісім мільйонів вісімсот вісімдесят тисяч сімсот сім гривень сімдесят дев'ять копійок) грн. і 15 086 950,57 (п'ятнадцять мільйонів вісімдесят шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень п'ятдесят сім копійок) грн., що належать Приватному акціонерному товариству «ХАРКІВСЬКИЙ КОКСОВИЙ ЗАВОД» (61010, м. Харків, Набережна Червоношкільна, б. 24, ідентифікаційний код юридичної особи: 24481702) та обліковуються на рахунках в банківських або інших кредитно-фінансових установах, в тому числі, але не обмежуючись:

- на рахунку 26001301752817 (Російський рубль, долар США, Євро, Українська гривня) в ПАТ «Промінвестбанк», МФО 334635;

- на рахунку 26001601004864 в ПАТ «Промінвестбанк», МФО 334635;

- на рахунку 26001601004863 в ПАТ «Промінвестбанк», МФО 334635;

- на рахунку 26001601004866 в ПАТ «Промінвестбанк», МФО 334635;

- на рахунку 26006619949228 в ПАТ «Промінвестбанк», МФО 334635;

- на рахунку 26006619949227 в ПАТ «Промінвестбанк», МФО 334635;

- на рахунку 26009013005845 (Російський рубль, долар США, Євро, Українська гривня) в ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», МФО 320627;

- на рахунку 26000023005845 (Російський рубль, долар США, Євро, Українська гривня) ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», МФО 320627;

- на рахунку 26043013005845 в ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», МФО 320627;

- на рахунку 26054013005845 в ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», МФО 320627;

- на рахунку 26007169660001 в ПАТ «Банк «Київська Русь», МФО 319092;

- на рахунку 26006169660002 в ПАТ «Банк «Київська Русь», МФО 319092;

- на рахунку 26005169660003 в ПАТ «Банк «Київська Русь», МФО 319092;

- на рахунку 26004169660004 в ПАТ «Банк «Київська Русь», МФО 319092;

- на рахунку 26004010084398 (Російський рубль, долар США, Євро, Українська гривня) в ПАТ «Укрексімбанк», МФО 322313;

- на рахунку 260040014329 (Російський рубль, долар США, Євро, Українська гривня) в ПАТ «Укрексімбанк», МФО 322313;

- на рахунку 26049000142329 в ПАТ «Укрексімбанк», МФО 322313;

- на рахунку 26007001300698 (Російський рубль, долар США, Євро, Українська гривня) в ПАТ «Європромбанк», МФО 377090;

- на рахунку 26056052317941 в ПАТ «КБ «ПриватБанк», МФО 351533;

- на рахунку 26005052329913 в ПАТ «КБ «ПриватБанк», МФО 351533,

а також на будь-яких інших рахунках, виявлених державною виконавчою службою в ході виконання ухвали суду.

3. З метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти в межах суми 9 579 302,64 (дев'ять мільйонів п'ятсот сімдесят дев'ять тисяч триста два долари шістдесят чотири центи) доларів США, що в гривневому еквіваленті (за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку 1 долар США - 21,805419 грн.) становить 208 880 707,79 (двісті вісім мільйонів вісімсот вісімдесят тисяч сімсот сім гривень сімдесят дев'ять копійок) грн. і 15 086 950,57 (п'ятнадцять мільйонів вісімдесят шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень п'ятдесят сім копійок) грн., що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «КОКСОТРЕЙД» (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 10, ідентифікаційний код: 30962083) та обліковуються на рахунках в банківських або інших кредитно-фінансових установах, в тому числі, але не обмежуючись:

- на рахунку 26050023005851 в ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», МФО 320627;

- на рахунку 26051033005851 в ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», МФО 320627;

- на рахунку 26052043005851 в ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», МФО 320627;

- на рахунку 26059013005851 в ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», МФО 320627;

- на рахунку 26004013005851 в ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», МФО 320627;

- на рахунку 26063301750095 в ПАТ «Промінвестбанк», МФО 334635;

- на рахунку 26001001300694 в ПАТ «Європромбанк», МФО 377090;

- на рахунку 26051000183508 в ПАТ «Укрексімбанк», МФО 322313;

- на рахунку 26000010083508 в ПАТ «Укрексімбанк», МФО 322313;

- на рахунку 26003001017577 в ПАТ «Радикал Банк», МФО 319111,

а також на будь-яких інших рахунках, виявлених державною виконавчою службою в ході виконання ухвали суду.

4. Дана ухвала являється виконавчим документом, набирає чинності з моменту її прийняття, тобто з 03.12.2015 р., та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Дана ухвала підлягає обов'язковому виконанню на всій території України з моменту її винесення.

4. Строк пред'явлення ухвали господарського суду м. Києва від 03.12.2015 р. у справі № 910/24808/15 про вжиття заходів до забезпечення позову до виконання становить один рік, тобто до 03.12.2016 р.

Стягувач за даною ухвалою: Публічне акціонерне товариство "Дочірній Банк Сбербанку Росії" (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46; код ЄДРПОУ 25959784).

Боржники за даною ухвалою:

- Приватне акціонерне товариство «ХАРКІВСЬКИЙ КОКСОВИЙ ЗАВОД» (61010, м. Харків, Набережна Червоношкільна, б. 24; код ЄДРПОУ 24481702);

- Товариство з обмеженою відповідальністю «КОКСОТРЕЙД» (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 10; код ЄДРПОУ 30962083).

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя Н.І. Зеленіна