Постанова № 54010735, 26.11.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

26 листопада 2015 р. №820/9186/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

1-го представника позивача - ОСОБА_1,

2-го представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції в Харківській області до Українського державного університету залізничного транспорту про стягнення суми,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд: стягнути з Української державної академії залізничного транспорту (61050, м. Харків, майдан Феєрбаха, 7, код ЄДРПОУ - 01116472) кошти у розмірі 9223,63 грн. до бюджету на розрахунковий рахунок №31110090700007 ГУ ДКСУ у Харківській області.

В обґрунтування позову зазначив, що в ході ревізії було встановлено порушення вимог ч.1 ст.9 Закону України № 996-XIV. Позивач зазначає, що внаслідок допущених порушень відповідачем завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 2106,27 гривень та на суму 7117,36 гривень.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, вказав на обґрунтованість та законність дій відповідача, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У своїх запереченнях на адміністративний позов зазначив, що позивачем не доведено ані факт нібито незаконності договорів, ані факт отримання Університетом грошових коштів за таким незаконними договорами, чи без установлених законом підстав або з порушенням законодавства.

На підставі викладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В ході судового засідання, на підставі доказів наданих до суду, протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було задоволено клопотання представника відповідача та зроблено заміну відповідача на належного - Український державний університет залізничного транспорту.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до п.9.1.1.1 плану роботи Державної фінансової інспекції в Харківській області на І квартал 2014 року та на підставі направлення на проведення ревізії від 27.03.2014 №150, виданого начальником Харківської об'єднаної державної фінансової інспекції, головним державним фінансовим інспектором Харківської об'єднаної державної фінансової інспекції ОСОБА_4 з 27.03.2014 року по 18.06.2014 року було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Української державної академії залізничного транспорту за період з 01.01.2012 року по 01.03.2014 року.

За результатами ревізії суб'єктом владних повноважень було складено акт №810-40/55 від 25.06.2014 року планової ревізії фінансово-господарської діяльності Української державної академії залізничного транспорту за період з 01.01.2012 року по 01.03.2014 року (а.с. 9-14).

Також в матеріалах справи міститься додаток ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності відповідача (а.с. 65-94).

На підставі висновків, викладених в акті №810-40/55 від 25.06.2014 року, позивачем була складена вимога №810-17/2624 від 01.08.2014 року про усунення виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Української державної академії залізничного транспорту порушень законодавства з фінансових питань (а.с.15-18, 58-61).

Оскільки на момент подання позовної заяви вимогу виконано не в повному обсязі та залишилися не відшкодованими фінансові порушення на суму 9223,63 грн., позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Пунктами 7, 8, 10, 13 частини 1 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-ХІ1, з наступними змінами та доповненнями (надалі за текстом - ОСОБА_5 №2939) встановлено, що органу державного фінансового контролю надається право: - пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; - порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; - звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; - при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Зазначені положення Закону №2939 кореспондуються з пп.17, 18, 21 пункту 6 "Положення про Державну фінансову інспекцію України", затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (надалі за текстом - Положення).

Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначені нормативно-правові акти не передбачають права Державної фінансової інспекції звертатися до суду із позовом про стягнення з підконтрольної установи збитків, завданих безпосередньо самій підконтрольній установі. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, в порушення зазначених вимог позивач звертається до суду саме із позовом про стягнення з підконтрольної установи збитків, завданих безпосередньо самій підконтрольній установі - Українському державному університету залізничного транспорту.

Згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 116 затверджений "Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей", відповідно до п.2 та п.10 якого зазначено, що розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, розмір збитків визначається відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Із сум, стягнутих відповідно до цього Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі і організації з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів перераховується до державного бюджету.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що визначення розміру збитків здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки, отже лише належним чином оформлений і погоджений звіт про таку оцінку є належним та допустимим доказом їх розміру.

Судом встановлено, що суб'єктом владних повноважень зазначений звіт незалежної оцінки не було надано.

Суд зазначає, що ревізією встановлено, що в порушення вимог ч.1 ст.9 Закону України № 996-XIV, бухгалтерією ОСОБА_6 проводилось безпідставне списання зазначених продуктів харчування за період з 01.01.2014 року по 01.05.2014 року, які не були використані для приготування зазначених блюд, а саме: фаршу м'ясного в кількості 3,844 кг, стегна курячого - 20,69 кг та сосисок - 1,230 кг. Зазначене призвело до зайвих витрат бюджетних коштів за період з 01.01.2014 року по 01.03.2014 року на суму 492,19 гривень, крім того, під час проведення ревізії встановлено, що по вищезазначених готових стравах проводилось закладка продуктів харчування, а саме: м'яса свинини, фаршу м'ясного, сосисок, стегна та філе курячого за нормами, які не відповідають вимогам "Справочник рецептур блюд и кулинарных изделий для предприятий общественного питания" під редакцією А.Н.ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, 1982 р., та призвело до безпідставного списання м'яса свинини в кількості 34,069 кг, філе курячого - 7,408 кг, сосисок - 9,323 кг та фаршу м'ясного - 3,844 кг. Зазначене призвело до зайвих витрат бюджетних коштів за період з 01.01.2014 року по 01.05.2014 року на загальну суму1614,08 грн. Внаслідок допущених вищезазначених порушень ОСОБА_8 завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 2106,27 гривень.

Проведеною ревізією дотримання термінів реалізації окремих найменувань продуктів харчування, а саме: сметани, фаршу м'ясного та сосисок за період з 01.09.2013 року по 31.12.2013 року відповідно до наявних в ОСОБА_8 декларацій виробників, паспортів якості та ветеринарних довідок, наданих постачальниками зазначених продуктів харчування встановлено, що на зазначені продукти харчування в ОСОБА_8 є в наявності декларації виробника, паспорти якості та ветеринарні довідки. Ревізією, проведеною шляхом співставлення даних, зазначених в деклараціях, паспортах якості, ветеринарних довідок виробників, товарних накладних, щоденних меню, щоденних заборних листів та калькуляційних карток щодо термінів використання зазначених найменувань продуктів харчування встановлено 10-ть випадків списання сосисок та фаршу м'ясного з терміном реалізації, що минув. Так, в порушення вимог санітарно-гігієнічних та санітарно-противоепідемічних правил і норм (СанПіН 42-123-4117-86 "Условия, сроки хранения особо скоропортящихся продуктов"), Академією за період з 01.09.2013 року по 31.12.2013 року згідно з щоденними меню та калькуляційними картками було реалізовано 190,80 кг сосисок та 117,727 кг фаршу м'ясного, з терміном реалізації, що минув. Зазначене призвело до зайвих витрат бюджетних коштів за період з 01.01.2014 по 01.03.2014 на суму 7117,36 гривень. Внаслідок допущених вищезазначених порушень ОСОБА_8 завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 7117,36 гривень.

Відповідно до п.1.2 глави 1 "Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 січня 2012 року № 44, з наступними змінами та доповненнями (надалі за текстом Порядок № 44) передбачено, що фінансова та бюджетна звітність повинна бути достовірною. Інформація, наведена у фінансовій та бюджетній звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень.

Суд зазначає, що позивач, що висновки викладені, за результатами проведеної ревізії ґрунтуються на припущеннях позивача. Таким чином, відповідно до ст.69,70 КАС України, висновки позивача не можуть вважатися належними доказами по справі.

Відповідач натомість в підтвердження своєї правової позиції надав до суду листи №82/06/14 від 18.06.2014 року та01-40-02/751 від 24.06.2014 року, які за змістом спростовують припущення позивача (а.с.42-43).

Щодо списання продуктів, то в матеріалах справи містяться пояснення, які спростовують розрахунки позивача. (а.с.44-45, 97-98).

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно доч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача неправомірними та такими, що не ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, неналежним чином обґрунтовані, непідтверджені матеріалами справи, а тому не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Державної фінансової інспекції в Харківській області до Українського державного університету залізничного транспорту про стягнення суми відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 03.12.2015 року.

Суддя Полях Н.А.