Постанова № 54007320, 26.11.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2015 року Справа № 813/4369/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддяГрень Н.М.,

секретар судового засіданняГойна Є.А.,

представник позивачаОСОБА_1,

представник відповідачаОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексклюзив -Л» про визнання протиправними та скасування рішень Львівської митниці Державної фіскальної служби, -

в с т а н о в и в :

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Ексклюзив -Л», звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою у якій містяться вимоги визнати протиправними та скасувати прийняті Львівською митницею Державної фіскальної служби рішення про коригування митної вартості товарів №209000011/2015/200125/2 від 21.07.2015р. та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209140000/2015/00428 від 21.07.2015р.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачем митному органу для митного оформлення подавалися всі необхідні документи для митного оформлення товару за ціною договору, однак відповідач митну вартість визначив із застосуванням резервного методу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, подав додаткові докази в обґрунтування позовних вимог, просить позов задовольнити.

Представник відповідача, Львівської митниці Державної фіскальної служби, проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмовому запереченні суть яких зводиться до того, що подані позивачем документи для митного оформлення не надавали можливості здійснити митне оформлення товару за ціною договору, відтак за результатами проведених консультацій товар оформлено із застосуванням резервного методу, просить у задоволенні позову відмовити.

Суд заслухав пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив наступне.

Позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексклюзив-Л», 04.11.2013р. укладено контракт поставки № 1143 з компанією ELISON COMPANY S.A., відповідно до п. 1 якого продавець продає, а покупець приймає і оплачує косметичну продукцію (надалі - Товар), номенклатура, кількість, ціна, точна назва, одиниця виміру, якісні характеристики якої визначаються в додатках (інвойсах), які є невід'ємною частиною даного контракту, на умовах даного контракту (а.с.31-38).

При виконанні вказаного контракту позивачем 17.07.2015р. для митного контролю та митного оформлення товарів, що імпортуються на митну територію України згідно контракту поставки № 1143 від 04.11.2013р. подано електронну митну декларацію № 209140000/2015/022335 на товар: 1) косметичні препарати для догляду за волоссям (для професійного використання в перукарнях і салонах): шампуні (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД НОМЕР_1); 2) косметичні препарати для догляду за волоссям для використання у перукарнях окислювачі для волосся (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД НОМЕР_2) в асортименті, згідно інвойсів № 152492 від 18.06.2015р. та № 152495 від 18.06.2015р. із загальною заявленою митною вартістю 17385,84 Євро та інші документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (а.с.75-77).

При поданні 17.07.2015р. митної декларації декларантом позивача застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору згідно ст. 58 Митного кодексу України.

За результатами перевірки поданої позивачем митної декларації, відповідачем 17.07.2015р. декларанту позивача відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України надано вимогу про надання додаткових документів для визначення митної вартості: 1) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 2) рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів.

На вказану вимогу відповідача від 17.07.2015р. декларантом позивача додатково надані: 1) виписки з бухгалтерської документації, а саме, видаткові накладні № 361 від 11.06.2015р., № 373 від 25.06.2015р. та № 378 від 01.07.2015р.; 2) договір на транспортне перевезення № 27-11/13 від 04.11.2013р.; 3) висновок Львівської торгово-промислової палати № 19-09/1224 від 21.07.2015р. про якісні та вартісні характеристики товарів.

Після отримання вказаних документів Львівською митницею 21.07.2015р. прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 209000011/2015/200125/2 та винесено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209140000/2015/00428 по ВМД №209140000.2015.022335 від 17.07.2015р.

Підставою прийняття такого рішення та картки відмови є те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-третій ст. 53 МК України. Рішенням зазначено, що відповідно до п. 4.1. ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Декларантом не надано договір на транспортно-експедиційне обслуговування автомобільним транспортом. Відповідно до ч. З ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість може бути визначена: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів. На вимогу надано наступні документи: висновок ТПП від 21.07.2015р. № 19-09/1224, основою для розрахунку якого слугувала виключно відповідь з електронної адреси не відомого походження; видаткові накладні, в яких відсутні дані за допомогою методом віднімання можна вирахувати митну вартість товарів; договір на транспортні експедиційні послуги від 04.11.2013р. № 27-11/13, дійсний до 31.12.2014р. Інших додаткових документів не надано. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні. Митний кодекс України від 13.103.2012р. № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД від 25.06.2015р. № 125110011/2015/8562. від 25.06.2015р. № 100260003/2015/182244.

У подальшому 22.07.2014р. декларантом позивача подано нову уточнену електронну митну декларацію № 209140000/2015/022821 згідно п. 7 ст. 55 Митного кодексу України із зазначенням у ній вартостей щодо вартості імпортованого товару, у визначеному Львівською митницею розмірі (а.с.21-24).

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Предметом доказування, відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України, є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч.2 ст.1 Митного кодексу України № 4495-VІ від 13 березня 2012 року (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) (далі - МК України), відносини, повязані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані згідно ч. 2 статті 52 МК України: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частинами 1, 2, 3 статті 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках. Митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

Процедура проведення митного контролю та митного оформлення товарів визначена Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за № 1360/21672 (далі - Порядок № 631).

За пунктом 1.2 розділу І Порядку № 631 митна декларація - це єдиний адміністративний документ, який створюється на бланку, що подається митному органу на паперовому носії або у вигляді електронного документа (у тому числі митна декларація, заповнена у звичайному порядку, попередня митна декларація, тимчасова митна декларація, періодична митна декларація, додаткова декларація).

Згідно з пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку № 631 для здійснення митного оформлення товарів Декларант подає до підрозділу митного оформлення митного органу митну декларацію, заповнену згідно з обраним митним режимом, її електронну копію (у разі подання митної декларації на паперовому носії), рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та у випадках, встановлених Кодексом, декларацію митної вартості.

Пунктом 3.10 розділу ІІІ Порядку № 631 передбачено, що перевірка електронної митної декларації та електронних документів проводиться з використанням автоматизованої системи аналізу та управління ризиками в автоматичному режимі у порядку черговості їх надходження. Автоматизована система аналізу та управління ризиками в автоматичному режимі пересилає електронну митну декларацію та електронні документи до відповідного підрозділу митного оформлення митного органу для отримання посадовою особою митниці, яка згідно з функціональними обов'язками здійснює розподіл електронних митних декларацій між посадовими особами митниці для виконання митних формальностей. Під час виконання митних формальностей за електронною митною декларацією декларанту за допомогою автоматизованої системи митного оформлення надсилається інформація про: отримання митним органом електронної митної декларації у складі електронного повідомлення, засвідченого електронним цифровим підписом декларанта; результат проведення формато-логічного контролю правильності заповнення граф електронної митної декларації; занесення електронної митної декларації до єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України; реєстраційний номер, присвоєний електронній митній декларації; прийняття електронної митної декларації митним органом для оформлення; відмову в прийнятті електронної митної декларації до оформлення; необхідність надання додаткових документів; необхідність пред'явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення для митного огляду; відмову в митному оформленні товарів, задекларованих за електронною митною декларацією; завершення митного оформлення товарів за електронною митною декларацією.

Послідовність виконання митних формальностей за митною декларацією визначено в розділі IV Порядку № 631. Згідно з вказаним розділом митницею здійснюються наступні дії: 1) реєстрація митної декларації - перевірка відповідності формату електронної митної декларації та електронної декларації поданих електронних митних декларацій і електронних декларацій митної вартості встановленим вимогам, внесення поданих декларацій до бази даних митного органу, присвоєння реєстраційного номеру; 2) перевірка митної декларації з питань наявності поданих разом з митною декларацією рахунку або іншого документу, який визначає вартість товару, перевірка за допомогою програмного забезпечення правильності заповнення митної декларації відповідно до вимог, встановлених законодавством з питань державної митної справи; 3) прийняття митної декларації для оформлення, а саме внесення номеру штампу «Під митним контролем» до електронної митної декларації або відмова в прийнятті митної декларації - оформлення картки відмови; 4) оформлення митної декларації.

При цьому, одним з етапів оформлення митної декларації є здійснення контролю із застосуванням автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. За частинами 1, 2 статті 361 Митного кодексу України управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. Митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості: 1) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 2) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 3) якщо рахунок сплачено -банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 4) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 5) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 6) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 7) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з пунктом 1 укладеного позивачем ОСОБА_3 № 1143 від 04.11.2013р. продавець продає, а покупець приймає і оплачує косметичну продукцію (надалі - Товар), асортимент, кількість, ціна, точна назва, одиниця виміру, якісні характеристики якої визначаються в додатках (інвойсах), які є невід'ємною частиною даного контракту, на умовах даного контракту.

Відповідно до п. 3.3. ОСОБА_3 загальна вартість контракту складає 10 000 000 Євро і є приблизною. Кінцева загальна вартість контракту визначається як сума вартості поставок всіх партій товару, що визначається на основі додатків до контракту (інвойсів), які є невід'ємною частиною даного контракту. Загальна вартість контракту може корегуватися сторонами у відповідності з умовами даного контракту.

Пунктом 2.1. ОСОБА_3 в редакції доповнень № 1 від 17.04.2015р. зазначено, що товар поставляється продавцем на свій вибір на умовах FCA (Інкотермс-2010) або зі складу компанії ITL OMEGA SP. ZO.O. вул. Фабрична, 6/1, Мшонув 96-320, Польща, або зі складу компанії DEC-POL Sp. z о.о. вул. Ласчовецка, 12 ОСОБА_4 22-600, Польща.

Згідно п. 2.5. ОСОБА_3 продавець надає разом з товаром наступні документи: 1) транспортний документ - CMR; 2) підписаний комерційний інвойс з печаткою; 3) експортну декларацію.

Відповідно до п. 4.3. ОСОБА_3 покупець здійснює оплату - 100% від загальної вартості партії товару, визначеної у відповідному додатку (інвойсі), не пізніше 120 банківських днів з дати отримання інвойсу по кожній партії товару.

Судом встановлено, що для митного контролю та митного оформлення товарів, що імпортуються на митну територію України, позивачем 17.07.2015р. подано електронну митну декларацію № 209140000/2015/022335 та інші документи на товар, що поставляються згідно контракту № 1143 від 04.11.2013р., згідно переліку, визначеного ч. 2 ст. 53 МК України а саме:

- ДМВ із зазначенням в ній вартості товарів по кодах УКТЗЕД та транспортних витрат.

- зовнішньоекономічний договір (контракт) № 1143 від 04.11.2013р. та доповнення № 1 від 17.04.2015р. до контракту.

- рахунок-фактура (інвойс) №152492 від 18.06.2015р. та рахунок-фактура (інвойс) № 152495 від 18.06.2015р.

- картку обліку особи, яка здійснює операцію з товарами № 209/2012/0001100 від 29.11.2012р., міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 361073 від 16.07.2015р.; книжку МДП (Carnet TIR) № DX.75568919 від 16.07.2015р.; заявку № 12 від 14.07.2015р. на перевезення вантажу у міжнародному сполученні; прейскурант (прас - лист) виробника товару від 01.07.2015р.; сертифікати відповідності UA1.194.0018910-15 від 16.04.2015р. та UA1.194.0018936-15 від 16.04.2015р.; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 16.07.2015р.; інформацію про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару від 16.07.2015р.; інформацію про позитивні результати здійснення фіто санітарного контролю товару від 16.07.2015р.; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 16.07.2015р.; декларацію походження товару № 152492 від 18.06.2015р.; декларацію про походження товару № 152495 від 18.06.2015р.; копію митної декларації країни відправлення № 15PL303080E0022830 від 16.07.2015р. та копія митної декларації країни відправлення № 15PL303080E0022822 від 16.07.2015р. та інші необхідні документи.

-рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 296 від 17.07.2015р. та калькуляцію транспортних витрат № 38 від 17.07.2015р., які відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом МФУ № 599 від 24.05.2012р., відноситься до транспортних (перевізних) документів.

Тобто, згідно переліку ч. 2 ст. 53 МК України позивачем митному органу були надані всі необхідні документи.

Відповідно до ч. 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 ст. 54 МК України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, в тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частина 6 ст. 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 Митного кодексу України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтями 58-63 МК України передбачені наступні методи визначення митної вартості товарів:

1) Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) (основний) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (стаття 58 МК України), який не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

2) Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів (стаття 59 МК України) та метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (стаття 60 МК України) (другорядні).

3) Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості (статті 62 МК України) та метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) (стаття 63 МК України) (другорядні).

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частина 2 ст. 58 МК України вказує, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Отже, застосування кожного наступного методу визначення митної вартості товару здійснюється лише у випадку неможливості визначення митної вартості товару за основним методом.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено положеннями статті 58 МК України, відповідно до ч. 4 якої митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Частина 4 ст. 57 МК України вказує, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 і 60 МК України.

Повноваження щодо проведення процедури консультацій можуть виникати виключно з підстав, встановлених ч. 5 ст. 55 МК України (за бажанням декларанта) та ч. 4 ст. 57 МК України (під час застосування другорядних методів визначення вартості товару).

Частина 5 ст. 55 МК України вказує, що декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

У відповідності до наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" від 24.05.2012 року № 598, в графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Спірне рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів мотивовано тим, що митну вартість імпортованих товарів не може бути визнано за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині 2-3 ст.53 МК України.

Зі змісту положень частин 2-5 статті 53 МК України перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів є вичерпний, і лише за наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, можна витребувати додаткові документи, перелік яких теж чітко визначений законодавством.

У відповідності до положень ч. 1 ст.54 МК України при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів перевіряє числове значення заявленої митної вартості.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з положеннями п.1 ч.5 ст.54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Наведені норми вказують на те, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів повинен перевіряти числове значення митної вартості та встановлювати причинний зв'язок між наявністю розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та неможливістю перевірити числове значення митної вартості. При цьому, лише за обставин неможливості визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю згаданого причинного зв'язку, орган доходів і зборів, може витребувати додаткові документи передбачені ст.53 МК України.

Частиною 6 ст. 54 МК України передбачений вичерпний перелік обставин, які в сукупності із обґрунтованими підставами вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів можуть бути підставами для прийняття митним органом у відповідності до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, серед яких не мітиться підстав, що вказані Львівською митницею в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» від 24.05.2012 № 598 в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59. 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Однак, в оскаржуваному рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів 209000011/2015/200125/2 від 21.07.2015р. відсутні будь-які пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або побідних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, також відсутня докладна інформація та джерела, які використовувались митним органом при її визначенні. Натомість, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів 209000011/2015/200125/2 від 21.07.2015р.лише зазначено, що коригування митної вартості ґрунтується на раніше визначених митними органами митних вартостях МД №125110011//2015/8562від 25.06.2015 року та №100260003/2015/182244

Суд вважає, що у відповідності до частини 3 статті 53 МК України та з огляду на подані позивачем для митного оформлення документи в підтвердження заявленої митної вартості товару, у митниці, як контролюючого органу з певним обсягом дискреційних функцій, не було підстав для витребування додаткових документів та визначення митної вартості не за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із вимогами ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють не лише чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо.

Оскільки судом встановлено подання позивачем достатніх відомостей для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідачем безпідставно обраний другорядний метод визначення митної вартості та не доведено неможливість послідовного використання інших методів, зазначених у статтях 58 - 63 МК України, що свідчить про протиправність прийняття рішення про коригування митної вартості товарів 209000011/2015/200125/2 від 21.07.2015р. та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209140000/2015/00428 від 21.07.2015р.

У відповідності до вимог ч.7 ст.54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Судом встановлено, що митним органом не доведено правомірності коригування митної вартості товару.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та вищенаведених норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 255,78 грн, такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України

Керуючись ст. ст. 7-14, 17-20, 69-71, 86. 94, 158-163. 167 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати прийняті Львівською митницею Державної фіскальної служби рішення про коригування митної вартості товарів №209000011/2015/200125/2 від 21.07.2015 року та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209140000/2015/00428 від 21.07.2015 року.

3.Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексклюзив -Л» (м. Львів, вул. Княгині Ольги, буд.106. ЄДРПОУ - 32639595) 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. 78 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає: законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст постанови складено та підписано 01.12.2015 року.