Ухвала суду № 54004313, 02.12.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №578/761/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1955/15 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Дубровної В. В.,

суддів - Лузан Л. В. , Сибільової Л. О.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на ухвалу судді Краснопільського районного суду Сумської області від 27 серпня 2015 року про відкриття провадження в частині щодо недотримання правил підсудності

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

про визнання кредитного договору недійсним,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2015 року позивач ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_3, у якому просив стягнути з відповідачки заборгованість за Договором № 004-18013-310707 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 31 липня 2007 року у сумі 16 943 грн. 92 коп.

Ухвалою судді Краснопільського районного суду Сумської області від 27 серпня 2015 року відкрите провадження у даній справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та передати справу за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

При цьому, з посиланням на ст.112 ЦПК, яка була чинною на час укладення кредитного договору, та п.3.2 Договору № 004-18013-310707 від 31 липня 2007 року, зазначає про домовленість сторін про те, що спір у порядку договірної підсудності, передбаченої ст.112 ЦПК України, розглядається за місцем знаходження Банку, тобто Печерським районним судом м.Києва, а отже оскаржувана ухвала є незаконною та підлягає скасуванню.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення пояснення представника ПАТ « Дельта Банк» - ОСОБА_4, який проти скарги заперечує, перевіривши ухвалу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду - залишенню без змін.

Як вбачається з п. 3.2 Договору № 004-18013-310707 від 31 липня 2007 року у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, Сторони домовляються про те, що спір у порядку договірної підсудності, передбаченої ст. 112 ЦПК України, розглядається Печерським районним судом м. Києва за місцем знаходження Банку.

Відповідно до ст. 112 ЦПК України «Договірна підсудність», яка була чинною на час укладення договору, сторони мають право письмово визначити територіальну підсудність справи, крім справ, для яких встановлена виключна підсудність.

Згідно із Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI зазначена норма -ст.112 ЦПК України виключена.

До суду позивач звернувся для вирішення спору у серпні 2015 року, коли Цивільний процесуальний кодекс не передбачав можливості подачі позову за правилами ст. 112 ЦПК України за договірною підсудністю, а тому, суд першої інстанції вірно відкрив провадження у справі за загальним правилом за місцем знаходження відповідача.

За загальним правилом підсудності - ст. 109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Позови до юридичних осіб предявляються в суд за їх місцезнаходженням.

Згідно з даними паспорта громадянина України, серії МА 642924, відповідач ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4 на звороті).

За даними Краснопільського районного сектору управління державної міграційної служби України в Сумській області від 22 серпня 20125 року № 22/1480 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.16).

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Дельта Банк» звернулося до відповідача з позовом про стягнення заборгованості, тобто спір виник з приводу виконання умов договору на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, укладеного між сторонами. З даним позовом Банк звернувся до ОСОБА_3 за місцем її реєстрації, тобто до Краснопільського районного суду Сумської області.

За наведених обставин у судді Краснопільського районного суду Сумської області були законні підстави для відкриття провадження у справі за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Така позиція узгоджується і з розясненнями, наданими у пунктах 37,39 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», якими визначено, що право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (стаття 109 ЦПК) і правилом альтернативної підсудності (стаття 110 ЦПК) підсудна справа, належить виключно позивачеві (частина чотирнадцята статті 110 ЦПК). Якщо позивач при пред'явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду. Позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів (частина восьма статті 110 ЦПК). Правила визначення місця виконання зобов'язання передбачено статтею 532 ЦК. При цьому слід ураховувати, що правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена (наприклад, пункт 4 частини першої статті 532 ЦК) і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 оскаржила ухвалу про відкриття провадження і в той же час, одночасно, у рамках цієї ж справи предявила зустрічний позов до Банку про визнання кредитного договору недійсним, який, виходячи з доводів її апеляційної скарги, з урахуванням положень укладеного Кредитного договору щодо підсудності справ, мала б подати до Печерського районного суду.

В апеляційній скарзі не наведені обставини та докази, які б ставили під сумнів законність ухвали суду першої інстанції.

Колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.

У відповідності до ст. 312 ЦПК України розглядаючи скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 307 ч.2 п.1, 312 ч.1п.1, 313, 314 ч.1п.4, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу судді Краснопільського районного суду Сумської області від 27 серпня 2015 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді