Постанова № 54010660, 01.12.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 грудня 2015 р. № 820/10328/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Зінченка А.В.,

при секретарі Алавердян Е.А.

за участі представників сторін:

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВПРОМЕНЕРГО» до Західної обєднаної державної податкової інспекції м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «ХАРКІВПРОМЕНЕРГО», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом Західної обєднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд визнати дії Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області щодо не включення до даних про стан рахунку ТОВ «Харківпроменерго» в системі електронного адміністрування ПДВ визначеної в рядку 24 Податкової декларації з ПДВ за липень 2015 р. суми відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у розмірі 231 096,00 грн., та не включення суми 231 096,00 грн. до суми податку, на яку ТОВ «Харківпроменерго» вправі зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних неправомірними, а також зобовязати Західну ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області включити до даних про стан рахунку ТОВ «Харківпроменерго» в системі електронного адміністрування ПДВ визначену в рядку 24 Податкової декларації з ПДВ за липень 2015 р. ТОВ «Харківпроменерго» суму відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у розмірі 231 096,00 грн., та включити суму 231 096,00 грн. до суми податку, на яку позивач вправі зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач вважає дії Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Х/о щодо безпідставного не включення до даних про стан рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ визначеної в рядку 24 Податкової декларації з ПДВ за липень 2015 р. ТОВ «Харківпроменерго» суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у розмірі 231 096,00 грн., та не включення суми 231 096,00 грн. до суми податку, на яку позивач вправі зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, вважаємо неправомірними та такими, що грубо порушують права позивача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін , дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

ТОВ «ХАРКІВПРОМЕНЕРГО» знаходиться на податковому обліку у Західній обєднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Матеріалами справи підтверджено, що 20 серпня 2015 року позивачем було здано до Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2015 р., про що позивачем було отримано квитанцію №2 про успішну здачу та реєстрацію декларації за № НОМЕР_1 від 20.08.2015 р.

Згідно рядка 24 зазначеної Декларації сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, склала 231 096,00 грн.

Судом встановлено, що сума 231 096,00 грн. відповідачем до цього часу не відображена в даних про стан рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ, та не включена до суми податку, на яку позивач вправі зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На лист позивача № 480 від 08.09.2015 р. про надання пояснень щодо ситуації, що склалася, ГУ ДФС Х/о відповіло листом б/д і номера, яким фактично не визнало правомірність визначення позивачем в рядку 24 Податкової декларації з ПДВ за липень 2015 р. ТОВ «Харківпроменерго» суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у розмірі 231 096,00 грн., та, відповідно, її включення до суми податку, на яку позивач вправі зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд вказує, що відповідно до положень п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного ( податкового ) періоду.

Згідно п. 200.4. ПК України при від'ємному значінні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума: а)враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200і.3. ст. 200і цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -б)або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів /послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.З. ст. 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації;в)та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (?Накл), обчислену за такою формулою: ?Накл = ?НаклОтр + ?Мити + ?ПопРах - ?НаклВид - ?Відшкод - ?перевищ, де ?перевищ. - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, яка згідно п. 9 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого Постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» визначається як різниця між:сумами податкових зобов'язань за операціями з постачання товарів (послуг) та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, здійсненими після 1 лютого 2015 р., та їх подальшого коригування згідно із статтею 192 ПК України, задекларованими платником у податкових деклараціях з податку з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них та сумами податку, зазначеними платником податку в податкових накладних, що складені за такими операціями (в тому числі податкових накладних, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), здійсненими після 1 лютого 2015 р., та розрахунків коригування до них, зареєстрованих у ЄРПН.

Тобто, показник ?перевиш є складовою формули, за якою обраховується сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПНСдалі - реєстраційна сума).

Згідно абз. 2 п. 200 .3 ст.і 200 ПК України показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників ?НаклОтр та ?НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників ?НаклОтр, ?НаклВид та ?Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.

В силу положень п. 2001.3 ст.200 ПК України під показниками ?НаклОтр, ?НаклВид та ?митн в приведеній формулі розуміють:?НаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;показник ?Митн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;показник ?НаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п.п. 14.1.60 п. 14.1. ст.14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - не реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться нейтральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до положень п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд вказує, що з оформлених позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість та розрахунків коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ за період квітень - липень 2015 р. вбачається, що позивач в кожному випадку оформлення податкової декларації декларував в рядку 24 суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, яку, відповідно, в наступній декларації вказував в рядку 20.1 «значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду». Окрім того, у разі самостійного виявлення помилок у раніше поданій ним податковій декларації, позивач згідно ст. 50 ПК України надсилав уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації або зазначав уточнені показники у складі податкової декларації за наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Матеріалами справи підтверджено, що в межах укладеного між позивачем та КП «Харківводоканал» договору підряду від 28.01.2015 р. № 144/1-ПД/15 в період квітень 2015 р. позивачем були виконані пусконалагоджувальні роботи по капітальному ремонту високовольтних вічок КСО та виписані податкові накладні №№ 4-25 від 24.04.2015 р., які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Встановлено, що у зв'язку з помилковою випискою деяких податкових накладних (№№ 7, 9, 10, 12, 15, 17, 18, 20 від 24.04.2015 р.) 07.08.2015 р. позивачем було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 05.2015 р., де в рядку 24 сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, була відкоригована на суму ПДВ за помилково виписаними податковими накладними, та склала суму 243 701,00 грн., а 08.08.2015 р. позивач подав уточнюючий розрахунок вже за 06.2015 р.

В податковій декларації з ПДВ за липень 2015 р. позивач задекларував в рядку 20.1 значення рядка 24 уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за червень 2015 в сумі 243 701,00 грн., а в рядку 24 зазначив суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 231 096,00 грн., і ця податкова декларація була прийнята відповідачем 20.08.2015 р., реєстровий № НОМЕР_1, яку, відповідно, в наступній декларації вказував в рядку 20.1 «значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду».

Матеріалами справи підтверджено, що усі податкові декларації за період квітень - липень 2015 р., а також розрахунки коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ, уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ були прийняті відповідачем, про що свідчать відповідні квитанції.

Суд зазначає, що в силу положень п. 11 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» п. 34 в підрозділі 2 розділу XX «Перехідні положення» викладено в новій редакції та передбачає, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових ?НаклОтр, ?НаклВид та ?Митн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року.

Суд вказує, що зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом 3) протягом 10 календарних днів після дати набрання чинності Законом України "Про знесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" на суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість станом на 1 липня 2015 року. На суму такого збільшення одноразово:б) якщо за результатами звітного (податкового) періоду за червень 2015 року / II квартал 2015 року платником податку задекларовано суми податку на додану вартість до сплати до бюджету в розмірі, що є меншим ніж сума помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість станом на 1 липня 2015 року або задекларовано від'ємне значення податку, - збільшується платником податку сума від'ємного значення, сформована за результатами звітного (податкового) періоду за липень 2015 року / III квартал 2015 року, яка переноситься до податкової звітності з податку звітного (податкового) періоду за серпень 2015 року / IV квартал 2015 року.

Помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання з податку на додану вартість вважаються погашеними одночасно із збільшенням суми податку, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200- 1 цього Кодексу.

Таким чином, суд робить висновок, що в порушення приведених норм чинного податкового законодавства відповідачем не було зараховано суму 231 096,00 грн. до суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту з ПДВ, та, відповідно, не збільшено на суму 231096,00 грн. суму податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до статті 19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання зобов'язані самостійно здійснювати первинний та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дії, визначені законом.

Згідно з статті 19 ПК України контролюючі органи контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пункту 49.8 статті 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Наказом ДПС України від 14.06.2012 №516 затверджені "Методичні рекомендації щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України", пунктом 4.4 яких передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком ОДПС. Відмова посадової особи ОДПС прийняти податкову декларацію з будь - яких причин, не визначених статтями 48 та 49 ПК України, у тому числі висунення будь - яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється. За відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою.

Отже, обов'язок платника податків подання декларації узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, за відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в інформаційних системах контролюючого органу, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій, і повинні їй відповідати.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що самостійна зміна відповідачем в інформаційних системах показників звітності, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача.

З огляду на вимоги діючого законодавства України, вважає, що відповідач, не включивши до даних про стан рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ визначену в рядку 24 Податкової декларації з ПДВ за липень 2015 р. суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у розмірі 231 096,00 грн., та не включенням цієї суми до суми податку, на яку позивач вправі зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, тим самим фактично здійснив зміни в показниках податкової звітності ТОВ «Харківпроменерго».

Процес співставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. При цьому, зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Суд зазначає, що частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є документально та нормативно обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу згідно ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-4, 9, 11, 69-71, 94, 128, 159, 160163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВПРОМЕНЕРГО» до Західної обєднаної державної податкової інспекції м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати дії Західної обєднаної державної податкової інспекції м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області щодо не включення до даних про стан рахунку ТОВ «Харківпроменерго» в системі електронного адміністрування ПДВ визначеної в рядку 24 Податкової декларації з ПДВ за липень 2015 р. суми відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у розмірі 231 096,00 грн., та не включення суми 231 096,00 грн. до суми податку, на яку ТОВ «Харківпроменерго» вправі зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних неправомірними.

Зобовязати Західну ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області включити до даних про стан рахунку ТОВ «Харківпроменерго» в системі електронного адміністрування ПДВ визначену в рядку 24 Податкової декларації з ПДВ за липень 2015 р. ТОВ «Харківпроменерго» суму відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у розмірі 231 096,00 грн., та включити суму 231 096,00 грн. до суми податку, на яку позивач вправі зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути з Західної обєднаної державної податкової інспекції м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області (код 39860260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВПРОМЕНЕРГО» сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі складено 03 грудня 2015 року.

Суддя А.В. Зінченко