Ухвала суду № 54018063, 19.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2015 року м. Київ К/800/43312/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Мартиненко Г.В.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 19.11.2015 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Міністерства доходів і зборів України на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2014

у справі № 2а/0470/3559/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Аквалайф"

до Головного управління Державної казначейської служби

України у Дніпропетровській області,

Державної податкової інспекції в Амур-Ниждньопрівському

районі м. Дніпропетровська,

Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській

області,

Державної податкової адміністрації України,

Державного казначейства України

про стягнення суми, визнання бездіяльності протиправною

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Аквалайф" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (правонаступник - Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міпдоходів у Дніпропетровській області), Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області (правонаступник - Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області), Державної податкової адміністрації України (правонаступник - Міністерство доходів і зборів України), Державного казначейства України про стягнення на користь позивача з державного бюджету через Головне управління державного казначейства України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню податку на додану вартість за липень 2010 року в сумі 3400853 грн. та за жовтень 2010 року в сумі 1656715 грн.; стягнути на користь позивача з державного бюджету через Головне управління державного казначейства України в Дніпропетровській області нараховану з 03.02.2011 по 16.05.2011 пеню за прострочку бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2010 року в сумі 44082, 42 грн., визнання протиправною бездіяльність Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції в Амур Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, Державної податкової адміністрації України щодо проведення дій по складанню висновків, узагальненої інформації та бюджетному відшкодуванні товариству з обмеженою відповідальністю „Аквалайф" податку на додану вартість за липень 2010 року 3400853 грн., за жовтень 2010 року 1656715 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.11.2011 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2014 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2011 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України щодо проведення дій по складанню висновків, узагальненої інформації та бюджетному відшкодуванні Товариству з обмеженою відповідальністю „Аквалайф" по податку па додану вартість за липень 2010 року 3400853 грн., за жовтень 2010 року 1656715 грн., стягнуто на користь позивача з Державного бюджету України нараховану з 03.02.2011 по 16.05.2011 пеню за прострочення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2010 року у сумі 44082, 42 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Міністерство доходів і зборів України звернулись до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог, прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційні скарги вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем до Державної податкової інспекції в Амур-Ниждньопрівському районі м. Дніпропетровська були подані податкові декларації по податку на додану вартість за липень 2010 року та жовтень 2010 року з розрахунками бюджетного відшкодування та заявою про повернення на розрахунковий рахунок ТОВ „Аквалайф" суми такого відшкодування: за липень 3400853 грн. та жовтень 1656715 грн.

Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська була проведена перевірка щодо підтвердження сум по податку на додану вартість, зазначеною в заяві позивача та складено довідки № 3722/23-4/33669809 від 09.12.2010, №5/23-4/33669809 від 06.01.2011, відповідно до яких порушень податкового законодавства щодо формування бюджетного відшкодування по податку на додану вартість не встановлено.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що висновки щодо сум відшкодування по податку на додану вартість № 0000000108 від 16.03.2011, № 0000000107 від 16.03.2011 на загальну суму 5057568 грн., які були отримані управлінням Державного казначейства України Амур - Нижньоднінровського району м. Дніпропетровська у березні 2011 року та повернуті у зв'язку з відсутністю реєстру суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська направлялись управлінню Державного казначейства у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська реєстри на відшкодування позивачу податку на додану вартість та висновки про відшкодування податку на додану вартість

Підтверджена сума по податку на додану вартість у розмірі 5057568 грн. відповідно до декларації за липень 2010 року мала бути відшкодована позивачу у жовтні 2010 року, а за жовтень - у лютому 2011 року, однак виплату відшкодування було проведено лише у серпні 2011 року.

Згідно з п. п. 200.11 - 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби. Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Оскільки податковим органом за результатами проведеної перевірки позивача не встановлено порушень при формуванні останнім бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2010 року та жовтень 2010 року, то бездіяльність Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України, що полягала у ненаданні бюджетне відшкодування заявленої суми податку на додану вартість в розмірі 5057568 грн. є протиправною.

Згідно п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Таким чином, на суми податку, не відшкодовані протягом визначених ст. 200 Податкового кодексу України строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету по податку на додану вартість не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що загальна сума пені за період з 03.02.2011 по 16.05.2011 складає 44082, 42 грн.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог є вірним.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Міністерства доходів і зборів України на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2014 у справі № 2а/0470/3559/11 залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2014 у справі № 2а/0470/3559/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко