Постанова № 54010665, 01.12.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 грудня 2015 р. № 820/11067/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зінченко А. В.,

при секретарі Алавердян Е.А.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Амбросія» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Амбросія», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби, в якому просив суд скасувати рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №500040001/2015/410075/2 від 17 жовтня 2015 року та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040001/2015/00137 Одеської митниці Державної фіскальної служби.

Позивач вважає вказані рішення безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству України, у звязку з чим просить суд скасувати оскаржувані рішення.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність та пояснив, що оскаржувані в даній справі рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є законними та обґрунтованими, складеними відповідно до чинного законодавства.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступне.

Приватне підприємство «Національні традиції», яке відповідно до умов Договору №29/07-15 про надання послуг по декларуванню товарів, взяло на себе зобов'язання надати товариству з обмеженою відповідальністю «Амбросія» послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, 17 жовтня 2015 року звернулося до Одеської митниці ДФС з митною декларацією №500040001/2015/012377 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту, укладеного між позивачем та SAFECHEM INDUSTRIES, відповідно до умов якого Постачальник взяв на себе зобов'язання поставити товариству з обмеженою відповідальністю «Амбросія» товари в асортименті, а Позивач зобов'язався оплатити товар згідно з умовами даного Контракту.

Відповідно до ст. 1,2 Контракту поставка товару за даним контрактом здійснюється у повній відповідності з «ІНКОТЕРМС-2010», а умови поставки для кожної партії товару визначаються і узгоджуються Сторонами в рахунку-фактурі.

Судом також встановлено, що партія товару, яку було поставлено на виконання умов та за митним оформленням (випуском) якої Приватне підприємство «Національні традиції» звернулася до Одеської митниці ДФС, поставлялася на умовах, визначених інвойсом №SI/AM25/1516 від 21 серпня 2015 року, відповідно до якого товар поставляється за базисом поставки СІF Іллічівськ «Інкотермс 2010». Тобто, Постачальник взяв на себе зобов'язання сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення.

Статтею 1 Контракту загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару.

Виходячи з інформації, зазначеної в інвойсі №SI/AM25/1516 від 21 серпня 2015 року та пакувальному листі до зазначеного інвойсу, партія товару, яка підлягає поставці складається з індійського білого середньозерного рису, загальною кількістю 2000 мішків та загальною вартістю 18000,00 доларів США.

Товар, визначений інвойсом було передано перевізнику MEDITERRANEAN SHIPPING COMPANY S.A., що підтверджується коносаментом №MSCUID 317542 від 28 серпня 2015 року.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що кількість та вартість товару, що поставляється, підтверджується також видатковою накладною SI/21/08/5 від 21 серпня 2015 року, яка визначає, що на виконання Контракту буде здійснено поставку, а саме: індійського білого середньозерного рису загальною кількістю 2000 мішків та загальною вартістю 18000,00 доларів США.

Судом також встановлено, що до порту призначення товар прибув у вересні 2015 року.

Матеріалами справи підтверджено, що вказаний товар у порту призначення (м. Іллічівськ) було отримано Позивачем та передано перевізнику ПП «Інтервід» для доправлення до міста призначення.

Суд вказує, що згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Як вказує п. 23 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митні формальності, відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Виходячи з п. 2 Положення про митні декларації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №450, товари декларуються шляхом подання митному органу, зокрема, митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

При заповненні митної декларації у формі єдиного адміністративного документа, згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року

№651, декларантом вказується, зокрема, фактурна вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи, які визначають вартість товару.

Суд вказує, що фактурною вартістю, відповідно до ч. 18 п. 2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, є ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку (рахунку-фактурі, рахунку-проформі тощо) або іншому документі, що визначає вартість товару.

Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Як вказує ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Матеріалами справи підтверджено, що на підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов Контракту декларантом було подано: Контракт № №201507 від 21 липня 2015 року; Міжнародні товарно-транспортну накладні №3119, №7992 від 15.10.2015 року; Коносамент MSCUID 317542 від 28 серпня 2015 року; Калькуляцію №SI/17/08/15 від 17.08.2015 року; Інвойс SI/AM25/1516 від 21.08.2015 року; пакувальний лист до Інвойсу № SI/AM25/1516 від 21.08.2015 року; Видаткова накладна SI/21/08/5 від 21.08.2015 року; звіт про оцінку майна № Б-15/10/15/01 від 16.10.2015 року; лист № SI/AM25/1516/2 від 14.09.2015 року; прайс лист №Б/Н від 21.08.2015 року; платіжні доручення №5 від 05.10.2015 року та № 8 від 12.10.2015 року.

Керуючись ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Як вказує ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Отже, виходячи з положень п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Суд вказує, що якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму Імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Суд вважає за необхідним зазначити, що якщо органом доходів і зборів виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, керуючись ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, органом доходів і зборів приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.

Суд вказує, що керуючись ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в)вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів, та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього офрмлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньонеобхідних для виробництва оцінюваних товарів; роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Судом встановлено, що відповідно до інвойсу, згідно з яким відбулася поставка товару, товар поставлявся за базисом поставки СFR Іллічівськ (вартість, страхування і фрахт) «Інкотермс 2010».

Приймаючи Рішення про коригування митної вартості товарів №500040001/2015/410075/2 від 17 жовтня 2015 року, Відповідач зазначив, що підставою для проведення коригування митної вартості товарів, поставлених на виконання умов Контракту, є відсутність у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, в зв'язку з чим на підставі інформації, наявної у митного органу визначення митної вартості товару було здійснено на підставі резервного методу.

З цього приводу необхідно зауважити, що виходячи з роз'яснень наданих Міністерством доходів і зборів України у листі від 07 травня 2014 року № 10441/7/99-99-10-03-01-17 відомості з інформаційних баз даних Міндоходів мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Необхідно зауважити, що Митний кодекс України, як уже вказувалося вище, містить вичерпний перелік підстав за наявності яких митні органи можуть провести коригування митної вартості товарів, і серед них не міститься така підстава для проведення коригування митної вартості товарів як відсутність у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд вказує, , що ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України визначає якими повинні бути дії митного органу у разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: для підтвердження митної вартості товару.

Треба зазначити, що декларантом були направлені листи до Відповідача за №1032 від 17.10.2015 року та №1033 від 17.10.2015 року з вичерпним переліком документів, в якості підтвердження заявленої митної вартості за ціною угоди. Та вказано що декларантом були подані всі документи згідно ст. 53 Митного кодексу України та більше документів, що підтверджують митну вартість товару подаватися не будуть.

Тому, на нашу думку, документів, поданих на підтвердження митної вартості товару, поставленого на виконання умов Контракту, було достатньо для визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення.

Хотілось би звернути увагу, що приймаючи Рішення про коригування митної вартості товарів №500040001/2015/410075/2 від 17 жовтня 2015 року, Відповідач зазначив недоліки, які на його думку, перешкоджають визначенню митної вартості товарів, поставлених Позивачу за умовами Контракту, до яких віднесла наступні обставини: у поданих до митного оформлення платіжних дорученнях немає посилань на інвойс та передплата здійснена у розмірі більшому ніж розмір поставки; в митній декларації країни відправлення загальна вартість та умови поставки вказані на умовах ЕСІР, а у інвойсі загальна вартість та умови поставки вказані на умовах СІР.

Також, розмір передплати у платіжних дорученнях №5 від 05.10.2015 року та №8 від 12.10.2015 року більший за розмір вартості даної партії товару через те, що за даним Контрактом плануються та здійснюються інші поставки.

З приводу зауважень Відповідача, що в митній декларації країни відправлення загальна вартість та умови поставки вказані на умовах ЕСІF, а у інвойсі загальна вартість та умови поставки вказані на умовах СІF, то треба зазначити, що в Інкотермс-2010 відсутні такі умови поставки як ЕСІF, тому це є просто технічною помилкою.

Крім того, поставка товару на умовах СIF Іллічівськ (вартість, страхування і фрахт) «Інкотермс 2010» передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт). Вказана обставина підтверджується листом Постачальника №SІ/АМ25/1516/2 від 14 вересня 2015 року в якому чітко визначається, що вартість морського перевезення включена до ціни товару, вказаної у Інвойсі. Крім того, про включення до ціни товару вартості фрахту свідчить і калькуляція №81/17/08/15 від 17 серпня 2015 року, надана Постачальником.

Оскільки умови поставки за базисом СIF (вартість, страхування і фрахт) «Інкотермс 2010» передбачають обов'язок страхування товару, Постачальником здійснювалося морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення, що підтверджується страховим полісом №Р689972646 від 28 серпня 2015 року.

Як вказує чинне законодавство України, якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Враховуючи вказані обставини, на думку суду, у Одеської митниці ДФС були відсутні підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні резервного методу визначення митної вартості товарів при якому було застосовано цінову інформацію про подібні товари, наявну у митного органу.

Крім того, ігноруючи положення чинного законодавства України Відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів поставлених відповідно до умов Контракту (Рішення про коригування митної вартості товарів №500040001/2015/410075/2 від 17 жовтня 2015 року) за резервним методом, обмежившись загальною фразою про те, що декларантом заявлені не повні відомості про митну вартість товару, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не вказала які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначила чому саме з документів, які було подано декларантом неможливим є встановлення даних складових.

При цьому Відповідачем було здійснено розрахунок митної вартості товару на підставі резервного методу.

За результатами розгляду митної декларації, поданої Приватним підприємством «Національні традиції» 17 жовтня 2015 року та документів, які підтверджують митну вартість товару, поставленого за умовами Контракту, Відповідачем було прийнято рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів (Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040001/2015/00137).

Необхідно вказати, що згідно з п. 4.4. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631, митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без рахунка або іншого документа, який визначає вартість товару та у випадках, встановлених Кодексом, декларацією митної вартості; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених Кодексом.

Також, ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України встановлює правило за яким орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Відповідно до ч. З ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: для підтвердження митної вартості товару.

На підставі аналізу наведених вище норм суд дійшов висновку, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребовування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Проте, Одеською Митницею ДФС не було вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом неможливим є встановлення даних складових.

Таким чином суд приходить до висновку про неправомірність винесення рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно із ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування покладається на субєкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За наведених обставин та правових норм, суд вважає дії Одеської Митниці ДФС не правомірними та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства, не вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Амбросія» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення та картки відмови задовольнити.

Скасувати рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №500040001/2015/410075/2 від 17 жовтня 2015 року.

Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040001/2015/00137 Одеської митниці Державної фіскальної служби.

Стягнути з Одеської митниці Державної фіскальної служби (код 39441717) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Амбросія» (код ЄДРПОУ 39740216) судовий збір в сумі 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена 03 грудня 2015 року.

Суддя А.В. Зінченко