Постанова № 54003689, 02.12.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2015 року Справа № 904/6341/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів: Пруднікова В.В., Орєшкіної Е.В.

при секретарі судового засідання Однорог О.В.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: ОСОБА_1, довіреність №б/н від 09.07.15, представник;

представник відповідача за первісним позовом у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2015р. у справі №904/6341/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-ЕЛЕКТРО",

м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК

ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ",

м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості за договором поставки товару

та

за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК

ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ",

м. Павлоград Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-ЕЛЕКТРО",

м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення штрафу за договором поставки товару

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2015р. у справі №904/6341/15 (суддя Петрова В.І.) первісний позов (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) задоволений частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-ЕЛЕКТРО" основний борг - 63 996, 00 грн, пеню - 32 392,78 грн, 3% річних - 2 355,26 грн, інфляційні втрати - 50 525,32 грн та 2985,38 грн судового збору. В іншій частині первісного позову відмовлено з огляду на помилковість розрахунків.

Зустрічний позов задоволений частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-ЕЛЕКТРО" на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" штраф - 3 232,80 грн та 579,67 грн судового збору. В іншій частині зустрічного позову відмовлено на підставі ч.3 ст. 267 Цивільного кодексу України за пропуском позовної давності.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" звернулось з апеляційною скаргою, в якій рішення суду просить скасувати в частині стягнення з нього заборгованості та штрафних санкцій - 155 204,13 грн, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що відповідно до п. 4.4. договору датою поставки товару вважається дата, зазначена представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником. З огляду на те, що в наданих постачальником (Позивачем за первісним позовом) видаткових накладних дата отримання продукції відсутня, вважає дату поставки не доведеною, а строк оплати таким, що не настав.

16.11.2015р. від Позивача за первісним позовом до суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін з огляду на його правомірність та обґрунтованість. Зазначив, що відповідно до п. 4.11. договору право власності на продукцію переходить від нього до покупця (Відповідача за первісним позовом) після виконання усіх необхідних процедур з приймання продукції за кількістю, якістю та комплектністю і підписання Відповідачем видаткової накладної. З огляду на те, що отримання товару Відповідачем не заперечується, а будь-які зауваження при підписанні видаткової накладної з боку Відповідача відсутні, датою отримання товару є дата підписання видаткової накладної.

Ухвалою суду від 29.10.2015р. апеляційна скарга прийнята до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Прокопенко А.Є., суддів Дмитренко Г.К., Величко Н.Л.

Розпорядженням керівника апарату суду ОСОБА_2 від 17.11.2015р. у зв`язку із припиненням повноважень судді-доповідача ОСОБА_3 призначено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого справа передана судді доповідачу Широбоковій Л.П.

В судовому засіданні 02.12.2015р. представник Позивача за первісним позовом проти апеляційної скарги заперечив, просив рішення залишити без змін.

Відповідач за первісним позовом явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, не зважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача за первісним позовом, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом при перегляді справи встановлено, що 23.01.2014р. між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" як покупцем (надалі Відповідач, Позивач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-ЕЛЕКТРО" як постачальником (надалі Позивач, Відповідач за зустрічним позовом) був укладений договір №14-16/188-КП (далі - Договір) строком дії з моменту підписання до 31.12.2014р. В разі невиконання або неналежного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором строк його дії продовжується до повного виконання таких зобов`язань (п. 8.1. Договору).

Відповідно до п.1.1. Договору Позивач зобов`язався поставити Відповідачу, а Відповідач зобов'язався прийняти і оплатити продукцію та/ або обладнання виробничо-технічного призначення в асортименті, кількості, у строки, за ціною та з якісними характеристиками відповідно до узгоджених специфікацій.

До Договору сторонами були складені наступні специфікації:

- від 11.07.2014р. на суму 139128,00 грн зі строком поставки до 30.07.2014р.;

- від 16.09.2014р. на суму 64656,00 грн зі строком поставки до 10.10.2014р.;

- від 19.09.2014р. на суму 870,00 грн зі строком поставки до 15.10.2014р.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що умови поставки продукції - DDP, згідно "Інкотермс-2000". Місце пункту призначення вказується сторонами у відповідних специфікаціях до договору. У випадках, коли сторони у специфікаціях встановлюють інші умови поставки, взаємовідносини сторін будуть регулюватись положеннями, затвердженими в "Інкотермс-2000", з урахуванням узгоджених сторонами застережень та умов поставок у відповідних специфікаціях.

За п.4.4. Договору датою поставки вважається дата, зазначена представником Відповідача на відповідних товаросупровідних документах, наданих Позивачем, про приймання продукції. Зобов`язання Позивача вважаються виконаними з моменту передачі продукції у розпорядження Відповідача, а зобов`язання Відповідача вважаються виконаними з моменту прийняття та оплати поставленої продукції (п.4.5. договору).

Пунктом 4.11. Договору передбачено, що право власності на продукцію переходить від Позивача до Відповідача після виконання Відповідачем усіх необхідних процедур із приймання продукції за кількістю, якістю та комплектністю і підписання покупцем видаткової накладної.

На виконання умов Договору Позивачем Відповідачу було поставлено продукцію на загальну суму 204 654,00 грн, що підтверджується видатковими накладними №693 від 11.08.2014р. на суму 139128,00 грн, №925 від 14.10.2014р. на суму 64656,00 грн, №926 від 14.10.2014р. на суму 870,00 грн, які підписані сторонами без зауважень, в тому числі з боку Відповідача уповноваженими довіреностями на отримання продукції особами (а.с.22-24, 26, 28, 30-31). Відповідач проти отримання товару не заперечує.

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що розрахунки за поставлену продукцію здійснюються Відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача на 60-й календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції. У випадку, якщо строк оплати припадає на вихідний та/або неплатіжний день, оплата здійснюється на наступний банківський день.

Як вбачається з вище зазначених специфікацій, строк оплати сторонами був змінений. Так, відповідно до специфікацій від 11.07.2014р. та 16.09.2014р. розрахунок за продукцію здійснюється на 90-й календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції; відповідно до специфікації від 19.09.2014р. - протягом 60-ти календарних днів з моменту поставки відповідної партії продукції.

Таким чином, враховуючи умови Договору та специфікацій, а також видаткові накладні №693 від 11.08.2014р., №925 від 14.10.2014р., №926 від 14.10.2014р., апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що Відповідач мав здійснити розрахунки в наступні строки: за видатковою накладною №693 до 10.11.2014р., за видатковою накладною №925 до 13.01.2015р., за видатковою накладною №926 до 15.12.2014р.

Проте, Відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконав, за продукцію вчасно та у повному обсязі не розрахувався. Частково здійснив оплату у сумі 140 658,00 грн, а саме: 20.01.2015р. - 39128,00 грн, 24.02.2015р. - 60 000,00 грн, 08.04.2015р. - 1 530,00 грн, 03.06.2015р. - 40 000,00 грн (а.с.32-35). Заборгованість на час розгляду справи становить 63 996,00 грн.

Зі встановленого судом слідує, що укладений сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення містить і ст.265 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно неналежного виконання Договору Відповідачем в частині своєчасної оплати одержаного товару та наявності правових підстав для стягнення заборгованості у сумі 63 996,00 грн.

Твердження скаржника щодо відсутності прострочення оплати з його боку колегією суддів відхиляються, оскільки в разі не зазначення сторонами у видатковій накладній дати одержання продукції, датою її одержання є дата складання та підписання самої накладної як первинного документа, що засвідчує здійснення господарської операції. На екземплярі позивача представник відповідача не зазначив іншої дати одержання продукції, ніж та, що була вказана у відповідній накладній. В наданих відповідачем екземплярах накладних вказані дати оприбутковування одержаної продукції на склад наступного дня після дати, що зазначена в спірних накладних, що підтверджує факт одержання продукції та не впливає на обчислення строків оплати продукції, визначених договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно п.6.6. Договору у випадку несвоєчасної оплати продукції Відповідач сплачує Позивачу неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від вартості несплаченої продукції.

Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданого Позивачем розрахунку, заявлена до стягнення сукупна сума пені по вказаним накладним за період з 11.11.2014р. по 12.07.2015р. становить 32 442,35 грн; 3% річних за загальний період з 11.11.2014р. по 09.07.2015р. 2 360,57 грн, інфляційні втрати за загальний період з врахуванням індексу інфляції з листопада 2014 року по травень 2015 року 56 405,21 грн.

Перевіривши зазначені розрахунки з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції що пеня за заявлений період буде становити - 32 392,78 грн, 3% річних - 2 355,26 грн, інфляційні втрати 50 525,32 грн. В решті вимог слід відмовити, оскільки позивачем було допущено арифметичні помилки при підрахунку та невірно визначено індекс інфляції.

10.09.2015р. Відповідачем до суду першої інстанції було подано клопотання про зменшення розміру пені на підставі ст. 233 Господарського кодексу України, обґрунтоване тяжким фінансовим становищем підприємства та відсутністю збитків у Позивача внаслідок неналежного виконання ним свого зобов`язання по оплаті продукції (а.с. 115-116).

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи те, що борг за Договором Відповідачем досі не сплачений, а з наданого звіту про фінансовий стан на 31.03.2015р. вбачається прибутковість діяльності підприємства, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для зменшення розміру пені.

17.08.2015р. Відповідачем у справі була подана зустрічна позовна заява про стягнення з Позивача (Відповідач за зустрічним позовом) штрафу в сумі 10 189,20 грн (за специфікацією від 11.07.2014р. - 6 956,40 грн, за специфікацією від 16.09.2014р. - 3 232,80 грн), з огляду на порушення останнім умов Договору щодо строків поставки продукції.

Як встановлено судом, специфікацією від 11.07.2014р. визначено строк поставки продукції - до 30.07.2014р.; специфікацією від 16.09.2014р. - до 10.10.2014р., а поставка продукції за видатковою накладною №693 відбулась 11.08.2014р., за видатковою накладною №925 - 14.10.2014р., тобто із простроченням узгоджених сторонами строків.

Згідно п.6.2. Договору у випадку непоставки (недопоставки) продукції у строки, передбачені договором або відповідною специфікацією, Позивач сплачує Відповідачу неустойку у вигляді штрафу в розмірі 5% від вартості продукції, що постачається за відповідною специфікацією.

Враховуючи викладене, зустрічні позовні вимоги є правомірними, штраф розрахований вірно.

10.09.2015р. Відповідач за зустрічним позовом подав до суду заяву про застосування позовної давності щодо вимог про стягнення штрафу - 6956,40 грн за порушення строку поставки продукції за Специфікацією від 11.07.2014р. (а.с. 113-114)

Враховуючи те, що до вимог про стягнення неустойки застосовується спеціальна позовна давність в один рік (п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України), яка з урахуванням дати обчислення позовної давності (31.07.2014р.) спливла 31.07.2015р. - до дати звернення із зустрічним позовом до суду (17.08.2015р.), а також беручи до уваги зазначену заяву про застосування позовної давності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вимог зустрічного позову про стягнення штрафу 6 956,40 грн на підставі ч.3 ст. 267 Цивільного кодексу України.

Таким чином, зустрічні позовні вимоги про стягнення штрафу правомірно задоволені частково в сумі 3 232,80 грн.

Викладене Відповідачем за зустрічним позовом у відзиві на зустрічний позов клопотання про зменшення розміру штрафу з огляду на те, що він значно перевищує розмір збитків, що у Позивача з огляду на прострочення в три робочі дні відсутні (а.с. 112), не підтверджено жодними доказами, в тому числі і тими, що стосуються відсутності вини Позивача у простроченні поставки продукції; тому підстави для застосування ст. 233 Господарського кодексу України відсутні.

Стосовно клопотання Відповідача №2042 від 18.08.2015р. про тлумачення умов Договору апеляційний суд зазначає, що зазначені вимоги за своєю правовою природою є позовними вимогами, які мають розглядатися в позовному провадженні. Доказів наявності спору з цього питання сторонами не надано та судом першої інстанції правомірно відхилено таке клопотання.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін.

Судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 44-49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2015 р. у справі №904/6341/15 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з часу її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку.

Повний текст постанови складено 03.12.2015р.

Головуючий суддяЛ.П. Широбокова

СуддяВ.В. Прудніков

Суддя Е.В. Орєшкіна