Рішення № 54017304, 26.11.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Литвинюк І. М.

суддів: Владичана А.І., Лисака І.Н.

секретар: Шерівська Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором кредиту, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 16 вересня 2015 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що за умовами договору від 31 жовтня 2006 року між ним та відповідачем було укладено кредитний договір № CV0AK00011081, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 37 785 грн. з кінцевим терміном повернення 28 жовтня 2011 року.

Позивач зобовязання за вказаним вище кредитним договором перед відповідачем виконав в повному обсязі, а саме надав кредитні кошти у розмірі 37785 грн., які були використані на придбання автомобіля.

Неналежне виконання ОСОБА_1 умов указаного договору призвело до утворення заборгованості, яка станом на 28 травня 2015 року становить 381 508,58 грн., яка складається із 28 009, 46 грн. - заборгованість за кредитом; 100 881, 92 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 250 236, 70 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 381 508,58 грн. за кредитним договором та судові витрати.

Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 16 вересня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» борг за договором кредиту в сумі 131271, 88 грн..

________________

№22-ц/794/1512/15 Головуючий у І інстанції Вівчар Г.А.

Категорія 27 Доповідач Литвинюк І.М.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Посилається на те, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права. Суд безпідставно відмовив в задоволенні вимог про стягнення пені, відповідачем не було подано заяву про зменшення розміру пені та не надано доказів в підтвердження істотних обставин, які дають підстави для зменшення розміру пені.

Рішення суду в частині стягнення заборгованості за кредитом, процентами за користування кредитом, комісії за користування кредитом не є предметом перевірки на його законність і обґрунтованість в апеляційному порядку. Дане рішення оскаржується в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення пені, а тому суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, розглядає дану справу у межах доводів апеляційної скарги.

Колегія судів, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені у скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції з врахуванням обставин, що відповідач хворіє, добровільно видала представнику банку автомобіль у 2008 році, який фактично був реалізований позивачем лише у 2013 році, що розмір неустойки у девять разів перевищує тіло кредиту, дійшов висновку про можливість не стягувати з відповідача неустойки, оскільки це не призведе до негативних наслідків для позивача.

З таким висновком суду першої інстанції повністю погодитись колегія суддів апеляційного суду не може.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та відсотки.

За змістом ст.ст. 526, 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений сторонами строк, відповідно до вказівок договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмова від виконання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що 31 жовтня 2006 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CV0AK00011081, за яким відповідач отримала кредит у розмірі 37 785 грн. з кінцевим терміном повернення 28 жовтня 2011 року.

Також встановлено, що ОСОБА_1 неналежним чином виконувала свої зобов'язання за вказаним договором, унаслідок чого в неї виникла заборгованість.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2012 року по справі за позовом ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CV0AK00011081 від 31 жовтня 2006 року звернуто стягнення на автомобіль марки ВАЗ -21043 д/з СЕ 8480 АЕ, який належить ОСОБА_1 на праві власності.

З розрахунку заборгованості від 28 травня 2015 року видно, що автомобіль був проданий у липні 2013 року та отримані кошти направлені на погашення заборгованості за договором. Відповідач в подальшому не погашав кредит та має заборгованість в розмірі 381 508, 58 грн. (28 009, 46 грн. - заборгованість за кредитом; 100 881, 92 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 250 236, 70 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки (штрафу, пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За положеннями указаної норми суд може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню, враховуючи при цьому, зокрема занадто високий її розмір порівняно зі збитками споживача, ступінь виконання зобов'язання, майновий стан сторін, їх майнові та інші інтереси, що заслуговують на увагу, тобто зменшити розмір штрафних санкцій (неустойки) через неспівмірність із розміром основного зобов'язання.

Статтею 616 ЦК України передбачено право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.

При цьому питання про зменшення розміру неустойки вирішується в конкретній ситуації на підставі певних доказів і розрахунків.

Отже, ч. 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 03 вересня 2014 року у справі № 6-100цс14, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Таким чином, наведені вище обставини - розмір заборгованості та штрафних санкцій, їх співмірність, обставини, які дають суду право застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України або не застосувати, є фактичними обставинами справи, встановлення яких судом відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 214 ЦПК України є обов'язковою умовою при розгляді справи та ухваленні судового рішення у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суд першої інстанції, враховуючи обставини, а саме, ступінь виконання зобов'язання за кредитним договором, що відповідач ОСОБА_1 передала банку у 2008 році автомобіль, який був реалізований позивачем лише в 2013 році, що розмір пені значно перевищує розмір збитків, дійшов правильного висновку про застосування вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Разом з тим, зазначивши про те, що це не призведе до негативних наслідків для позивача, суд дійшов помилкового висновку про відмову в стягненні пені за несвоєчасність виконання зобов»язань за договором, з чим колегія суддів погодитись не може.

З урахуванням фактичних обставин, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи, що за несвоєчасне повернення кредиту відповідачу нарахована пеня у розмірі 250236,70 грн. і зазначений розмір значно перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту, відсотками та комісії за користування кредитом, судова колегія вважає за необхідне зменшити розмір пені до 70000,00 грн..

З огляду на викладене, апеляційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по пені, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову в цій частині. В іншій частині рішення учасниками процесу не оскаржено, тому не переглядається.

За подання апеляційної скарги ПАТ КБ «ПриватБанк» сплатив 4019,40 грн. судового збору.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» слід стягнути судовий збір, який сплачено останнім при подачі апеляційної скарги, пропорційно до розміру задоволених вимог, у розмірі 1125 грн. 43 коп..

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 16 вересня 2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 пені скасувати і ухвалити нове.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в цій частині задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» за несвоєчасне виконання зобов»язань № CV0AK00011081 від 31 жовтня 2006 року заборгованість по пені в розмірі 70000,00 (сімдесят тисяч) гривень та судовий збір в сумі 1125,43 грн..

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його вступу в законну силу.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: