Ухвала суду № 54013463, 26.11.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/20304/14-ц

Провадження № 22-ц/779/2113/2015

Категорія 25

Головуючий у 1 інстанції Хоростіль Р. В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Соколовського В.М.,

суддів: Мелінишин Г.П., Пнівчук О.В.,

секретаря Турів О.М.,

з участю: представника апелянта ОСОБА_2 ОСОБА_3, представника апелянта Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" ОСОБА_4, позивача ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на рішення Івано-Франківського міського суду від 06 серпня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2014 року позивач звернулась в суд із вказаним позовом, посилаючись на те, що 08.08.2014 р. по вул. Незалежності в м. Івано-Франківську водій ОСОБА_2, керуючи в нетверезому стані автомобілем марки «Міцубісі Лансер», д.н.з. AT 2601 АХ, не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого допустив зіткнення з її автомобілем марки «Фольксваген Пасат», д.н.з. AT 2762 АА, чим спричинив її автомобілю механічні пошкодження. Постановою Івано-Франківського міського суду від 29.08.2014 р. за вчинене ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності.

Зазначала, що 25.09.2013р. ОСОБА_2 з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» в собі Івано-Франківського обласного управління укладено угоду (Поліс №АС/7003819) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, згідно з п.4 якої розмір страхової суми, в межах якої страховик зобовязаний здійснити виплату за шкоду, заподіяну майну, становить 50 000 грн. Однак, 18.11.2014р. ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» виплатило їй лише 11 914,90 грн., пояснивши це тим, що транспортний засіб визнаний фізично знищеним. Оскільки страховик їй не надав для ознайомлення документи про оцінку пошкодження і залишків її автомобіля, тому вона звернулась до судового експерта для проведення автотоварознавчого дослідження по визначенню ринкової вартості і матеріального збитку пошкодженої машини. Згідно висновку № 419 від 13.12.2014р. вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників, що підлягають заміні, складає 51 923,95грн., а ринкова вартість автомобіля на 08.08.2014р. становить 68 930 грн., тому висновок страховика про те, що транспортний засіб є фізично знищеним, надуманий.

Посилаючись на наведене, з урахуванням збільшених позовних вимог, ОСОБА_5 просила стягнути на її користь із страхової компанії страхове відшкодування в розмірі 37 585,10 грн., а з ОСОБА_2 7 518,15 грн. різниці між фактичним розміром шкоди і розміром страхового відшкодування та судові витрати в солідарному порядку з відповідачів.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 06 серпня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_5 страхове відшкодування у сумі 37 585 грн. 10 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 різницю між фактичним розміром шкоди і розміром страхового відшкодування у сумі 7 518 грн. 15 коп.

Стягнуто з відповідачів на користь позивача судові витрати в розмірі по 926 грн. з кожного.

На дане рішення відповідачі подали апеляційні скарги.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. На думку апелянта, висновок судової експертизи не містить вартості транспортного засобу позивача після ДТП, тому для вирішення даного питання слід було призначити додаткову експертизу, однак суд відмовив йому у задоволенні клопотання про призначення експертизи, що є порушенням норм процесуального права, а саме, ч. 4 ст.10 ЦПК України. Визначення ринкової вартості транспортного засобу позивачки після ДТП встановило б, чи є ремонт такого транспортного засобу економічно обґрунтованим (п.30.1, 30.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"). Тому просив призначити судову автотоварознавчу експертизу, на вирішення якої експерту поставити питання: яка ринкова вартість пошкодженого автомобіля позивача після ДТП, а рішення в частині стягнення з нього на користь позивача 7 518,15 грн. та судових витрат скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову в позові.

ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» в своїй апеляційній скарзі зазначає, що суд помилково стягнув із страховика страхове відшкодування та судові витрати. Вважає, що ПрАТ «УПСК» здійснило виплату страхового відшкодування у відповідності до вимог і строків, встановлених ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". У позивача як потерпілої особи, у розумінні положень вищевказаного Закону, не виникало права самостійно обирати експерта для визначення розміру шкоди. Жодних заперечень та оскаржень щодо складеного звіту ПрАТ «УПСК» не отримувало. На думку апелянта, доводи позивача про ненадання їй ПрАТ «УПСК» для ознайомлення документів оцінки транспортного засобу не відповідають дійсності, оскільки потерпіла не зверталась до страховика для ознайомлення із вищевказаними документами. Також апелянт не погоджується із тим, що суд першої інстанції критично поставився до документів, наданих ПрАТ «УПСК» про визначення розміру шкоди, оскільки судом не враховано, що позивач не оспорює обсяг пошкоджень транспортного засобу, який визначено в Акті огляду пошкодженого транспортного засобу. Судом не здійснено посилання на норми законодавства, які зобовязують надавати фототаблицю пошкодженного автомобіля. Висновок щодо розміру шкоди здійснено уповноваженою особою, кваліфікація якого у суду першої інстанції не викликала сумніву. Суд не взяв до уваги, що судова автотоварознавча експертиза проведена не на момент дорожньо-транспортної пригоди, а на час розгляду справи в суді, саме цим пояснюється різниця вартості відновлювального ремонту.

З наведених підстав апелянт просив рішення суду змінити, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог до страховика відмовити, в решті рішення залишити без змін.

Представник апелянта ОСОБА_2 ОСОБА_3 та представник апелянта ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" ОСОБА_4 підтримали подані апеляційні скарги з наведених у них мотивів та просили їх задовольнити.

Позивач ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_6 заперечили проти задоволення апеляційних скарг, поданих відповідачами, просили їх відхилити, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін та осіб, які беруть участь у справі, обговоривши доводи апеляційних скарг та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду зазначеним вимогам відповідає.

Згідно ч.3 ст.10, ч.1, 3, 4 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 08.08.2014р. по вул. Незалежності в м. Івано-Франківську водій ОСОБА_2, керуючи в нетверезому стані автомобілем марки «Міцубісі Лансер», д.н.з. AT2601АХ, не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Фольксваген Пасат», д.н.з. AT2762АА, під керуванням ОСОБА_5, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження.

Транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1, належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.24).

Постановою Івано-Франківського міського суду від 29.08.2014р. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.130 ч.1, ст.124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с.5-6).

Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 застрахована в ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», зокрема 25.09.2013р. укладено угоду - Поліс №АС/7003819 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності (а.с.7), згідно з яким розмір страхової суми, в межах якої страховик зобовязаний здійснити виплату за шкоду, заподіяну майну, становить 50 000 грн. Строк дії полісу до 25.09.2014 року.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Положенням ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до звіту №45/14 про оцінку колісного транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.68-70,71-74), наданого 13.08.2014р. ТзОВ «Експрес-сервіс» (ПП Мачкур), вартість матеріально збитку пошкодженого при ДТП зазначеного транспортного засобу дорівнює ринковій вартості і складає 37 694,78 грн.

Крім цього, на замовлення ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» ФОП ОСОБА_7 30.10.2014р. надано звіт №950-зал. (а.с.59-60), згідно з яким утилізаційна вартість пошкодженого автомобіля позивача становить 25 279,88грн.

01.10.2014р. ОСОБА_5 подано заяву до ПрАТ «УПСК» про виплату страхового відшкодування (а.с.67) та, відповідно, останній здійснено виплату такого відшкодування в розмірі 11 941,90 грн. (а.с.8-9), що є різницею між вартістю транспортного засобу до та після ДТП з урахування безумовної франшизи (500 грн).

Також згідно висновку № 419 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку від 13.12.2014р. (а.с.14-18), наданого позивачем в обґрунтування позовних вимог, вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників, що підлягають заміні пошкодженого автомобіля марки «VOLKSWAGEN Passat 1.8», реєстраційний номер AT 2762 АА, складає 51 923,95грн. Матеріальний збиток завданий власнику пошкодженого автомобіля марки «VOLKSWAGEN Passat 1.8», реєстраційний номер AT 2762 АА, приймається в розмірі, що дорівнює його ринковій вартості станом на 08.08.2014р. і складає 68 930грн.

За клопотанням ОСОБА_2 ухвалою суду від 26.03.2015р. (а.с.109) в справі було призначено судову автотоварознавчу експертизу. Згідно з висновком експерта № 09/18-34 від 10.06.2015р. (а.с.116-130) вартість відновлювального ремонту пошкоджень автомобіля марки «VOLKSWAGEN Passat», реєстраційний номер AT 2762 АА, отриманих в результаті ДТП, з урахуванням фізичного зносу складників, які підлягають заміні, станом на дату оцінки (огляду) 25.05.2015р. складає 57 518,15 грн. Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «VOLKSWAGEN Passat», реєстраційний номер AT 2762 АА, від виявлених на момент огляду пошкоджень, які прийняті такими, що відносяться до пошкоджень, отриманих при ДТП, визначається таким, що дорівнює ринковій вартості наданого на дослідження автомобіля, без врахування пошкоджень, отриманих в результаті ДТП, а з врахуванням тільки тих характеристик, показників його стану, що мали місце ще до неї, які можливо було встановити при зовнішньому органолептичному обстеженні вже пошкодженого автомобіля в зборі та без огляду знизу, станом на дату оцінки (огляду) 25.05.2015р., - складала 75 819,10 грн.

Визначаючи суму матеріального збитку, який підлягає відшкодуванню позивачу, суд правильно взяв за основу висновок судової автотоварознавчої експертизи №09/18-34, наданий 10.06.2015р. на виконання ухвали суду від 26.03.2015р., оскільки такий є повним та обґрунтованим, не викликає сумніву в його правильності. Даний висновок є належним та допустимим доказом у даній справі.

При цьому, суд вірно вважав, що наданий ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» висновок та звіт є недопустимими доказами, оскільки до висновку експерта не долучено фотознімки, що в свою чергу ставить під сумнів факт безпосереднього огляду пошкодженого транспортного засобу експертом під час проведення такої експертизи та надання звіту.

Також суд дійшов вірного висновку, що неналежним доказом є також і висновок № 419 від 13.12.2014р., наданий позивачем, оскільки надаючи на поставлені запитання експертом відповіді, останнім приймався до уваги бюлетень автотоварознавця щодо транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN Passat 1.8і G60 Syncro Variant (35I)» - повнопривідний (а.с.19,25), натомість ОСОБА_5 належить пошкоджений легковий автомобіль марки «VOLKSWAGEN Passat 1.8 універсал-В» - з переднім приводом (а.с.24).

Відповідно до ст.30 Закону України "Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів" транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Належні та допустимі докази, які б давали суду підстави вважати транспортний засіб позивача є фізично знищеним внаслідок ДТП у матеріалах справи відсутні. Таким чином, враховуючи, що надані ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" звіт та висновок не є належними та допустимими доказами, страхова компанія неправомірно визнала автомобіль позивача фізично знищеним.

З огляду на викладене, суд дійшов до вірного висновку про задоволення позову та стягнення із страхової компанії на користь позивача страхове відшкодування у сумі 37585,10 грн., а з відповідача ОСОБА_2 різницю між фактичним розміром шкоди і розміром страхового відшкодування в сумі 7 518,15 грн.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_2 про те, що суд неповно з'ясував обставини справи, адже не призначив додаткову експертизу для визначення вартості автомобіля після ДТП, то такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки із висновку судової автотоварознавчої експертизи №09/18-34 від 10.06.2015р. не вбачається, що транспортний засіб є фізично знищеним, тому не має необхідності встановлювати вартість автомобіля після ДТП.

Крім того в судовому засіданні апеляційної інстанції представник апелянта ОСОБА_2 ОСОБА_3 відмовився від раніше заявленого своїм довірителем клопотання про призначення додаткової автотоварознавчої експертизи.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» також не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки судом вірно встановлено, що надані страховою компанією документи щодо визначення розміру шкоди є неналежними та недопустимими доказами, судом вірно визначено розмір страхового відшкодування на підставі висновку судової експертизи, призначеної за ухвалою суду.

Отже, доводи апеляційних скарг не спростовують правильних висновків суду.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції зясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 06 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий В.М. Соколовський

Судді: Г.П. Мелінишин

ОСОБА_8