Ухвала суду № 54016280, 01.12.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/2874/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

01 грудня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сад Поділля" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області до публічного акціонерного товариства "Сад Поділля" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2015 року управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Сад Поділля" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року позов задоволено частково, а саме: стягнуто з публічного акціонерного товариства "Сад Поділля" на користь управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області кошти в сумі 5074,66 гривень.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених вимог та прийняти нове рішення, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

26 листопада 2015 року на адресу суду надійшла заява (вх. №16090/15) від представника відповідача, в якій він зазначає, що підтримує подану товариством апеляційну скаргу та просить суд розгляд справи провести за відсутності представника ПАТ "Сад Поділля".

Представник позивача в судове засідання не зявився. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обовязковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Згідно з частиною 6 статті 12, частиною 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню управлінню Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області фактичних витрат, проведених на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 5204 грн. 20 коп., яка утворилась в результаті не погашення витрат проведених на виплату і доставку пільгових пенсій за липень 2015 року по громадянах, які отримують пенсію, призначену відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4І, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Таким чином, управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області звернулось до суду з позовом щодо стягнення утвореної заборгованості.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов частково, дійшов до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до пункту "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам; в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі; г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі; д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування. Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України; е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років; є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років; ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України; з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень даного Закону пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій визначається Законом України "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 1 статті 1 цього Закону платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Обєктом оподаткування відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 цього ж Закону є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і ставка збору відповідно до статті 4 становить 100 відсотків від обєкта оподаткування.

Згідно пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (далі по тексту Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно пунктів 6.4 - 6.5 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачем за липень 2015 року не відшкодовано витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по пенсіонерам: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, в сумі 5204 грн. 20 коп. відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Разом з тим, відповідач в добровільному порядку сплатив кошти в розмірі 129,54 гривень, що підтверджується копією платіжного доручення №108 від 08 липня 2015 року. Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем становить 5074 грн. 66 коп., що підтверджується матеріалами справи.

На адресу відповідача позивачем був направлений розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій згідно з пунктом "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та доведено до відома відповідача про розмір сум до відшкодування .

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Дана правова позиція, зокрема, узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України викладеною в ухвалі від 17.09.2015 року у справі № К/800/37959/13.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову частково, шляхом стягнення з публічного акціонерного товариства "Сад Поділля" на користь управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області заборгованість з відшкодування виплат пенсій, у розмірі 5074 грн. 66 коп.

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв'язку із чим, ухвалив законне та обгрунтоване рішення.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сад Поділля" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі протягом трьох днів з дня закінчення розгляду справи.

Головуючий ОСОБА_1 Судд ОСОБА_8 ОСОБА_9