Ухвала суду № 54018433, 01.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2015 року м. Київ К/800/27108/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Заїки М.М., Пасічник С.С.,

та секретаря - Коби Т.В.,

за участю:

представника позивача - Бадена О.В., директора - Шаталюка С.В.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року

у справі № 804/10217/14

за позовом Дочірнього підприємства «МЕССЕР Україна»

до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

ДП «МЕССЕР Україна» звернулося до суду з адміністративним позовом до Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 квітня 2014 року №0001732204.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року, позовні вимоги задоволено.

Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подало касаційну скаргу в якій посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі акта від 01 квітня 2014 року № 1170/2204/35253290, Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 квітня 2014 року №0001732204, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3191905 грн.

Зазначене порушення обґрунтовано неправомірним відображенням суми від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду, в рядку 21.2,24 декларації не у відповідності з підпунктом 4.6.7 пункту 4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.4 статті 200 цього Кодексу, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то, зокрема, залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, п.4.4, 4.5 Порядку №1236 передбачено, що до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби та до картки особового рахунку платника податку передаються суми зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість лише після набрання судовим рішенням законної сили (якщо судовим рішенням буде відмовлено у задоволенні позову платника податків про скасування відповідного ППР), а, відповідно, зменшення від'ємного значення ПДВ враховується податковим органом в картці особового рахунку при розрахунку податкових зобов'язань платника податків з ПДВ лише після набрання таким судовим рішенням законної сили.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем в електронному вигляді до органу державної податкової служби подана податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2014 року від 18 березня 2014 року вх.№3014016635 з додатками, у якій позивачем задекларовано у залишок від'ємне значення попереднього податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

Також, судами досліджено, що податкове повідомлення-рішення від 22 січня 2014 року № 0000352201, яким зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість, що стало підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 14 квітня 2014 року № 0001732204, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №804/6678/14 від 12 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2014 року, визнано протиправним та скасовано.

З огляду на викладене та враховуючи приписи чинного законодавства, доводи відповідача про відсутність у позивача права відображати від'ємне значення у декларації за лютий 2014 року до набрання законної сили судовим рішенням у справі №804/6678/14 щодо оскарження податкового повідомлення-рішення №0000352201 від 22 січня 2014 року суперечить пунктам 4.4, 4.5 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків.

Крім того, аналізуючи вимоги податкового законодавства України, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо відсутності заборони декларування від'ємного значення з ПДВ, у випадку, якщо винесене податковим органом ППР про його зменшення оскаржується платником податків.

Суди першої та апеляційної інстанцій, оцінивши вказані обставини у сукупності та дослідивши наявні у справі документи, дійшли обґрунтованого висновку про скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 14 квітня 2014 року № 0001732204, з огляду на правомірність відображення ДП «Мессер Україна» суми від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 3191905 грн. в декларації за лютий 2014 року.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді М.М. Заїка

С.С. Пасічник