Постанова № 54011885, 25.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 листопада 2015 року

справа № 808/6074/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.

суддів: Чумака С. Ю. Юрко І.В.

розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІОН" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року по справі № 808/6074/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІОН" до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛІОН" звернулось із позовом до суду, в якому просило визнати протиправними та скасувати винесені Запорізькою митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/00112/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації №112050000/2015/00244.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року у задоволенні даного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають встановленим обставинам по справі, у зв’язку із чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про наявність у митного органу підстав для сумніву у заявленій декларантом митній вартості товару за ціною контракту, оскільки позивачем подано повний пакет необхідних документів, які не містили в собі розбіжностей і містили всі необхідні відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості. Всі розбіжності, на які вказав митний орган, надумані, але для їх усунення позивач надавав додаткові документи, які не були прийняті відповідачем до уваги, що і потягло прийняття протиправних рішень. Також апелянт зазначає, що застосувавши резервний метод 2-ґ відповідач не обґрунтував неможливість застосування першого методу.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 30 квітня 2015 року між ТОВ «КЛІОН» та Пелагос П/Ф (Фарерські острови) укладено контракт № 188F/2015P, відповідно до якого продавець зобов’язується передати у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти у власність заморожену чи охолоджену рибу різних видів та морепродукти. (а.с.13-21). Згідно пункту 1.2. контракту умови поставки кожної партії товару, найменування, кількість, ціна, вартість кожної партії, строки проведення розрахунків і т.і. вказуються в інвойсах, які є невід’ємною частиною Контракту. Відповідно до п.4.2 Контракту тара є безповоротною, її вартість врахована в вартість товару. Відповідно до п.5.1 Контракту вартість товару включає вартість упаковки, маркування, доставку відповідно до умов Інкотермс.

Згідно з інвойсом постачальника №SDA140319 від 29.05.2015, товар - морожена скумбрія, ціла - постачався за ціною 1,125 дол. США за кг, на умовах FCA Клайпеда, Литва (а.с.22), загальний обсяг 19500 кг.

09 червня 2015 року засобами електронного зв’язку позивач шляхом подання митної декларації № 112050000/2015/ звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС для митного оформлення товару. Митна вартість товару заявлена за основним методом - за ціною договору.

Для підтвердження митної вартості товару позивачем до митної декларації надано контракт №188F/2015P від 30.04.2015; інвойс №SDA140319 від 29.05.2015; калькуляцію постачальника від 29.05.2015; прайс-лист від 27.05.2015; міжнародну товарно-транспортну накладну №0001900 від 04.06.2015; довідку про транспортні витрати від 04.06.2015; договір транспортного обслуговування №4513 від 19.12.2014; дублікат ветеринарного свідоцтва від 08.06.2015 серії ЄРД-00 №089851; ветеринарний (санітарний) сертифікат від 04.06.2015 №LT 0176486/L2-5840; сертифікат походження №ВС 29051 від 29.05.2015; сертифікат якості №50-2015 від 29.05.2015; експортну декларацію №15TLUB00014С6В87 від 04.06.2015; лист постачальника від 28.10.2014 року.

При митному оформленні вказаного товару відповідач зазначив, що документи, які надано до митного оформлення містять розбіжності, а саме: 1) відповідно до п. 5.1 контракту №188F/2015P від 30.04.2015, вартість товару включає в себе вартість упаковки, маркування, доставку відповідно до умов Інкотермс, оформлення товаросупровідних документів, податки та збори в країні продавця. Надана до митного оформлення калькуляція від 29.05.2015 містить витрати, не зазначені в відповідному пункті контракту (заморожування, маржа компанії). Крім того, в вартість товару включаються витрати на доставку відповідно до умов Інкотермс, хоча на умовах FCA такі витрати додаються окремо; 2) в наданій до митного оформлення копії декларації країни відправлення №15TLUB00014С6В87 від 04.06.2015 найменування товару не відповідає найменуванню, що зазначене в інвойсі №SDA140319 від 29.05.2015 в частині його повноти (не вказано ціла скумбрія чи ні, не вказано її розмір та дату виробництва); 3) в інвойсі №SDA140319 від 29.05.2015 зазначено умови поставки FCA Клайпеда, Литва, натомість в митній декларації країни відправлення №15TLUB00014С6В87 від 04.06.2015 умови поставки не зазначено, що не дає можливості однозначно ідентифікувати партію товару.

На підставі вищенаведених обставин, які відповідач кваліфікував як суттєві розбіжності та невідповідності в наданих документах, які не дають можливості перевірити числові значення заявленої митної вартості, відповідач витребував у позивача додаткові документи, зокрема: виписку з бухгалтерської документації, каталоги виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, інші документи для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта.

ТОВ «КЛІОН» було подано до митниці додаткові документи, а саме: експертний висновок №ОИ-287 від 08.06.2015 Запорізької ТПП, лист постачальника від 09.06.2015 щодо даних бухгалтерського обліку та про відсутність каталогів; лист постачальника від 09.06.2015 з поясненнями про калькуляцію; лист експедитора від 09.06.2015 про форму експортних декларацій (а.с.46-57).

09.06.2015 позивач отримав повідомлення від митниці, що під час розгляду додатково наданих документів встановлено наступне: 1) в висновку ЗТПП №ОИ-287 від 08.06.2015 зазначено ціновий діапазон від 0,82 дол. США за кг до 1,259 дол. США за кг. Тобто ціна товару може бути й вищою від заявленої; 2) листи від 09.06.2015 спрямовані на спростування розбіжностей в наданих до митного оформлення документах та не містять жодних числових значень для підтвердження митної вартості оцінюваного товару; 3) у висновку ЗТПП №ОИ-287 від 08.06.2015 зазначені дані компанії, які відмінні від виробника товару, що не дає можливості однозначно впевнитись в актуальній оцінці ринкової вартості товару. 09 червня 2015 року митниця своєю карткою за №112050000/2015/00244 відмовила у митному оформленні товару за митною декларацією № 112050000/2015 та прийняла рішення про коригування митної вартості товару №112050000/2015/00112/2 відповідно до якого митну вартість визначено за резервним методом 2-ґ у бік збільшення до 1,84 дол. США за кг товару. При цьому зазначено, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, у зв’язку з ненаданням декларантом повного пакету додаткових документів.

У зв’язку із незгодою декларанта із прийнятим відповідачем рішенням та карткою відмови, позивач оскаржив їх до суду, правомірність винесення яких і стала предметом розгляду у даній справі. При цьому, за заявою позивача товар випущено у вільний обіг під гарантійні зобов’язання.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що наданими з митною декларацією документами, які містили розбіжності, неможливо підтвердити числові значення заявленої декларантом митної вартості за основним методом, тому митний орган обґрунтовано витребував додаткові документи, надати в повному обсязі які позивач відмовився, у зв’язку з чим, відповідач правомірно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом 2-ґ, а також правомірно прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення.

Колегія суддів, проаналізувавши встановлені по справі обставини, вважає такий висновок суду необґрунтованим з огляду на наступне.

За приписами статті 57 Митного кодексу України № 4495-УІ, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні :а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У даному випадку спірним рішенням визначена митна вартість товару за резервним методом 2-ґ.

Колегія суддів вважає, що перевірка правомірності спірних рішень відповідача має здійснюватись через встановлення наявності обґрунтованих підстав для витребування митницею додаткових документів у зв’язку із відсутністю належного підтвердження заявленої митної вартості.

Так, відповідно до положень статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Згідно ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. До документів, які підтверджують митну вартість належить, в тому числі і рахунок-фактура (інвойс).

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно із ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. Проте, такі повноваження митний орган повинен реалізовувати виключно на підставі та у спосіб, що передбачені Митним кодексом України.

Як вже встановлено вище, підставою для витребування додаткових документів у декларанта, став висновок митного органу щодо того, що надані під час митного оформлення товару документи (первинно та додатково надані) мають суттєві розбіжності та невідповідності, які не дають можливості перевірити числові значення заявленої митної вартості.

Проте, така позиція митного органу не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Однією із невідповідностей в наданих документах відповідач вважав, що в калькуляції від 29.05.2015 містяться витрати, не зазначені контракті (п. 5.1.). Колегія суддів вважає ці посилання безпідставними, оскільки в Контракті мова йде про включення додаткових витрат, крім вартості самого товару, в той час як в калькуляції продавець навів ті складові, які включені у саму вартість товару, тому між цими документами відсутні протиріччя, тим більше такі, які впливають на визначення митної вартості товару.

Також при прийнятті оспорюваного рішення відповідач посилався на відсутність умов поставки товару у декларації країни відправлення, в той час як у інвойсі зазначено умови - FCA Клайпеда, що на думку митного органу не дає можливості ідентифікувати партію товару. Колегія вважає ці зауваження недоречними, оскільки відсутність якого-небудь реквізиту не створює суперечностей, а умови поставки не є обов’язковою складовою декларації країни відправлення у даному випадку, що підтверджено і листом грузовідправника (а.с. 48). Доказів іншого відповідачем суду не надано.

Крім того, неспроможними є зауваження митного органу про те, що не збігається назва товару в інвойсі та в декларації країни походження стосовно того, чи ціла скумбрія поставляється та її розмір, оскільки обов’язковим документом є інвойс, який є частиною Контракту і який повно відображає родові ознаки товару. Декларація країни походження товару містить таку ж назву товару, а відсутність посилання на розмір скумбрії не є підставою для обґрунтованого сумніву у заявленій митній вартості.

Отже, колегія суддів вважає, що на підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає вимогам ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, з урахуванням умов поставки товару, митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості і необхідність витребувати додаткові документи.

Окрім цього, необґрунтованими є висновки відповідача, з якими помилково погодився суд першої інстанції щодо наявності цінового діапазону в висновку ТПП № ОИ-287 від 08 червня 2015 року. Колегія суддів зауважує, що метою даної експертизи було саме встановлення ринкової вартості товару і вказавши максимальну та мінімальну ціну на товар ТПП тим самим підтвердила, що митна вартість товару, заявлена позивачем, перебуває у межах існуючої ринкової вартості.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем як суб’єктом владних повноважень в судовому засіданні не доведено правомірності своїх дій щодо відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а встановлені судом обставини свідчать про надання позивачем достатнього обсягу документів, необхідних для визначення митної вартості за основним методом. При цьому відповідачем не доведено обґрунтованість виникнення сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару та не надано доказів правомірності дій при прийнятті рішення про коригування митної вартості, в тому числі в частині обґрунтованості прийнятої в цих рішеннях ціни за одиницю товару.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визначення митної вартості за основним методом, оскільки митним органом не надано доказів на підтвердження того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостовірними чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у їх невідповідності.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим у справі обставинам, а рішення прийняте із порушенням норм матеріального права, у зв’язку з чим підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІОН" – задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року по справі № 808/6074/15 – скасувати та прийняти нову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІОН" до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості – задовольнити.

Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09 червня 2015 року № 112050000/2015/00244, прийняту Запорізькою митницею ДФС.

Визнати недійсним та скасувати рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 09 червня 2015 року №112050000/2015/00112/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІОН" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2345,87 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак

Суддя: І.В. Юрко