Ухвала суду № 54011793, 04.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 листопада 2015 року

справа № 808/2695/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.05.2014р. у справі №808/2695/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдспецсервіс ЛТД"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Трейдспецсервіс ЛТД” (далі по тексту – позивач, ТОВ “Трейдспецсервіс ЛТД”) звернулося до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі по тексту – відповідач, податковий орган) від 28.11.2013 №0003242211, яким позивачу зменшено від'ємного значення з податку на додану вартість (ПДВ) за березень 2013 року у сумі 35086грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначалось, що висновки акту перевірки суперечать фактичним обставинам та нормам податкового законодавства, що перевірка проведена незаконно та з перевищенням повноважень, що від'ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 35 086,00грн. зменшено відповідачем неправомірно, тому податкове повідомлення-рішення від 28.11.2013 №0003242211 є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено. Суд погодився з позицією платника податків щодо безпідставності висновків податкового органу, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив та не дослідив належним чином фактичні обставини, невірно застосував норми матеріального права. Апелянт стверджує, що в ході проведення перевірки позивача встановлено нереальність здійснення господарських операцій по ланцюгу контрагента позивача - ПП “Алкіона”, в результаті чого позивачем завищено суму від'ємного значення з ПДВ за березень 2013 року на загальну суму 35086грн. Апелянт зазначив, що висновки акту перевірки про порушення позивачем п.198.6 ст.198, п.200.1, п. 201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України відповідають вимогам податкового законодавства.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, в період з 30.09.2013 по 04.10.2013 податковим органом проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ “Трейдспецсервіс ЛТД” (код ЄДРПОУ 36648472) щодо залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, відображеного у податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт №12711/08-28-22-11/36648472 від 11.10.2013 року, в якому зазначено про порушення позивачем:

- п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму від'ємного значення за березень 2013 року на загальну суму 35086грн.;

- п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в наслідок чого завищено суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за травень 2013 pоку на загальну суму 38967грн.

За висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки єдиною підставою для зменшення від'ємного значення ПДВ за березень 2013 року у сумі 35086грн. стали висновки акту перевірки ДПС у Полтавській області від 08.05.2013 №521/22.5/30601203 “Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП “Алкіона” (код ЕДРПОУ 30601203) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень 2013 року”.

Податковий орган стверджує, що під час перевірки правильності визначення позивачем залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (ряд.20.2 Декларації) за березень 2013 року встановлено, що підприємство позивача у березні 2013 року згідно з договору постачання №П-01 від 15.01.2013 мало взаємовідносини з ПП “Алкіона” (код за ЄДРПОУ 30601203). В акті перевірки вчинено запис, що позивачем включено до податкового кредиту у податковій декларації по ПДВ за березень 2013 року податок на додану вартість у розмірі 38966,60грн. по операціям з придбання товарів (технічні олії та мастила) у ПП “Алкіона” (код за ЄДРПОУ 30601203), що становить 97,9% від загального податкового кредиту березня 2013 року. Розрахунки з ПП “Алкіона” за товари проведені позивачем у безготівковій формі на суму 208582,92грн.

Відповідачем отримано акт ДПІ у м.Полтава від 08.05.2013 №521/22.5/30601203 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП “Алкіона” за березень 2013 року, в якому зазначається, що ПП “Алкіона” має обліковий стан 9 - “направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням”, основним видом діяльності підприємства згідно установчих документів є діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, господарські операції ПП “Алкіона” не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які необхідні для здійснення такої діяльності. Також, у акті вчинено запис, що згідно з даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, ПП “Алкіона” податковий кредит березня 2013 року сформовано за рахунок податкових накладних, виписаних ТОВ “ЕЛЕМЕНТ ЛТД” (код за ЄДРПОУ 37994436), основний вид діяльності якого - оброблення металів та нанесення покриття на метали, кількість працюючих 1 особа, основні фонди відсутні. Крім того, підприємством ТОВ “ЕЛЕМЕНТ ЛТД” 22.04.2013 до декларації за березень 2013 року подано додаток №1 “Розрахунок коригування сум ПДВ”, згідно якого проведено збільшення податкових зобов'язань по ПП “Алкіона” на суму ПДВ 5 626,7 тис. грн. і зменшення податкових зобов'язань по неіснуючому контрагенту ТОВ “Промспецмонтаж-Плюс” (і.п.н.360678718183), який не є платником ПДВ. Актом ДПІ у м.Полтава від 08.05.2013 №521/22.5/30601203 відповідно до ст.186, ст.187, ст.198, ст.201 Податкового кодексу України не підтверджено реальність здійснених ПП “Алкіона” фінансово-господарських операцій із покупцями та постачальниками за березень 2013 року

На підставі висновків акту перевірки позивача податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.11.2013 №0003242211, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 35086грн.

ТОВ “Трейдспецсервіс ЛТД” оскаржило зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України право на податковий кредит виникає незалежно від того, чи придбані товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

За визначенням ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно з ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що контрагент позивача на момент здійснення господарських операцій з ним був зареєстрований як юридична особа та як платник податку на додану вартість. На момент складання податкових накладних ТОВ “Алкіона” було зареєстровано як платник ПДВ, мало статус платника ПДВ, надало належним чином оформлені податкові накладні за операціями з придбання товарів, з метою їх використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності ТОВ “Трейдспецсервіс ЛТД”. Реальність і товарність операції підтверджена подальшим експортом товару, правомірність і фактичність якого досліджена митними органами, а також перевірена податковим органом.

З матеріалів справи вбачається, що факт придбання товарів у ТОВ “Алкіона” підтверджено належним чином оформленими первинними документами, а саме: видатковими та податковими накладними, розрахунковими документами (Банківська виписка по особовому рахунку ТОВ “Трейдспецсервіс ЛТД” за 05.03.2013; видатковою накладною № 197 від 05.03.2013; Податковою накладною № 197 від 05.03.2013; Рахунком-фактурою № 1027 від 19.03.2013; видатковою накладною № 1027 від 19.03.2013; Податковою накладною № 1027 від 19.03.2013; Рахунком-фактурою № 1028 від 19.03.2013; видатковою накладною № 1028 від 19.03.2013; Податковою накладною № 1028 від 19.03.2013; Контрактом № К-01 від 08.11.2012 р. зі специфікаціями від 08.11.2012, від 13.02.2014, від 28.02.2014; ВДМ №112050000/2013/007788 від 08.04.2013 із супроводжувальним листом від 15.05.2013; Рахунком-фактурою № 14 від 01.04.2013; CMR №013455 від 08.04.2013), які підтверджують факт оплати ТОВ “Трейдспецсервіс-ЛТД” вартості отриманих товарів.

Таким чином, матеріали справи підтверджують здійснення експортної операції даного товару. Факт перевезення товару підтверджений належним чином оформленими документами. Тобто висновки податкового органу щодо безтоварності вказаної господарської операції спростовуються матеріалами справи.

Крім того, судом враховано, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2013 у справі № 816/3290/13-а, визнано неправомірними дії ДПІ у м.Полтаві Полтавської області ДПС в частині формування в акті від 08.05.2013 №521/22.5/30601203 “Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП “Алкіона” щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень 2013 року” висновку про неможливість підтвердження реальності проведених господарських відносин із платниками податків за період березень 2013 року (з урахуванням включення до складу податкового кредиту податкової накладної за грудень 2012 року, січень 2013 року, лютий 2013 року) та висновку про відсутність документального підтвердження господарських відносин із покупцями та постачальниками за період березень 2013 року (з урахуванням включення до складу податкового кредиту податкової накладної за грудень 2012 року, січень 2013 року, лютий 2013 року); зобов'язано ДПІ у м.Полтаві Полтавської області ДПС відновити в електронній базі даних “Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України “Податковий блок” показники податкової звітності Приватного підприємства “Алкіона” (ідентифікаційний код 30601203) відображені в податковій декларації за березень 2013 року. За результатами апеляційного та касаційного розгляду справи №816/3290/13-а (ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2013, ухвала Вищого адміністративного суду України від 24.03.2014), постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2013 залишена без змін, а скарги податкового органу - без задоволення. Зазначені суди виходили з порушення відповідачем законодавчо встановленого порядку проведення зустрічної звірки в частині формування висновків акту від 08.05.2013 №521/22.5/30601203, а також неправомірності дій податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в системі автоматизованого співставлення.

Таким чином, порушення контрагентом позивача — ПП “Алкіона” податкового законодавства та не підтвердження здійснення господарських операцій за березень 2013 року спростовуються судовими рішеннями: постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2013 у справі № 816/3290/13-а; ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2013 у справі №816/3290/13-а; ухвалою Вищого адміністративного суду від 24.03.2014 у справі №К/800/60339/13.

За встановлених обставин податковим органом не доведено порушення з боку позивача норм податкового законодавства.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають значення для справи та прийняв рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування судового рішення не вбачається. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.05.2014р. у справі №808/2695/14 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.05.2014р. у справі №808/2695/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна