Ухвала суду № 54017849, 02.12.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Кравчук Т.О.,

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"02" грудня 2015 р. Справа № 817/1370/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Іваненко Т.В.

ОСОБА_2,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне Міністерства оборони України на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "30" вересня 2015 р. у справі за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне Міністерства оборони України до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 30 вересня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків обставинам справи, просить постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга не належить до задоволення, враховуючи таке.

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень:

- від 22.04.2015 року №0001111504, згідно якого позивача зобовязано сплатити штраф за платежем "Земельний податок з юридичних осіб" у сумі 6459,34 грн., що визначено на підставі акту перевірки від 09.04.2015 року №97;

- від 22.04.2015 року №0001121504, згідно якого позивача зобовязано сплатити штраф за платежем "Земельний податок з юридичних осіб" у сумі 10099,30 грн., що визначено на підставі акту перевірки від 09.04.2015 року №97.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що Рівненською міською радою в січні 2015 року прийнято рішення про надання пільг щодо земельного податку починаючи з січня 2015 року, а тому Квартирно-експлуатаційний відділ м. Рівне Міністерства оборони України звільнений від сплати податку а штрафні санкції відповідачем застосовані неправомірно.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що 24.02.2015 року Квартирно-експлуатаційним відділом м. Рівне Міністерства оборони України подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок) за 2015 рік №1500026164, відповідно до якої задекларовано до сплати земельного податку на 2015 рік в сумі 220796,12 грн..

13.03.20145 року відповідачем виставлено Квартирно-експлуатаційному відділу м. Рівне Міністерства оборони України податкову вимогу по земельному податку на суму 100501,21 грн.

23.03.2015 року податковим органом листом №6521/17-16-23-10 повідомлено позивача, що станом на 13.03.2015 року сума податкового боргу по КЕВ м. Рівне по сплаті земельного податку становить 100501,21 грн. та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу.

В грудні 2015 року позивачем направлено до контролюючого органу лист щодо розстрочення вказаного грошового зобовязання до 31.12.2015 року.

У своїй відповіді Державна податкова інспекція у м. Рівному зазначила, що у звязку з тим, що позивачем не дотримано вимог Постанови Кабінету Міністрів від 27.12.2010 року №1235 та не обґрунтовано питання переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, підстави для надання розстрочення грошового зобовязання по земельному податку Квартирно-експлуатаційному відділу м. Рівне Міністерства оборони України Державною податковою інспекцією у м. Рівному відсутні.

31.03.2015 року позивачем сплачено 50000 грн. за платежем "земельний податок" та 08.04.2015 року 80000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №500 від 31.03.2015 року та №537 від 08.04.2015 року відповідно.

В квітні 2015 року посадовими особами податкового органу проведену перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання по земельному податку (акт від 09.04.2015 року №97).

Під час перевірки податковим органом встановлено, що в порушення п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України затримано сплату узгодженої суми грошового зобовязання по земельному податку, нарахованого згідно з звітною податковою декларацією з плати за землю за 2015 рік №1500026164 від 24.02.2015 року, а саме: 29 днів по строку сплати 02.03.2015 року погашено боргу 31.03.2015 року на суму 50000 грн., на 9 днів по строку сплати 30.03.2015 року погашено боргу 08.04.2015 року на суму 7296,71 грн., на 2 дні по строку сплати 02.03.2015 року погашено боргу 04.03.2015 року на суму 7296,71 грн., на 37 днів по строку сплати 02.03.2015 року погашено боргу 08.04.2015 року на суму 43199,82 грн., на 31 день по строку сплати 02.03.2015 року погашено боргу 02.04.2015 року на суму 7296,71 грн.

За результатами висновків перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 22.04.2015 року №0001111504, згідно якого позивача зобовязано сплатити штраф за платежем "Земельний податок з юридичних осіб" у сумі 6459,34 грн., що визначено на підставі акту перевірки від 09.04.2015 року №97;

- від 22.04.2015 року №0001121504, згідно якого позивача зобовязано сплатити штраф за платежем "Земельний податок з юридичних осіб" у сумі 10099,30 грн., що визначено на підставі акту перевірки від 09.04.2015 року №97.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 ст.287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 року №71, який набрав чинності з 01.01.2015 року, внесено зміни до Податкового кодексу України, згідно з якими, зокрема, плату за землю віднесено до місцевих податків та включено до складу податку на майно та виключено норму п.282.1.3 ст.282 Податкового кодексу України, якою було встановлено, що від сплати податку звільняються: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, спеціалізовані санаторії України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові формування, утворені відповідно до законів України, Збройні Сили України та Державна прикордонна служба України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно з п.30.1 Податкового кодексу України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Пунктом 30.3 статті 30 Податкового кодексу України визначено, що платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

Відповідно до п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Згідно з п.284.1 ст.284 Податкового кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Матеріали справи свідчать, що 22.01.2015 року Рівненська міська рада прийняла рішення №4832 Про встановлення податку на майно в частині плати за землю, п.8 якого додатково до пільг, наданих згідно з ст.282 Податкового кодексу України, звільняє від сплати земельного податку до бюджету міста органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, військові формування, утворені до законів України, Збройні сили України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Колегія погоджується з місцевим судом, що пільгами, які відновлені рішенням місцевої влади на поточний рік, не можна користуватися безпосередньо з початку 2015 року, навіть якщо у рішенні про це сказано, оскільки відповідно до п.284.2 си.282 Податкового кодексу України якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

Таким чином, у січні 2015 року у Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне Міністерства оборони України пільги не було.

Окружний суд встановив, що позивачем 24.02.2015 року особисто подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок) №1500026164, в якому визначено суму земельного податку, що підлягає до сплати.

Отже, Квартирно-експлуатаційним відділом м. Рівне Міністерства оборони України було самостійно визначено грошове зобовязання по земельному податку на січень 2015 року, однак не сплачено його в строки, визначені п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України.

Пунктом 56.11 ст.56 Податкового кодексу України передбачено, що грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Згідно з абзацом першим п.126. 1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

За таких обставин, у податкового органу були всі правові підстави для застосування до такого платника податку штрафу відповідно до ст.126 Податкового кодексу України

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 22.04.2015 року №0001111504 та №0001121504 діяв на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначений чинним законодавством, а тому вказані податкові повідомлення-рішення обґрунтовані та не підлягають скасуванню.

Постанова місцевого суду відповідає матеріалам справи та нормам чинного законодавства, а тому її слід залишити без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне Міністерства оборони України залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "30" вересня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Т.В. Іваненко

ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Квартирно-експлуатаційний відділ м.Рівне Міністерства оборони України вул.Чернишова,8,м.Рівне,33001

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33023

4-третій особі: Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України - вул.Батуринська,2,м.Львів,79007,