Постанова № 54015715, 26.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2015 р. Справа № 2-а/489/204/2015

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Губницький Д.Г.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Стас Л.В.

суддів- Турецької І.О., ОСОБА_1

розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24 вересня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2, звернулася до адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва (далі відповідач, УПФ України в Заводському районі м. Миколаєва), в якому просила:

- визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва щодо визначення розміру пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 02 липня 2014 р. без врахування матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та грошової винагороди державному службовцю за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, згідно довідки Миколаївського обласного центру зайнятості від 01 липня 2014 р. №11-1646/0/18-14;

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії за віком, згідно довідки Миколаївського обласного центру зайнятості від 01 липня 2014 р. №11-1646/0/18-14, у відповідності до Закону України «Про державну службу»;

- зобовязати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця з 02 липня 2014 р. та за весь період часу з урахуванням вказаних в довідці Миколаївського обласного центру зайнятості від 01 липня 2014 р. за №11-1646/0/18-14 матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та грошової винагороди державному службовцю за сумлінну безперервну працю в органах державної влади;

- стягнути з Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24 вересня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва щодо відмови ОСОБА_2 в здійсненні перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» за період з 02 липня 2014 р. по 17 липня 2014 р., а також надалі з 21 січня 2015 р. з урахуванням нарахованих та виплачених сум матеріальної допомоги на оздоровлення, вирішення соціально побутових питань, індексації на заробітну плату, грошової винагороди державному службовцю за сумлінну безперервну працю в органах державної влади відповідно до довідки Миколаївського обласного центру зайнятості від 01 липня 2014 р. за №11-1646/0/18-14.

Зобовязано управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва провести перерахунок ОСОБА_2 пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» за період з 02 липня 2014 р. по 17 липня 2014 р., а також надалі з 21 січня 2015 року, включивши до заробітку для обчислення її розміру нараховані та виплачені суми матеріальної допомоги на оздоровлення, вирішення соціально побутових питань, індексації на заробітну плату, грошової винагороди державному службовцю за сумлінну безперервну працю в органах державної влади відповідно до довідки Миколаївського обласного центру зайнятості від 01 липня 2014 р. за №11-1646/0/18-14.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі, управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24 вересня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, ОСОБА_2 перебуває на обліку УПФ України в Заводському районі м. Миколаєва і отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 02 липня 2014 року.

18 липня 2015 року. позивач звернулася до відповідача із заявою про переведення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

21 січня 2015 року позивач звернулася до УПФ України в Заводському районі м. Миколаєва із заявою про переведення її на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», яку отримує дотепер.

Листом УПФ в Заводському районі м. Миколаєва № 7-Л-7 від 06.03.2015 року позивачці було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії із посиланням на те, що виплати матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексація грошових доходів населення та інші виплати не передбачені як складові заробітної плати державного службовця, а тому вони не враховуються під час обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Вирішуючи справу та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки на суму матеріальної допомоги, індексації доходів та інші виплати нараховані страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, то вони є складовими заробітної плати позивача, у звязку з чим ці виплати повинні бути враховані при обчислені пенсії.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині, виходячи з наступного.

Відповідно ч.2 ст.33 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Згідно частини 2 ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Частиною 1 статті 1 Закону України від 24.03.1995 року «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього ж Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною 2 статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань, входять до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до ч.1 ст. 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Для вирішення спірних правовідносин слід застосовувати спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, зокрема, ст. 41 Закону України від 09 липня 2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», натомість положення Законів України «Про державну службу» та «Про оплату праці», норми яких є загальними.

Наведене відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у рішенні, прийнятому у справі № 21-430а11, яке відповідно до ст. 244-2 КАС України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить висновку, що УПФ України в Заводському районі м. Миколаєва безпідставно відмовило позивачу у перерахунку пенсії з урахуванням інших виплат, на які нараховані страхові внески.

Однак, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не звернув увагу, що згідно з частиною 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась з вказаним позовом до суду 29 травня 2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним залишити без розгляду позовні вимоги, заявлені з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду, тобто за період з 02 липня 2014 року по 29 листопада 2014 року.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що у період з 29 листопада 2014 року позивач отримувала пенсію за віком на загальних умовах, і тільки з 21 січня 2015 року позивач звернулася до відповідача із заявою про поновлення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Крім того, відповідно до ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва з заявою про перерахунок пенсії 23 січня 2015 року.

Таким чином, порушене право ОСОБА_2 щодо перерахунку та виплати пенсії підлягає захисту шляхом здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01 лютого 2015 року.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 73,08 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно ст. 87 судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Сплата позивачем судового збору у сумі 73,08 грн. підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією № 0.0.391807443.1 від 29.05.2015 року (а.с. 1).

Таким чином, оскільки судові витрати позивача підтвердженні наявною у матеріалах справи квитанцією про сплату судового збору, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог у цій частині.

Оскільки судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 203, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва задовольнити частково.

Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24 вересня 2015 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Заводському районі м. Миколаєва щодо відмови включення сум матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутове забезпечення, індексації заробітної плати та надбавки до заробітку для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Заводському районі м. Миколаєва здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 лютого 2015 року, згідно довідки Миколаївського обласного центру зайнятості від 01 липня 2014 р. №11-1646/0/18-14 про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Позовні вимоги ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання неправомірними дій та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії за період з 02 липня 2014 року по 29 листопада 2014 року - залишити без розгляду.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) судові витрати в сумі 73,08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок).

В задоволенні іншої частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України у Заводському районі м. Миколаєва до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №: 31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 80,39 грн.(вісімдесят гривень тридцять девять копійок).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: