Ухвала суду № 54018508, 26.11.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Литвинюк І. М.

суддів: Владичана А.І., Лисака І.Н.

секретар: Шерівська Ю.А.

за участю: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про поділ майна подружжя, за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 вересня 2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 в червні 2015 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що з 15 липня 2007 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2. На даний час вони подружніх стосунків не підтримують, разом не проживають, не ведуть спільного господарства і вона звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Вказувала на те, що за час перебування в шлюбі до моменту фактичного припинення шлюбних відносин та ведення спільного господарства вони набули спірне майно, а саме: 6129 доларів США, які знаходяться на рахунку в ПАТ «Дельта Банк» у відповідності до договору № 00008010314686 банківського вкладу (депозиту) від 23 лютого 2015 р., укладеного між відповідачем та ПАТ «Дельта Банк».

Станом на 22 травня 2015 року за офіційним курсом гривні по відношенню до одного долара США вказана сума в розмірі 6 129 дол. США становить 126 747 грн..

_________________________

№22-ц/794/1531/15 Головуючий у 1 інстанції: Волошин С.О.

Категорія: 48 Доповідач: Литвинюк І.М.

Загальна вартість рухомих речей становить 29 498,58 грн..

Виходячи із принципу рівності часток подружжя в майні (ст. 70 СК України) та належних їм часток, просила виділити їй та визнати за нею право власності на 1/2 частину суми коштів від 6 129 доларів США (126747 грн.), а саме , на кошти в сумі 63 373,50 грн., які знаходяться на рахунку в ПАТ «Дельта Банк» у відповідності до договору № 00008010314686 банківського вкладу (депозиту) від 23 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк»; меблеву стінку вартістю 4554 грн.; електродуховку «Ардо» - 7238 грн.; мийку для миття посуду (керамічну) - 3102 грн.. А всього виділити їй майна на загальну суму 78 267,5 грн., що на 144, 71 грн. більше від належної їй частки.

Виділити ОСОБА_2 та визнати за ним право власності на 1/2 частину суми коштів від 6 129 доларів США (-126747 грн.), а саме на кошти в сумі 63 373,50 грн., які знаходяться на рахунку в ПАТ «Дельта Банк» у відповідності до договору № 00008010314686 банківського вкладу (депозиту) від 23 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_2. С.М. та ПАТ «Дельта Банк»; морозильну камеру «Лібхер» - 7238 грн.; витяжку «Піраміда» - 400 грн.; соковижималку «Оріон» - 300 грн.; холодильник «Електролюкс» - 6666,58 грн.. А всього виділити ОСОБА_2 майна на загальну суму 77 978,08 грн., що менше належної йому частки на 144,71 грн..

В рахунок рівності часток в майні стягнути з неї на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 72,35 грн..

Стягнути із ОСОБА_2 на її користь суму коштів зі сплати судового збору в сумі 1 473,51 грн. (1/2 від суми сплати судового збору).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 вересня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Виділено ОСОБА_1 та визнано за нею право власності на частину суми коштів від 6 129,90 доларів США (126777 грн.), а саме на кошти в сумі 59 909 грн., які знаходяться на вкладному (депозитному) рахунку №26304113033392 в ПАТ «Дельта Банк» у відповідності до договору № 00008010314686 банківського вкладу (депозиту) від 23 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк»; меблеву стінку вартістю 4 557 грн.; електродуховку «Ардо» - 7238 грн.; мийку для миття посуду (керамічну) - 3102 грн. І того: рухомого майна на суму 14 895 грн..

Всього виділено ОСОБА_1 майна на загальну суму 74 806 грн..

Виділено ОСОБА_2 та визнано за ним право власності на частину суми коштів від 6129,90 доларів США (126 777 грн.), а саме на кошти в сумі 66 868 грн., які знаходяться на вкладному (депозитному) рахунку №26304113033392 в ПАТ «Дельта Банк» у відповідності до договору № 00008010314686 банківського вкладу (депозиту) від 23 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк»; морозильну камеру «Лібхер» вартістю 7 238 грн.; витяжку «Піраміда» - 400 грн.; соковижималку «Оріон» - 300 грн.. А всього рухомого майна на суму 7 938 грн..

Всього виділено ОСОБА_2 майна на загальну суму 74 806 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На дане рішення ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці в частині поділу грошових коштів в сумі 6 129, 90 дол. США, які знаходяться на вкладному (депозитному) рахунку №26304113033392 в ПАТ «Дельта Банк» у відповідності до договору №00008010314686 банківського вкладу (депозиту) від 23 лютого 2015 року укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» та відмовити в цій частині позову, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального права.

На дане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці в частині поділу грошових коштів в сумі 6129, 90 дол. США, які знаходяться на вкладному (депозитному) рахунку №26304113033392 в ПАТ «Дельта Банк» у відповідності до договору №00008010314686 банківського вкладу (депозиту) від 23 лютого 2015 року укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» та відмовити в цій частині позову, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального права.

В апеляційних скаргах посилаються на те, що згідно з Договором позики від 24 листопада 2011 року зазначені кошти позичальник (відповідач ОСОБА_2М.) зобов»язаний повернути позикодавцеві ОСОБА_3.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підлягають відхиленню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 15 липня 2007 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, від якого в них народилася донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

24 червня 2015 року рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці шлюб між сторонами розірвано.

Колегія суддів звертає увагу на те, що рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 вересня 2015 року оскаржується в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спільним майном подружжя частини коштів, які знаходяться на депозитному рахунку в ПАТ «Дельта Банк», інша частина рішення не переглядається, а тому суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, розглядає дану справу у межах доводів апеляційних скарг.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 листопада 2014 року між позикодавцем ОСОБА_3 та позичальником ОСОБА_2 укладено договір позики б/н, згідно якого Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти готівкою у сумі 6 000 дол. США.

Згідно п. 2 Договору позики грошові кошти, які є предметом цього договору, Позикодавець зобов'язався передати шляхом перерахування на вкладний (депозитний) рахунок Позичальника. Підтвердженням перерахунку є відповідний платіжний документ банківської установи.

Пунктом 3 Договору позики передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути Позикодавцеві позику на протязі 30 календарних днів з моменту отримання вимоги.

В п. 10 Договору Сторони засвідчили, що договір не приховує іншого правочину і спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені у ньому.

З дослідженої судом роздруківки руху коштів АТ «Дельта Банк» по рахунках ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_3 зі свого рахунку №26206003969306, відкритого в Київському відділенні по пр-ту М.Бажана, буд. 5-«Г» ПАТ «Дельта Банк» 25 листопада 2014 року перерахував 6 000,00 доларів США на рахунок №26308112676284, відкритий на ім'я відповідача ОСОБА_2. (а.с. 62, 167-172).

23 лютого 2015 року з вкладного (депозитного) рахунку відповідача, по закінченню дії депозитного договору № 005-29521-251114 від 25 лютого 2014 року (а.с. 14, 15), кошти в сумі 6000,00 доларів США зараховано на № 26200703499934 як «Повернення коштів по закінченні депозитного договору 005-29521-251114 ОСОБА_2», а 23 лютого 2015 року та 24 лютого 2015 року перераховано (зараховано) на вкладний (депозитний) рахунок №26304113033392 грошові кошти у сумі 6129,90 доларів США, як «Залучення коштів на депозит, угода № 00008010314686 від 23 лютого 2015 в межах банку через Delta Bank Kiev, UKR», що підтверджує «Виписка по счету частного клиента № 499934- 2015/0904.» за період з 25 лютого 2014 року по 08 травня 2015 року.

За встановлених обставин, суд першої інстанції вірно застосував до правовідносин, що склалися, норми ст. 60 СК України, якою встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на підставі спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, факт набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності. Ні дружина, ні чоловік не зобов'язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч.1 ст.70 ЦК України).

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п.п. 23, 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 (далі Постанови), вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст. ст. 60, 69 СК України, ч. З ст. 368 ЦК України), відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Якщо за час окремого проживання подружжя після фактичного припинення шлюбних відносин спільне майно його членами не придбавалося, суд відповідно до ч.6 ст. 57 СК України може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте кожним з них за цей період та за вказаних обставин, і провести поділ тільки того майна, що було їхньою спільною власністю до настання таких обставин.

Пунктом 21 Постанови передбачено у випадках поділу грошових сум (вкладів), внесених у банківські (фінансові) установи за договорами банківського вкладу (депозиту) за рахунок заробітної плати, пенсії, стипендії, інших доходів подружжя, ці вклади, незалежно від їх виду та від того, на чиє ім'я з подружжя вони внесені, відповідно до ст. 61 СК є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно п. 24 Постанови до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК).

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Проте, як встановлено судом, відповідач не надав суду будь-яких доказів на підтвердження належності цих коштів особисто йому. З моменту перерахування коштів за договором позики на депозитний рахунок відповідача, ці кошти стали власністю ОСОБА_2, а відтак і спільною сумісною власністю подружжя.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що договір позики від 24 листопада 2014 року укладено між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за згодою дружини позичальника ОСОБА_1, тобто укладено в інтересах сім`ї, а одержані за цим договором грошові кошти відповідно до ст. 60 СК України є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та використано для потреб сім`ї.

Отже, ОСОБА_3 не позбавлений можливості предявити позов до сторін про стягнення боргу за договором позики.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що за кожним із сторін (ОСОБА_1 та ОСОБА_2М.) слід визнати право власності на частину спірного банківського вкладу.

На підставі викладеного, колегія суддів, розглянувши скарги в межах позовних вимог та доводів апеляційних скарг, вважає, що місцевий суд повно та об'єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази та вірно застосував норми матеріального та процесуального права до даних правовідносин.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 305, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: