Рішення № 54002043, 12.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2015Справа №910/24666/15За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВІА ТРАНС ЕКСПЕДИЦІЯ"

до приватного акціонерного товариства "Просто-страхування"

про стягнення 30 424,52 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача: Білик Д.А.(дов. № 8 від 11.11.2014)

Від відповідача: Бузінський А.В.(дов. від 24.12.2014)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача суми 17 828, 11 грн. страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА 7964749 та 12 596,41 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання .

Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з настанням страхової події за полісом ОСЦВВНТЗ № АА 7964749 - ДТП 21.09.2012, відповідач зобов'язаний в силу приписів ст.ст. 25, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", здійснити виплату відшкодування за пошкодження його страхувальником, автомобіля "Шкода Фабія", державний номер НОМЕР_1, власником якого є позивач.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.09.2015 порушено провадження у справі №910/24666/15 та призначено до розгляду на 06.10.2015.

30.09.2015 до суду від відповідача надійшли заперечення проти позовних вимог, відповідно до яких позовні вимоги визнав частково у розмірі 4 888,78 грн. відшкодування, надав пояснення щодо розрахунку відшкодування.

05.10.2015 через відділ діловодства суду позивач подав документи для долучення до справи та клопотання про витребування у Деснянського районного суду м. Києва висновку експерта від 17.09.2014 №8650/14-54, складеного за результатами автотоварознавчої експертизи в цивільній справі №754/15559/13-ц.

В судове засідання 06.10.2015 прибули представник позивача та відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення по справі, підтримав клопотання про витребування доказів.

Представник відповідача надав пояснення по справі та заперечення з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

06.10.2015 в судовому засіданні оголошено перерву на 13.10.2015 для подання додаткових доказів по справі.

В судове засідання 13.10.2015 прибули представники позивача та відповідача, дали пояснення по справі.

Розглянувши клопотання позивача про витребування у Деснянського районного суду м. Києва висновку експерта від 17.09.2014 №8650/14-54, складеного за результатами автотоварознавчої експертизи в цивільній справі №754/15559/13-ц за позовом ТОВ «ВІА ТРАНС ЕКСПЕДИЦІЯ до ПрАТ «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд задовольнив вказане клопотання.

Розгляд справи відкладено на 12.11.2015.

11.11.2015 через відділ діловодства суду позивач подав копію висновку експерта за результатами проведення автотоварознавчої експертизи № 8650/14-54 від 17.09.2014 для долучення до матеріалів справи.

В судове засідання 12.11.2015 прибули представники позивача та відповідача, дали пояснення по справі.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складено протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

21.09.2012 року у м.Києві на перехресті вул.Бальзака - вул.Лаврухіна сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Шкода Фабія", державний номер НОМЕР_1, під управлінням ОСОБА_3, та автомобіля "Тойота", державний номер НОМЕР_2, під управлінням ОСОБА_4

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль "Тойота", державний номер НОМЕР_2, який належить на праві приватної власності ТОВ «ВІА ТРАНС ЕКСПЕДИЦІЯ», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, копія якого долучена до справи.

Постановою Деснянського районного суду м.Києва від 29.10.2012 у справі № 3-52812603/12485/12 водія ОСОБА_5 визнанно винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Матеріалами справи встановлено, що цивільно-правова відповідальність винної в ДТП особи ОСОБА_3 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «ПРОСТО-страхування» на підставі полісу № АА 7964749 відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів» з лімітом відповідності за шкоду, завдану майну третіх осіб на суму 50 000 грн. та франшизою у розмірі 510,00 грн.

25.09.2012 представник ТОВ «ВІА ТРАНС ЕКПЕДИЦІЯ» звернувся із повідомленням до ПрАТ «ПРОСТО-страхування» про настання страхового випадку, проте з листування сторін вбачається, що сторони не дійшли згоди щодо розміру завданої шкоди, виплата відповідачем відшкодування здійснена не була.

Рішенням Деснянського районного суду від 05.02.2015 у справі № 754/15559/13-ц було відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «ВІА ТРАНС ЕКСПЕДИЦІЯ» до ПрАТ «ПРОСТО-страхування» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП 21.09.2012 з тих мотивів, що невиплата страхового відшкодування відбулася не з вини відповідача, зокрема через ненадання позивачем реквізитів та документів для здійснення відшкодування.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19.03.2015 закрито провадження в справі за позовом ТОВ «ВІА ТРАНС ЕКСПЕДИЦІЯ» до ПрАТ «ПРОСТО-страхування» про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки відповідно до п.1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; рішення Деснянського районного суду м.Києва від 05.02.2015 скасовано.

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача суми 17 828, 11 грн. страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА 7964749, посилаючись на ст. 1188 ЦК України, ст.ст. 25, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про задоволення позову з огляду не таке:

Згідно ст.22 ЦК України, особа, якій завдано шкоду у результаті її порушеного права має право на її відшкодування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, на підставі наведених норм та встановлених судом обставин, господарський суд дійшов висновку, що у ТОВ «ВІА ТРАС ЕКСПЕДИЦІЯ» виникло право вимагати суму страхового відшкодування в особи, винної у настанні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до положень ст. 8 ЗУ "Про страхування", страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

За умовами Договору страхування, відповідач взяв на себе зобов'язання виплатити страхове відшкодування при настанні страхового випадку, в тому числі за ризиком "ДТП".

Відповідно до положень ст. 16 ЗУ "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Оскільки цивільно-правова відповідальність винної в ДТП особи - ОСОБА_3 щодо експлуатації транспортного засобу «Шкода Фабія», державний номер НОМЕР_1 була застрахована відповідачем за полісом АА 7964749, то відповідальним за завдані винною особою матеріальні збитки є ПрАТ «ПРОСТО-страхування» в межах визначеного полісом ліміту відповідальності в силу приписів пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яким визначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Протоколом огляду колісного транспортного засобу № 41 від 17.10.2012 було визначено перелік та опис пошкоджень деталей, ремонтних робіт, необхідних для відновлення пошкодженого автомобіля «Тойота», державний номер НОМЕР_2.

Відповідно до наданого позивачем Звіту Аварійного комісара оцінювача Грушка І.Г. за вих.№ 41 від 18.10.2012 про оцінку колісного транспортного засобу, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Тойота», державний номер НОМЕР_2, в результаті його пошкодження в ДТП 21.09.2012, склала 20 457,25 грн.

Експертним висновком (калькуляція) № 4112 від 19.10.2012 визначено вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля на суму 18 273,90 грн.

Згідно рахунку-фактури ТОВ «Автосаміт ЛТД» № С-00034642 від 25.10.2012, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля становить20 812,74 грн.

За поясненнями позивача, розрахунок страхового відшкодування було здійснено на суму 17 828,11 грн., виходячи з того, що під час розгляду цивільної справи № 754/15559/13-ц Деснянським районним судом м.Києва ухвалою суду від 23.06.2014 було призначено судову автотоварознавчу експертизу, за результатом проведення якої, відповідно до висновку експерта КНДІСЕ № 8650/14-54 від 17.09.2014 (копія якого долучена до справи), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Тойота», державний номер НОМЕР_2, внаслідок його пошкодження в ДТП, яка відбулась 21.09.2012 станом на момент розгляду справи в суді, склала 18 338,11 грн.

Натомість відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що відповідно до Звіту № 4476/5201 з оцінки транспортного засобу від 03.10.2012, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Тойота»,державний номер НОМЕР_2, становить 5 072,53 грн. з урахуванням ПДВ, 4227,18 грн. без урахування ПДВ. Стверджує, що відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 8650/14-54 від 17.09.2014, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Тойота», державний номер НОМЕР_2 на момент ДТП, становить 12 847,21 грн., вартість пошкоджених запчастин, які підлягають заміні та ремонту, станом на момент ДТП та з урахуванням фізичного зносу, склала 6 098,73 грн., тобто оцінка майнових прав для застрахованого майна проводиться, виходячи із характеристики майна на дату заподіяння збитків.

Відповідач погодився на виплату відшкодування у розмірі 4 888,78 грн., виходячи з суми 6 748,48 грн. оціненої шкоди ( 12 847,21грн. - 6098,73 грн.) за мінусом ПДВ та 510,00 грн. франшизи.

Тобто, сторони не дійшли згоди щодо вартості відновлювального ремонту, що є базовим показником при розрахунку розміру завданого збитку та розміру страхового відшкодування.

Статтями 3, 7, 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що саме звіт про оцінку є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності. Проведення оцінки майна є обов'язковим, у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування.

За змістом ст. 34 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів",розмір шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може бути визначено як експертом, так і аварійним комісаром, визнання яких містяться в п. 2 Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.1998 р. №8 та Положенні щодо укладення угоди на проведення експертної оцінки майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 08.01.1998 №16.

Таким чином, належним доказом розміру відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу є висновок особи, яка згідно чинного законодавства України має право на проведення експертної оцінки майна (суб'єкт оціночної діяльності або аварійний комісар).

Статтею 37.4 вказаного Закону передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим.

При цьому, згідно положень ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Враховуючи доводи сторін та проаналізувавши положенням чинного законодавства, що підлягають до спірних правовідносин, суд приймає в якості належного доказу визначення розміру страхового відшкодування по ДТП, яка сталась 21.09.2012, висновок судової автотоварознавчої експертизи № 8650/14-54 від 17.09.2014, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Тойота», державний номер НОМЕР_2, внаслідок його пошкодження в ДТП, яка відбулася 21.09.2012 року станом на момент розгляду справи в суді, склала 18 338,11 грн.

Відповідно до п. 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом № АА 7964749 передбачено франшизу в розмірі 510,00 грн., на яку зменшується сума відшкодування і після перерахунку складає: 17 828,11 грн. (18 338,11 грн. оціненої шкоди - 510,00 грн. франшизи).

Відтак, реальний розмір завданого позивачу матеріального збитку, пов'язаного з пошкодженням автомобіля «Тойота» реєстраційний номер НОМЕР_2, склав 18 338,11 грн., розмір відшкодування, що має бути виплачений відповідачем становить 17 828,11 грн. Тому, суд визнає за законні та обґрунтовані вимоги позивача про стягнення вказаної суми відшкодування.

До того ж, господарським судом прийнято до уваги, що фактично заявлена до стягнення з відповідача сума страхового відшкодування відповідає визначеному у полісі № АА 7964749 ліміту відповідальності Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування».

За таких обставин, оцінюючи всі наявні в матеріалах справи документи у їх сукупності, господарський суд дійшов висновку, що заперечення відповідача, які наведено у відзиві стосовно розрахунку страхового відшкодування на суму 4888,78 грн., є безпідставними та такими, що позбавлені належного доказового обґрунтування.

Посилаючись на неналежне виконанням відповідачем своїх зобов'язань позивач просить суд також стягнути з відповідача пені в сумі 12 596,41 грн. відповідно до п.36.5 ст. 36Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Суд не погоджується з такими вимогами позивача оскільки, так як відповідно до ст.547 та п.1ч.2ст.551 ЦК Україниправочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (в тому числі щодо неустойки) вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування, що було завдано третьою особою, отже між сторонами у справі відсутні як договірні зобов'язання, так і грошові зобов'язання.

Оскільки спеціальними законами (Законом України "Про страхування" та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"), які застосовуються до даних правовідносин, не передбачено розмір неустойки (пені) чи інших санкцій у разі звернення з позовом до страхової компанії, відповідальної за шкоду, заподіяну винуватцем ДТП, а договірних відносин між сторонами немає, відповідно відсутні і правові підстави для стягнення пені в сумі 12 596,41 грн.

При цьому, Положення п. 37.2 ст32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не розповсюджується на правовідносини між сторонами у даній справі.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 17 828,11 грн. відшкодування. В решті позову належить відмовити.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ВІА ТРАНС ЕКСПЕДИЦІЯ"задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, буд.10, код ЄДРПОУ 24745673) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВІА ТРАНС ЕКСПЕДИЦІЯ" (02121, м.Київ, вул.Харківське шосе 23 км, буд.4, код ЄДРПОУ 30382465) суму страхового відшкодування у розмірі 17 828(сімнадцять тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 11 коп. та судовий збір у розмірі 713 (сімсот тринадцять) грн. 72 коп.

3. В іншій частині позову-відмовити.

4. Видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Л. Д. Головатюк

Дата підписання повного тексту рішення 17.11.2015