Ухвала суду № 54015492, 01.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9058/15 Головуючий у 1-й інстанції:Шулежко В.П,

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

за участю секретаря: Савін І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Черкаської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Будпостач» до Черкаської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби у Черкаській області про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмови в прийнятті митної декларації, зобов'язання вчинити дії,-

У С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Будпостач» звернулося до суду з позовом до Черкаської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби у Черкаській області в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить:

- визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 902000003/2015/00014 від 22.01.2015 року;

- визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 902030000/2015/00011 від 21.02.2015 року;

- визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товару №902000003/2015/300206/1 від 26.01.2015 року;

- визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товару №902030000/2015/300699/1 від 21.02.2015 року;

- зобов'язати Черкаську митницю ДФС вжити заходів щодо повернення ПП «Будпостач» надмірно сплаченої суми митних платежів у розмірі 69 867, 23 грн. згідно митних декларацій №902030000/2015/300290 від 26.01.2015 року та №902030000/2015/300702 від 21.02.2015 року у зв'язку із скасуванням рішень про коригування митної вартості товарів №902000003/2015/300206/1 від 26.01.2015 року та №902030000/2015/300699/1 від 21.02.2015 року.

- зобов'язати ГУ ДКС у Черкаській області вжити заходів щодо повернення ПП «Будпостач» надмірно сплаченої суми митних платежів у розмірі 15 383, 50 грн. (в тому числі ПДВ - 15 383, 50 грн.) та 54 483, 73 грн. (в тому числі ПДВ - 54 483, 73 грн.), всього надмірно, сплачену суму митних платежів у розмірі 69 867, 23 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2015 року позовні вимоги задоволено частково, а саме: визнано протиправною і скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 902000003/2015/00014 від 22.01.2015 року, визнано протиправною і скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 902030000/2015/00011 від 21.02.2015 року, визнано протиправним і скасовано рішення про коригування митної вартості товару №902000003/2015/300206/1 від 26.01.2015 року, визнано протиправним і скасовано рішення про коригування митної вартості товару №902030000/2015/300699/1 від 21.02.2015 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Будпостач» на підставі контракту №348 від 01.05.2013 року, здійснює імпорт товарів на територію України, одним із видів яких є мотооприскувачі. Виробником товару є фірма «SHANDONG BOSHENG POWER TECHNOLOGY СО., LTD», країна виробник Китай.

Пунктом 1 контракту передбачено, що ціни на товар відображаються в проформа-інвойсах або інвойсах, які є невід'ємною частиною цього контракту.

Відповідно до комерційних інвойсів №BS20141204 від 04.12.2014 року та №BS20141226 від 26.12.2014 року позивач здійснив ввезення на митну територію України та митне оформлення Товару у кількості 1044 штук на суму 51 752, 64 доларів США та 2097 штук на суму 103 919, 82 доларів США.

З метою розмитнення поставленого товару позивачем заповнені та подані до митного оформлення в зоні діяльності Черкаської митниці ДФС декларації, у яких товар був задекларований у митний режим: «імпорт» за цінами, визначеними в комерційних інвойсах - 51 752, 64 доларів США та 103 919, 82 доларів США.

До вказаних митних декларацій подані основні товаросупроводжувальні документи, які підтверджують митну вартість.

За митною декларацією від 22.01.2015 року №902030000/2015/300206 ПП «Будпостач» подано Черкаській митниці ДФС митну декларацію у митному режимі імпорт (тип ІМ 40 ДЕ) відповідно до опису у графі 31 зазначеної МД на товари:

№ 1 - « 1.Переносні пристосування для розпилювання хімічних засобів в сільському господарстві та садівництві, компл.: мотооприскувачі 3WF-3 -444шт, 3W-650 -600шт. В комплект входять: для 3WF-3 -інструкція, розбрискувальна трубаз 5 частин, ємність для палива, сітка для добрива, 3 гвинта, гумова прокладка, пробка для бака, зажимна пружина, 2 ключі рожкові, викрутка, торцовий ключ, спец.ключ, 2 шестигранники; для 3W-650 -інструкція, розприскувальна труба з 4 частин, ємність для палива, 2 ключі рожкові, викрутка, торцовий ключ, 2 шестигранники. Виробник - SHANDONG BOSHENG POWER TECHNOLOGY CO., LTD Країна виробництва - CN Торговельна марка - FORTE».

Митну вартість товарів визначено за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту).

Для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надано документи, а саме: міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 21.01.2015 року №0532 та №6788; коносамент від 09.12.2014 року № 4352-0177-411.018; лінійний коносамент від 09.12.2014 року № MOLU11020409911; довідку про вартість міжнародних транспортно-експедиційних послуг від 15.01.2015 року №б/н; страховий сертифікат від 06.01.2015 року № 00188; рахунок-фактуру (інвойс) від 04.12.2014 року №BS20141204; зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу від 01.05.2013 року № 348.

Митна вартість товару заявлена за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Черкаською митницею ДФС запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару відповідно до частини 3 та 4 статті 53 Митного кодексу України.

На виконання вимог митниці декларантом 26.01.2015 року до митного оформлення додатково надано документи, а саме: додаткову угоду від 01.11.2014 року №2 до контракту №348 від 01.05.2013 року; лист від продавця від 21.10.2014 року №б/н, щодо умов оплати; проформи - інвойси від 21.10.2014 року №№ BS20141021A, BS20141021B, BS20141021C; платіжне доручення від 22.01.2015 року №33.

Митним органом за результатами розгляду поданих документів прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від №902000003/2015/300206/1 від 26.01.2015 року та заповнено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №902000003/2015/00014 від 22.01.2015 року.

Як зазначено в графі № 33 рішення про коригування, митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, тому що документи, що використані декларантом або уповноваженою ним особою, відомості не підтверджено документально, не подано декларантом обов'язкових документів на письмову вимогу митного органу згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України. Заявлена у митних деклараціях митна вартість товарів визначена із застосуванням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів.

В подальшому, позивачем подано Черкаській митниці ДФС МД від 26.01.2015 року № 902030000/2015/300290, за якою випуск у вільний обіг товарів проведено зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та забезпеченням сплати різниці між цією сумою та сумою митних платежів, визначених митницею відповідно до рішення про коригування митної вартості товару від 26.01.2015 року № 902000003/2015/300206/1 у сумі 15 383,50 грн. Зазначені кошти у вигляді гарантії на 91 день після здійснення митного оформлення перераховані в бюджет.

Відповідно до листа від 07.04.2015 року № 0704/07 ПП "Будпостач" надано митному органу документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, випущених у вільний обіг за митною декларацією від 26.01.2015 № 902030000/2015/300290 відповідно до положень ч.7 ст.55 Митного кодексу України, а саме: копію митної декларації від 26.01.2015 року №902030000/2015/300290; копію Рішення про коригування митної вартості товару від 26.01.2015 року №90203000003/2015/300206/1; копію договору від 01.05.2013 року № 348; копія декларації митної вартості від 26.01.2015 року №902030000/2015/300290; копію коносаменту від 09.12.2014 року № 4352-0177-411.018; копію CMR від 21.01.2015 року №0532 та №6788; копію комерційного інвойсу від 04.12.2014 року №BS20141204, з перекладом; копію листа від продавця від 21.10.2014 року №б/н, щодо умов оплати; копію довідки про вартість міжнародних транспортно-експедиційних послуг від 15.01.2015 року №б/н; копію страхового сертифікату від 06.01.2015 року № 00188; копію платіжного доручення від 22.01.2015 року №33; копію проформи - інвойсів від 21.10.2014 року № BS20141021 А, BS20141021B, BS20141021C; копію прайс-листа; копію видаткової накладної від 26.02.2015 року №035344; копію податкової накладної від 26.02.2015 року №33033; копію висновку від 03.04.2015 року №897, виданого ДП «Укрпромзовнішекспертиза».

Проте, митниця відповідно до ч. 9 ст. 55 Митного кодексу України листом від 15.04.2015 року № 339/10/23-70-45 відмовила у визнанні заявленої ПП «Будпостач» митної вартості товарів, випущених у вільний обіг за митною декларацією від 26.01.2015 року № 902030000/2015/300290 з урахуванням документів, наданих за листом від 07.04.2015 року № 0704/07, оскільки додатково надані документи не усунули вказаних у рішенні про коригування митної вартості розбіжностей.

Окрім того, ПП «Будпостач» 21.02.2015 року подано Черкаській митниці ДФС МД від 21.02.2015 року № 902030000/2015/300699 у митному режимі імпорт (тип ІМ 40 ДЕ) відповідно до опису у графі 31 зазначеної МД на товари:

№ 1 - «Переносні пристосування для розпилювання хімічних засобів в сільському господарстві та садівництві, компл.: мотооприскувачі 3WF-3 -897шт,3W-650 -1200шт. В комплект входять: для 3WF-3 -інструкція, розбрискувальна труба з 5 частин, ємність для палива, сітка для добрива, 3 гвинта, гумова прокладка, пробка для бака, зажимна пружина, 2 ключі рожкові, викрутка, торцовий ключ, спец.ключ, 2 шестигранники; для 3W-650 -інструкція, розбрискувальна труба з 4 частин, ємність для палива, 2 ключі рожкові, викрутка, торцовий ключ, 2 шестигранники. Виробник - SHANDONG BOSHENG POWER TECHNOLOGY CO., LTD Країна виробництва - CN Торговельна марка - FORTE».

Митну вартість товарів визначено декларантом за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту). Для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надано наступні документи: копію зовнішньоекономічного договору (далі - з/е договір) від 01.05.2013 року № 348, укладеного між "Shandong Bosheng power technology CO., LTD" (продавець, Китай) та ПП "Будпостач" (покупець); додаток до з/е договору від 01.11.2014 року № 2; інвойс від 26.12.2014 року № BS20141226; довідка вартості транспортних послуг від 20.02.2015 року б/н; страховий сертифікат від 12.02.2015 року № 00270.

Митним органом встановлено, що використані декларантом відомості про митну вартість та обраний метод її визначення не підтверджені документально, а саме надані декларантом документи до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей, у зв'язку з чим позивачу запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу

Черкаською митницею за результатами розгляду поданих документів прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №902030000/2015/300699/1 від 21.02.2015 року та заповнено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначенні № 902030000/2015/00011 від 21.02.2015року.

Як зазначено в графі № 33 рішення про коригування, митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, тому що документи, що використані декларантом або уповноваженою ним особою, відомості не підтверджено документально, не подано декларантом обов'язкових документів на письмову вимогу митного органу згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України. Заявлена у митних деклараціях митна вартість товарів визначена із застосуванням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Джерелом інформації числового значення вартості товарів є МД від 29.04.2014 року №902030000/14/301452.

В подальшому, позивачем подано Черкаській митниці ДФС МД від 21.02.2015 року № 902030000/2015/300702, за якою випуск у вільний обіг товарів проведено зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та забезпеченням сплати різниці між цією сумою та сумою митних платежів, визначених митницею відповідно до рішення про коригування митної вартості товару від 21.02.2015 року № 902030000/2015/300699/1 у сумі 54 483,73 грн.

Відповідно до листа від 07.04.2015 року № 0704/08 ПП "Будпостач" надано документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, випущених у вільний обіг за митною декларацією від 21.02.2015 року № 902030000/2015/300702 відповідно до положень ч.7 ст.55 Митного кодексу України, а саме: копію митної декларації від 21.02.2015 року № 902030000/2015/300702; копію рішення про коригування митної вартості від 21.02.2015 року №902030000/2015/300699/1; копію з/е договору від 01.05.2013 року № 348; копію додатку від 01.11.2014 року № 2; копію декларації митної вартості товару від 21.02.2015 року №902030000/2015/300702; копію коносамента від 31.12.2014 року № 4352-0177-412.016; копію CMR №№ 9487, 4415; копію інвойсу від 26.12.2014 року № BS20141226 разом із перекладом; копію сертифіката про походження товару від 06.01.2014 року №15С4401А1102/00082; копію платіжного доручення від 22.01.2015 року № 33; копію проформи інвойсів від 21.10.2014 року №BS20141021A, №BS20141021В, № BS20141021C; копію довідки вартості транспортних послуг від 20.02.2015 року б/н; копію страхового сертифіката від 12.02.2015 року № 00270; копію прайс-листа від 21.01.2015 року від "Shandong Bosheng power technology CO., LTD"; копію видаткової накладної від 26.02.2015 року № 035344, податкової накладної від 26.02.2015 року № 33033; копію висновку ДП "Держзовнішінформ" від 03.04.2015 року № 897.

Відповідно до ч. 9 ст. 55 Митного кодексу України митниця листом від 14.04.2015 року № 323/10/23-70-45 відмовила у визнанні заявленої ПП «Будпостач» митної вартості товарів, випущених у вільний обіг за митною декларацією від 21.02.2015 року № 90 2030000/2015/300699 з урахуванням документів, наданих позивачем, оскільки додатково надані документи не усунули вказаних у рішенні про коригування митної вартості розбіжностей.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Згідно ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч.8 ст.52 Митного кодексу України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

При цьому, відповідно ст. 53 Митного кодексу України документами які підтверджують митну вартість товарів є: - декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5 і ч.6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів зазначених у ч.2 та ч.3 цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Провівши системний аналіз вищезазначених норм права, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що у разі подання усіх необхідних документів, визначених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, митний орган має право вимагати додаткові документи тільки у разі якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Будпостач» під час здійснення митного оформлення товарів подано до митного органу усі необхідні документи, визначені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, зокрема, зовнішньоекономічний договір (контракт), додаткові угоди, рахунки-фактури (інвойси), рахунки-проформи, міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR), платіжні доручення, прайс-листи, податкові та видаткові накладні, коносаменти, довідки про вартість міжнародних транспортно-експедиційних послуг, страхові сертифікати тощо.

Окрім того, позивач для підтвердження митної вартості товару надав також додаткові документи, обов'язковість подання яких не передбачена положеннями Митного кодексу України.

Відповідно до ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному ст.345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органів доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Отже, аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що органи доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Частиною 4 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що саме по собі ненадання документів на вимогу митного органу не є підставою для коригування митної вартості, за відсутності обґрунтування митним органом того, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

З оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості вбачається, що підставою для відмови відповідача в застосуванні обраного позивачем методу визначення митної вартості - за ціною договору (вартістю операції), відповідач вважає неповноту відомостей в наданих позивачем документах.

В той же час, всупереч вимогам ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України оскаржувані рішення про коригування митної вартості не містять відомостей, які б вказували на наявність у митного органу обґрунтованих підстав вважати, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості та не вказано які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими позивачем, чому з поданих позивачем документів неможливо було встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника, що вказує на незаконність та необґрунтованість таких рішень відповідача.

Враховуючи, що при визначенні митної вартості товарів та її декларуванні позивач діяв у відповідності до вимог Митного кодексу України, подавши наявні у нього документи на підтвердження такої вартості відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а рішення про коригування митної вартості не містять обґрунтованих відомостей, які б вказували на те, в чому полягає неповнота або недостовірність заявлених позивачем відомостей, вказане свідчить про неправомірність відмови відповідача в митному оформленні товарів за заявленою позивачем митною вартістю та незаконність рішень про коригування митної вартості та карток відмови в прийнятті митної декларації.

В силу вимог ч. 3 ст. 58 Митного кодексу України другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу застосовуються у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом.

Оскільки визначена позивачем митна вартість товару є обґрунтованою та документально підтвердженою, підстав для визначення її за другорядними методами були відсутні.

Викладені відповідачем в апеляційній скарзі доводи спростовуються зібраними у справі доказами.

Як встановлено судом в інвойсі від 04.12.2014 року № ВS20141204 зазначено умову поставки FOB NINGBO China. У п.1 контракту від 01.05.2013 року №348 також зазначено, що поставка товарів здійснюється на умовах FOB згідно з правилами INCOTERRMS,2000.

Термін «Франко-борт» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження, тобто з цього моменту усі витрати й ризики втрат чи пошкодження товару повинен нести покупець.

Зазначений торгівельний термін також передбачає, що поставка товару на таких умовах зобов»язує продавця забезпечити за свій рахунок пакування товару, необхідне для перевезення товару, а упаковка повинна містити належне маркування.

Отже, поставка товару на умовах FOB передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару ( у т.ч. пакування), а отже для вирішення питання митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що ПП «Будпостач» не поніс додаткових витрат на пакування у зв»язку з вищевикладеними доводами.

Також судова колегія зазначає, що пакувальний лист відповідно до вимог ст. 53 МК України не є тим документом, який підтверджує митну вартість товарів та не є документом, який є обов»язковим для митного оформлення товарів, а отже його ненадання не може бути підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості.

Не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості і не надання до митного оформлення проформу-інвойс, оскільки відповідно до пп.3 п.2 ст. 53 МК України документами, що підтверджують митну вартість товарів є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об»єктом купівлі-продажу).

У даному випадку мав місце договір яким позивач придбав шляхом купівлі-продажу товар.

Безпідставними є доводи відповідача і щодо відсутності інформації стосовно порядку оплати, оскільки позивачем для митного оформлення було надано платіжне доручення від 22.01.2015 №33 та проформу інвойс від 21.10.2014 року на підставі якої було виписано інвойс від 04.12.2014 року на якому зазначено інформацію банківської установи , що 22.01.2015 року куплено 186 917,46 доларів США, а 23.01.2015 року здійснено оплату в розмірі 51 752,64 доларів США.

Зазначене свідчить про здійснення оплати на наступний день після надходження товарів до України.

Щодо доводів представника апелянта про те, що в наданому до митного оформлення інвойсі 04.12.2014 року № ВS20141204 зазначено дві різні загальні суми , зокрема 51 752,64 дол. США та 55 056 дол. США, колегія суддів зазначає, що із досліджених судом матеріалів справи вбачається, що кількість мотообприскувачів відповідає кількості, вказаній в інвойсі та у митній декларації і загальна сума вартості товару в інвойсі від 04.12.2014 року становить 51 752,64 дол. США.

Щодо ненадання позивачем до митного оформлення договору про перевезення, то колегія суддів зазначає, що позивачем було надано довідку про витрати на транспортування, а отже відсутні підстави для витребування інших документів, які б підтверджували такі витрати.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивачем було надано до митного органу додаткову угоду від 01.11.2014 року №2 до контракту від 01.05.2013 року №348 відповідно до п. 1 якого вказано, що продавець є виробником товарів. Отже, викладені у графі №33 рішення доводи для коригування митної вартості з цієї підстави, є безпідставними.

Отже, враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно та всупереч вимогам закону прийнято рішення про коригування митної вартості товару №902000003/2015/300206/1 від 26.01.2015 року та №902030000/2015/300699/1 від 21.02.2015 року та заповнено картки відмови в прийнятті декларації № 902000003/2015/00014 від 22.01.2015 року та №902030000/2015/00011 від 21.02.2015 року, з огляду на що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Із апеляційної скарги вбачається, що відповідачем оскаржено постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у повному обсязі, так як останній просив скасувати всю постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволенні позову повністю.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини у справі по вимогам щодо зобов'язання Черкаської митниці ДФС вжити заходів щодо повернення ПП «Будпостач» надмірно сплаченої суми митних платежів у розмірі 69 867, 23 грн. згідно митних декларацій №902030000/2015/300290 від 26.01.2015 року та №902030000/2015/300702 від 21.02.2015 року у зв'язку із скасуванням рішень про коригування митної вартості товарів №902000003/2015/300206/1 від 26.01.2015 року та №902030000/2015/300699/1 від 21.02.2015 року та позовних вимог про зобов'язання ГУ ДКС у Черкаській області вжити заходів щодо повернення ПП «Будпостач» надмірно сплаченої суми митних платежів, у задоволенні яких було відмовлено та прийнято законне в цій частині рішення.

Відповідно до абзацу першого, другого пункту 1, пунктів 2, 3, 4 розділу III Порядку повернення платниками коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Держмитслужби України від 20 липня 2007 року № 618 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за №1097/14364, (далі - Порядок повернення), для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Разом з тим взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регламентувалися Порядком взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи затвердженого наказом Державної митної служби України, державного казначейства України від 20 липня 2007 року № 611/147 (який був чинний на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок взаємодії).

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформляється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.

Згідно з пунктом 7 Порядку взаємодії на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

Таким чином, за Порядком взаємодії основною умовою повернення коштів є обов'язкова їх сплата та зарахування на рахунки відповідного бюджету.

За результатами аналізу наведених положень, у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Зазначена позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 15 квітня 2014 року № 21 -21 а 14, №21-29а14.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.160, 198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Черкаської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 02 грудня 2015 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.