Ухвала суду № 54018251, 26.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

26 листопада 2015 року м. Київ К/800/10559/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівЗайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Єрьоміна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року у справі за позовом садово-дачного кооперативу «Сонячний» до Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області, треті особи відділ Держземагенства у Цюрупинському районі Херсонської області, державне підприємство «Цюрупинське лісомисливське господарство», публічне акціонерне товариство «Цюрупинський агропостач», про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Садово-дачний кооператив «Сонячний» (далі - СДК «Сонячний») пред'явив позов до Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області (далі - Цюрупинська РДА), за участю третіх осіб - відділу Держземагенства у Цюрупинському районі Херсонської області (далі -відділ ДЗА), державного підприємства «Цюрупинське лісомисливське господарство» (далі -ДП «Цюрупинське ЛМГ»), публічного акціонерного товариства «Цюрупинський агропостач» (далі - третя особа, ПАТ «Цюрупинський агропостач») про визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача від 24 січня 2005 року № 30 про вилучення земельної ділянки СДК «Сонячний» площею 39,0 га та переведення вказаної ділянки до земель запасу Цюруписької міської ради.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року, позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження відповідача від 24 січня 2005 року № 30 про вилучення земельної ділянки СДК «Сонячний» площею 39,0 га та переведення вказаної ділянки до земель запасу Цюруписької міської ради.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, скаржник оскаржила їх.

У касаційній скарзі Цюрупинська районна державна адміністрація Херсонській області, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що на підставі рішення Цюрупинської районної ради народних депутатів від 28 квітня 1992 року № 112 «Про виділення земель садівничому товариству» у 1992 році садово-дачному кооперативу «Сонячний» видано державний акт на право безстрокового і безоплатного користування земельною ділянкою 39,08 га на території Цюрупинського державного лісомисливського господарства для розміщення колективного саду.

24 січня 2005 року головою Цюрупинської районної державної адміністрації прийнято розпорядження № 30, яким вилучено земельну ділянку СДК «Сонячний» (крім земельної ділянки на якій розташована будівля) площею 39,0 га, надану для ведення садівництва в адміністративних межах Цюруписької міської ради та переведено до земель запасу Цюрупинської міської ради.

Спірне розпорядження прийнято за результатами розгляду листа Цюрупинського районного відділу земельних ресурсів від 20 грудня 2004 року про необхідність вилучення земельної ділянки площею 39,0 га у зв'язку із систематичною несплатою СДК «Сонячний» земельного податку та невикористанням земель за цільовим призначенням впродовж 12 років, а також з урахуванням рішення Цюрупинської міської ради від 25 листопада 2004 року № 448 та рішення районної комісії по врегулюванню земельних відносин на території району за межами населених пунктів від 22 грудня 2004 року.

Розглядаючи справу по суті суди першої та апеляційної інстанції виходили із того, що справу належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій не погоджується із огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору у даній справі є розпорядження відповідача від 24 січня 2005 року № 30 про вилучення земельної ділянки СДК «Сонячний» площею 39,0 га.

Позивач, вважаючи, що зазначеним розпорядженням порушено його право на земельну ділянку, якою він користується на підставі державного акту на право безстрокового і безоплатного користування земельною ділянкою 39,08 га на території Цюрупинського державного лісомисливського господарства для розміщення колективного саду, звернувся із даним позовом до суду.

З наведеного вбачається, що між сторонами виник спір про право.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Статтею 80 Земельного кодексу України передбачено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 21 та частини 1 статті 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Вирішуючи спір по суті, суди залишили поза увагою те, що у відносинах, які склалися між сторонами, відповідач як власник землі вільний у виборі суб'єкта щодо надання йому у право власності чи користування земельної ділянки в порядку, встановленому законом, при цьому він не здійснював владних управлінських функцій.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно частини першої статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За таких обставин колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що вирішення наведеного спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, його розгляд повинен здійснюватися в порядку господарського судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що суди першої та апеляційної інстанції прийшли до невірних висновків, що справа підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи було допущення порушення норм процесуального права, ухвалені рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі з тієї підстави, що спір підлягає вирішенню загальним місцевим судом за правилами Господарського процесуального кодексу України, а не в порядку Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 157, 211, 222, 228, 230, 231 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонській області задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року у адміністративній справі за позовом садово-дачного кооперативу «Сонячний» до Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області, треті особи відділ Держземагенства у Цюрупинському районі Херсонської області, державне підприємство «Цюрупинське лісомисливське господарство», публічне акціонерне товариство «Цюрупинський агропостач», про визнання протиправним та скасування рішення закрити.

Роз'яснити позивачеві право на звернення до місцевого суду в порядку господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Суддя В.С. Заяць