Постанова № 54010791, 27.11.2015, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/3278/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2015 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участі:представників сторінрозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.05.2013 року за №0000362206/1210 та №0000352206/1211.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки податковим органом не доведено факту не здійснення господарських операцій між ним та контрагентами - ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" і ТОВ "Радіосистеми". Про реальність операцій свідчать належним чином оформлені первинні документи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача в задоволенні позовних вимог просила відмовити, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті за результатами виявлених порушень.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Так, судом встановлено, що працівниками ДПІ у м. Хмельницькому проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.09.2012 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 725/22-6/23845071 від 27.02.2013 року, в якому зафіксовано, зокрема, порушення позивачем:

- п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в розмірі 683 957 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 778 237 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 16.05.2013 року за № 0000352206/1211 (яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 778237 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 194559 грн.), та №0000362206/1210 (яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 683957 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 70777 грн.).

Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, базуються на проведенні лише документального оформлення операцій з придбання послуг без їх фактичного здійснення, а саме будівельно-ремонтних послуг та придбання будівельних матеріалів від ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" та ТОВ "Радіосистеми".

Суд враховує, що згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 88 від 24.05.1995 року (з наступними змінами), визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Таким чином, наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому, господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Так, на підтвердження взаємовідносин між позивачем та ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" надано договори підряду № П/07-10 від 05.10.2011 року, № П/08-10 від 10.10.2011 року, № П/09-10 від 06.10.2011 року, № 12 від 12.12.2011 року, № П/04-12 від 28.04.2012 року. Відповідно до умов вказаних договорів ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" зобов'язувався виконати будівельно-ремонтні роботи (в будівлі учбової бази УМВСУ з адмінбудинком по вул.Зарічанській в м.Хмельницький; по будівництву 200-квартирного житлового будинку з вбудованими магазинами, офісними приміщеннями та вбудовано-прибудованим паркінгом по вул.Зарічанській, 9 у м.Хмельницький) та монолітні роботи (по будівництву підземно-наземного паркінгу на 63 бокси по вул. Свободи, 7Б/1 в м.Хмельницький), а позивач прийняти та оплатити їх.

На підтвердження факту виконання робіт та їх оплати позивачем надано акти приймання виконаних будівельних робіт (підписані представниками ТОВ "Фірма "тонус" та ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" без зазначення посади та ПІБ), довідки про вартість виконаних будівельних робіт (аналогічно підписані), податкові накладні, банківські виписки по рахунках.

Також між позивачем (покупець) та ТОВ "ОСОБА_3 сервіс ЛТД" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №12 від 12.12.2011 р., згідно п.п.1.1, 2.1 якого продавець зобов'язується продати і передати у власність покупця товар, асортимент та ціни на який вказуються у рахунку-фактурі. Відповідно до п.4.2 товар поставляється на умовах самовивозу автотранспортом покупця.

На підтвердження факту продажу товарів позивачем надано видаткові та податкові накладні, подорожні листи вантажного автомобіля (на окремі матеріали), банківські виписки.

На підтвердження взаємовідносин між позивачем та ТОВ "Радіосистеми" надано договори субпідряду № 06/03/12 від 30.03.2012 року та № 07/03/12 від 30.03.2012 року (згідно яких ТОВ "Радіосистеми" зобов'язується виконати роботи по розробленню грунту, механізмами та вручну, та заглибленню залізобетонних паль в ґрунти за адресою по вул.Зарічанській, 9 в м.Хмельницький, а позивач прийняти та оплатити їх), а також договір купівлі-продажу б/н від 20.03.2012 року (згідно якого ТОВ "Радіосистеми" зобов'язується поставити будівельні матеріали - цеглу).

На підтвердження факту виконання вказаних договорів позивачем надано акти приймання виконаних будівельних робіт (підписані представниками ТОВ "Фірма "тонус" та ТОВ "Радіосистеми" без зазначення посади та ПІБ), довідки про вартість виконаних будівельних робіт (аналогічно підписані), видаткові накладні на отримання ТМЦ, товарно-транспортні накладні на перевезення ТМЦ (цегли), банківські виписки.

Представник відповідача зазначає, що згідно протоколів допиту окремих осіб (робітників) позивача їм не було відомо про виконання субпідрядних робіт контрагентами, а директор ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" ОСОБА_4 (т.1, с.217) заперечує свою причетність до діяльності товариства (в т.ч. заперечує підписання будь-яких документів), однак протоколи допиту свідків або їх пояснення не є допустимими та беззаперечними доказами, які є безумовною та достатньою підставою для висновків про відсутність фактичного виконання договорів

Аналогічно, що стосується питання оплати послуг в звязку з переведенням боргу, суд зазначає, що судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб'єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виконанні своїх господарських зобов'язань).

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що згідно правового висновку, який міститься в постанові Верховного суду України від 27 березня 2012 року (справа №21-737во10) надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Суд враховує, що відповідно до договору генерального підряду на капітальне будівництво №2/23-08 від 1 серпня 2008 р. позивач (генпідрядник) зобов'язався перед відділом капітального будівництва УМВС в Хмельницькій області (замовник) виконати роботи з будівництва навчальної бази з адміністративними приміщеннями УМВСУ в Хмельницькій області по вул. Зарічанська,7 в м.Хмельницькому.

Згідно п.7.1 вказаного договору генеральний підрядник зобов'язаний узгоджувати із замовником постачальників матеріалів та устаткування.

Розділ 8 договору передбачає порядок залучення до виконання робіт субпідрядників.

Так, генеральний підрядник має право залучати до виконання робіт субпідрядників. Субпідрядники, які залучаються до виконання робіт, повинні відповідати таким вимогам:

- мати ліцензію (дозвіл) на виконання будівельних робіт, якщо така вимога передбачена нормативними документами;

- мати ресурси (матеріальні, технічні, фінансові), достатні для виконання робіт;

- мати досвід виконання аналогічних робіт.

Залучення субпідрядників здійснюється генеральним підрядником за погодженням із замовником. Погодження здійснюється на основі інформації генерального підрядника, яка надається замовнику за 5 днів до початку виконання субпідрядником робіт. Замовник має право протягом 5 днів після одержання пропозиції відмовити у залученні запропонованого субпідрядника з обґрунтуванням причин такої відмови. Якщо замовник не зробить цього у визначений час, кандидатура субпідрядника вважається узгодженою.

Відповідно до договору генерального підряду на капітальне будівництво №2/3-10 від 07 червня 2010 р. позивач (генпідрядник) зобов'язався перед відділом капітального будівництва УМВС в Хмельницькій області (замовник) виконати роботи по будівництву 200-квартирного житлового будинку з вбудованими магазинами, офісними приміщеннями та вбудовано-прибудованим підземним паркінгом по вул.Зарічанській, 9 у м.Хмельницький

Зазначений договір передбачає в п.4.2, що генпідрядник має право залучати за власним вибором і за згодою замовника до виконання визначених обсягів робіт субпідрядні спеціалізовані будівельні та інші організації. При цьому, відповідно до п.8.5 договору субпідрядники, що залучаються до виконання робіт, повинні відповідати кваліфікаційним та іншим вимогам, передбаченим у договорі підряду (мати ліцензію (дозвіл) на виконання робіт, визначених договором субпідряду, досвід виконання аналогічних робіт та ресурси, достатні для їх виконання, тощо).

Відповідно до договору генпідряду в капітальному будівництві №1 від 3 листопада 2008 року, укладеним між ТОВ "Агроекспорт" (замовник) та ТОВ "Фірма "Тонус" (генпідрядник), генпідрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання будівельних робіт, пов'язаних з будівництвом підземного паркінгу. Об'єкт будівництва - будівництво багатоповерхового будинку з офісними приміщеннями та підземним та надземним паркінгом. Згідно п.8.1 договору генпідрядник має право залучати до виконання робіт субпідрядників.

Субпідрядники, які залучаються до виконання робіт, повинні відповідати таким вимогам:

- мати ліцензію (дозвіл) на виконання будівельних робіт, якщо така вимога передбачена нормативними документами;

- мати ресурси (матеріальні, технічні, фінансові), достатні для виконання робіт;

- мати досвід виконання аналогічних робіт.

Однак позивачем не надано жодних доказів погодження замовниками будівництва залучення до виконання будівельних робіт субпідрядників, що передбачено умовами окремих вищевказаних договорів; не надано доказів того, що залучені ним субпідрядники мали ліцензії на виконання будівельних робіт та відповідних фахівців у сфері виконання робіт (для усіх договорів). При цьому, згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно ТОВ "Радіосистеми", то у вказаного товариства відсутній такий вид діяльності, як будівельні роботи, що ставить під сумнів можливість виконання ним таких робіт.

Також не надано доказів наявності у контрагентів позивача необхідних засобів для здійснення певних технологічних процесів та виконання будівельних робіт (про використання яких субпідрядниками зазначає позивач).

Крім того, як встановлено податковим органом в акті перевірки, згідно бази даних ДПС "Пошуково-довідкова система" та "системи розшифровок та співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, в розрізі контрагентів" у ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" працювало лише 3 особи (з них 2 - директор та головний бухгалтер). І хоча чинне податкове законодавство України не допускає покладення на платника відповідальності за дії третіх осіб у багатостадійному господарському обороті, наведені обставини можуть слугувати доказом фіктивності усіх операцій на шляху активу (у вигляді результатів виконаних робіт) від субпідрядників до позивача.

При цьому позивачем не надано доказів того, що його посадовими особами контролювалось виконання робіт субпідрядниками; не надано доказів забезпечення доступу до об'єктів для виконання робіт, шляхом, зокрема, надання перепусток, подання списків осіб охороні тощо. Лімітно-забірних карток для відпуску будівельних матеріалів субпідрядникам (або інших первинних документів для обліку руху матеріалів згідно Наказу № 193 від 21 червня 1996 року "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів"), які використовувались для здійснення будівельних робіт, позивачем також не надано (зокрема, договір субпідряду від 12.12.2011 р. за №12 передбачав виконання робіт з будівельних матеріалів, які мали надаватись позивачем).

Пояснення представника позивача, що вказані дії здійснювались та погоджувались в усному порядку, суд вважає необґрунтованими, оскільки такі повинні підтверджуватись належним чином складеними первинними документами.

Суд також звертає увагу на те, що договори підряду №П/07-10 від 05.10.2011 р., №П/08-10 від 10.10.2011 р., №П/09-10 від 06.10.2011 р., №12 від 12.12.2011 р., субпідряду №06/03/12 від 30.03.2012 р., №07/03/12 від 30.03.2012 р. передбачають, що вартість робіт погоджується сторонами в кошторисі, який є невід'ємною його частиною, однак укладення таких кошторисів та їх підтвердження позивачем не надано.

Також, при дослідженні наданих позивачем документів судом встановлено, що акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт по взаємовідносинах позивача (генпідрядник) із замовниками робіт не містять зазначення субпідрядників, хоча місять відповідні графи, як того вимагають примірні форми № КБ-2в та КБ-3, визначені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України "Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві" № 554 від 04.12.2009 року.

Укладені ж аналогічні документи між позивачем та субпідрядниками (в яких замовником вказаний позивач) підписані без зазначення посади відповідальних осіб, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та не дає змоги ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операцій.

Крім того, згідно постанови про порушення кримінальної справи та обєднання справ в одне провадження від 25.11.2011 року (т.1, а.с.113) ОСОБА_5 є засновником та директором як ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД", так і ТОВ "Радіосистеми", отже вказані юридичні особи є повязаними.

На думку суду, дані обставини в сукупності дають підстави для висновку про неможливість реального виконання ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" та ТОВ "Радіосистеми" вищевказаних договорів підряду та субпідряду.

Стосовно договорів купівлі-продажу, укладених між позивачем та контрагентами (ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" та ТОВ "Радіосистеми"), то суд зазначає про відсутність первісних бухгалтерських документів, які б вказували на постачання позивачем будівельних матеріалів для виконання обумовлених вищевказаними договорами робіт.

Зокрема, позивачем не надано документів, які б підтверджували факт доставки товарів, здійснення розвантажувально-навантажувальних робіт; відсутні докази на підтвердження подальшого використання такого товару в господарській діяльності позивача (рух товару по складу, передача матеріально-відповідальним особам, оборотно-сальдові відомості тощо).

Надані позивачем для підтвердження господарських взаємовідносин із ТОВ "ОСОБА_3 ЛТД" подорожні листи вантажного автомобіля взагалі не містять підтвердження будь-якого відношення до даного контрагента; надані товарно-транспортні накладні (щодо перевезення позивачем цегли) на підтвердження перевезень ТМЦ у взаємовідносинах із ТОВ "Радіосистеми" хоча й містить посилання на такого контрагента, однак не містить жодних посад, прізвищ осіб, яка їх підписала, та яка прийняла вантаж (наявні лише підписи). Крім того, відсутні відповідні довіреності на отримання вантажу для працівників позивача (відповідна графа у ТТН також не заповнена).

Надані позивачем документи щодо оплати свідчать лише про переміщення коштів на банківських рахунках, та не є належними доказами реальності спірних договорів.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що надані позивачем документи не свідчать про реальність та товарність спірних господарський операцій з вказаними контрагентами (субпідрядниками), а також використання отриманих за ними товарів (робіт, послуг) в межах власної господарської діяльності, що свідчить про формальне документування таких операцій.

Посилання позивача на те, що акти прийняття виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та податкові накладні є виключними первинними документами, то враховуючи вищенаведене, такі документи не є достатніми для підтвердження реальності операцій та фактичного їх здійснення.

Встановлена перевіркою податковим органом та судом відсутність реально вчинених господарських операцій вказує на юридичну дефектність відповідних первинних документів, з огляду на що такі за змістом п. 44.1 ПК України та інших вказаних норм ПК України не можуть бути законною підставою для формування податкового обліку платника податку.

Згідно із п. 123.1. ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно розрахунку грошового зобов'язання, визначеними податковими повідомленнями-рішеннями (т.3, а.с.204), штрафні санкції визначені відповідачем згідно вказаної норми.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а частиною 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1,3 ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 02 грудня 2015 року

Суддя/підпис/ОСОБА_1"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1