ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2015 року справа № 823/5170/15
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобовязати вчинити дії,
встановив:
30 жовтня 2015 року до суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1, в якій просить (з врахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог від 16.11.2015 та 27.11.2015):
1) визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України у Полтавській області щодо не здійснення перерахунку судді Комсомольського міського суду Полтавської області Солосі О.В. щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 % посадового окладу судді за період з 03.04.2015 по 02.08.2015 у сумі 7137 грн;
2) зобовязати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Полтавській області здійснити перерахунок і виплатити судді Комсомольського міського суду Полтавської області Солосі О.В. щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 % посадового окладу судді за період з 03.04.2015 по 02.08.2015 у сумі 7137 грн;
3) визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України у Полтавській області щодо не здійснення нарахування судді Комсомольського міського суду Полтавської області Солосі О.В. щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 % посадового окладу судді за період з 03.08.2015 по 01.12.2015 у сумі 8179 грн 90 коп.;
4) зобовязати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Полтавській області здійснити нарахування і виплатити судді Комсомольського міського суду Полтавської області Солосі О.В. щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 % посадового окладу судді за період з 03.08.2015 по 01.12.2015 у сумі 8179 грн 90 коп.;
5) допустити до негайного виконання постанову суду у частині присудження грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць, а саме у сумі 15254 грн 90 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач працює на посаді судді Комсомольського міського суду Полтавської області.
Частиною 5 статті 129 Закону України «Про судоустрій і статус судців», у редакції на момент видачі наказу голови суду від 26.11.2013 №9.1-а передбачено, що суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу судді за наявності стажу роботи до 5 років.
Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-УІІІ, що набрав чинності 29.03.2015, викладено у новій редакції статтю, котра визначає суддівську винагороду, зокрема, суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків посадового окладу.
Враховуючи вищевказану норму закону та лист ДСА України від 31.03.2015 №02- 09/141, оскільки суддя Солоха О.В. має менше 3-х років суддівського стажу, в.о. голови Комсомольського міського суду Полтавської області видала наказ від 03.04.2015 №4.2-а, яким судді Комсомольського міського суду Полтавської області Солосі О.В. припинено виплату щомісячної доплати за вислугу років за відсутністю трирічного стажу роботи на посаді судді та скасовано п.2 наказу від 26.11.2013 №9.1-а у частині виплати надбавки за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу.
Разом з тим Рада суддів України у своєму рішенні від 22.07.2015 №73 визначила, що судді, стаж роботи яких на посаді судді, на момент набрання чинності Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VIII складав менше 3-х років, але які отримували щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків, із набуттям чинності вказаним законом, право на отримання такої щомісячної доплати не втратили, а тому мають право її отримувати до набуття ними стажу роботи на посаді судді З роки. Крім того, Рада суддів України рекомендувала головам всіх суддів України привести накази про щомісячну доплату за вислугу років суддів у відповідність до частини З статті 22, частини 1 статті 58 Конституції України, Законів України «Про статус суддів», «Про судоустрій і статус суддів», що діяли в редакції на час набуття такого права та набрання чинності Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд».
На виконання рішення Ради суддів України від 22.07.2015 №73 головою Комсомольського міського суду Полтавської області видано наказ від 03.08.2015 №13.1-а яким: скасовано наказ в.о. голови Комсомольського міського суду Полтавської області від 03.04.2015р. №4.2-а «Про припинення здійснення виплати ОСОБА_1В.»; встановлено судді Комсомольського міського суду Полтавської області Солосі О.В., щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу з 03.08.2015, у звязку з наявністю стажу роботи станом на 03.08.2015 1 рік 08 місяців 07 днів; наказано здійснити перерахунок та виплатити невиплачену щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу судді Солосі О.В. за період з 03.04.2015 по 02.08.2015.
Наказ від 03.08.2015 №13.1-а направлено на адресу ТУ ДСА у Полтавській для виконання.
Проте листом від 03.09.2015 №06-1052/3110 наказ від 03.08.2015 №13.1-а повернуто до Комсомольського міського суду Полтавської області без виконання, з посиланням на відсутність у судді Солохи О.В. законних підстав на отримання щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки вони порушують Конституцію України , норми Законів України, зокрема Закон України «Про судоустрій України»№3018-ІІІ від 07.02.2002, Закону України «Про статус суддів». В адміністративному позові просив справу розглянути без його участі.
Відповідач надав письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову повністю з підстав правомірності їх дій. 12.11.2015 надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.
У зв'язку з надходженням до суду заяв усіх сторін спору про розгляд справи без їх участі, на підставі вимог частини 4 статті 122 КАС України суд дійшов висновку про необхідність розгляду цієї справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши письмові докази, встановив таке.
31.03.2013Солоха О.В. прийняв присягу судді. Відповідно до указу Президента України від 07.11.2013 № 620/2013 «Про призначення суддів» наказом голови Комсомольського міського суду Полтавської області від 26.11.2013 №9.1-а (а.с. 5) його призначено на посаду судді Комсомольського міського суду Полтавської області з 26.11.2013 з посадовим окладом згідно із штатним розписом та встановлено надбавку за вислугу років в розмірі 15 відсотків посадового окладу з 26.11.2013 у звязку з наявністю стажу роботи станом на 26.11.2013 00 років 00 місяців 00 днів.
03.04.2015 відповідно до пункту 5 статті 133 Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», який набув чинності 28.03.2015, в.о. голови Комсомольського міського суду Полтавської області видала наказ №4.2.-а (а.с.6), яким позивачу припинено виплату щомісячної доплати за вислугу років за відсутністю трирічного стажу роботи на посаді судді та скасовано п. 2 наказу голови Комсомольського міського суду Полтавської області №9.1-а від 26.11.2013 в частині виплати надбавки за вислугу років в розмірі 15 відсотків посадового окладу.
22.07.2015 Рада суддів України у своєму рішенні №73 визначила, що судді, стаж роботи яких на посаді судді, на момент набрання чинності Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VIII складав менше 3-х років, але які отримували щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків, із набуттям чинності вказаним законом, право на отримання такої щомісячної доплати не втратили, а тому мають право її отримувати до набуття ними стажу роботи на посаді судді З роки.
03.08.2015 головою Комсомольського міського суду Полтавської області видано наказ №13.1-а «Про встановлення судді Солосі О.В. щомісячної доплати за вислугу років», яким: скасовано наказ в.о. голови Комсомольського міського суду Полтавської області від 03.04.2015р. №4.2-а (а.с.10) «Про припинення здійснення виплати ОСОБА_1В.»; встановлено судді Комсомольського міського суду Полтавської області Солосі О.В., щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу з 03.08.2015, у звязку з наявністю стажу роботи станом на 03.08.2015 1 року 08 місяців 07 днів; наказано здійснити перерахунок та виплатити невиплачену щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу судді Солосі О.В. за період з 03.04.2015 по 02.08.2015.
Наказ від 03.08.2015 №13.1-а направлено на адресу ТУ ДСА у Полтавській для виконання, проте листом від 03.09.2015 №06-1052/3110 (а.с.17) повернуто до Комсомольського міського суду Полтавської області без виконання, з посиланням на відсутність у судді Солохи О.В. законних підстав на отримання щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу.
Визначаючи суму заборгованості позивач виходив з того що, частиною 3 статті 133 Закону України визначено, що посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 10 мінімальних заробітних плат. Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» визначено, що з 01.01.2015 мінімальна заробітна плати становить 1218 грн, а з 01.09.2015 1378 грн. Таким чином посадовий оклад судді місцевого суду з 29.03.2015 становить 12180 грн, а з 01.09.2015 13780 грн. З наданих позивачем розрахунків заборгованість щомісячної доплати за вислугу років становить 15316,90.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з такого.
28.03.2015 набув чинності Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 № 192-VIII, яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» викладено у новій редакції.
Розмір суддівської винагороди, її складові, а також визначення стажу роботи судді, у тому числі посади, робота на яких зараховується до стажу роботи на посаді судді, врегульовані статтями 133 і 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон).
Частиною 1 статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 2 цієї ж статті суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Згідно з абзацом першим частини 5 статті 133 Закону, суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Суд зазначає, що на час призначення позивача на посаду судді діяла редакція Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка передбачала виплату суддям щомісячної доплати за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до 5 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу (частина 5 статті 129).
Спірним у даній справі є питання обмеження прав позивача у отриманні з дня набрання чинності закону України № 192-VІІІ, доплати за вислугу років в розмірі 15% посадового окладу, яку він отримував до набрання чинності вказаним законом.
Відповідно до положень частини другої статті 127 Конституції України та статті 53 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обмеженням щодо реалізації особою, яка є суддею, гарантованих Конституцією України прав, є зокрема відсутність права обіймати будь-які інші, крім посади судді, оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Також, суддя не має права поєднувати свою діяльність із підприємницькою або адвокатською, не може належати до політичної партії чи професійної спілки, виявляти прихильність до них, брати участь у політичних акціях, мітингах, страйках. Відповідно держава встановлює для суддів компенсаційні трудові гарантії, а також гарантує достатній рівень, соціального забезпечення.
Враховуючи зазначене, частиною 5 статті 129 Закону України від 07.07.2010 N 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» було, зокрема встановлено, що суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 15 відсотків - за наявності стажу роботи до 5 років.
Верховною Радою України 12.02.2015 прийнято Закон України N 192- VIII «Про забезпечення права на справедливий суд», який набрав чинності 28.03.2015. Вказаним Законом встановлено, що суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 15 відсотків лише за наявності стажу роботи на посаді судді більше 3 років.
Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 N 192-VIII, не містять положення стосовно збереження за суддями, які на момент набрання ним чинності мали стаж роботи на посаді судді менше 3 років, щомісячної доплати за вислугу років, яку вони отримували відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності Законом (Закон N 192-VIII).
Відсутність такої норми є обмеженням соціальних гарантій суддів, передбачених Конституцією і законами України, оскільки зміст та обсяг досягнутого суддями рівня матеріального забезпечення не може були звужено або скасовано шляхом внесення змін до чинного законодавства. Отже судді, стаж роботи яких на посаді судді, на момент набрання чинності Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» складав менше 3 років, але які отримували щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків, із набуттям чинності вказаним законом, право на отримання такої щомісячної доплати не втрачають, та мають право її отримувати до набуття ними стажу роботи на посаді судді до 3-х років.
Крім того суд зазначає, що частиною 1 статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Згідно з частиною 2 статті 4 ЦК України, актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
Частинами 1, 2 статті 5 ЦК України передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (частина 3 статті 5 ЦК України).
Так, застосування норм Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 № 192-VIII відбувається з 28.03.2015 (дати набрання законної сили). Тобто, дія норм Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» не поширюється на відносини, які виникли до набрання їх чинності.
Як встановлено судом, надбавку за вислугу років в розмірі 15 відсотків посадового окладу позивачу встановлено наказом від 26.11.2013 №9.1-а (а.с. 5).
Що стосується розрахунку суми, яка підлягає виплаті, суд зазначає таке.
Частиною 3 статті 133 Закону України визначено, що посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 10 мінімальних заробітних плат. Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» визначено, що з 01.01.2015 мінімальна заробітна плати становить 1218 грн, а з 01.09.2015 1378 грн. Таким чином посадовий оклад судді місцевого суду з 29.03.2015 становить 12180 грн, а з 01.09.2015 13780 грн., таким чином нарахуванню та виплаті позивачу підлягає сума в розмірі 15251 грн 87 коп. (квітень 2015 року 1653 грн (19 робочих днів), травень серпень 2015 року 7308 грн, вересень листопад 2015 року 6201 грн та 89,97 грн за грудень 2015 року (1 робочий день).
Таким чином, доводи позивача є правомірними, а позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно із частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та обєктивному дослідженні, та враховуючи те, що відповідачем не надано розрахунків посадового окладу позивача та не спростовано розрахунки надані позивачем, а позивачем не підтверджено надані розрахунки документально, суд вважає адміністративний позов ОСОБА_1 таким, що підлягає частковому задоволенню.
На підставі пункту 2 частини 1 статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду, зокрема, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254, 256 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України у Полтавській області щодо не здійснення перерахунку судді Комсомольського міського суду Полтавської області Солосі О.В. щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 % посадового окладу судді за період з 03.04.2015 по 01.12.2015.
Зобовязати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Полтавській області здійснити перерахунок і виплатити судді Комсомольського міського суду Полтавської області Солосі О.В. щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 % посадового окладу судді за період з 03.04.2015 по 01.12.2015 у розмірі 15251 грн 87 коп. із утриманням обов'язкових податків та зборів з даної суми до бюджету.
В решті заявлених позовних вимог відмовити.
Постанову суду допустити до негайного виконання в частині виплати доплати за вислугу років у розмірі 15 % посадового окладу судді у межах суми стягнення за один місяць.
Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.
Суддя В.П. Тимошенко
Судове рішення № 54010808, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 01.12.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 823/5170/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: