Рішення № 54002226, 01.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2015Справа №910/28968/15

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія

«Альфа-Гарант»

До Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний Банк»

Про зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Грідін В.В. - по дов. № 01/042-101 від 05.01.2015

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» до Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний Банк» про зобов'язання виконати платіжне доручення № 18 від 06.10.2015 та перерахувати на користь Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києві грошові кошти в розмірі 120 000,00 грн., які знаходяться на поточному рахунку № 26507196100001, МФО 300142 в Публічному акціонерному товаристві «Український Інноваційний Банк» на рахунок № 33113316700007, МФО 820019, Банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 13.10.2015 позивачем було подано до Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний Банк» вказане вище платіжне доручення, однак відповідач, в порушення умов договору банківського рахунку № 26507196100001 від 0.09.2015 (надалі - договір) та положень чинного законодавства його не виконав, грошових коштів не перерахував.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2015 порушено провадження у справі № 910/28968/15 та призначено справу до розгляду на 01.12.2015.

Позивач в судовому засіданні 01.12.2015 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 01.12.2015 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 16.11.2015 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу від 16.11.2015 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкина, 10-а, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 13.11.2015 є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 16.11.2015, надіслану за вказаною адресою, отримав 20.11.2015, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 3492982 7.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 01.12.2015, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.09.2015 між Публічним акціонерним товариством «Український Інноваційний Банк» (банк) та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (клієнт) укладено договір банківського рахунку № 26507196100001 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору банк відкриває клієнту рахунок та зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок № 26507196100001, в національній валюті України/іноземній валюті, а також на інші поточні рахунки, відкриті згідно з заявою клієнта встановленої Національним банком України форми, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з п. 3.1. договору банк має право здійснювати платежі з рахунків з урахуванням сум, що надходять на рахунки клієнта протягом операційного часу.

Пунктом 2.2.1 договору встановлено, що клієнт має право самостійно розпоряджатись коштами на своїх рахунках, за винятком випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У п. 6.1 договору зазначено, що останній набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє протягом необмеженого строку. Дія цього договору може бути припинена за згодою сторін у разі подання від клієнта заяви про закриття рахунку.

Судом встановлено, що 13.10.2015 позивачем було подано до банку платіжне доручення № 18 від 06.10.2015 на суму 187 000,00 грн. з призначенням платежу «авансовий платіж по податку на прибуток за жовтень 2015 р.».

З наданої позивачем виписки по рахунку слідує, що відповідачем 16.10.2015 було проведено лише частину грошових коштів у сумі 67 000,00 грн. та залишок коштів у розмірі 120 000,00 грн. до цього часу не проведено.

Відповідно до п. 1.2. договору зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду нормативно-правовими актами та цим договором, а клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта згідно тарифів банку, які встановлюються банком.

Згідно з п. 1.3. договору платежі з рахунків клієнта банк здійснює в межах залишків коштів на цих рахунках на початок операційного дня.

Однак, банк, не зважаючи на достатній залишок грошових коштів на рахунку клієнта в порушення умов договору, не виконав платіжне доручення позивача повністю.

Банк має право не виконувати розрахункові та супровідні документи, які оформлені з порушенням чинного законодавства. Повернення таких документів здійснюється не пізніше наступного дня з дня їх надходження до банку (п. 2.1.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, перерахування коштів за наданим позивачем платіжним дорученням не здійснив та мотивованої відмови, із зазначенням підстав не виконання перерахування, не надав.

Відповідно до положень статті 1066 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно частини 3 статті 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом (ст. 1073 Цивільного кодексу України).

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом (ст. 1074 Цивільного кодекс України).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищенаведене, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується наявність на рахунку позивача грошових коштів достатніх для виконання розпоряджень про списання грошових коштів станом на момент їх подання, відповідачем не надано доказів на підтвердження виконання платіжного доручення позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Український Інноваційний Банк» (04053, м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-а, код ЄДРПОУ 05839888) виконати платіжне доручення № 18 від 06.10.2015 та перерахувати на користь Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києві грошові кошти в розмірі 120 000 (сто двадцять тисяч) грн. 00 коп., які знаходяться на поточному рахунку № 26507196100001, МФО 300142 в Публічному акціонерному товаристві «Український Інноваційний Банк» на рахунок № 33113316700007, МФО 820019, Банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві.

Стягувач - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (01133, м. Київ, бул. Л.Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598).

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний Банк» (04053, м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-а, код ЄДРПОУ 05839888) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (01133, м. Київ, бул. Л.Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598) 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 03.12.2015.

СуддяВ.В.Сівакова