Постанова № 54010939, 27.11.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 листопада 2015 року № 826/22201/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В. І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Обставини справи:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.10.2014 № 0000951701, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1521784,02 грн. (основний платіж - 1217427,22 грн., штрафні (фінансові) санкції - 304356,80 грн.).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про порушення позивачем п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України шляхом заниження податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік в сумі 1217427,22 грн. Також позивач вказував, що неоподаткування отриманого доходу у вигляді додаткового блага є необґрунтованими, оскільки анулювання банком кредитної заборгованості за кредитним договором про надання грошових коштів не є тотожним отриманому додатковому благу, яке, відповідно до вимог ПК України, має бути оподатковано. Визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходів фізичних осіб, у тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі; при цьому, позивачем за наслідками реалізації договірних правовідносин було повернуто банківській установі суму більша ніж отримана ним в якості кредиту.

Крім того, позивач вказував про формальну помилку відповідача при визначенні суб'єкта перевірки, а саме фізичної особи-платника податків, замість фізичної особи - підприємця.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи. Заперечуючи проти позову представник відповідача зазначав, що перевіркою щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб встановлено, що сума доходу від додаткового блага у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням у розмірі 7177529,55 грн. не відображена позивачем у декларації про майновий стан та доходи за 2013 рік. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідач вважає законним, а позовні вимоги - безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні з урахуванням положень частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалено про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи на підставі п. п. 78.1.1 п. п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 та ст. 79 Податкового кодексу України та наказу ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 01.08.2014 № 2291 головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Ющенко В. П. проведено документальну невиїзну перевірку діяльності фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт перевірки № 2392/26-55-17-01-2433511482 від 05.09.2014 (далі - Акт перевірки).

У висновках акту вказується про порушення позивачем п.п.164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, встановлено заниження податку на доходи отриманого у вигляді додаткового блага (анулювання банком частини боргу) у розмірі 7 177 529,55грн.

З Акту перевірки вбачається, що висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено відповідачем на підставі листа ПАТ "Універсал Банк" № 2135 від 10.07.2014, яким повідомлялось про анулювання позивачу частини боргу.

А тому відповідач вважає, що неоподаткування доходу, отриманого позивачем від Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" у вигляді суми анульованого боргу згідно кредитного договору, укладеного між позивачем та ПАТ "Універсал Банк", ґрунтуються на тому, що анулювання (прощення) заборгованості за кредитним договором є тим самим додатковим благом в розумінні п.п..164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, яке включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та з якого утримується та перераховується до бюджету податок з доходів фізичних осіб.

На підставі акту перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 13 жовтня 2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000951701, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1521784,02 грн. (основний платіж - 1217427,22 грн., штрафні (фінансові) санкції - 304356,80 грн.).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 26.07.2007 між Відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний» та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір № 06/2543К-07 за умовами якого Банк надає позичальнику грошові кошти у тимчасове платне користування у сумі 1085 000,00 євро на визначених в договорі умовах.

Угодою від 14.01.2013 року про припинення зобов'язань за кредитним договором 06/2543К-07 від 26.07.2007 року прощено борг в день укладення Угоди за умови погашення позичальником або Торгівельно-комерційним підприємством «Либідь» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, суми заборгованості за своїми зобов'язаннями за основним договором у розмірі 10 000 000,00 грн., що на дату угоди за курсом НБУ складає 942 515 євро 25 центів.

Відповідно до Акту від 14.01.2013 року про припинення зобов'язань за кредитним договором № 06/2543К-07 від 26.07.2007 року заборгованість позивача у сумі 676 493,10 євро вважається погашеною повністю шляхом прощення кредитором такої заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 10.07.2014 року № 2135 ГО ПАТ «Універсал Банк» у відповідь на лист ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві № 30493/10/26-55-17-04-10 проінформовано про анулювання боргу ОСОБА_1 за кредитним договором у розмірі 7 177 529,55 грн.

При цьому, позивач вважає, що анульована сума боргу у розмірі 7 177 529,55 грн. являє собою не суму основного грошового зобов'язання за кредитним договором № 06/2543К-07 від 26.07.2007, а розмір відсотків нарахованих за умовами вказаного договору.

Судом враховано, що з метою вирішення даної справи суду належить з'ясувати правовий статус усієї суми прощеної заборгованості за кредитом, оскільки анульована сума боргу може включати в себе тіло кредиту, відсотки та/або пеню, що зумовлює настання для позивача різних правових наслідків у межах спірних правовідносин.

Вказана позиція узгоджується з висновками Вищого адміністративного суду України викладені в Ухвалі від 21.04.2015 у справі № К/800/60395/14.

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно пп. 164.1.1. п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

За правилами абз. д пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Згідно п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

За приписами п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Згідно пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами цього Кодексу).

Тобто визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб у вигляді додаткового блага є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах. При цьому анулювання кредитної заборгованості, що включає заборгованість за процентами не є фактичним отриманням доходу в розумінні Податкового кодексу та не може визначатись як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме згідно Акту про припинення зобов'язань за кредитним договором № 06/2543К від 26.07.2007 року загальна сума основного боргу складала 676493,10, а загальна сума процентів (за базовою ставкою) за користування кредитом становить 00 євро 00 євроцентів.

Згідно довідки ПАТ «Універсал Банк» №047/644 від 06.05.2015, починаючи з 06.09.2007 року по 14.01.2013 року погашення кредитної заборгованості відбувалося наступним чином:

- 06.09.2007 року грошові кошти в сумі 11 058,08 євро зараховано в погашення процентів;

- 09.10.2007 року грошові кошти в сумі 9 987,95 євро зараховано в погашення процентів;

- 09.11.2007 року грошові кошти в сумі 11 771,51 євро зараховано в погашення процентів;

- 20.12.2007 року грошові кошти в сумі 10 701,37 євро зараховано в погашення процентів;

- 21.01.2008 року грошові кошти в сумі 11 414,79 євро зараховано в погашення процентів;

- 05.03.2008 року грошові кошти в сумі 10 702,69 євро зараховано в погашення процентів;

- 12.03.2008 року грошові кошти в сумі 5 786,67 євро зараховано в погашення процентів;

- 17.03.2008 року грошові кошти в сумі 5 349,36 євро зараховано в погашення процентів;

- 14.04.2008 року грошові кошти в сумі 11 211,67 євро зараховано в погашення процентів;

- 13.05.2008 року грошові кошти в сумі 10 850,00 євро зараховано в погашення процентів;

- 13.06.2008 року грошові кошти в сумі 11 212,00 євро зараховано в погашення процентів;

- 11.07.2008 року грошові кошти в сумі 10 850,00 євро зараховано в погашення процентів;

- 11.08.2008 року грошові кошти в сумі 11 215,00 євро зараховано в погашення процентів;

- 10.09.2008 року грошові кошти в сумі 11 224,66 євро зараховано в погашення процентів;

- 10.10.2008 року грошові кошти в сумі 10 850,00 євро зараховано в погашення процентів;

- 07.11.2008 року грошові кошти в сумі 11 215,00 євро зараховано в погашення процентів;

- 05.12.2008 року грошові кошти в сумі 10 850,00 євро зараховано в погашення процентів;

- 14.01.2013 року грошові кошти в сумі 534 008,35 євро зараховано в погашення процентів;

- 14.01.2013 року грошові кошти в сумі 408 506,90 євро зараховано в погашення кредиту;.

Тобто станом на момент анулювання Банком частини боргу, сума основного грошового зобов'язання за кредитним договором № 06/2543К-07 від 26.07.2007 без процентів становила 676 493,10 євро, що еквівалентно 7 177 529,55 грн.

Враховуючи, що анульована сума заборгованості у розмірі 676 493,10 євро, що еквівалентно 7 177 529,55 грн. не включає заборгованість з урахуванням процентів за користування кредитом та/або пеню, суд приходить до висновку, що вказана сума боргу анульована Банком являє собою дохід платника податку в розумінні Податкового кодексу України, який підлягає оподаткуванню в порядку абз. д пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, який позивач був зобов'язаний включити до податкової декларації за 2013 рік.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що в порушення пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України позивачем занижено оподатковуваний дохід, отриманий у вигляді додаткового блага (анулювання банком частини боргу) у розмірі 676 493,10 євро, що еквівалентно 7 177 529,55 грн. внаслідок чого позивачем занижено податок на доходи фізичних осіб у сумі 1217427,22 грн.

Згідно п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, що становить 304 356,80 грн.

Крім того, твердження позивача про формальні помилки в назві суб'єкта перевірки не впливають на суть вчиненого порушення норм Податкового кодексу України та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З врахуванням викладеного податкове повідомлення-рішення № 0000951701 від 13.10.2014 прийнято ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято в межах повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством на момент виникнення спірних правовідносин, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 суд вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України.

Згідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 165, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В. І. Келеберда