Ухвала суду № 54011493, 01.12.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний номер справи 7521/11783/15-ц Головуючий в І інстанції: Новак А.В.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/11233/2015 Доповідач: Слободянюк С.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді - Слободянюк С.В.,

суддів - Крижанівській Г.В., Пікуль А.А.,

при секретарі - Лознян О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 15 липня 2015 року про повернення заявнику для подання до належного суду позовної заяви ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар ІринаМихайлівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 15 липня 2015 року повернуто заявнику для подання до належного суду позовну заяву ОСОБА_2 до ПАТ «ОТП Банк», ТОВ «ОТП Факторинг Україна», приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким що не підлягає виконанню.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали, постановлення нової, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апелянт зазначає, що позовні вимоги про визнання виконавчого напису нотаріуса недійсним, не стосуються нерухомого майна, оскільки жодним чином не визначають правового статусу нерухомого майна. В першу чергу судом розглядається спір про визнання напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а не з приводу нерухомого майна Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, зазначаючи, що зданий спір повинен розглядатись за правилами виключної підсудності.

Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. направила до Апеляційного суду м. Києва клопотання про розгляд справи без її участі (а.с.55).

Інші сторони в судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні поштові повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с.52-53).

Відповідно до положень ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторони, належним чином повідомленої про час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розглядові.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про відхилення скарги з наступних підстав.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15 липня 2015 року повернуто позовну заяву ОСОБА_2 до ПАТ «ОТП Банк», ТОВ «ОТП Факторинг Україна», приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким що не підлягає виконанню для подання до належного суду (а.с.12 ).

Згідно п. 12 ст. 110 ЦПК України, позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню можуть пред'являтися також за місцем його виконання.

Відповідно до ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцем знаходження майна або його основної частини.

Повертаючи позовну заяву позивачу для подання до належного суду, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бондар І.М., вчинений щодо звернення стягнення на нерухоме майно за іпотечним договором, предметом якого майно, що знаходиться за адресою: с. Санжійка Овідіопольського району Одеської області та яка територіально не відноситься до Голосіївського району м. Києва.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з прохальної частини позовної частини, позивач оспорює виконавчий напис нотаріуса щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, він не ставить питання щодо визнання незаконним дії нотаріуса.

Згідно з пунктом 42 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 № 3 виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Оспорюванні дії приватного нотаріус КМНО Бондар І.М.. виникли з приводу нерухомого майна, а тому спір повинен розглядатись в порядку виключної підсудності.

Посилання апелянта на те, що до даних правовідносин слід застосувати положення ст. 109 ЦПК України, бо позивачем заявлено вимоги немайнового характеру, не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки в даному випадку застосовується виключна підсудність за положенням ст. 114 ЦПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги, залишення ухвали суду першої інстанції без змін, як таку, що постановлена з дотриманням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст., 303, 307, 312,313 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, відхилити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 15 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів

Головуючий:

Судді: