Рішення № 54003265, 29.09.2014, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2014 р. Справа № 8/5027/383/2011

За позовом Малого приватного підприємства фірми «Атлас»

до Чернівецької міської ради

треті особи: ОСОБА_1

мале приватне підприємство «Континенталь»

ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

мале науково-виробниче підприємство «Время»

колективне виробниче-комерційне підприємство «Буковина»

про визнання частково недійсним договору оренди землі та визнання недійсним окремого договору

суддя Паскарь А. Д.

за участю представників:

від позивача ОСОБА_5 директор; ОСОБА_6, довіреність № 1 від 03.01.2014;

від відповідача ОСОБА_7, довіреність від 01/02-18/603; ОСОБА_8, довіреність № 01/02-18/265 від 13.03.2014;

від третіх осіб не зявились.

СУТЬ СПОРУ: ОСОБА_7 приватне підприємство фірма «Атлас», м. Чернівці, звернулось до Чернівецької міської ради з позовом про визнання недійсними пункту 7.4.1 договору оренди землі № 6760 від 20.09.2010 та договору № 8 від 29.09.2010, якими сторони встановили обовязок орендаря сплачувати орендну плату за весь період фактичного користування земельною ділянкою.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржені договори щодо обовязку позивача як орендаря сплачувати оренду плату за землю за період фактичного користування земельною ділянкою, на якій розташоване його нерухоме майно, до здійснення реєстрації договору оренди земельної ділянки суперечать нормам Цивільного та Земельного кодексів України, Законів України «Про оренду землі» та «Про плату за землю».

Відповідач та треті особи МПП «Континенталь» та ОСОБА_3 позов не визнають, посилаючись на законність оскаржених договорів.

Розгляд справи здійснювався неодноразово. Востаннє постановою Вищого господарського суду України від 20.03.2014 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 та рішення господарського суду Чернівецької області від 14.08.2013 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суддів.

У звязку з повторним автоматичним розподілом справу № 8/5027/383/2011 передано на новий розгляд до провадження судді Байталюку В. Д. (розпорядження від 19.05.2014), яким розгляд справи неодноразово відкладався. Останній раз розгляд справи ним відкладено на 31.07.2014.

У звязку із перебуванням судді Байталюка В. Д. у щорічній відпустці черговим повторним автоматичним розподілом справу передано на розгляд судді Паскарю А. Д.

Треті особи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, явку своїх представників у судове засідання не забезпечили. Дана обставина не перешкоджає вирішенню справи по суті.

У судових засіданнях представники позивача підтримали позов та наполягали на його задоволенні, а представники відповідача проти задоволення позову заперечували з підстав, викладених відповідно у позовній заяві та у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу приміщень № 280 від 17 квітня 2003 року, укладеного між Департаментом економіки Чернівецької міської ради та малим приватним підприємством фірмою «Атлас», остання стала власником розташованих на другому поверсі житлового будинку № 13-15 по вул. Гагаріна, м. Чернівці, нежилих приміщень, загальною площею 570,80 м. кв. або 12/100 ідеальної частки зазначеного будинку.

Відповідно до умов укладеного позивачем 07 лютого 2004 року з малим приватним підприємством «Континенталь» договором купівлі-продажу нежилих приміщень позивач став власником також і інших нежитлових приміщень загальною площею 804,20 кв. м, розташованих в тому ж будинку.

Частинами першою та другою статті 120 Земельного кодексу України в редакції, чинній на час укладення спірних договорів, було передбачено, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.

У частині другій статті 377 Цивільного кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) було вказано, що якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Тому рішенням 38 сесії Чернівецької міської ради IV скликання від 08.12.2005 № 881 МППФ «Атлас» надано дозвіл на складання проектів відведення земельної ділянки по вул. Гагаріна, 13-15, м. Чернівці, площею 0,2123 га, за рахунок земель запасу міста та земельної ділянки, що знаходилася у постійному користуванні МПП «Континенталь» згідно Державного акту № 2338 від 29.12.2001.

Рішенням 22 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 29.11.2007 № 443 вилучено у МПП «Континенталь», малого науково-виробничого підприємства «Время», колективного виробничо-комерційного підприємства «Буковина», ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_9 частину земельної ділянки на вул. Ю.Гагаріна, 13-15, площею 0,0629 га, надану у спільне користування рішенням виконавчого комітету міської ради від 18.12.2001 № 1041 за згодою МПП «Континенталь» у звязку з переходом права власності на нерухоме майно до МППФ «Атлас»; затверджено проект відведення МППФ «Атлас» земельної ділянки на вул. Гагаріна, 13-15, площею 0,1620 га, для обслуговування нежилих приміщень за рахунок земельної ділянки, що знаходиться у спільному користуванні МПП «Континенталь», МНВП «Время», КВКП «Буковина», ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та земель запасу міста; надано МППФ «Атлас» земельну ділянку на вул. Гагаріна, 13-15, площею 0,1620 га в оренду до 01.07.2008 для обслуговування нежилих приміщень за умови демонтажу самовільно встановленого кіоску «Кури гриль» на тролейбусній зупинці біля дріжджового заводу.

Пунктом 21 рішення 46 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 26.11.2009 № 1121 внесено зміни в пункт 10.2 рішення 22 сесії міської ради V скликання від 29.11.2007 № 443 щодо строку надання МППФ «Атлас» земельної ділянки на вул. Гагаріна,13-15,, площею 0,1620 га в оренду до 01.07.2008 для обслуговування нежилих приміщень, а саме: слова «в оренду до 01.07.2008 р.», булі замінені словами «в оренду на 2 (два) роки». Цим же рішенням зобовязано позивача сплатити орендну плату за користування земельною ділянкою на вул. Гагаріна,13-15, площею 0,1620 га, з 29.11.2007.

Рішенням 56 сесії Чернівецької міської ради V скликання відмінено пункт 21.4 рішення 46 сесії міської ради V скликання від 26.11.2009 № 1121 в частині внесення змін в пункт 10.2 рішення 22 сесії міської ради V скликання від 29.11.2007 № 443, внаслідок чого строк надання в оренду зазначеної земельної ділянки був збільшений до 01.07.2013.

20 вересня 2010 року сторони у справі уклали між собою договір оренди землі № 6760, зареєстрований у Чернівецькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК» 08.10.2010 за № 041082400233, відповідно до умов якого, відповідач передав позивачеві згадану земельну ділянку в оренду для обслуговування належних останньому нежилих приміщень.

Пунктом 7.4.1 цього договору, який оскаржується позивачем, останній зобов'язався сплатити орендну плату за фактичне користування земельною ділянкою з 29.10.2007, тобто до дати проведення державної реєстрації договору оренди землі № 6760 від 20.09.2010.

Крім того, 29 вересня 2010 року на виконання рішення 40 сесії Чернівецької міської ради IV скликання від 22.12.2005 № 922 «Про порядок вирішення питань, повязаних з укладанням договорів оренди землі» сторони уклали між собою й окремий договір № 8 аналогічного змісту, в якому конкретизується розмір плати за оренду земельної ділянки через кожне півріччя, який також оспорюється позивачем.

У частині першій статті 627 Цивільного кодексу України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Положення частин першої, другої і третьої цієї статті застосовуються і до односторонніх правочинів.

Право визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству, передбачено також і частиною четвертою статті 179 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За приписом частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої статті 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

У пункті 2.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» також вказано, що господарським судам необхідно мати на увазі, що законом не передбачено заборони стосовно надання правочинові за згодою сторін зворотної дії в часі.

Таким чином, умови про зобов'язання позивача як орендаря укласти договір за встановленим зразком та сплатити орендну плату за фактичне користування земельною ділянкою з 29.11.2007 являється результатом вільного волевиявлення сторін, в тому числі і МППФ «Атлас», кореспондуються зі статтею 2 Закону України «Про плату за землю», якою визначено, що використання землі в Україні є платним, та жодним чином не суперечать статтям 125, 126 ЗК України, статті 18 Закону України «Про оренду землі» та статтям 13, 15 Закону України «Про плату за землю» в редакції, чинній на час укладення згаданих договорів.

У цьому контексті суд зазначає, що посилання позивача на те, що відповідно до названих законодавчих актів право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, а договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації не можуть бути підставою для задоволення необґрунтованих позовних вимог та звільнення позивача внаслідок цього від сплати орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити з віднесенням судових витрат у справі на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Відмовити у позові.

2.Стягнути з Малого приватного підприємства фірми «Атлас» (м. Чернівці, вул. Руська, 173, ідентифікаційний код 21420433) на користь Чернівецької міської ради судовий збір в розмірі 5505,60 грн. за розгляд справи в апеляційної та касаційної інстанціях за реквізитами: Виконавчий комітет Чернівецької міської ради, рахунок 35419001000516 в ГУДКУ в Чернівецькій області, МФО 856135, код 04062216.

Суддя А. Д. Паскарь