Ухвала суду № 54011805, 25.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 листопада 2015 рокусправа № 804/8477/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Юхименка О.В.

суддів: Кругового О.О. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання:Лащенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Дніпродзержинської обєднаної

Державної податкової інспекції

Головного управління ДФС у Дніпропетровській області,

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 06 серпня 2015 року

у справі № 804/8477/15

за позовом Дніпродзержинської обєднаної

Державної податкової інспекції

Головного управління ДФС у Дніпропетровській області,

вул. Медична, 9, м. Дніпродзержинськ, 51931;

до відповідача ОСОБА_1 підприємства «ТСК Онікс»,

пр. Аношкіна, 18А/43, м. Дніпродзержинськ, 51921;

про стягнення коштів, -

встановив: Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Верба І.О.) своєю постановою від 06 серпня 2015 року позов Дніпродзержинської обєднаної ДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задовольнив частково.

Стягнув з ОСОБА_1 підприємства «ТСК Онікс» 14.258,00 грн. податкового боргу.

У позові про арешт коштів відмовив.

В цій частині постанова суду мотивована тим, що Позивач не підтвердив відсутності у платника податків майна, на яке може бути звернуто стягнення, котре в силу приписів пункту 20.1.33 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI може бути підставою для арешту коштів.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Дніпродзержинська ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Позивач, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на додаткові підстави застосування адміністративного арешту, визначені пунктом 94.2 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. Позов задовольнити повному обсязі.

Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні сторони не скористались.

З огляду на приписи статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

Поза сумнівом, підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (сформульованого як вичерпний), не повинна розглядатися судами як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках. Саме така позиція доведена до відома судів для врахування при здійсненні правосуддя Вищим адміністративним судом України в Інформаційному листі від 29.04.2013р. N 642/12/13-13.

Однак, заявник апеляційної скарги помилково навів зміст наведеного листа в якості обґрунтування її вимог. Вищий адміністративний суд своїм листом розмежував і розяснив можливість застосування адміністративного арешту коштів, не повязаного з прийняттям відповідного рішення про накладення адміністративного арешту на майно платника.

В спірному випадку відсутні підстави для арешту коштів, визначені як підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20, так і пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI.

В межах апеляційної скарги підстави для зміни або скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2015 року у справі № 804/8477/15 без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:О.В. Юхименко

Суддя:О.О. Круговий

Суддя:Л.М. Нагорна