Постанова № 54011847, 10.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2015 року

справа № 808/7162/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.03.2015р. у справі №808/7162/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бірс"

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бірс" (далі по тексту - позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі по тексту – відповідач, податковий орган) від 15.07.2013 №0001771500, яким позивачу визначено зобов’язання з орендної плати за землю в сумі 38787,93 грн., з яких 25858,52 грн. - основний платіж, 12929,31 грн. - штрафні санкції (50% від суми основного платежу).

На обґрунтування позовних вимог зазначалось, що відповідач за результатом проведеної позапланової невиїзної перевірки дійшов висновку про порушення позивачем порядку визначення податкового зобов’язання по орендній платі за землю за 2012-2013 роки. Дані висновки ґрунтуються на рішенні Донецького апеляційного господарського суду від 16.05.2012 по справі №50098/126/12, яким внесено зміни до Договору оренди земельної ділянки. Позивач не погоджується з висновком податкового органу. Податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено штрафні санкції у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання як за повторне протягом 1095 днів порушення, оскільки раніше на підставі Акту №710/15-03/20470788 від 10.09.2012 до позивача вже було застосовано штрафні санкції за заниження орендної плати за землю юридичних осіб за травень-липень 2012 року. Вважає, що спірне рішення прийнято відповідачем з порушенням норм Податкового кодексу України, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю “Бірс” оскаржено у судовому порядку податкове повідомлення-рішення від 18.12.2012 №0001911500/971, яке прийнято на підставі Акту №710/15-03/20470788 від 10.09.2012, проте, не дочекавшись закінчення оскарження, відповідач прийняв нове - спірне податкове повідомлення-рішення.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 15.07.2013 року №0001771500 в частині збільшення грошового зобов’язання Товариству з обмеженою відповідальністю “БІРС” за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 6464,66 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. При цьому суд зазначив, що у відповідача відсутні правові підстави для застосування штрафної санкції в розмірі 50 % в зв'язку з повторністю визначення контролюючим органом протягом 1095 днів суми податкового зобов'язання, тоді як необхідно було застосувати до позивача штрафну санкцію в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, тобто 6464,66 грн. (сума визначеного зобов’язання 25858,62 - 25%).

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Відповідач просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив фактичних обставин справи, не надав їм належної правової оцінки, невірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, 25.06.2013 року Державною податковою інспекцією у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ “БІРС” щодо визначення розміру орендної плати за землю за період 2012-2013 р.р.

За результатами перевірки складено акт від 25.06.2013 №58/15-03/20470788, в якому зазначено про порушення позивачем вимог:

- пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України та невиконання підприємством ТОВ “БІРС” Постанови Донецького апеляційного господарського суду по справі №5009/126/12 від 16.05.2012, що призвело до заниження орендної плати за землю за 2012 рік на 14365,90 грн., за 2013 рік – на 11492,72 грн.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.07.2013 року №0001771500, яким позивачу визначено зобов’язання з орендної плати за землю в сумі 38787,93 грн., з яких 25858,52 грн. - основний платіж, 12929,31 грн. - штрафні санкції.

29.07.2013 року позивачем подано скаргу №48 на зазначене податкове повідомлення-рішення до Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка рішенням від 17.09.2013 №2179/10/08-01-10-04-20 залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 15.07.2013 №0001771500 - без змін.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

У відповідності до пп. 54.3.2 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Визначення суми зобов’язання здійснюється шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення.

За визначенням пп. 14.1.157 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення – це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно з ч. 2 п.п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з орендної плати за землю до платника застосовується штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання.

Враховуючи, що протягом 1095 днів контролюючим органом вже було визначено зобов'язання з даного податку (перше податкове повідомлення-рішення 26.09.2012р. та друге податкове повідомлення-рішення 15.07.2013р.), слід погодитись з податковим органом щодо повторності даного порушення та визнати правомірним застосування штрафної санкції у розмірі 50 %.

При цьому вищевказаними нормами Податкового кодексу України прямо передбачено, що вказана санкція як за повторне порушення застосовується саме у разі повторного «визначення» податковим органом суми податкового зобов’язання. Тому, на думку колегії суддів, в даному випадку не має значення факт оскарження платником податку такого рішення податкової.

Тим більше, що на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення ухвалою Вищого адміністративного суду України податкове повідомлення-рішення від 26.09.2012р. №0000771500/734 визнано правомірним, тому застосування до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням санкцій у розмірі 50% від суми визначеного податковим органом зобов’язання є законним.

Судом першої інстанції вищезазначене не враховано, що призвело до помилкових висновків. Рішення суду не відповідаю матеріалам справи, у зв’язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду - скасувати, відмовивши позивачу в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.03.2015р. у справі №808/7162/14 задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.03.2015р. у справі №808/7162/14 скасувати

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскарженою згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна