Ухвала суду № 54018104, 02.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

02 грудня 2015 року м. Київ К/9991/78962/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бившевої Л.І.,

Шипуліної Т.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» на постановуДонецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 рокута ухвалуДонецького апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2012 рокуу справі№2а/0570/11785/2012за позовомПублічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод»доСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної службипровизнання недійсним податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Дружківський машинобудівний завод» (далі по тексту - позивач, ПАТ «ДМЗ») звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Донецької області Державної податкової служби, правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі по тексту - відповідач, СДПІ з ОВП у м. Донецьку), в якому просило визнати недійсним податкове повідомлення - рішення від 14 червня 2012 року №0000111510/8599/10/15-17/1-00165669.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року, в задоволенні позову відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року і постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких у її задоволенні просив відмовити.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 грудня 2012 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» та витребувано справу №2а/0570/11785/2012 з Донецького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року відкрито провадження з відновлення втраченого судового провадження в адміністративній справі №2а/0570/11785/2012 та зобов'язано сторін надати всі наявні матеріали адміністративної справи.

На виконання зазначеної ухвали сторонами у справі надані наявні матеріали адміністративної справи №2а/0570/11785/2012.

За результатами вивчення наданих сторонами документів, 19 жовтня 2015 року Донецьким окружним адміністративним судом постановлено ухвалу про відновлення втраченого судового провадження в адміністративній справі №2а/057/011785/2012 у повному обсязі.

За результатами вивчення матеріалів відновленого втраченого судового провадження в адміністративній справі №2а/057/011785/2012, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем в період з 21 по 25 травня 2012 року було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» з питань правомірності формування податкового кредиту за січень 2012 року.

За результатами перевірки 25 травня 2012 року складено акт №143/15-17/1-00165669 (далі по тексту - Акт перевірки).

Згідно Акту перевірки, встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та пункту 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 01 листопада 2011 року №1379, в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень 2012 року на суму 48948 грн.

Такий висновок відповідача ґрунтується на тому, що позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ по податковим накладним, які не зареєстровані КП «Компанія «Вода Донбасу» в Єдиному реєстрі податкових накладних.

14 червня 2012 року на підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000111510/8599/10/15-17/1-00165669, яким ПАТ «ДМЗ» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 73422 грн., з яких за основним платежем 48948 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 24474 грн.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що отримані позивачем спірні податкові накладні від контрагента не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а позивачем до податкової декларації за звітний період не було додано заяву зі скаргою до податкового органу на такого контрагента, тому у платника податків не було підстав для включення сум за цими податковими накладними до податкового кредиту.

Не погоджуючись із рішеннями судів, позивач посилається на їх прийняття без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі по тексту - ПК України).

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 названої статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.6. названої статті, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 201.1 та 201.4. статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6. ст.201 Кодексу).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту за січень 2012 року суми податку на додану вартість, на підставі податкових накладених не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних із посиланням на витяги з Єдиного реєстру податкових накладних та з бази даних Державної податкової служби України.

Однак, в матеріалах відновленого втраченого судового провадження в адміністративній справі №2а/0570/11785/2012 такі документи відсутні.

Відповідно до частини 3 статті 279 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд ухвалою закриває розгляд заяви про відновлення провадження і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

Керуючись статтями 222, 279 Кодексу адміністративного судочинства України суд

У Х В А Л И В:

1. Провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року у справі №2а/0570/11785/2012 закрити.

2. Касаційну скаргу із доданими матеріалами направити до Донецького окружного адміністративного суду.

3. У разі відновлення втраченого судового провадження, касаційна скарга та матеріали відновленого судового провадження підлягають направленню до Вищого адміністративного суду України.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна