Постанова № 54010728, 01.12.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"01" грудня 2015 р. Справа № 820/8319/15

Колегія Харківського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді - Бадюков Ю.В., суддів - Зінченко А.В., Тітова О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про визнання неправомірними рішень та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 В.) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" ОСОБА_2 (далі по тексту відповідач, Уповноважена особа), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3 (далі по тексту третя особа, ОСОБА_3П.), в якому просить суд:

- визнати неправомірним повідомлення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк Актив-Банк ОСОБА_4 від 24.02.2015 року № 534/03-4-1 про визнання нікчемними Договору № ДФО-12-181199 строкового вкладу Актив прибутковий від 16.06.2014 року, Додаткового договору № 1 до договору № ДФО-12-181199 строкового вкладу Актив прибутковий від 16.06.2014 року, транзакції за м/о № 2384 від 16.06.2014 року на суму 6000 євро;

- визнати неправомірним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк Актив-Банк ОСОБА_4 від 25.03.2015 року за № 830/03-4-1 про відхилення вимоги ОСОБА_1 про задоволення вимог кредитора від 13.01.2015 року;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк Актив-Банк включити ОСОБА_1 у Реєстр акцептованих вимог кредиторів та визначити суму заборгованості перед позивачем, і віднести ці вимоги до певної черги погашення в порядку, визначеному Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що вона є вкладником Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк Актив-Банк у якого Національний банк України відкликав банківську ліцензію та ініціював процедуру ліквідації.

Зазначає, що оскільки нормативно-правові акти Національного банку України не є актами цивільного законодавства України у розумінні ст. 4 ЦК України та є нормативно-правовими актами органу державного управління, то договір № ДФО-12-181199 від 16.06.2014 року з додатковим договором № 1, транзакція за м/о № 234 від 16.06.2014 року на суму 6000 євро, є такими, які відповідають нормам та вимогам ст. 203 ЦК України, та є оспорюваними правочинами, а повідомлення відповідача від 24.02.2015 року № 534/03-4-1 є таким, яке не відповідає нормам чинного законодавства щодо підстав нікчемності правочину та не спростовує презумпції правомірності правочину, тому за таких обставин є протиправним по відношенню до позивача.

Як вказує позивач, оскільки правочини згідно із договором № ДФО-12-181199 від 16.06.2014 року, Додатковим договором № 1 до договору № ДФО-12-181199, транзакції за м/о № 2384 від 16.06.2014 року на суму 6000 євро є оспорюваними, вважати їх недійсними буде можливо лише після визнання їх такими у судовому порядку, що відповідає ч.1 ст.204 ЦК України та є презумпцією правомірності правочину. Просив задовольнити позов повністю.

Представник відповідача до суду надав письмові заперечення в яких зазначив про необґрунтованість позову з тих підстав, що 12.06.2014 року Постановою Правління Національного банку України за №349/БТ (банківська таємниця), зі змінами від 26.06.2014 за №382/БТ (банківська таємниця), ПАТ «КБ «Актив-Банк» було віднесено до категорії проблемни банків, та були встановлені обмеження в його діяльності, зокрема:

- щодо зупинення в ПАТ «КБ «Актив-Банк» здійснення операцій в частині залучення у вклади (депозити) коштів від фізичних осіб (у тому числі з видачею ощадних депозитних сертифікатів) у національній та іноземній валюти а також у банківських металах;

- щодо зупинення в ПАТ «КБ «Актив-Банк» здійснення операцій з відкриття вкладних (депозитних) рахунків (у тому числі з видачею ощадних депозитних сертифікатів) та поточних рахунків (в тому числі карткових) фізичним особам;

- щодо зупинення в ПАТ «КБ «Актив-Банк» здійснення операцій в частині зарахування на рахунки фізичних осіб коштів, що переказуються з рахунків, відкритих у ПАТ «КБ «Актив-Банк», а тому, з 12.06.2014 року проведення операцій (надання банківських послуг) в Банку в частині залучення у вклади (депозити) коштів від фізичних осіб у національній та іноземній валюті і банківських металах, відкриття вкладних (депозитних)рахунків та поточних рахунків (в тому числі карткових) фізичним особам з укладенням відповідних договорів в ПАТ «КБ «Актив - Банк», а також операцій щодо зарахування на рахунки фізичних осіб коштів, що переказуються з рахунків, відкритих у ПАТ «КБ «Актив-Банк» суперечило вимогам вищевказаної постанови Правління НБУ щодо віднесення ПАТ «КБ «Актив-Банк» до категорії проблемних банків.

Як відзначив відповідач, за таких обставин, ПАТ «КБ «Актив-Банк» не мав законних підстав для укладання Договору строкового вкладу «Актив прибутковий» №ДФО-01-181199 від 16.06.2014 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, а також додаткового договору №1 до Договору строкового вкладу «Актив прибутковий» № ДФО-01-181199 від 16.06.2014 року, тобто при укладенні вказаних договорів було прямо порушено заборону регулятора.

З письмових заперечень слідує, що на виконання вимог встановлених ч. 2 ст. 38 Закону № 4452, в банку була проведена відповідна перевірка правочинів (договорів), за наслідками якої Уповноваженою особою Фонду наказом за № 833 від 22.12.2014 р. оформлено перелік нікчемних правочинів, які виявлені при перевірці (договори та транзакції руху коштів на рахунках і внутрішньобанківські операції), що повязані з вкладними (депозитними) операціями в Банку за договором строкового вкладу «Актив прибутковий» №ДФО-01-181199 від 16.06.2014 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, а також додаткового договору №1 до Договору строкового вкладу «Актив прибутковий» № ДФО-01- 181199 від 16.06.2014 року та транзакція за цим договором.

Як вказує відповідач, перевіркою встановлено, шо ОСОБА_3, маючи на рахунках в ПАТ «КБ «Актив - Банк» суму грошових коштів, що значно перевищує гарантований Фондом розмір відшкодування, та не маючи об'єктивної можливості їх отримати готівкою через встановлені НБУ обмеження чи перерахувати на рахунки в інший банк у зв'язку з визнанням банку проблемним, за з метою незаконного збільшення суми виплати від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уклав з ПАТ «КБ «Актив - Банк» 16.06.2014 року депозитний договір та додаткову угоду до кожної з них.

Відповідно до вказаного договору Банк відкрив ОСОБА_3 депозитний рахунок, серед яких №2630.. на пред'явника ОСОБА_1 з перерахуванням на вказаний рахунок 6000 (шість тисяч) євро.

Таким чином, як вважає відповідач, 16.06.2014 року ОСОБА_3 не маючи можливості отримати в законному порядку кошти з власного рахунку, здійснив його «дроблення» в сумі, яка окремо в еквіваленті менша 200 000, 00 гривень, що на його думку, давало йому можливість при введенні тимчасової адміністрації в Банку, отримати від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб суму, яка в рази перевищує суму гарантованого Фондом відшкодування, що визначена ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Із врахуванням вищевикладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Сторони по справі подали до суду заяви про слухання справи без їх участі в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши доводи позовної заяви та письмових заперечень на позов, дослідивши та оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив наступні обставини.

16.06.2014 року між ПАТ «КБ «Актив-Банк», в особі керуючого відділенням № 12 ПАТ «КБ «Актив-Банк» у м. Харкові ОСОБА_5 та ОСОБА_3 укладено Договір № ДФО-12-181199 строкового вкладу «Актив прибутковий», згідно якого ОСОБА_3 у банку відкрито депозитний рахунок на користь ОСОБА_1, на який банк прийняв грошові кошти у сумі 6000 євро (шість тисяч євро) із строком повернення цих коштів 16.07.2014 року.

Також, 16.06.2014 року ПАТ «КБ «Актив-Банк» із позивачем - ОСОБА_1 був укладений додатковий договір № 1 до договору № ДФО-12-181199 строкового вкладу «Актив прибутковий», відповідно до якого позивач набув право на Вклад, прийнятий банком згідно до Основного договору.

На підставі договору № ДФО-12-181199 від 16.06.2014р. було відкрито депозитний рахунок № 26301500140961 на користь позивача та внесено на цей рахунок 6000,00 євро (шість тисяч євро 00 євроцентів), що підтверджується копією меморіального валютного ордеру № 2384 від 16.06.2014 року, згідно якого ОСОБА_3 було внесено 6000, 00 євро, що в еквіваленті становить 95200, 63 грн. на депозит за договором № ДФО-12-181199 від 16.06.2014 року, під 6% річних. Згідно п. 1.2. Договору, вклад вносився на строк 1 місяць до 16.07.2014 р.

Відповідно до додаткових умов п. 1.3. укладеного Договір строкового вкладу Актив прибутковий, третя особа (позивач) набуває права вкладника з часу предявлення нею до Банку першої вимоги, що оформлюється шляхом укладання між Банком та Третьою особою Додаткового договору до цього Договору.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.09.2014р. № 545 Про віднесення ПАТ КБ Актив-банк до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.09.2014 р. прийнято рішення № 79 про запровадження з 03.09.2014 р. тимчасової адміністрації у ПАТ КБ Актив-банк та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ КБ Актив-банк (код ЄДРПОУ 26253000, МФО 300852, адреса: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3) ОСОБА_4, повноваження якого були відкликані згідно рішення № 179 від 30.09.2015 року виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які делеговані ОСОБА_2.

03.12.2014р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 134 Про продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ КБ Актив-банк, яким тимчасова адміністрація у ПАТ КБ Актив-банк та повноваження Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ КБ Актив-банк продовжено до 30.12.2014 р.

23.12.2014 р. Правлінням Національного банку України було прийнято постанову № 838 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Актив-Банк.

24.12.2014 р. на виконання наведеної постанови НБУ виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 158 Про початок процедури ліквідації ПАТКБ Актив-банк та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, згідно з яким 24.12.2014 р. було розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ Актив-банк та призначено ОСОБА_4 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ КБ Актив-банк з 24.12.2014 р. по 23.12.2015 р., повноваження якого були відкликані згідно рішення № 179 від 30.09.2015 року виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та які делеговані ОСОБА_2.

В звязку із відкликанням банківської ліцензії та початком ліквідації ПАТ КБ Актив-Банк, Фонд з 30.12.2014 р. розпочав виплати коштів вкладникам даного банку. Виплати гарантованої суми відшкодування здійснювалися відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, через установи банка-агента Фонду - ПАТ ОТП Банк.

Ознайомившись з інформацією про початок 24.12.2015 р. процедури ліквідації ПАТ «КБ «Актив-Банк», 13.01.2015 року позивачем до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації банку ОСОБА_4 направлено Вимогу про визнання кредитних вимог позивача та повернення вкладу і відповідних відсотків згідно до Договору № ДФО-12-181199 від 16.06.2014 року.

У відповідь позивачем було отримано Повідомлення відповідача від 24.02.2015 року № 534/03-4-1, яким відповідач повідомив позивача та третю особу - ОСОБА_3 про те, що ним правочини відповідно до Договору № ДФО-12-181199 від 16.06.2014 року, Додаткового договору № 1 до договору № ДФО-12-181199, транзакції за м/о № 2384 від 16.06.2014 року на суму 6000 євро, визнано нікчемними та обґрунтовано наявністю постанови Національного банку України від 12.06.2014 року, якою банк було віднесено до категорії проблемних банків, в зв'язку з чим встановлено ряд обмежень щодо відкриття рахунків.

Крім того, позивачем було отримано лист відповідача від 25.03.2015 року № 830/03-4-1, у якому зазначено, що оскільки правочини згідно із Договором № ДФО-12-181199 від 16.06.2014 року, Додатковим договором № 1 до договору № ДФО-12-181199, транзакції за м/о № 2384 від 16.06.2014 року на суму 6000 євро є нікчемними, Вимога про визнання кредитних вимог позивача та повернення вкладу і відповідних відсотків згідно до Договору № ДФО-12-181199 від 16.06.2014 року відповідачем відхилена в зв'язку з непідтвердженням заявленої суми фактичним даним бухгалтерського обліку ПАТ «КБ «Актив-Банк» та відповідно до вимог ст. 49 ч. 8 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимоги кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

Розвязуючи спір по суті суд виходить з того, що згідно ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Фізична або юридична особа може укласти договір банківського вкладу (зробити вклад) на користь третьої особи. Ця особа набуває права вкладника з моменту пред'явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами (ч.1 ст. 1063 ЦКУ).

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до ч.1 ст. 3 цього Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 2 Закону визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - субєктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Управління поточною діяльністю Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду (частина 1 ст. 11 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Відповідно до п. 2, 17 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (надалі Закон), виведення неплатоспроможного банку з ринку заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених статтею 39 цього Закону, а уповноважена особа Фонду працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Частиною 1 ст. 35 Закону передбачено, що тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію тощо.

Повноваження виконавчої дирекції Фонду визначені в статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Зокрема, відповідно до пунктів 2, 4 частини 3 цієї статті виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Згідно з ч. 5 ст. 36 Закону встановлено обмеження щодо задоволення під час тимчасової адміністрації вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; 4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом; 5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

В той же час, відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

Таким чином, обмеження щодо задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку під час тимчасової адміністрації не поширюються на вклади за договорами, строк яких закінчився, а такі кошти відшкодовуються в період дії тимчасової адміністрації в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивач має право на одержання суми коштів під час дії тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Актив-банк у розмірі вкладу, але не більше суми граничного розміру відшкодування, яка станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку складає 200000, 00 гривень.

Колегія суддів звертає увагу, що під час тимчасової адміністрації, яку здійснює уповноважена особа Фонду, джерелом виплати коштів є грошові кошти банку, а не Фонду, який уповноважений приймати рішення про повернення грошових коштів вкладникам лише після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банка.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Частиною 3 ст. 34 Закону передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду.

Відповідно до ч. 5 ст. 34 Закону під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Згідно з частиною 1 ст. 36 Закону, з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Протягом 1 дня після призначення уповноваженої особи Фонду керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку, а також протягом 3 днів - передачу бухгалтерської та іншої документації банку.

На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності уповноваженій особі Фонду і діють у визначених нею межах та порядку (ч.2 ст. 36 Закону).

В абзаці 5 частини 6 статті 36 Закону визначено, що зобов'язання банку, передбачені п. 2 і 3 частини 6 цієї статті, виконуються банком у межах його фінансових можливостей у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду.

Таким чином, саме Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та здійснює повне і виняткове управління банком через уповноважену особу Фонду та є відповідальним за її дії/бездіяльність.

Судом встановлено, що виплати належних позивачу коштів не здійснювалися у зв'язку з не включенням Уповноваженою особою Фонду позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Актив-банк, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та, як наслідок, до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк Актив-банк за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено право уповноваженої особи Фонду продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій.

При цьому, зазначене продовження, обмеження або припинення операцій повинно бути вмотивованим та ґрунтуватися на положеннях Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Дане положення кореспондується з положеннями ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" якими передбачено, що Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови Уповноваженої особи у включенні позивача до переліку вкладників в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк Актив-банк , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є твердження про нікчемність договорів, в зв'язку з тим, що такі правочини були вчинені після прийняття Національним банком України постанови № 349/БТ від 12.06.2014 р., якою ПАТ "КБ "Актив-банк" було віднесено до категорії проблемних банків.

Однак, такі твердження не кореспондуються з нормами діючого законодавства.

Так, згідно ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України правочин є нікчемним, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Тобто, для визнання вищезазначених договорів - нікчемними правочинами, відповідач повинен послатись на конкретну норму закону, яка передбачає їх нікчемність.

Правочини, які є нікчемними чітко визначені певними статтями ЦК України: 1) вчинений з порушенням обов'язкової письмової та но таріальної форми (ст.ст. 218, 219, 220 ЦК України); 2) вчинений малолітньою особою за межами її цивільної дієз датності (ст. 221 ЦК України); 3) вчинений у випадках, передбачених законом, без дозволу органу опіки та піклування (ст. 224 ЦК України); 4) вчинений недієздатною фізичною особою (ст. 226 ЦК України); 5) правочин, що порушує публічний порядок (ст. 228 ЦК України); 6) удаваний правочин (ст. 235 ЦК України).

Частиною 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає чіткий перелік підстав, за яких уповноважена особа Фонду гарантування вкладів має право визнавати договори нікчемними правочинами.

Колегія судів зазначає, що у повідомленнях відповідач не посилається на жодну з вищезазначених законодавчих норм, а отже такі правочини можна відносити тільки до оспорюваних правочинів. В такому випадку слід застосовувати положення ст.204 ЦК України, яка передбачає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Висновки, якими відповідач обґрунтовує правомірність визнання правочинів нікчемними, не підтверджені жодними належними і допустимими доказами, зокрема, звернення до суду із позовом про визнання договорів недійсними, наявності злочинного мотиву дій, який в свою чергу, може бути підтверджений вироком суду, який набрав законної сили.

Разом з цим колегія судів звертає увагу на те, що повідомлення відповідача складене лише 24.02.2015 р., в той час як положення ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зобовязують відповідача здійснити перевірку правочинів, укладених банком, в період дії тимчасової адміністрації, тобто з 03.09.2014 р. по 24.12.2014 р.

Також, суд вказує на те, що постанова НБУ №349/БТ від 12.06.2014р., яка стала підставою для визнання договорів нікчемними, станом на день укладання позивачем договору (16.06.2014 р.) не набула чинності, в зв'язку з тим, що не була зареєстрована в Міністерстві юстиції України. Крім того, постанова Правління Національного банку України № 349/БТ від 12.06.2014 р. стосується встановлення вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а не його клієнтів.

Згідно вимог ст. 8 КАСУ, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та ст. 9 КАСУ, де передбачено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, таким є Конституція України, що відповідає принципу верховенства права, який закріплений в ст. 8 Конституції України та ст. 22 Конституції України, де передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що відповідач діяв не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чим порушив права позивача.

Відповідно до абзаців 2 та 3 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобовязання відповідача вчинити певні дії.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про визнання неправомірними рішень та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк Актив-Банк ОСОБА_4, викладене у повідомленні від 24.02.2015 року № 534/03-4-1 про визнання нікчемними Договору № ДФО-12-181199 строкового вкладу Актив прибутковий від 16.06.2014 року, Додаткового договору № 1 до договору № ДФО-12-181199 строкового вкладу Актив прибутковий від 16.06.2014 року, транзакції за м/о № 2384 від 16.06.2014 року на суму 6000 євро.

Визнати неправомірним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк Актив-Банк ОСОБА_4 від 25.03.2015 року за № 830/03-4-1 про відхилення вимоги ОСОБА_1 про задоволення вимог кредитора від 13.01.2015 року.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк Актив-Банк ОСОБА_2 включити ОСОБА_1 у Реєстр акцептованих вимог кредиторів з визначенням суми заборгованості та віднесенням її вимог до певної черги погашення в порядку, визначеному Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддяБадюков Ю.В.

СуддіЗінченко А.В.

ОСОБА_6