Постанова № 54003772, 25.11.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2015 р. Справа№ 910/7613/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Кропивної Л.В.

Чорної Л.В.

при секретаря судового засідання: Огірко А.О.

за участю представників:

від позивача за первісним позовом: Деребера С.П. за довіреністю від 13.11.2015, Самусенко К.С. за довіреністю від 18.04.2012

від відповідача за первісним позовом: Шутов О.О. за довіреністю від 05.10.2015

від третьої особи за первісним позовом: не з'явився

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк»

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2015

у справі №910/7613/15-г (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк»

до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про переведення прав вимоги за кредитним договором

та за зустрічним позовом «Публічного акціонерного товарисва «Дельта Банк»

до Публічного акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк»

про стягнення 11351990, 14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2015 у справі №910/7613/15-г у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про переведення прав вимоги за кредитним договором відмовлено повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 71862грн. 00 коп. судового збору за розгляд первісного позову.

Зустрічний позов "Публічного акціонерного товарисва "Дельта Банк" до Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" про стягнення 11351990, 14 грн. задоволено повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованість за кредитом в сумі 11350000 грн., заборгованість за процентами в сумі 1990 грн. 14 коп.

Крім того, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 73080 грн. 00 коп. судового збору за розгляд зустрічного позову.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва, Публічне акціонерне товариство "Український будівельно-інвестиційний банк", звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2015 у справі №910/7613/15-г в частині задоволення зустрічного позову АТ "Дельта Банк" і стягнення судового збору та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог.

Відповідно до протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями визначено склад суду для розгляду справи №910/7613/15-г, головуючий суддя Смірнова Л.Г. судді Чорна Л.В. та Кропивна Л.В.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2015, у зв'язку з перебуванням судді ЧорноїЛ.В. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Кропивної Л.В., Жук Г.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2015 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 26.08.2015.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача за первісним позовом надійшло доповнення до апеляційної скарги, у якому останній просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення з апелянта судового збору в сумі 71862,00грн.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача за первісним позовом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 у зв'язку з перебуванням судді Жук Г.А. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., судді Кропивної Л.В., Чорної Л.В.

У судове засідання 26.08.2015 сторони не з'явились.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" відкладено до 21.10.2015.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2015, у зв'язку з перебуванням судді КропивноїЛ.В. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Зеленіна ВО., Чорної Л.В.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача за первісним позовом надійшли письмові пояснення, у яких останній заперечив доводи апеляційної скарги.

У судове засідання 21.10.2015 з'явився представник відповідача за первісним позовом.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача за первісним позовом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" відкладено до 25.11.2015.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2015, у зв'язку з виходом судді Кропивної Л.В. з відпустки, а також формування постійного складу судових колегій Київського апеляційного господарського суду, сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі головуючого судді СмірновоїЛ.Г., суддів Кропивної Л.В., Чорної Л.В.

В судове засідання 25.11.2015 з'явились представники позивача та відповідача. Представники третьої особи за первісним позовом у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте третя особа за первісним позовом не скористалась своїми правами, передбаченими статтями 22, 27 ГПК України, та виходячи з того, що явка учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників третьої особи за первісним позовом.

Представники позивача за первісним позовом в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2015 у справі №910/7613/15-г в частині задоволення зустрічного позову АТ "Дельта Банк".

Представники відповідача за первісним позовом заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просили суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

09.10.2014 між АТ "Дельта Банк", найменування якого було змінено на ПАТ "Дельта Банк" (Позичальник) та АТ «УКРБУДІНВЕСТБАНК», найменування якого було змінено на ПАТ «Український будівельно-інвестиційний банк» (Кредитодавець) укладено Договір про надання міжбанківського кредиту №DP/02-027F, відповідно до п. 1.1 якого Кредитодавець надає Позичальнику в порядку і на умовах, що передбачені цим договором, грошові кошти (кредит) в сумі 800000,00дол.США на строк з 09.10.2014 по 16.10.2014 зі сплатою Позичальником 1% річних за користування кредитом на цілі, передбачені статутом Позичальника. При цьому, для нарахування відсотків за кредитом кількість днів у році приймається рівною 360 днів.

Відповідно до п.7.2 Договору №DP/02-027F, останній вступає в силу після підписання сторонами та діє до повного виконання Позичальником зобов'язань по вищеназваному договору.

26.02.2015 між сторонами укладено Додаткову угоду №25 до Договору №DP/02-027F, за умовами якої Кредитодавець та Позичальник вирішили п.1.1 викласти в наступній редакції: "Кредитодавець надає Позичальнику в порядку і на умовах, що передбачені цим договором, грошові кошти (кредит) в сумі 800000,00дол.США на строк з 26.02.2015 по 12.03.2015 зі сплатою Позичальником 0,10% річних за користування кредитом на цілі, передбачені статутом Позичальника. При цьому для нарахування відсотків за кредитом кількість днів у році приймається рівною 360 днів".

09.10.2014 між ПАТ "Дельта Банк" (Кредитор) та ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк" (Позичальник) укладено Договір №DP/TD-187124/09/10/2014, відповідно до п.1.1 якого Кредитор надає Позичальнику міжбанківський кредит в сумі 10360000,00грн. з 09.10.2014 до 16.10.2014 зі сплатою 11% річних.

Відповідно до п.6.2 Договору №DP/TD-187124/09/10/2014 від 09.10.2014, останній діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

26.02.2015 між сторонами укладено Додаткову угоду №25 до вказаного вище правочину, за змістом якої сторони виклали п.1.1 в наступній редакції: "Кредитор надає Позичальнику міжбанківський кредит в сумі 11350000,00 грн. з 26.02.2015 до 12.03.2015 зі сплатою 0,1% річних.".

09.10.2014 між ПАТ "Дельта Банк" (Заставодавець) та ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк" (Заставодержатель) укладено Договір застави майнових прав №DP/02-027F/Z, предметом якого є належні Заставодавцю майнові права на кошти розміщені в ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк" згідно договору про надання міжбанківського кредиту №DP/TD-187124/09/10/2014 від 09.10.2014 в сумі 10360000,00 грн. в строк до 16.10.2014.

Майнові права передаються в заставу, забезпечення виконання своїх зобов'язань Заставодавця перед Заставодержателем, а саме, права вимоги на отримання грошових коштів та сплати відсотків відповідно до Договору №DP/02-027F від 09.10.2014, укладеному між сторонами в сумі 800000,00грн. (п.1.2 Договору №DP/TD-127124/09/10/2014 від 09.10.2014)

Відповідно до п.4.4 вказаного договору застави, останній набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до повного розрахунку Заставодавця із Заставодержателем згідно умов цього договору.

26.02.2015 між контрагентами укладено Додаткову угоду №25 до Договору застави №DP/02-027F/Z, за умовами якої сторони дійшли згоди викласти п.1.1 в наступній редакції: "Предметом застави даного договору є належні Заставодавцю майнові права на кошти розміщені в ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк" згідно договору про надання міжбанківського кредиту №DP/TD-187124/09/10/2014 від 09.10.2014 в сумі 11350000,00грн. в строк до 12.03.2015".

16.03.2015 ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк" звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" з листом в якому, керуючись ст. 23 Закону України "Про заставу" пропонував в строк до 20.03.2015 погасити заборгованість за Договором №DP/02-027F від 09.10.2014 в сумі 800011,11дол.США, або укласти договір уступки права вимоги.

В свою чергу, ПАТ "Дельта Банк" подало зустрічний позов, в якому посилається на порушення ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк" умов Договору №DP/TD-187124/09/10/2014 від 09.10.2014 в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування.

Що стосується первісного позову, суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, 09.10.2014 між ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк" укладено Договір №DP/02-027F, за умовами якого, з урахуванням додаткової угоди №25 від 26.02.2015, Кредитодавець надає Позичальнику в порядку і на умовах, що передбачені цим договором, грошові кошти (кредит) в сумі 800000,00дол.США на строк з 26.02.2015 по 12.03.2015 зі сплатою Позичальником 0,10% річних за користування кредитом на цілі, передбачені статутом Позичальника. При цьому для нарахування відсотків за кредитом кількість днів у році приймається рівною 360 днів.

Тобто, строк виконання Позичальником взятих на себе зобов'язань перед Кредитодавцем настав 12.03.2015.

Згідно зі ст. 190 Цивільного кодексу України (далі - ЦК Україні) майном як особливим об'єктом вважаються також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

02 березня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України за №150 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року за №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта банк».

Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Виходячи із суті (змісту) та згідно з частиною 2 статті 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Пунктом 16 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до п. 6 ст. 2 Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Нормами статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" врегульовані наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.

Згідно із ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кредитором банку є юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Таким чином, ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк" звертаючись до суду з майновою вимогою до ПАТ "Дельта Банк", є кредитором банку, отже, щодо нього застосовуються приписи Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в тому числі положення приписів ст. 36 вказаного Закону щодо наслідків запровадження тимчасової адміністрації у банках та призначення уповноваженої особи фонду.

Судом враховано, що пунктом 1 частини 6 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.03.2015 у справі № 910/9232/14.

Оскільки право вимоги у ПАТ "Укрбудінвестбанк" настало 12 березня 2015 року, тобто після введення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", то, з урахуванням ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вимога позивача про переведення на нього права вимоги за Договором №DP/TD-187124/09/10/2014 від 09.10.2014 є безпідставною.

При цьому, місцевим господарським судом вірно зазначено, що на виконання ст.ст. 598, 601, 602 ЦК України та п. 4 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з 03 березня 2015 року зарахування зустрічних однорідних вимог ПАТ "Дельта Банк" є недопустимим.

Що стосується зустрічного позову, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось, 09.10.2014 між ПАТ "Дельта Банк" (Кредитор) та ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк" (Позичальник) укладено Договір №DP/TD-187124/09/10/2014 від 09.10.2014, відповідно до п. 1.1, з урахуванням додаткової угоди №25 від 26.02.2015, якого, Кредитор надає Позичальнику міжбанківський кредит в сумі 11350000,00 грн. з 26.02.2015 до 12.03.2015 зі сплатою 0,1% річних.

Відповідно до п.6.2 Договору №DP/TD-187124/09/10/2014 від 09.10.2014, останній діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що ПАТ "Дельта Банк" у повному обсязі виконав зобов'язання за Договором №DP/TD-187124/09/10/2014 від 09.10.2014, що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами та банківськими виписками.

Проте, як встановлено судом, відповідач (за зустрічним позовом) умови Договору №DP/TD-187124/09/10/2014 від 09.10.2014 належним чином не виконав, за таких обставин, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк" на користь позивача заборгованості за кредитом в сумі 11350000,00грн. та за процентами в розмірі 1990,14грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

З таким висновком апеляційний господарський суд погодитися не може з огляду на наступне.

За договором застави майнових прав звернення стягнення на майнові права має відбуватися шляхом уступки права вимоги новому кредитору.

В свою чергу, право вимоги на повернення кредиту за Договором №DP/TD-187124/09/10/2014 від 09.10.2014 передано у заставу на суму 11350000,00грн., відповідно до Договору застави №DP/02-027F/Z від 09.10.2014.

Договір застави №DP/02-027F/Z від 09.10.2014 є дійсним на момент вирішення спору і в установленому порядку недійсним не визнаний.

Згідно зі ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про заставу" при заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права.

З встановлених судом обставин вбачається, що внаслідок укладення кредитних договорів у позивача за зустрічним позовом виникли майнові права на гроші, які він надав в кредит відповідачу за зустрічним позовом за Договором №DP/TD-187124/09/10/2014. Дані майнові права позивач за зустрічним позовом передав відповідачу за зустрічним позовом в заставу в забезпечення виконання своїх зобов'язань з повернення відповідачу за зустрічним позовом кредитних коштів за Договором №DP/02-027F/Z. При цьому, сторони домовились, що звернення стягнення на заставлені майнові права відбувається шляхом уступки позивачем за зустрічним позовом права вимоги цих майнових прав відповідачу за зустрічним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Заставою забезпечуються вимоги заставодержателя переважно перед іншими кредиторами.

За таких обставин зустрічний позов заставодавця - ПАТ «Дельта Банк» про стягнення з ПАТ «Український будівельно-інвестиційний банк» заборгованості за кредитом в сумі 11350000,00грн. та за процентами в розмірі 1990,14 грн. не підлягає задоволенню, оскільки право на судовий захист шляхом повернення грошових коштів належіть іншій особі - заставодержателю (ПАТ «Український будівельно-інвестиційний банк»), а не заставодавцю (ПАТ «Дельта Банк»).

Згідно з приписами сатті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позивачем за зустрічним позовом не доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, а тому вимоги про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 11350000,00грн. та за процентами в розмірі 1990,14грн. задоволенню не підлягають.

Крім того, відповідно до статті 50 Закону України «Про заставу» при заставі прав, якщо інше не передбачено договором, заставодавець зобов'язаний, зокрема, не виконувати дій, що тягнуть за собою припинення заставленого права чи зменшення його вартості. Наприклад, висувати вимоги щодо отримання коштів за кредитним договором, майнові права відносно якого передані в заставу, є порушенням вказаного вище обов'язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 2.2.2. Договору застави визначено, що застоводавець зобов'язаний не виконувати дій, що тягнуть припинення предмета застави, зменшення його вартості.

Як зазначолося вище, договір застави є чинним, його дія не припинена.

У зв'язку з чим належне виконання договору застави ПАТ «Дельта Банк» відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема статті 526 ЦК України, виключає можливість стягнення коштів, майнові права на які є предметом застави.

Задоволення таких позовних вимог в судовому порядку, означало б порушення ПАТ «Дельта Банк» умов укладеного договору застави саме за рішенням суду. Що в подальшому виключало б застосування наслідків порушення договору, зокрема, стягнення збитків, або застосування статті 51 Закону України «Про заставу».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

З огляду на зазначене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарсього суду, що заявлені первісні позовні вимоги є майновими, і тому судовий збір, відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання даного позову має справлятися у відсотковому співвідношенні до ціни позову, та згідно встановлених законом граничних розмірів.

Підпунктом 2.2. пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 визначено, що статтею 55 ГПК України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Предметом позову є переведення права вимоги на Публічне акціонерне товариство "Український будівельно-інвестиційний банк" за договором про надання міжбанківського кредиту від 09.10.2014 №DP/TD-187124/09/10/2014.

Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" не стосуються стягнення коштів, витребування чи повернення майна. Предметом первісних позовних вимог є переведення права вимоги за договором. Тобто позовні вимоги про зобов'язання вчинити певні дії, які не підлягають вартісній оцінці та, відповідно, є немайновими.

Вказана правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України №910/7614/15-г від 07.07.2015.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" та часткове скасування рішення Господарського суду міста Києва у даній справі з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2015 у справі №910/7613/15-г задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2015 у справі №910/7613/15-г скасувати в частині задоволення зустрічного позову, в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 71862грн. 00коп. судового збору за розгляд первісного позову та в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 73080грн. 00коп. судового збору за розгляд зустрічного позову.

3. Відмовити в задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк» в повному обсязі.

4. В частині відмови в задоволенні первісного позову Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк» рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2015 у справі №910/7613/15-г залишити без змін.

5. Матеріали справи №910/7613/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді Л.В. Кропивна

Л.В. Чорна