Ухвала суду № 54015337, 17.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 р. Справа № 38570/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Кудєрової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Меркурій» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 січня 2012 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Меркурій» до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Меркурій» звернулось до суду з позовом до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області, яким просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 23.09.2011 року № НОМЕР_1, яким йому збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 5938,00 грн., в тому числі 4750,00 грн. за основним платежем і 1188,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 січня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанова мотивована тим, що перевіркою встановлено документування взаємовідносин по регістрах бухгалтерського обліку та включення до валових витрат підприємства по декларації з податку на прибуток на підставі регістрів первинного бухгалтерського обліку, які не відповідають вимогам п. п. 1-3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та з урахуванням положень ст. 6 цього Закону є документами лише виходячи з юридичної форми, та не обліковують операцію відповідно до її сутності здійснення.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач, вважає, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповно зясував обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що податковий орган не заперечує факт реального надання ФОП ОСОБА_1 ПрАТ «Меркурій» юридичних послуг на підставі укладених між ними договорів і даний факт підтверджується належними первинними документами, що, на думку позивача, є достатньою правовою підставою включення вартості зазначених послуг до складу валових витрат.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановив суд, 01.09.2011 року працівник Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області провів камеральну перевірку ПрАТ «Меркурій» з питань достовірності відображення в валових витратах у декларації з податку на прибуток за 2010 рік взаємовідносин з субєктами підприємницької діяльності фізичними особами, за результатами якої складено акт від 02.09.2011 року № 154/15-01/22603526.

В акті перевірки зазначається про виявлені під час перевірки порушення позивачем вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено витрати на придбання товарів (робіт, послуг) на загальну суму 19000,00 грн. та відповідно занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4750,00 грн.

На підставі акта перевірки Бережанська обєднана державна податкова інспекція Тернопільської області прийняла податкове повідомлення-рішення від 23.09.2011 року № НОМЕР_1, яким ПрАТ «Меркурій» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 5938,00 грн., в тому числі 4750,00 грн. за основним платежем і 1188,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, виходячи з наступного.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, було визначено, що валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

А згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 даного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в матеріальній або нематеріальній формах.

Як встановив суд, в періоді, що перевірявся, ПрАТ «Меркурій» (замовник) 01.09.2010 року укладало з ПП ОСОБА_1 (виконавець) договір № 6, а 01.09.2010 року договір № 7, відповідно до умов яких виконавець зобовязувався надавати замовнику на умовах, встановлених цим договором, юридичну допомогу (участь у підготовці та укладенні замовником договорів і контроль за їх виконанням, організація і ведення претензійної роботи, участь у розгляді питань про дебіторську і кредиторську заборгованість замовника та вжиття заходів щодо її ліквідації, представництво інтересів замовника в судах та інших органах тощо).

На підтвердження виконання виконавцем своїх зобовязань за цими договорами та понесення витрат на оплату послуг виконавця позивач надав копії актів прийомки-здачі виконаних робіт від 05.01.2010 року № 1 і від 22.12.2010 року № 2, в яких зазначено про надання ПП ОСОБА_1 юридичних послуг на суму 9500,00 грн. по кожному акту, а також копії квитанцій від 05.01.2010 року № 046786 і від 22.12.2010 року № 046772 про повну оплату вартості робіт (послуг).

Також позивач надав суду копії довіреностей, виписаних ПрАТ «Меркурій» на імя ОСОБА_1, копії процесуальних документів, складених, за твердженням позивача, ПП ОСОБА_1, копії судових рішень тощо.

Колегія суддів враховує, що для здійснення своєї господарської діяльності субєкти господарювання укладають договори, що за змістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права і обов'язки.

Згідно з положеннями ст. 901 Цивільного кодексу України укладення договору, який передбачає придбання послуг, є ознакою господарської діяльності, однак зміст договору про надання послуг та їх особливість в цілому полягає в тому, що такі послуги мають споживатися в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, тобто результат отриманих послуг хоча і не має матеріального виразу та проявляється шляхом впливу на результати господарської діяльності замовника послуг.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані позивачем акти прийомки-здачі виконаних робіт не містять необхідної інформації щодо здійснення конкретних дій виконавцем за договорами, зокрема, змісту та обсягу господарських операцій, виконання яких покладено на ПП ОСОБА_1, а міститься лише загальна інформація про надання юридичних послуг.

Також, на думку колегії суддів, довіреності, виписані ПрАТ «Меркурій» на імя ОСОБА_1, процесуальні документи, складені, за твердженням позивача, ПП ОСОБА_1, копії судових рішень тощо, на які посилається позивач, не спростовують висновків суду першої інстанції про те, що позивач задокументував взаємовідносини з ПП ОСОБА_1 в регістрах бухгалтерського обліку, які не відповідають вимогам п. п. 1-3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З врахуванням наведених обставин та норм ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для включення коштів, сплачених позивачем ПП ОСОБА_1 за вказаними договорами, до складу валових витрат, в зв'язку з чим достатніх підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 23.09.2011 року №0000131501немає.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Меркурій» залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 січня 2012 року у справі № 2а-3873/11/1970 за позовом Приватного акціонерного товариства «Меркурій» до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

ГоловуючийО.М. Довгополов

СуддіЛ.Я. Гудим

ОСОБА_2

Ухвала складена в повному обсязі 23.11.2015 року